Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Основы стандартизации, метрологии и управления качеством \ 4920. Магістерська робота Аналіз методів розроблення і впровадження НД та визначення ризиків і безпечності промислової продукції при її застосуванні

Магістерська робота Аналіз методів розроблення і впровадження НД та визначення ризиків і безпечності промислової продукції при її застосуванні

« Назад

Код роботи: 4920

Вид роботи: Магістерська робота

Предмет: Основи стандартизації, метрології та управління якістю

Тема: Аналіз методів розроблення і впровадження НД та визначення ризиків і безпечності промислової продукції при її застосуванні

Кількість сторінок: 89

Дата виконання: 2016

Мова написання: українська

Ціна: 1800 грн

Реферат

Вступ

Розділ 1. Гармонізація законодавства України щодо безпечності промислової продукції і стандартів

1.1. Законодавча база

1.2. Людський чинник в системі безпечності

Розділ 2. Об’єкти, предмет і методи дослідження

Розділ 3. Аналіз методології стандартизації продукції, застосовуваний у міжнародних організаціях стандартизації

3.1. Методологія проектування стандарту – основа для забезпечення безпечності продукції

3.1.1. Загальна концепція ризиків

3.1.2. Аналіз ризику та управління ризиком

3.1.3. Проектування стандарту щодо безпеки

3.1.4. Збіжність методичних підходів стандартизації щодо безпеки персоналу та екологічної безпеки

3.2. Виклад вимог безпечності у стандартах

Розділ 4. Застосування загальної методології стандартизації безпечності до певної групи продукції та споживачів

4.1. Загальної методології стандартизації безпечності до іграшок

4.2. Загальної методології стандартизації безпечності до медичних виробів

Розділ 5. Упровадження міжнародних методичних документів

Розділ 6. Обґрунтування запропонованих пропозицій

Висновки

Рекомендації

Перелік посилань

Анотація

Аннотация

Annotation

З запитами громадян України в сфері проблем зв’язаних із захистом споживачів, їх здоров’я, безпеки, а також захисту навколишнього середовища, держава зобов’язана рахуватися. Це означає, що держава повинна бути критичною в цьому питанні та вимагати, щоб перед споживанням, або експлуатацією продукція була перевірена на відповідність визначеним вимогам.

Очевидним є твердження, що якість готової продукції, процесів та послуг великою мірою визначається оптимальністю та узгодженістю нормативної документації, на основі якої вони виготовляються. Нормативна документація повинна сприяти забезпеченню безпеки продукції для життя здоров’я людей, її сумісності та взаємозамінності, охорони навколишнього середовища, безпечності господарських об’єктів. Тому вдосконалення нормативної бази є першочерговим завданням у сфері стандартизації і сертифікації.

У сучасних умовах спостерігається зниження якості промислових продуктів під час їх експлуатації. Відсутність чіткої регламентації нормативно-технічних вимог у цій сфері, зокрема, призводить до виникнення пожеж зі значними матеріальними і, на жаль, людськими втратами. Стан промисловості як готової продукції, значною мірою обумовлюється нормативною документацією, на основі якої вони виготовляються. Оптимальність, раціональність та взаємоузгодженість стандартів, що визначають весь комплекс вимог до показників безпеки електроустановок, дозволяють дотримуватися заходів щодо безпеки при їх розробленні, виробництві, експлуатації.

Вірогідність потенційної загрози техногенних аварій, загибелі, травмування та отруєння людей, нанесення значних матеріальних збитків на сьогоднішній день пояснюється як зростанням ведення в експлуатацію виробничих об’єктів, в тому числі підвищеної небезпеки, так і значною зношеністю основаних фондів, відсутністю засобів контролю за їх технічним станом та безпечністю технологій, порушенням вимог промислової безпеки та охорони праці при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів і т.д.

Проблема підвищення промислової безпеки та зведення до мінімуму вірогідності техногенних катастроф може бути вирішена шляхом проведення досліджень, аналізів та оцінки серед проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан промислової безпеки та охорони праці.

Актуальність теми обумовлюється тим, що організація, розроблення та функціонування нормативної бази у сфері безпеки, впливу продукції промисловості на навколишнє середовище та забезпечення безпеки людини є досить важливою темою на даний час в Україні, а запозичення новітніх досягнень у цій сфері дозволяє вирішити найнагальніші питання в короткі терміни та з мінімізацією затрат ресурсів.

Метою роботи є: аналіз методів розроблення та впровадження нормативної документації щодо промислової продукції, ознайомлення з підходами розроблення стандартів, спрямованих на зменшення і регулювання ризику під час застосування промислової продукції, визначення ролі стандартів під час їх розроблення та виробництва.

Ця робота висвітлює підходи, спрямовані на зменшення ризику, що виникає у разі розроблення використання продукції, процесів або послуг. Розглядається (береться до особливої уваги) повний життєвий цикл продукції, процесу або послуги, зокрема, їх використання за призначеністю та ймовірність передбачуваного неправильного використання.

Об’єкт дослідження: сучасний стан стандартизації в сфері безпеки промислової продукції.

Предмет дослідження: міжнародні нормативні документи щодо методології стандартизації безпеки, аспекти безпеки певних груп продукції: на медичні вироби, іграшки, продукції широкого вжитку, безпечність машин, безпека дітей та дорослих, екологічна безпека.

У дипломній роботі обґрунтовано комплекс питань і практичних рекомендацій з удосконалення стандартизації безпечності промислової продукції. По результатах аналізу можна зробити такі висновки:

1. Для того щоб опорядкувати та контролювати за всіма етапами виробництва промислової продукції необхідна міцна законодавча база в галузі стандартизації та управління якістю. Об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче потребують стандартизації, яка є запорукою найвищої якості продукції, що може бути досягнута на певному історичному етапі.

2. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.

3. Для нейтралізування та зменшення факторів небезпеки проявлених з боку людини до мінімального рівня, потрібні глибокі різнобічні дослідження причинно-наслідкових залежностей, поліпшення соціальних умов, підвищення рівня загально-організаційного управління професійними навиками. Саме людський чинник є одним із основних який грає важливу роль в уникненні травматизму та шкоди на виробництві.

4. Для того щоб привернути увагу людини на налагодження безпеки і зменшити халатність і безвідповідальність потрібно ввести систему покарань за безвідповідальність потрібно встановити обов’язково, бо обов’язково при небезпеці будуть травми, певні збитки, а хто ж відповідальний за це, хто буде відшкодовувати ці збитки - начальник, працівник чи держава.

5. Вірогідність потенційної загрози аварій, загибелі, травмування та отруєння людей, нанесення значних матеріальних збитків на сьогоднішній день пояснюється як зростанням ведення в експлуатацію виробничих об’єктів, в тому числі підвищеної небезпеки, так і значною зношеністю основних фондів, відсутністю засобів контролю за їх технічних станом та безпечністю технологій, порушенням вимог промислової безпеки та охорони праці при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів і т.д.

Проблема підвищення промислової безпеки та зведення до мінімуму вірогідність техногенних катастроф може бути вирішальним шляхом подолання чинників які в пливають на стан промислової безпеки.

6. Якщо безпека залежить якоюсь мірою від правильного встановлення, використання, технічного обслуговування, демонтажу чи утилізації, а правильні методи не є очевидними, то стандарт на безпечність продукції повинен містити щонайменше – попереджувальне маркування, щоб привернути увагу користувачів до відповідної інформації, які містять вказівки.

7. Враховуючи і аналізуючи ризик ми збільшуємо безпеку того чи іншого промислового продукту. Отже саме термін ризик невід’ємно пов'язаний з безпекою. Ризик є складовою частиною безпеки, які не функціонують в роздільності і допомагають один одному досягати максимуму при анулюванні небезпеки і запобігати ушкоджень, травм і непередбачуваних моментів.

8. Розроблення стандартів треба базувати на визначенні небезпеки і, таким чином, створювати стандарти, які містять рекомендації щодо дій і застережень, необхідних для забезпечення не перевищення допустимого ризику. Цей аналіз беруть до уваги, оскільки розробник стандартів визначає ті вимоги, які потрібно включити у стандарт.

9. Тісна співпраця в комітеті та між комітетами (технічні комітети, підкомітети, робочі групи як ISO, так і IEC), відповідальними за готування стандартів на різну продукцію, процеси та послуги, є необхідна для досягнення узгодженого наближення до підвищення безпеки.

10. Якщо безпека залежить якоюсь мірою від правильного встановлення, використання, технічного обслуговування, демонтажу чи утилізації, а правильні методи не є очевидними, то стандарт на безпечність продукції повинен містити щонайменше – попереджувальне маркування, щоб привернути увагу користувачів до відповідної інформації, яку містять вказівки.

11. У стандартах зазначені правила, як будувати, викладати положення та оформлювати національні стандарти, а також вимоги до їхнього змісту та рекомендації щодо внесення змін до них. цих правил треба дотримуватися, розробляючи інші нормативні документи національного рівня прийняття (кодексів усталеної практики, настанов, технічних умов тощо).

12. Основне – це безпека дітей щодо взаємозв’язку їх із продукцією, але при цьому не слід забувати про те, що з дітьми трапляються нещасні випадки і тілесні ушкодження різного виду, залежно від стадії їхнього розвитку, а також від того, що найважливіше середовище самої домівки не проектується з самого початку відповідно до потреб дітей, проектувальники та будівельники повинні завжди пам’ятати, що будинки призначені для мешкання в них сімей і що в сім’ях є діти, потреби яких відмінні від потреб дорослих.

13. Безпека дітей є особливою турботою багатьох урядів, існує багато законних вимог, що стосуються безпеки дитини. Отже, є тісний взаємозв’язок між безпекою дитини та стандартами, що її регулюють.

14. Під час оцінювання безпеки медичних приладів необхідно враховувати їхні способи функціонування чи обставини використання, а також залишковий ризик, який не можливо ліквідувати без зниження ефективності цих приладів.

1. Кириченко Л. С., Мережко Н. В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 446 с.

2. Гіроль М. М., Семчук Г. М., Прокопчук Н. М., Турченюк Б. Н., Якимчук Б. Н. Безпека праці в будівництві: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – Рівне, Укр. держ. ун-т вод. госп-ва та природокористування. – 2004. – 293 с.

3. ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів К.: Держспоживстандарт України, 2003.

4. ДСТУ 1.3:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов К.: Держспоживстандарт України, 2003.

5. Директиви ISO/IEC, Частина 2:1992, Методологія розроблення міжнародних стандартів.

6. Директиви ISO/IEC, Частина 3:1989, Правила побудови та викладу міжнародних стандартів.

7. ДСТУ EN 292-2-2001 К.: Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 2. Технічні принципи та технічні умови К.: Держспоживстандарт України, 2003.

8. ДСТУ EN 292-1-2001 К.: Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія К.: Держспоживстандарт України, 2001.

9. ISO/IEC Guide 63:1999 IDT Аспекти безпеки. Настанови щодо розроблення та включення до стандартів на медичні прилади К.: Держспоживстандарт України, 2003.

10. ISO/IEC Guide 37 Вказівки щодо використання товарів широкого вжитку К.: Держспоживстандарт України, 1995.

11. ДСТУ ISO/IEC Guide 51 – 2002 Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів К.: Держспоживстандарт України, 2002.

12. ISO/IEC Guide 50 Безпека дітей і стандарти. Загальні настанови К.: Держспоживстандарт України, 1998.

13. ISO/IEC Guide 73:2003 Управління ризиками – Словник – Настанови щодо використання в стандартах К.: 2003.

14. H ISO/IEC 14:2005 Інформація для споживачів щодо придбання товарів та послуг К.: Держспоживстандарт України, 2005.

15. H ISO/IEC 37:2005 Настанови щодо використання продукції широкого вжитку К.: Держспоживстандарт України, 2005.

16. H ISO/IEC 41:2005 Настанови стосовно пакування. Положення спрямовані на задоволення потреб споживача К.: Держспоживстандарт України, 2005.

17. IEC Guide 104:2005 Настанова щодо розроблення нормативних документів з безпеки та використання основоположних і групових нормативних документів з безпеки К.: Держспоживстандарт України, 2005.

18. ДСТУ EN 626-1-2003 Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, виділюваними машинами. Частина 1. Принципи і технічні вимоги для виробників машин К.: Держспоживстандарт України, 2003.

19. ДСТУ EN 626-2-2003 Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, виділюваними машинами. Частина 2. Методологія визначення порядку перевіряння К.: Держспоживстандарт України, 2003.

20. ДСТУ EN 775:2005 Роботи промислові. Безпека К.: Держспоживстандарт України, 2005.

21. ДСТУ EN 842-2001 Безпечність машин. Візуальні сигнали небезпеки. Загальні вимоги, проектування та випробування К.: Держспоживстандарт України, 2001.

22. ДСТУ EN 1005-1-2005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Терміни та визначення К.: Держспоживстандарт України, 2005.

23. ДСТУ EN 1050-2003 Безпечність машин. Принципи оцінювання ризику К.: Держспоживстандарт України, 2003.

24. ISO/IEC Guide 7 Настанови щодо розроблення стандартів, придатних для встановлення відповідності К.: Держспоживстандарт України, друге видання 1994.

25. Настанова ISO 64:1997 Настанова щодо включення екологічних аспектів до стандартів на продукцію. Стандарти і навколишнє середовище.

26. Александровская Л. Н., Захаревич А. П. Технико-экономические и социальные аспекты нормирования рисков и подтверждения соответствия // Партнеры и конкуренты, методы оценки соответствия. – 2005. – с. 11-13.

27. Романчук А. Парадокси безпеки: чи є світло в кінці тунелю? // Охорона праці. – 2005. - №6. – с. 14-16.

28. Мартиненко В. Нормативна база. Вимоги до вмісту шкідливих викидів у відпрацьованих газах автомобільних двигунів // Стандартизація сертифікація якість. – 2009. - №3. – с. 18-19.

29. Намаков Б. Пропозиції щодо нормування екологічності технічних виробів // Стандартизація сертифікація якість. – 2009. - №4. – с. 37-39.

30. Скрипчук П. Концепція сертифікації об’єктів навколишнього середовища і територіально-господарських систем екологічних вимог // Стандартизація сертифікація якість. – 2009. - №4. – с. 41-50.

31. Статюха Г. О., Бойко Т. В., Бендюг В. І. До питання оцінки безпечності промислових об’єктів в аспекті сталого розвитку // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2003. - №3. – С. 57-61.

32. Каталог нормативних документів 2009: У 3-х т./ Упорядник В. П. Мельникова, Н. Г. Муштенко, В. І. Стеценко. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2009, - Т.1 – 510 с.