Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Массовая коммуникация и информация \ 1083. Наукова стаття Аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих комунікативних процесів

Наукова стаття Аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих комунікативних процесів

« Назад

Код роботи: 1083

Вид роботи: Наукова стаття

Предмет: Масова комунікація та інформація

Тема: Аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих комунікативних процесів

Кількість сторінок: 11

Дата виконання: 2016

Мова написання: українська

Ціна: безкоштовно

Соціально-комунікативна ситуація сьогодення має певний ряд основних постулатів розвитку, що дають їй поштовх для відкриття нових питань та становлення як науки в цілому. У першу чергу це розширення горизонтів та сучасного інформаційного поля завдяки розвиткові можливостей мережі інтернет; по-друге, незалежність нових мережевих ЗМІ від просторово-часового континууму (що дає можливість споживачеві майже без перешкод бути в курсі новин); по-третє, зростання числа комунікаторів, процес обміну інформацією зі ЗМІ переростає у двостороннє спілкування. Наявність багатогранного взаємозв’язку –очевидна, інформація он-лайн посідає одне з чільних місць у комунікації. «Он-лайнова інформаційна діяльність – це будь-який процес, що використовує інформаційні технології для надання інформаційних мережевих продуктів споживачеві» [5, с. 123]. Тобто он-лайнові інтернет-газети, новини, текстові інформаційні документи тощо можуть розповсюджуватися від одного користувача до іншого або до групи користувачів в електронному вигляді, а не через попереднє роздрукування. До такої інформаційної діяльності он-лайн ми відносимо спілкування за допомогою блогів.

Подібна діяльність створює умови для експлуатації електронних технологій задля задоволення довільних інформаційних потреб населення. Зауважимо, аналогічні послуги надати не можуть традиційні ЗМІ, адже вони не здатні працювати незалежно від простору і часу, створюючи он-лайн ілюзію реального спілкування. Безпосереднє налагодження стосунків між блогерами та їх аудиторією стало можливим лише з появою електронної комунікації і розвивається за допомогою блогів.

Постає питання про те, чи всі аматорські записи, розміщені разом із мультимедійними, можуть називатися відеохостингами, чи все ж необхідне певне їх видове розмежування. Чому зараз, коли блоги тільки починають досліджуватися, ми вже зустрічаємо у текстах назви «влог», «тлог», «сплог», «тег», «подкаст», «арт-лог», «блог-дайджест», «пошуковий блог» тощо.

Це помилки користувачів мережі чи справді блоги починають розділятися і від того залежить подальша комунікативна ситуації мережі, а відтак і суспільства ХХІ століття? І якщо так, то яка різниця між уже існуючими відеохостингами? Очевидною є актуальність питання про виокремлення підвидів аматорських інтернет-завантажень.

1. Artlog Brings Artists And Art Aficionados Together Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mashable.com/2008/06/04/artlog/

2. What Is a Linklog? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wisegeek.com/what-is-alinklog;

3. Квіт С. Масові комунікації: підручник / Квіт С. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.

4. Артамонова І. М. Блог як публічна авто комунікація / І. М. Артамонова // Держава та регіони. Серія: соціальні комунік. – 2010. – № 2. – С. 5–9.

5. Досенко А. К. Електронні щоденники як одиниці соціальних комунікацій / А. Досенко. – К.: КиМУ, 2012. – 202 с.

6. Shepard, M., Watters, C. R. The Evolution of Cybergenres // Proceedings of the 31st Annual Hawaii International Conference on System Sciences. – 1998.

7. O’Railly T. What Is Web 2.0 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oreilly.com/pub/a/web2/archive/what-is-web-20;

8. Vlogging – Weight Watchers Hires Vlogger, Faint Starlite [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://weblogs.about.com/lr/vlogs;

9. Wright Mills C. The mass scienty/ from books/ The Power Elite / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.thirdworldtraveler.com//books;

10. Denis McQuail. Mass Communication theory [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.books.google.com.ua/ books.

Актуальність роботи вбачаємо у дослідженні проблеми розвитку аматорських медіа мережі, як фактора впливу на сучасні комунікативні мережеві процеси. Розвиток сучасних новітніх медіа, про які все частіше йде мова у наукових колах, обумовлений стрімким розвитком комунікативних технологій, що зростають щохвилинно. Технологічний прогрес одночасно несе й певні негативні сторони для сучасної електронної комунікативістики.

Традиційні ЗМІ підкорили інтернет-площину, зайнявши там стійкі позиції і надаючи необмежений часовий і просторовий потік інформації для користувачів. Ми не можемо не погодились, що це великий крок для традиційних засобів масової інформації, що обумовив можливість задоволення «інформаційного голоду» у споживацької аудиторії. Однак, нині існує низка проблем, що принесла за собою поява так званих аматорських медіа.

Окреслене поле проблеми (прямо чи дотично) дослідували такі науковці як: І. Артамонова, С. Демченко, О. Зернецька, Н. Зражевська, Л. Компанцева, С. Квіт та ін.

Метою статті є аналіз наявних аматорських медіа у сучасних інтернет-площинах, які безпосередньо впливають на формування сучасних медійних процесів мережі.

Об ׳єктом статті є аматорські медіа завантаження інтернет-сфери.

Предметом є сучасні комунікативні процеси, що відбуваються у мережі за допомогою аматорських медіа.

Методологічну базу дослідження полягала у використанні наступних методів: спостереження, аналіз, опис, що дали можливість дослідити ситуативний стан аматорських медіазавантажень сучасності та допомогли у складанні класи-

фікації наявних інтернет медіа-одиниць.

Не можна ігнорувати той факт, що аматорські медіа зародились приблизно тоді й коли соціальні мережі (1995-1997 роки). Відтоді починаємо нараховувати постійне зростання непрофесійних коментарів, завантажень і у результаті маємо

таке явища як блогосфера. Саме вона дала початком величезному на сьогодні різноманіттю аматорських медіа до яких ми віднесемо наступні види: влоги, арт-логи, подкасти, лінклоги, аудіоблоги та багато інших.

Влог (відеоблог) дає можливість завантажувати власні аматорські відеозаписи безпосередньо в мережу. Вони також містять друкований текст, але невеликий за розміром, його скоріше можна вважати особистим коментарем автора, але не щоденниковим записом блога. Також влоги містять іграшкові завантаження, які кваліфікуються як «інші ігри» – формати гри, що розташовуються самими жителями мережі. Влоги є каталогами мережевих відеофайлів, у яких відсутня специфічна мова чи соціальний настрій індивіда. Не будемо заперечувати наявність портрета автора, адже завантаженими можуть бути

відео з зображенням автора, його фотокартка, голосовий запис – усе це дає можливість користувачеві уявити собі влогера краще, ніж через друкований текст, але вірогідність постійного розташування таких записів низька. Якщо подібний матеріал і зустрічається в мережі, то досить рідко. Уявити авторський портрет крізь призму завантаженої гри – взагалі неможливо,

тому проводити порівняльний аналіз задля ототожнення блогів з влогами не має сенсу, різниця між ними очевидна і не потребує особливого пояснення.

Артлог – один із різновидів існуючих файлів в інтернеті, що «жителі» мережі помилково називають різновидом блогів. Такі завантаження містять колекцію власних авторських робіт, які, як правило, є фотографіями чи власноруч створеними на комп’ютері роботами. Головною відмінною рисою артлогсфери є наявність конкурування між авторами – роботи виставляються на голосування користувачів мережі [158].

Спільною рисою з блогами є наявність стрічок-коментарів, які залишають можливість обговорення. Саме стрічки тут створюють атмосферу живого спілкування між комунікаторами. Теми досить різноманітні, адже розміщуватися можуть, наприклад, фотографії політиків (що призведе до обговорення політичних настроїв групи користувачів), фото на довільні теми чи абстрактні фігури (які викликатимуть обговорення та досягнення спільних точок зору з приводу розміщеної роботи). Ототожнюючою ланкою залишається робота автора в мультимедійному зображенні. Сайти, на яких розміщуються артлоги, можна назвати саме каталогом фотографій, адже ті сторінки, які містять відеозаписи, відносимо до влогів. Створення таких каталогів можна кваліфікувати як створення власних інтернет-галерей, які доступні масовому оглядові крізь мережу.

Лінклог – персональний сайт з вибраними посиланнями користувача, які становлять інформаційну цінність, що постійно поновлюється. Він, подібно до сплога, використовувався для пошуку та визначення ресурсів веб-сторінок, які впливають на оптимальні пошуки інших сайтів [177].

На думку С. Квіта, терміни «podcasting» та «аудіоблог» є словами-синонімами. «Подкастінг» є сполученням слів «broadcasting» (широкомовлення) та «iPod» (плеєр, на який можна записувати подкасти)» [54, с. 160]. Подкасти завантажуються у мережі і потім слухаються на iPod, для якого власне і були створені. Аудіо-подкасти відповідають темі сайта чи блога, до яких вони можуть кріпитися. Відеоподкасти – відеозаписи, що додаються до блога, які становлять певну цінність для аудиторії блогера. Тобто відеоподкаст більше схожий на запис домашнього відео, що дає можливість користувачеві під’єднуватись до комп’ютера іншого користувача за допомогою USB-2.0.

Пізніше з’являються і розвиваються наступні інтернет-завантаження серед яких, на нашу думку найбільшої уваги заслуговують youtube та instagrame. С одного боку ми не можемо порівнювати такі завантаження, оскільки вони мають принципово різну природу. Але з іншого – кожна із названих комунікативних платформ займає важливі місце у еволюції сучасних дигитальних жанрів, що надає поштовх до розвитку сучасних соціально комунікаційний мережевих процесів.

Кожне з них заслуговує окремої уваги, оскільки займає досить міцну позиції на споживацькому ринку аматорських медіа завантажень мережі. Практично кожна із перерахованих платформ на початку свого існування планувалась не більше як комунікативний сайт. Але нині мають велику кількість юзерів, піднімають різнопланові теми для обговорення, використовуються як інформативні площини тощо. Кожна з перерахованих одиниць несе на своїх «сторінках» низку функцій, що я є цікавими для дослідників у області соціальних комунікацій.

Наприклад, instagrame – спеціально створена у жовтні 2010 року Кевіном Систром і Майклом Кригером у Сан Франсиско програма для того, аби користувачі мережі могли ділитися безкоштовно зі світом своїми власними фотографіями, або тими варіантами картин чи мистецьких витворів (що знову ж таки розміщуються на фото). Подібна програма дає користувачеві можливість різноформатних фото у мережі: типу розмірів і рамок застарілих фотоапаратів до нинішніх систем iPhone, iPad и iPod touch.

Пізніше, у квітні 2012 його адаптують до програми Android (але виключно від версій 2.2), що надає можливості заполонити більшу часину аудиторії. Перевагою програми стало те, що вона розповсюджується безкоштовно через App Store та Google Play. Історія розвитку однієї з найпопулярніших соціально комунікативних платформ мережі досить цікава.

Першочергово програма яку так любить молодь носила назву Burbn, але пізніше була переіменована. У 2010 році вона з’являються у магазинах з технікою Apple. Дуже скоро Джош Ридль приєднався до команди і уже листопаді 2010 туди потрапив Шейн Свині (один із найсильніших розробників програми).

Іnstagrame дещо модернізував соціально комунікативні процеси мережі. На відміну від блогів та їх різновидів, ця програма дозволяє спілкуватися виключно «зоровим фактором», оскільки не дозволяє розміщати забагато коментарів. У січні 2011 до функцій програми додаються хеш теги, що дає можливість швидко знаходити інших користувачів, приєднуватись до кола друзів та споживацької аудиторії.

Грудень 2012 привніс дещо нове у загальну політику програми: тепер кампанія могла продавати фотографії юзерів третім особам без компенсації матеріальної сторони першочерговому власникові фото. Така новина викликала великий резонанс і опротестування, велика кількість користувачів відмовилась від існування на сайті, у результаті чого Instagram відмовився від ідеї.

Наймаштабнішою подією у історії існування Instagram як додатку до мобільного комунікатора стало приєднання до Facebook, що принесла Систрому майже 400 млн доларів США. Таким чином, обидві програми були поєднані, що надало можливість проектам синтезувати риси та ресурси. Можливість заходити на власний аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих комунікативних процесів мережевий додаток через соціальну мережу (адресу власної сторінки) тільки підвищило популярність обох програм. Зручність завантажувати свої фото крізь не вишукуючи в інтернеті значно економить час.

Один із наймаштабніших відеохостингів світу, що нині кваліфікується науковцями як прототип майбутнього мережевої медіа імперії, яка сьогодні належить кампанії Google – YouTube.

Відеохостинг – сайт, що дозволяє зберігати та дивитись на сайті відеоматеріали. YouTube був заснований у лютому 2005 року і уже у листопаді 2006 викуплений Google. Ця програма – принципово нова комунікативна платформа, яка має ряд переваг перед іншими:

- користувач залишає власні коментарі;

- оцінює інші коментарі;

- додає анотації;

- додає титри до відео;

- має можливість ставити рейтинг уже наявним там матеріалам;

- перебудувати файл із формату 2D у 3D.

Але найголовнішою перевагою є те, що юзер, який завантажив відео на сайт має можливість заборонити редирект (репост) свого матеріалу на інші мережеві сервери, що допомагає контролювати розміщення власних матеріалів. Також, YouTube один із небагатьох аматорських медіа, що дають можливість заробляння грошей.

Smotry.com – що надає послуги типу YouTube, тобто відеохостингу, що належить Рунету. Особливістю є можливість прямих трансляцій з місця події, що було особливою рисою на початку існування сервера з медіазавантаженнями. Smotry.com надає можливість знаходити у базі даних не лише професійні відеоматеріали, але і аматорські формати першочергово. Різноманітність наявних завантажень свідчить про дифузування рис професійних матеріалів та традиційних жанрів журналістики до аматорських мережевих, чи дигитальних (як різновиду уже сформованих інтернет жанрів).

Онлайн-трансляції можна кваліфікувати як провідну і найголовнішу рису вищезазначеного сайту. Ми вважаємо, що цей процес можна описати як персональні завантаження власних прямих ефірів у мережу, де юзер виконує роль усієї знімальної групи. Такий процес не може відбуватися без реєстрації та технологічної підготовки: вебкамери та знаходженя на сайті безпосередньо. Основна можливість таких відео-трансляцій. На нашу думку, дещо співпадає з метою блогосфери (тільки в усному форматі) – розповісти те, що хвилює особисто автора, висловити власне авторську Я-позицію.

Відмінною рисою аматорських медіа, що нині юзери розміщують у мережі є HD зображення, яке не властиве блогосфері чи іншим друкованим щоденниковим записам.

liveinternet.ru – хостинг, що містить у собі різноманітні інформаційні ресурси: відео, друковані матеріали, рейтинг сайту, подорожі, роботу, розваги тощо. Весь хостинг розбитий на рубрики, що нагадує систему каталогу. Відмінною рисою від інших подібних сторінок liveinternet.ru містить посилання на інші сервери сайту, типу: однокласники, тести, знайомства, листівки, а також посилання на сайти, що рекомендовані для користування: форум трейдів, ноутбуки, поради лікарів тощо. Загалом даний хостинг містить різного роду інформативні ресурси, що допомагає активно розширювати коло користувачів.

myvideo.de – один із популярних відеохостингів мережі, що місить матеріали різноманітного направлення: відео кліпи, фільми, рекламні ролики тощо. Однією із провідних особливостей даного відеохостингу є те, що матеріали розміщені там не можуть бути «опрелюдненими» якщо користувач не зареєстрований на сайті.

Це дає можливість контролю трафіку сайту та відстеження ресурсів які скачуються (чи перенаправляються на інші сайти) користувачами мережі. Таким чином відбувається контроль потоку інформації з даного відеохостингу.