Курсова робота Асортимент та якість ароматизованого чаю, що реалізується на території України
Код роботи: 6029
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Товарознавство
Тема: Асортимент та якість ароматизованого чаю, що реалізується на території України
Кількість сторінок: 42
Дата виконання: 2013
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
Вступ
1. Аналіз стану та перспектив розвитку ринку чаю (ароматизованого) в Україні
2. Вплив технології на формування якості ароматизованого чорного чаю
3. Зміни якості ароматизованого чорного чаю залежно від умов зберігання
4. Оцінка якості ароматизованого чорного чаю (з бергамотом)
4.1. Організація об'єкта, методи дослідження ароматизованого чорного чаю (з бергамотом)
4.2. Оцінка відповідності упакування та маркування ароматизованого чорного чаю (з бергамотом)
4.3. Оцінка показників якості ароматизованого чорного чаю (з бергамотом)
5. Шляхи підвищення якості та методи визначення фальсифікації ароматизованого чорного чаю, що реалізується на території України
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Актуальність. В світі немає іншого напою, який був би такий популярний і улюблений всіма народами і у всі часи, як чай. Сама назва «чай» походить від китайського «ча», що означає «молодий листочок».
Ще стародавнім китайцям були відомі лікувальні властивості чаю, який вони іменували «вогнем життя», вважаючи, що він зміцнює дух і тіло. Кофеїну в чаї небагато, але цілком достатньо, щоб дух залишався бадьорим, а голова свіжою. Завдяки цим і іншим властивостям, чай є чудовим оздоровчим напоєм. Крім того, що чай достатньо простий в приготуванні, економічний, гігієнічний і багатий корисними речовинами.
Залежно від технології обробки чайного листя розрізняють зелений, жовтий, червоний та чорний чаї.
За оцінками німецьких вчених, чай входить у десятку найбільш корисних продуктів харчування: в чайному листі міститьсяблизько трьохсот інгредієнтів, включаючи білки, жири, більше 10 видів вітамінів, а також чайний фенол, теїн і ліпідні цукру. Більше того,чайдіє дуже «розумно»: блокує ріст «негативних» клітин, але при цьому підтримує життєдіяльність нервових клітин.
У Шрі Ланці, Кенії, Індії посуха, а культура землеробства низька, так що при поганих погодних умовах урожай пропадає. Рівень рентабельності на ринку чаю вже знизився, з середнього показника 20-25% до 15-20%. І кожна компанія шукає свої шляхи оптимізації. Деякі виробники почали замість автентичних класичних чаїв - цейлонського, індійського, кенійського, китайського - використовувати так звані редьюсери, що ввозяться з інших країн і видаються за місцеві. Це чаї з В'єтнаму, Індонезії та інших неосновних країн - виробників: вони дешевші і гірші.
Тому, для пересічного громадянина деталі важче стає орієнтуватись на ринку цього продукту через його невпинне поповнення та урізноманітнення. Оскільки, сьогодні чай користується широкою популярністю серед населення України, актуальним вважається дослідження якості даного продукту.
Метою даної курсової роботи є аналіз ринку чаю в Україні, вплив технології виготовлення та оцінка якості ароматизованого чаю відомих виробників за органолептичними та фізико-хімічними показниками.
Для досягнення цієї мети визначено такі завдання:
- охарактеризувати ринок чаю в Україні;
- проаналізувати вимоги державного стандарту щодо якості чаю;
- дослідити та оцінити якість п’яти марок ароматизованого чаю.
Предметом дослідження є товарознавча експертиза зеленого чаю.
Об’єктом даної курсової роботи є ароматизований чай різних виробників, закуплений у роздрібній торговельній мережі м. Києва.
1. Огляд світового виробництва чаю: smi.liga.net\chay.
2. Обзор рынка чая в Украине 2012: мнение экспертов - http://edab2b.com/opinions/obzor-rynka-chaya-ukraina-2012-mnenie-ekspertov/.
3. Чайные чаянья: места нет отчаянью // Напитки плюс. – №2, 2009.
4. ГОСТ 1936-79 «Чай. Правила приемки и методы анализа».
5. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): Навч. посіб. / Є. В. Тищенко, Г. Б. Рудавська, М. П. Орлов та ін. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. - 411с.
6. Асортимент та якість чаю: Конспект лекцій / Уклад. О. Л. Романенко. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. - 65 с.
7. ГОСТ 1938-90 «Чай черный байховый фасованный. Технические условия».
8. Товарознавство смакових товарів: Навч. посібник / А. А. Дубиніна, Ю. Т. Жук, В. А. Жук, Н. А. Жестерева. - К.: Професіонал, 2004. - 235 с.
9. Экспертиза качества чая: Методическое руководство МВШЭ. МР - 006 – 2001 / Авт.-сост.: Л. Г. Елизарова. Под общ. ред. П. А. Красовского. - 2-е исправл. - М.: Московская высшая школа экспертизы, 2001. - 43 с.
10. Николаева М. А., Лычников Д. С., Неверов А. Н. Идентификация и фальсификация пищевых продуктов. - М.: Экономика, 1996. - 108 с.
11. Обеспечение качества потребительских товаров: зарубежный опыт. - М., Издательство стандартов, 1991, - 96 с.
12. ДСТУ 7174: 2010 «Чай чорний байховий фасований. Технічні умови».
13. Волова Л. Чай украинского разлива // Журнал «Мир продуктов». - 2005. - №1.
14. Хочу чаю - 2001/2002. Годовой обзор рынка чая // Бизнес. - 2002. - №1.
15. Чай с украинской душой // газета «Продукты питания». - 2005. - №6.
Висновки та пропозиції
Отже, Україна не являється країною, де вирощують чай, але займає досить значне місце на світовому ринку чаю та серед населення країни попит на чай постійно зростає.
Ринок чаю сегментований з погляду портфеля присутніх на ньому марок (їх більш 240), але консолідований з погляду розміщення сил компаній-операторів. На такі бренды, як "Ahmad Теа", "Ваtік", "Dіlmah", "Lіpton", "Майській чай", "Принцеса...", за даними компанії "Піраміда", приходиться більш 80% продажів у грошовому вираженні. Інші марки можна умовно розділити на 2 групи:
- потенційні лідери (ТМ "Аскольд" від ГК "Стоїк", "Greenfіeld" від "Орими Трейд"), у просування яких вкладаються значні засоби;
- марки другого ешелону, що не претендують на значну частку ринку і часто задовольняються статусом регіональних (у силу відсутності в компаний-промоутеров достатніх рекламних бюджетів).
Сильним "демократичним" брендом нижнього цінового сегмента можна вважати "Добрыню". На аналогічний статус претендує і "Домашній чай" від ГК "Стоїк". Усього на ринку працює близько 10 компаній-виробників, що здійснюють фасовку в Україні, і близько 30 прямих імпортерів. Однак одержати об'єктивну структуру продажів з погляду розподілу ринкових часток між гравцями досить складно. АС "Nіlsen" і подібні компанії не проводять аудита роздрібної торгівлі по товарній категорії "чай", а значить - обновлюваних досліджень, що заслуговують довіри, не існує в природі. Можна тільки констатувати, що лідери категорії залишилися колишніми.
На чайному ринку дуже активно йде ротація торговельних марок. При цьому кількість нових перевищує кількість зникаючих з ринку. Не витримавши конкуренції на загальнонаціональному ринку, частина іде в регіони. Близько 10-15% продажів постійно перерозподіляються між "блукаючими форвардами". Паралельно йде процес відновлення продуктового портфеля галузевих лідерів.
Наприклад, під ТМ "Lіpton" у 2004 р. вийшла асортиментна лінійка "Чайні скарби світу ", а в асортиментній лінійці ТМ "Бесіда" від "Юниливер Україна" з'явилися нові аромати - меліса, м'ята, смородина й ін. Активно розвивається преміальний сегмент. За останній рік на національному ринку з'явився ряд марок у сегменті "премиум". Ці бренды, що мають переважно англійське позиціювання ("Greenfіeld", "Edwіn", "Lord Вуrоn", "Еdems"), прагнуть зайняти частина ринкової частки марок-лідерів,, однак значного впливу на ринок не роблять і працюють, в основному, на локальному рівні.
Легальних операторів надзвичайно радує зменшення кількості контрафактної продукції. Сьогодні спостерігаються одиничні випадки фальсифікації відомих брендов. (Наприклад, як повідомлялося в пресі, у травні 2004 р. викритий харківський підпільний цех, що займався підробкою сподіваючись ТМ "Lіpton"). Причинами відсутності подібної практики фальсифікації продукції є невелика кількість виробників комплектуючих (упакування, фільтр-папера, ярличка) і активне співробітництво операторів ринку із силовими структурами по виявленню недоброякісної або фальсифікованої продукції.
Дуже важливий контроль з боку представників торговельних марок за роботою системи каналів розподілу. Для пильних співробітників ГК "Стоїк" і їх партнерів-дистрибюторів навіть передбачені спеціальні премії за виявлення контрабанди або фальсифікату.
На думку операторів чайного ринку, їхня продукція має потребу в просуванні як товарна категорія в цілому. Вони сумніваються, що ринок чаю в Україні буде рости, якщо тільки чайні виробники не об'єднають зусилля для просування своєї категорії. Коли в людей з'являється більше грошей, вони починають купувати більше напоїв і інших продуктів харчування. Тому потрібно рекламувати як найбільше даний продукт, адже він цього гідний по всіх параметрах: чай корисний для здоров'я, чай тонізує, чай створює особливу атмосферу, чай зігріває, у ньому - маса корисних речовин, у тому числі й антиоксидантов. Потрібно доносити цю інформацію до споживачів.
Пік сезонного споживання сподіваючись приходиться на холодний час року: узимку обсяг продажів на 30-50% вище, ніж улітку. Традиційно, 1 вересня вважається початком не тільки навчального, але і "чайного" року. З початком 2004/2005 маркетингового року особливу активність виявили три загальновизнаних галузевих лідери. Для ТМ "Lіpton" українська продакшн-студія зняла в Малайзії два ролики.
У свою чергу, ГК "Стоїк" провів масштабну корекцію своєї маркетингової стратегії: були змінені архітектура бренда "Вatіk" (позиціювання його конкурентних переваг у свідомості споживачів на емоційному і раціональному рівнях) і упакування ТМ "Домашній чай", а також стартувала концептуально нова рекламна кампанія по просуванню ТМ "Аскольд", що позиціонує в ніші "шляхетної терпкості".
На стан ринку чаю досить вплинуло збільшення ставок мита на імпорт чаю з 0,4 євро за 1 кг до 1,0 євро за 1 кг, а також встановлене мито у розмірі 2,0 євро за 1 кг на чай чорний, ароматизований, неароматизований в одноразових фільтр-пакетах. Через підвищення ставок мита імпортована продукція стала дорожчою, що значно обмежило доступ іноземних виробників чаю (фасованого в одноразових пакетиках) на ринок України.
Регуляторний вплив на підприємництво, обмеження цінової конкуренції на вітчизняному ринку чаю спричиняють зростання попиту на вітчизняну продукцію, стимулюють вітчизняне виробництво та фасування чаю. З іншого боку, підвищення ставок мита негативно вплине на імпортерів чорного чаю.
В даній ситуації можна розглядати декілька варіантів і однозначно оцінити вплив на ситуацію досить важко. Можна припустити, що для того, аби не втратити ринок чаю, потужні виробники та імпортери можуть не змінити своїх обсягів реалізації навіть ціною втрати деякої частини своїх прибутків. У такому випадку ввезення продукції в Україну при підвищених ставках мита збільшить надходження до Державного бюджету України. З іншого боку, для того, щоб витримати цінову конкуренцію і не зазнати втрати прибутків та частини ринку чаю в Україні, іноземні виробники та імпортери чорного чаю можуть погіршити якість реалізованої продукції. Також можна припустити, що підвищене мито потягне зменшення кількості імпорту, що призведе або до зменшення надходжень до бюджету, або не змінить його взагалі.
Одна з головних проблем на ринку - це контрабанда дешевого чаю. Зараз на деяких базарах можна знайти чай по $1 за 1 кг. Природно, навіть дешевий чай легальних операторів не витримує конкуренції з контрабандним. І чесні компанії як і раніше втрачають прибуток, бюджет недоодержує певні суми, а ділки чорного ринку наживаються. Дорученням Київської регіональної митниці №128 від 11.07.02 р. уведені мінімальні індикативні ціни на чай.
Ціль блага - перешкоджати контрабанді. Тепер трейдерам прийдеться витрачати багато сил і часу, щоб довести й обґрунтувати ту або іншу ціну сподіваючись. Хоча, на деякі чайні позиції індикативні ціни встановлені правильно. З іншого боку, без посилення митного контролю на границях індикативні ціни навряд чи будуть міцним заслоном для "сірих" і "чорних" постачань сподіваючись.
Як основні тенденції, що будуть визначати розвиток чайного бізнесу протягом 2005 р., оператори ринку називають:
- подальший розвиток місцевих чаєзважувальних виробництв;
- збільшення місткості ринку в грошовому вираженні (при стабілізації або навіть зниженні - у натуральному);
- збільшення обсягів продажів пакетованого, ексклюзивного, зеленого, а також екзотичного (ройбуш, маті) чаїв;
- збільшення витрат на просування торговельних марок і, у результаті, подальшу консолідацію ринку навколо брендів-лідеров. [13, 14, 15].