Наукова стаття Системний підхід до перекладу слів лексико-семантичної групи Magician, на матеріалі роману У. К. Леґен A wizard of earthsea

« Назад

Наприкінці ХХ ст. у літературному просторі України стали з’являтися перекладні художні твори, які представляють стильовий напрям фентезі. Однією з прикметних рис цього різновиду фантастики є наявність ключового ірраціонального начала – магії, – мотиви котрого домінують в організаційному плані і часто мають вирішальне значення у формуванні системи художніх образів. Семасіологічні дослідження свідчать, що різні лексико-семантичні підкласи відіграють важливу роль у диференціації авторських стилів (ідіолектів), а тому взявши за предмет вивчення будь-який лексико-семантичний підклас слів, пов’язаний із глобальним для даної літературної течії поняттям, концептом MAGIC (мовою оригіналу), ми можемо зробити висновки, які будуть справедливими для більшості творів даного жанру.

У нашій статті ми пропонуємо звернутися до питання системної роботи перекладача із лексико-семантичною групою MAGICIAN. За джерело ілюстративного матеріалу нам правитиме роман американської письменниці У. К. Ле Ґен (традиційно, але некоректно Ле Ґуїн) “A Wizard of Earthsea” (A Wizard of Earthsea, 1968). Цей твір можна вважати таким, що має знакові для жанру характеристики, оскільки він двічі входив до першої п’ятірки рейтингу-опитування “Кращий роман-фентезі всіх часів” (1987, 1998), проведеного відомим американським часописом фантастичної літератури “Локус”. Єдиний український переклад роману (Тернопіль: “Навчальна книга – Богдан”, 2005) було здійснено А. Саганом за редакцією Г. Безкоровайного.

Актуальність роботи формується браком академічної уваги до мовних особливостей такого стильового літературного напряму як фентезі. Завдання полягає у визначенні взаємозв’язків елементів указаної нижче ЛСГ як між собою, так і з їхніми українськими відповідниками. А отже, об’єктом дослідження є лексико-семантична група MAGICIAN, укладена шляхом суцільної вибірки з розділів роману “A Wizard of Earthsea” і українські еквіваленти одиниць даної групи, запропоновані текстом перекладу. Предметом слід вважати наявність/відсутність ознак системності у роботі перекладача в питаннях відтворення пропонованих для розгляду лексичних одиниць засобами української мови.

Лексико-семантична група, яку ми умовно назвали MAGICIAN (словом, що не трапляється у тексті самого ілюстративного матеріалу, проте є нейтральною за значенням одиницею, що домінує в аналізованому нами підкласі) представлена низкою лексем, як узуальних, так і авторських,

оказіональних. Далі ми наводимо їх у тому порядку, в котрому вони зустрічаються у тексті роману: wizard, mage, archmage, witch, sorceress, prentice, sorcerer, witchwife, chanter, weatherworker, juggler, healall, mageborn, master, journeyman-sorcerer, healer, adept, enchantress, windbringer, Seamaster. Для того, щоб розглянути питання системного підходу до перекладу цих лексем коректно, нам необхідно встановити ті парадигматичні зв’язки, які власне і об’єднують ці одиниці в єдину ЛСГ.

По-перше, ці слова можна розділити на дві великі групи: реальні складові літературної англійської мови (wizard, mage, archmage, witch, sorceress, prentice, sorcerer, master, journeyman-sorcerer, healer, adept, enchantress) та авторські нововведення (witchwife, weatherworker, windbringer, Seamaster). Слова chanter та healall являються перехідним випадком, коли існуючим лексичним одиницям приписуються суто оказіональні значення, але безпосередньо пов’язані з їхнім основним семантичним навантаженням, що не дозволяє віднести їх до оказіональних утворень. Якщо поглянути на структуру відповідної ЛСГ в перекладі, то неможливо не помітити, що словотворчий потенціал автора оригінального тексту в ній не представлено. Порівняйте: “She knew: not much, but enough for the witchwife of a small village”.– “Тітка передала хлопцеві вже чималу частку знань – не багато, але достатньо для сільської чаклунки.”; “And from weatherworkers [...] he had learned various ticks (tricks? – Авт.)”– “Від заклиначівпогоди[...] хлопець навчився всіляких фокусів”.; “Or they will take him as windbringer”, he said”. – “Капітан охоче візьме хлопця приборкувачемвітрів”. тощо. Даний факт пов’язаний, у першу чергу, з більшим аналітизмом англійської мови, але також свідчить про обережність перекладача у поводженні з неологізмами. Більше зауважень у цьому відношенні викликає переклад слова chanter (англ. поет. “співець”). В У. К. Ле Ґен під ним мається на увазі вид чарівника, який зберігає знання та мудрість у формі пісень. У перекладі маємо: “What she knew of chanters' tales and the great Deeds she had sung him”.  – “Вона проспівала йому всі пісні, які сама колись почула від сліпих трубадурів”.. Зверніть увагу на вибір маркованої, чужої як для міфосвіту роману, так і для української культури лексеми трубадур – “середньовічний провансальський поет”, а також на її неоднозначне поєднання з доданою перекладачем характеристикою сліпий. Враховуючи те, що на Україні сліпота традиційно пов’язувалася з мандрівними співцями, лірниками та кобзарями, ми одержуємо гібридний франко-український образ сліпого трубадура, навряд чи доречний у романі фентезі, не пов’язаному з жодною з цих культур. Тим більше, що в іншому випадку ця непослідовна образність порушується: “Part of each day he studied with the Master Chanter”.– “Щодня він декілька годин присвячував заняттям із Майстром-Менестрелем”.

По-друге, слова ЛСГ MAGICIAN можна упорядкувати за ґендерною ознакою: чоловіки (wizard, mage, archmage, prentice, sorcerer, chanter, weatherworker, juggler, healall, mageborn, master, journeyman-sorcerer, healer, adept, windbringer, Seamaster) та жінки (witch, sorceress, witchwife, enchantress). Це має неабияке значення для коректного відтворення вторинного світу У. К. Ле Ґен в перекладі, оскільки вищою формою магії, згідно його законів, можуть оволодіти лише чоловіки, шляхом тривалого навчання та відмові від тісних контактів із жінками. Здавалось би не важлива для перекладача інформація, тим не менш, може позбавити необов’язкових помилок. Наприклад: “… all the words of the True Speech that she had learned from the sorcerer that taught her”.– “... всіх слів Істинної Мови, які колись дізналася від своєї наставниці”. Змінена перекладачем стать наставника персонажа, про котрого тут ідеться, із чоловічої на жіночу одразу змінює історію життя цієї відьми: виходить, свої знання вона здобувала не від серйозного мага, який невідь з яких причин вирішив навчити дівчину чарівним закляттям, порушивши цим неписані правила свого стану, а від якоїсь неписьменної в плані магії відьми без спеціальної “освіти”.

Складним питанням залишається і розмежування одиниць аналізованої нами ЛСГ у змістовому плані, а також конотації та асоціації, які викликають кожна з них. Справа в тім, що термінологія, вживана авторами фентезі для позначення персонажів з магічними здібностями, різниться від письменника до письменника і в нашому випадку ми обов’язково повинні зважати на прямі та непрямі вказівки, підказки У. К. Ле Ґен у тексті самого роману. Так, з етимологічної точки зору (релевантної для освіченого реципієнта) wizard, “a man of wisdom and knowledge, sage, wise man”, завжди асоціюватиметься з прикметником wise (англ. “мудрий”) – так само, в принципі, як і witch. Відтак переклад в ідеальному варіанті мав би зберігати аналогічні конотації, однак українські етимологічні паралелі: відун та відьма, в котрих спільний корінь із словом відати, знати,  – підходять лиш частково, оскільки відун – це “у давніх слов’ян – людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк”, тобто слово має значно вужче значення, якому бракує культурної нейтральності. Щодо перекладу можна сказати, що він не відзначається особливою системністю в питаннях відтворення навіть цих двох лексем. Так, слово wizard передається щонайменше у чотирьох варіантах: чаклун, ворожбит, маг і чародій, третій з котрих знову-таки є вужчим і зниженим за конототивним навантаженням: “Ворожбит – той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами або ворожачи на картах”. Witch також подається у численних перекладах: чаклунка, знахарка, ворожка, відьма, другий і третій з котрих значно відходять від поняттєвої сфери оригіналу: “a woman practicing the black arts, sorceress; one supposed to possess supernatural powers, esp. by compact with devil or a familiar” внаслідок аналогічних із попереднім прикладом причин.

Не можемо ми також не відмітити деяких помилок, скоєних перекладачем внаслідок некоректного вибору активного в контексті твору компоненту семи багатозначного слова. Так, при перекладі речення “... wandering jugglers who went from town to town of the Northward Vale and the East Forest...” jugglers (англ. “фокусник, жонглер”) перетворилися на “мандрівних жонглерів, які подорожували Східним Лісом та містечками Північної Долини”, хоча очевидно, що значення “фокусник” тут більш доречне, оскільки поняття саме по собі “жонглер” не має ніякого відношення до магії. В іншому випадку мова йде про мага і його учня, що ходили по селах, “like poor journeyman-sorcerers, or tinkers, or beggars”, у перекладі маємо: “як мандрівні фокусники, лудильники чи волоцюги”. Тут важко зрозуміти, яким чином із суми двох лексичних одиниць journeyman (англ. “кваліфікований робітник (ремісник), що працює за наймом”  та sorcerer (англ. “чарівник, чаклун, чародій” вийшли банальні фокусники.

Підсумувавши все зазначене вище, ми стверджуємо, що системний підхід до перекладу лексичних одиниць однієї лексико-семантичної групи неабияк сприятиме підвищенню як художньої якості перекладів, так і їхній адекватності оригіналам. У перспективі, крім теоретичної цінності досліджень у даному напрямку, академічне вивчення системного підходу до перекладу окремих підкласів слів, ЛСГ, семантичних полів тощо може внести свою лепту в методологію підготовки перекладачів художніх текстів.