Наукова стаття Синтаксичні перетворення при перекладі словосполучення – одиниці малого синтаксису
Код роботи: 1363
Вид роботи: Наукова стаття
Предмет: Перекладознавство
Тема: Синтаксичні перетворення при перекладі словосполучення – одиниці малого синтаксису
Кількість сторінок: 8
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
У статті розглянута проблема визначення ролі синтаксису в системі комунікації та складності, з якими доводиться мати справу перекладачу при перекладі словосполучень.
Ключові слова: словосполучення, малий синтаксис, часткове та повне перетворення.
М.Ю. Плетенецкая. Синтаксические преобразования при переводе словосочетаний – единицы малого синтаксиса. В статье рассмотрена проблема определения роли синтаксиса в системе коммуникации, а также трудности, с которыми сталкивается переводчик при переводе словосочетаний.
Ключевые слова: словосочетание, малый синтаксис, частичное и полное преобразование.
M.U. Pletenetska. Syntactic transformations in translating word combinations, the unit of a small syntax. The article deals with the problem of differentiating the main role of syntax in the system of communication. The difficulties in translating word combinations in a sentence are also investigated.
Key words: word combinations, small syntax, partial and complete transformations.
1. Казакова Т. А. Практические основы перевода. English – Russian. – Серия: Изучаем иностранные языки / Т. А. Казакова. – СПб. : “Издательство Союз”, – 2001. – 320 с.
2. Микоян А. С. Малый синтаксис как средство разграничения стилей / А. С. Микоян, С. Г. Тер-Минасова. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1981. – 214 с.
3. Романець Н. І. Конструкції малого синтаксису в сучасній російській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук. 10.02.04 / Н. І. Романець. – Дніпропетровськ, 2002. – 20 с.
3. Столярова Л. П. Актуальные проблемы теории словосочетания в современном русском языке / Л. П. Столярова. – Днепропетровск, 1984. – 63 с.
Твердження, словосполучення – одиниця малого синтаксису, передусім вимагає чіткого тлумачення протиставлення малого синтаксису, великому, а отже словосполучення – реченню.
Проблема розмежування словосполучення і речення здавна привертає увагу науковців, проте питання про поділ синтаксису на великий і малий не ставилось, а якщо цей поділ і існував, то малий синтаксис як правило залишався на периферії лінгвістичної науки.
В переважній більшості досліджень словосполучення розглядається як “докомунікативна одиниця” одиниця, власне кажучи, і не синтаксична, що виконує як і слово номінативну функцію, причому, незалежно від того, чи виокремлюється словосполучення з речення, чи будується незалежно від нього на базі можливостей сполучуваності певної частини мови.
Визначення місця цієї синтаксичної одиниці унеможливлюється абсолютизацією речення, прийнятою традиційною граматикою. Вона проявляється не лише в комунікативній функції речення, але й у визнанні його провідного статусу на синтаксичному рівні.
Для того, щоб уникнути помилкового уявлення про синтаксис як вчення про один тип одиниць (наприклад, словосполучення чи речення) Л.П. Столярова запропонувала чітко розмежувати синтаксис на малий і великий і обмежити словосполучення як предмет малого синтаксису від речення як предмет вивчення великого синтаксису.
А.С. Мікоян і С.Г. Тер-Мінасова виділяють в синтаксисі два головних розділи: один, що вивчає поєднання слів у словосполучення – малий синтаксис, інший, що вивчає поєднання слів і словосполучень в речення – великий синтаксис. Більше того, А.С. Мікоян і С.Г. Тер-Мінасова стверджують, що синтаксис входить в науку про природні людські мови в першу чергу як вчення про словосполучення, оскільки вчення про речення ускладнене цілим рядом немовознавчих аспектів, що ще раз підкреслює вагомість цієї синтаксичної одиниці і того розділу синтаксису, який вона репрезентує.
Введення поняття малий синтаксис обумовлюється також тим фактом, що відбувається розширення функцій словосполучення, які не знаходять осмислення в старих концепціях і тому потребують свого подальшого розвитку. Якщо ж говорити про словосполучення, то на думку Н.І. Романець, їх функції далеко виходять за межі тієї номінації, яку вбачають в слові. Словосполучення – це різноманітні назви, починаючи від явищ об’єктивної дійсності до назв закладів, книг, обширної термінологічної номенклатури тощо. А на сучасному етапі словосполучення набувають статусу престижності, наприклад, в рекламних повідомленнях. Все це не відноситься до речення, але виконує комунікативну функцію, причому поза реченням. Тому Н.І. Романець пропонує поряд з терміном словосполучення використовувати більш широкий термін – синтаксична конструкція.
Отже, роль малого синтаксису, яку він відіграє в системі комунікації, полягає не тільки і не стільки в наповненні якоїсь моделі висловлення, скільки в організації, а також здійсненні самого процесу спілкування. Такою роллю малий синтаксис зобов’язаний словосполученням, які можна визначити, як його базові одиниці.
Труднощі, з якими доводиться мати справу перекладачу при перекладі словосполучень, пов’язані з тим, що в якості одиниці перекладу розглядається не окреме слово чи граматична форма, а сполучення мовних одиниць. Ці труднощі загалом визначаються двома факторами: розходженням правил лексико-семантичної сполучуваності і правил синтаксичної сполучуваності, але обидва фактори можуть діяти як окремо, так і одночасно. В результаті перекладач опиняється перед вибором: зберігати вихідний вигляд словосполучення, застосовувати часткове перетворення чи застосовувати повне перетворення.
Повний переклад застосовується в тих випадках, коли: а) обидва фактори правил сполучуваності повністю співпадають як в мові джерелі, так і в мові перекладі. Вираз the language of the simple people можна передати повним перекладом мова простого народу (в цьому випадку переклад буде відповідати високому стилю і включати позитивні конотації), хоча можливий і частковий переклад з перетворенням порядку слів і функціонально-морфологічною заміною простонародна мова (переклад нейтрального стилю, причому з незначною присутністю негативної конотації).
Частковий переклад допускає декілька варіантів: скорочення, розширення, функціональну заміну, перестановку. Дуже часто перекладач використовує одночасно різні варіанти в рамках загального прийому часткового перекладу. Так, словосполучення her archaeologist husband можна перетворити шляхом використання перестановки і функціонально-морфологічної заміни її чоловік археолог, або за рахунок перестановки і розширення її чоловік, археолог за професією. Скорочення, як правило, пов’язане з відмінностями в традиційній номінації об’єктів, чи зі стилістичними умовами контексту: вираз creative activity можна передати як повним перекладом творча діяльність, так і частковим, за рахунок скорочення в поєднанні з лексико-семантичною заміною, творчість. За умови традиційних відмінностей у способі вираження скорочення вихідного словосполучення є єдино вірним прийомом при перекладі: the cattle – домашня худоба, evening meal – вечеря.
Найбільше труднощів зазвичай, виникає при перекладі атрибутивних словосполучень. Переклад таких словосполучень залежить від семантичних відношень між елементами словосполучення, складу словосполучення і його стилістичного статусу. Кожна з цих умов окремо і будь-яка їх комбінація можуть визначити напрям перетворення і застосування перекладацьких прийомів.
Багаточленні англійські атрибутивні словосполучення при перекладі українською нерідко виявляють семантичне різноманіття: кожен елемент такого словосполучення може виконувати відмінні синтаксичні функції, наприклад, додатку, обставини, що відносяться до інших слів, аніж формальне визначальне слово в даному словосполученні. Вираз business card etiquette є формально атрибутивним, насправді включає сполучення об’єктів, що знаходяться один з одним в об’єктних стосунках. Вияв цих стосунків між словами card і etiquette дозволяє правильно перекласти такі словосполучення: наприклад, правила вручення візитних карток.
Англійський синтаксис дозволяє будувати атрибутивні словосполучення, в яких визначальний компонент може бути виражений не окремим словом, а цілим словосполученням чи навіть реченням. Переклад таких “двоповерхових” словосполучень, як правило, вкладається в рамки таких прийомів, як скорочення чи поширення, але іноді вимагає й додаткових функціональних перетворень чи описового перекладу: out-of-the-way places – місця, де рідко бувають, an-hour-early visitor – гість, що з’явився на годину раніше.
Серед словосполучень, що представляють труднощі для перекладу і вимагають перетворень, необхідно виділити окрему групу англійських похідних словосполучень, утворених морфологічним способом – за рахунок додавання до визначального слова суфікса, який відноситься до всього поняття, вираженого словосполученням. Цей спосіб найменування понять є досить продуктивним і часто використовується в англомовній пресі: to do good – a do-gooder, to watch birds – a bird-watcher, тощо.
Такі словосполучення важко перекладати, як правило, вони вимагають поширення, опису, чи навіть коментарю. Так, якщо bird-watcher можна перекласти як “любитель спостерігати за птахами”, то вираз типу a no-show customer потребує більш просторового перекладу, який би розвивав внутрішню структуру компонента “no-show” (not to show up at the appointed time): “клієнт, який не з’являється в замовлений час (в ресторані) чи місце (в готелі тощо)”.
Субстантивні словосполучення з однотипним керуванням на зразок проблеми дослідження пам’яток архітектури Чернігова, також представляють певні труднощі при перекладі з української мови англійською. Спроба перекласти таке словосполучення дослівно призводить до ускладненої структури як the problems of research of the monuments of architecture of Chernigiv. В той же час порівняно нескладний аналіз виявляє приховані в ньому семантичні відносини, які дозволяють виокремити в рамках такого ланцюга різноманітні синтаксичні типи словосполучень і відповідно перекласти їх: researching of Chernigiv’s architectural monuments. Слід також пам’ятати, що українські атрибутивні словосполучення часто відповідають субстантивним англійської мови – і навпаки: художні колекції – collections of arts, cocktail time – час коктейлів.
В деяких випадках розширення, що супроводжується лексико-семантичними і граматичними функціональними перетвореннями, переходить в опис, а іноді навіть в перекладацький коментар. Як правило, опис при перекладі застосовується до мало вивчених понять, виражених тим, чи іншим словосполученням, або з метою підкреслити національно-культурну своєрідність способу вираження. Добре відомий не лише в Англії, але й у Франції звичай the Candle Auction може перекладатися майже дослівно “свічковий” аукціон, але для того, щоб передати своєрідність цього звичаю, пов’язаного з продажем чи орендою нерухомості, необхідно застосувати будь-який варіант описового перекладу, або навіть коментар, наприклад, “цей вид аукціону полягає в тому, що процес призначення ціни на певний об’єкт продовжується до тих пір, поки горить свічка, зазвичай дуже коротка”.