Наукова стаття Товарознавча експертиза та управління закупівлею м’ясних консервів на ТОВ «Фоззі-Фуд»

« Назад

У статті розглянуто основні тенденції та сучасний стан ринку м’ясних консервів в Україні. Визначено основні вимоги до якості продукції, що реалізується в торговій мережі м. Києва. Проведено товарознавчу експертизу м’ясних консервів. Охарактеризовано та визначено основні підходи до управління закупівлею м’ясних консервів.

 

В статье рассмотрены основные тенденции и современное состояние рынка мясных консервов в Украине. Определены основные требования к качеству продукции, реализуемой в торговой сети г. Киева. Проведена товароведческая экспертиза мясных консервов. Определены основные подходы к управлению закупкой мясных консервов.

 

The article examines the main trends and the current state of the market of canned meat in Ukraine. There were basic requirements for the quality of products sold in the retail network of Kyiv defined. A commodity expertise of canned meat was performed. The main approaches to managing the purchase of canned meat were defined.

 

Актуальність теми. Сучасний рівень життя середньостатистичного українця сприяв тому, що м’ясні консерви знаходяться у категорії непопулярних м’ясних продуктів. І все ж поява на ринку великої кількості м’ясних напівфабрикатів (заморожених і охолоджених), зміна смакових звичок, розвиток мереж закладів швидкого харчування i ресторанного господарства в цілому, а також збільшення цін на м’ясні консерви призвели до скорочення споживчого інтересу до цієї категорії продукції. Разом з тим, менша залежність якості від умов зберігання і транспортування, вдосконалення рецептур, а також попит на українські м’ясні консервації на зовнішньому ринку дозволяє їм бути досить рентабельним продуктом, не дивлячись на проблеми з сировинною базою.

Структура споживчого попиту в нашій країні ставить перед консервною промисловістю два основні завдання:

1) забезпечення зниження собівартості виробленої продукції шляхом удосконалювання технології, використання більш дешевої сировини, скорочення витрат у процесі виробництва тощо;

2) підвищення якісних характеристик продукції при одночасному необхідному дотриманні збалансованого складу за харчовою цінністю.

Позитивне вирішення цих завдань можливе шляхом раціонального використання низькосортної м'ясної сировини, залучення субпродуктів, сировини рослинного походження (овочі, крупи), а також нетрадиційної для українських виробників сировини – рослинних білків, багатофункціональних харчових добавок.

Однією з проблем у сфері виробництва й реалізації м’ясних консервів, у тому числі й імпортних, є проблема фальсифікації продукції, тому засоби й заходи з ідентифікації та експертизи консервів мають з огляду на це вирішальне значення при оцінюванні якості як самого продукту, так і консервної тари.

На підприємствах роздрібної торгівлі, що здійснюють продаж харчових продуктів, у т.ч. м’ясних консервів, важливу роль, крім якості, відіграють ще й інші фактори, що враховуються в закупівельній політиці – ціна закупівлі, популярність виробника і торгової марки, надійність постачальників (посередників). Тому керівники відділів закупівлі (логістики) великих роздрібних мереж при формуванні асортименту м’ясних консервів значну увагу приділяють не лише безпечності й якості продукції, але й прогнозним показникам економічної ефективності від купівлі й продажу м’ясних консервів певної марки у певного постачальника.

Отже, управління закупівлями м’ясних консервів роздрібними торговельними підприємствами, зокрема великими мережевими, базується на двох складових – товарознавчій й комерційній. Вони однаково важливі і обумовлюють актуальність теми даної роботи.

Метою роботи є проведення товарознавчої експертизи м’ясних консервів різних виробників і аналіз особливостей їх закупівлею у роздрібній торгівлі.

Об’єкт дослідження – м’ясні консерви, що реалізуються на ринку України, зокрема в мережі ТОВ «Фоззі-Фуд».

Предмет дослідження – споживні властивості м’ясних консервів.

Результати досліджень. Інвестування розвитку окремих м’ясопереробних підприємств (МПП), збільшення попиту на таку продукцію, як паштети і консерви зі свинини (включаючи шинку) і птиці, позитивно вплинули на розвиток м’ясоконсервної галузі в окремих регіонах у 2013-2015 рр. У 2015 р., згідно даних Держкомстату, вітчизняними МПП було вироблено 23,8 тис. т м’ясної консервації, що на 4% перевищує показник 2014 року (22,8 тис. т). Разом з тим, варто відзначити, що таке зростання пояснюється не стільки збільшенням обсягу випуску м’ясних консервів у класичному розумінні (в жорсткій і скляній тарі), скільки за рахунок розширення номенклатури продукції, яка потрапляє в розряд м’ясних консервів згідно нової класифікації Держкомстату, в тому числі за рахунок заморожування окремих частин (зокрема в соусі). Питома вага такої продукції у 2015 році оцінюється в 30-40%. Цей показник забезпечується переважно за рахунок виробничих потужностей МПП Дніпропетровської області [1].

Незважаючи на складності із сировиною й ростом цін на неї, виробничі показники м'ясоконсервної галузі першого кварталу 2016 р. виглядають більш ніж оптимістично - за цей період було вироблено близько 7,4 тис т (січень-березень 2015 р. – 4,5 тис. т), а темпи росту випуску м'ясних консервів у січні-березні 2016 р. коливаються в середньому від 60% до 75%, залежно від виду консервів (у том числі заморожених) (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво консервів із м’яса і субпродуктів в Україні у 2014-2016 рр. (без даних підприємств малого бізнесу) [1]

Товар	2014 рік, тис. т	2015 рік, тис. т	2015/2014, %	2016 рік (січень-березень), тис. т	2015 рік (січень-березень), тис. т	2016/2015, % (січень-березень)
Паштет із печінки, м’ясні пасти	3,1	4,9	158	1,6	0,9	178
Консерви з птиці	3,4	2,9	85	0,8	0,5	160
Консерви зі свинини	3,5	4,2	120	1,4	0,8	175
Консерви з яловичини	9,9	10,1	102	3,4	1,9	176
Інші види	2,9	1,7	59	0,2	0,3	67

Якщо говорити про показники 2015 року, то найбільші темпи росту в порівнянні з 2014 р. відзначені у виробників паштетів/паст з печінки й інших субпродуктів (+58%), обсяги яких в 2015 р. досягли рівня 4,9 тис. т., чому сприяв і різко збільшений імпорт субпродуктів: в 2015 р. завезено 6,5 тис. т; в 2014 р. – 1,7 тис. т. Крім паштету, українські м’ясопереробники виготовили близько 4,2 тис. т (+20%) консервів зі свинини й приблизно 10,1 тис. т (+2%) – з яловичини (у тому числі врахована заморожена консервована м'ясна продукція) [2].

Незважаючи на збільшення виробництва паштетів українськими компаніями, найбільшу питому вагу у структурі виробництва займають консерви з яловичини – 42%. При цьому, тушкована яловичина в жерстяній і скляній тарі становить не більше 30-40% від загального показника (близько 4 тис. т), решта – це консервації, приготовлені іншим способом (в тому числі і заморожені) (рис. 1).

Рис. 1 - Структура виробництва м’ясних консервів в Україні в 2015 р. [1]

На частку різноманітних паштетів і консервів із субпродуктів припадає 21%, свинини – 18%, птиці – 12%. При цьому лише 70% – це консерви в жерстяній і скляній упаковці. Така ж тенденція в структурі виробництва зберігається й на початку 2016 р.: паштети – 22%, консерви з яловичини – 45%, свинини – 19%, птиці – 11%, з урахуванням замороженої м'ясної консервації.

З огляду на зростаючі ціни на м'ясо, українські виробники стали розширювати асортимент за рахунок такої категорії консервів як м'ясо-рослинні й салобобові, виробництво яких у попередні роки значно скоротилося через зниження попиту на подібну продукцію з боку споживача.

Збільшення обсягів внутрішнього виробництва м’ясних консервів сприяло зростанню обсягів експорту. Найбільш відчутним протягом останнім років воно було в 2011-2012 рр. (експорт збільшився з 5621 до 11588 тис. дол. США, тобто на 106,16%) [2]. З 2012 р. фіксується поступове скорочення експортних поставок – до 6591 тис. дол. США в 2015 р. (рис. 2).

Рис. 2 - Динаміка експорту м’ясних консервів з України в 2011-2015 рр. [2]

В цілому в 2011-2015 рр. середній ланцюговий темп приросту експорту був позитивним і становив 13,9%.

Найбільші обсяги імпорту протягом останніх 5 років зафіксовані в 2012 і
2013 рр. – 27636 і 27340 тис. дол. США відповідно. До 2015 р. імпорт значно скоротився – майже, в 3,5 разів, порівняно з показником 2013 р. – до 8313 тис. дол. США (рис. 3).

Рис. 3 - Динаміка імпорту м’ясних консервів в Україну в 2011-2015 рр. [2]

Середній ланцюговий темп приросту імпорту в 2011-2015 рр. був негативним і склав -12,2%. Від’ємне зовнішньоторговельне сальдо стало найменшим саме в 2015 р. – різниця між обсягами імпорту та експорту становила 1722 тис. дол. на користь імпорту.

Найбільше м’ясних консервів імпортувалося в Україну в 2015 р. з Німеччини (29% загального імпорту по товарній позиції 1602), Іспанії (24%), Угорщини (23%) та Польщі (14%). Найбільшими імпортерами вітчизняних м’ясних консервів були Азербайджан (21%), Франція (18%), Нідерланди (17%), Молдова (13%), Румунія (12%) та Ірландія (11%) [2].

Вимоги до якості м’ясних консервів, що виробляються й реалізуються в Україні, регламентуються рядом нормативних документів:

– ДСТУ 4449:2005 «Консерви м’ясні. Сніданки м’ясні. Технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви, які виготовляють із яловичини, баранини, свинини, витриманих у посолі, або без посолу, або із м'ясної обрізі і діафрагми яловичої та свинячої;

– ДСТУ 4450:2005 «Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви, які виготовляють з яловичини, баранини, конини або свинини;

– ДСТУ 4451:2005 «Консерви м’ясні шинкові. Технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви, які виготовляють із свинини та яловичини, витриманих у посолі;

– ДСТУ 4606:2006 «Консерви м’ясні фаршеві. Загальні технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви, які виготовляють подрібненням із яловичини, свинини з додаванням сала, прянощів;

– ДСТУ 7049:2009 «Консерви м’ясні субпродуктові. Загальні технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви із субпродуктів яловичих або свинячих;

– ДСТУ 7050:2009 «Консерви м’ясні. Паштети печінкові. Загальні технічні умови» – поширюється на м’ясні консерви, які виготовляють із печінки з додаванням яловичини, свинини, субпродуктів.

Нами на замовлення ТОВ «Фоззі-Фуд» проведено товарознавчу експертизу 5-х зразків м’ясних консервів вищого сорту різних вітчизняних виробників:

Зразок 1 – яловичина тушкована ТМ «ЧПК» (ТОВ «Вознесенська продовольча компанія», м. Вознесенськ Черкаської обл.);

Зразок 2 – яловичина тушкована ТМ «Лан Буковини» (ТОВ «ТПК «Грін Рей», смт Новоселиця Чернівецької обл.);

Зразок 3 – яловичина тушкована ТМ «М’яско» (ТОВ «ІРФ-Дистрибуція», м. Вишневе Київської обл.);

Зразок 4 – яловичина тушкована ТМ «Смачного» (ТОВ «Фенікс», м. Маріуполь Донецької обл.);

Зразок 5 – яловичина тушкована ТМ «Сім’я» (ТОВ «Онісс», с. Візирка Одеської обл.).

Мета експертизи – встановити відповідність якості консервів вимогам чинного нормативного документу – ДСТУ 4450:2005 [3], а також порівняти якість продуктів для прийняття рішень керівництвом відділу логістики ТОВ «Фоззі-Фуд» щодо обсягів закупівлі консервів того чи іншого виробника за результатами експертизи.

На першому етапі досліджено стан паковання м’ясних консервів. Зразки ТМ «ЧПК», «Смачного» та «Онісс» запаковані в скляну тару (банки 0,5 л), зразки ТМ «Лан Буковини» і «М’яско» – у бляшані банки ємністю 0,5 л. Паковання ціле, непошкоджене, щільно закрите. Поверхня кришок чиста, гладенька, без ознак бомбажу, слідів ржавіння тощо.

Далі було проведено аналіз маркування досліджуваних зразків, нанесеного на етикетках, що були наклеєні на банки з консервами. При дослідженні маркування встановлена невідповідність його у деяких зразків вимогам ДСТУ 4518:2008 і Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, зокрема:

– на етикетках консервів ТМ «Лан Буковини», «М’яско» і «Смачного» не зазначена інформація про співвідношення основних компонентів;

– на маркуванні консервів ТМ «М’яско» відсутня інформація про вміст білків і жирів у 100 г продукту;

– енергетична цінність 100 г продукту не вказана на маркуванні консервів ТМ «Лан Буковини» і «М’яско»;

– на етикетках продуктів цих же торгових марок відсутнє позначення чинного нормативного документа (табл. 2).

Таблиця 2

Аналіз маркування яловичини тушкованої

Дані маркування	Зразки
	ТМ «ЧПК»	ТМ «Лан Буковини»	ТМ «М’яско»	ТМ «Смачного»	ТМ «Сім’я»
Виробник	ТОВ «Вознесенська продовольча компанія»	ТОВ «ТПК «Грін Рей»	ТОВ «ІРФ-Дистрибуція»	ТОВ «Фенікс»	ТОВ «Онісс»
Маса нетто, г	500	525	525	500	500
Склад	Яловичина, жир яловичий, цибуля, сіль, лавровий лист, перець чорний	Яловичина, жир яловичий, цибуля, сіль, спеції	М’ясо яловиче, жир яловичий, цибуля, сіль, перець чорний мелений, лавровий лист	Яловичина, жир яловичий, цибуля сіль, лавровий лист, перець чорний мелений	Яловичина, бульйон м’ясний, жир свинячий, цибуля, морква, сіль, спеції
Співвідношення основних компонентів, %	Продукт містить не менше 55% м’ясної частини	Не зазначено	Не зазначено	Не зазначено	Продукт містить не менше 60% м’ясної частини
Вміст білків/ жирів, г у 100 г продукту	16,8 / 17,0	17,4 / 16,2	Не зазначено	16,8 / 17,0	12,3 / 20,5
Енергетична цінність, ккал у 100 г продукту	220	Не зазначено	Не зазначено	235,3	220
Термін і умови зберігання	2 роки при температурі 0-20°С і вологості не більше 75%	4 роки при температурі 0-20°С і вологості не більше 75%	4 роки при температурі 0-20°С і вологості не більше 75%	2 роки при температурі 0-20°С і вологості не більше 75%	24 місяці при температурі 0-20°С і вологості не більше 75%
Позначення нормативного документа	ДСТУ 4450:2005	Відсутнє	Відсутнє	ДСТУ 4450:2005	ДСТУ 4450:2005

Разом з тим, маркування всіх досліджуваних зразків було чітким та зручним для сприйняття. Фон етикеток та текст, який на них нанесений, за кольором і відтінками не поглинали одне одного.

Дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників проводили в лабораторії м’ясних і рибних продуктів і кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю КНТЕУ.

З органолептичних показників визначали зовнішній вигляд продукту, колір м’яса, колір та вигляд м’ясного соку у нагрітому стані, консистенцію, запах і смак, згідно з вимог ГОСТ 8756.1-79 «Продукты пищевые консервированные. Методы определения органолептических показателей, массы нетто или объема массовой доли составных частей» [4].

При оцінюванні зовнішнього вигляду визначали характер поверхні, якість нарізки і укладання шматочків, масу шматочків. При визначенні кольору визначали різні відхилення від кольору, специфічного для даного виду продукту. При оцінюванні запаху визначали типовий вид і гармонію запахів, встановлювали наявність сторонніх запахів. При оцінюванні консистенції враховували ніжність, волокнистість, грубість, однорідність, крихкість, наявність твердих частинок. При оцінюванні смаку визначали, чи типовим є смак даного виду продукту, встановлювали наявність специфічних несприятливих смакових властивостей та інших сторонніх присмаків.

Встановлено, що за зовнішнім виглядом зразки тушкованої яловичини ТМ «Лан Буковини» і «М’яско» не відповідали вимогам ДСТУ 4450, оскільки були помітні невелика кількість хрящів і сполучної тканини. Колір м’яса всіх досліджуваних зразків відповідав вимогам (характеризувався від світло сірого до сірого відтінку), визначеним в чинному нормативному документі. Колір та вигляд м’ясного соку у нагрітому стані зразків тушкованої яловичини ТМ «ЧПК», «Смачного» і «Сім’я» задовольняли вимоги ДСТУ 4450 та характеризувалися наступними параметрами – світло-коричневий колір, наявні завислі білкові речовини.

Для м’ясного соку зразків ТМ «Лан Буковини» і ТМ «М’яско» був характерний невідповідний колір – жовтий. За консистенцією усі зразки досліджуваних м’ясних консервів, крім зразка ТМ «М’яско», відповідали вимогам нормативного документу. Для продукції ТМ «М’яско» були характерні шматочки, що не розпадаються, що суперечить вимогам, наведеним у ДСТУ 4450 (табл. 3).

Таблиця 3

Органолептичні показники досліджуваних зразків яловичини тушкованої

Показник	Норма згідно з ДСТУ 4450	Значення показника для досліджуваних зразків
		ТМ «ЧПК»	ТМ «Лан Буковини»	ТМ «М’яско»	ТМ «Смачного»	ТМ «Сім’я»
Зовнішній вигляд	М'ясо тушковане шматочками, в основному, масою не меншою ніж 30 г, без хрящів, судинних пучків і грубої сполучної тканини	М'ясо тушковане шматочками, масою 35-45 г, без хрящів, судинних пучків	М'ясо тушковане шматочками, масою 30- 40 г, з невеликою кількістю хрящів	М'ясо тушковане шматочками, масою 30-45 г, з невеликою кількістю сполучної тканини	М'ясо тушковане шматочками, масою 35-45 г, без хрящів, судинних пучків і сполучної тканини	М'ясо тушковане шматочками, масою 35-45 г, без хрящів і судинних пучків
Колір м’яса	Від світло-сірого до темно-сірого	Сірий	Світло-сірий	Світло-сірий	Сірий	Сірий
Колір та вигляд м’ясного соку у нагрітому стані	Від жовтого до світло-коричневого з наявністю завислих білкових речовин у вигляді пластівців	Світло-коричневий, завислі білкові речовини наявні	Жовтий, завислі білкові речовини наявні	Жовтий, завислі білкові речовини наявні	Світло-коричневий, завислі білкові речовини наявні	Світло-коричневий, завислі білкові речовини наявні
Консистен-ція	Соковита, шматочки не переварені, не розпадаються	Соковита, шматочки не переварені, не розпадаються	Соковита, шматочки не переварені, але розпадаються при вийманні	Соковита, шматочки не переварені, але розпадаються при вийманні	Дещо суха, шматочки злегка переварені, не розпадаються	Соковита, шматочки не переварені, не розпадаються
Запах та смак	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів	Властиві тушкованому м’ясу з ароматом прянощів, без сторонніх смаків та запахів

З фізико-хімічних показників визначали масову частку м’яса, жиру, кухонної солі, а також наявність сторонніх домішок. Масову частку м’яса визначали згідно з ГОСТ 8756.1-79. М’ясо відділяли як окремий компонент продукту і зважували. Масову частку жиру визначали згідно з ГОСТ 26183-84 «Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Метод определения жира» [5].

Метод заснований на екстракції жиру з продукту органічним розчинником в апараті Сокслета, випаровуванні розчинника і визначенні маси екстрагованого жиру з наступним розрахунком його масової частки. Масову частку солі визначали згідно з ГОСТ 26186-84 «Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Методы определения хлоридов» [6] аргентометричним методом по Мору. Він заснований на титруванні водної витяжки продукту після нейтралізації титрованим розчином азотно-кислого срібла в присутності хромово-кислого калію як індикатора. Наявність сторонніх домішок визначали згідно з ГОСТ 8756.4-70 «Продукты пищевые консервированные.

Метод определения содержания минеральных примесей (песка)» [7]. Метод заснований на відокремленні органічних речовин продукту, поміщеного в хімічний стакан, відмиванням водою з наступним озоленням отриманого осаду і кількісним визначенням ваговим методом.

Масова частка м’яса з жиром у зразка ТМ «Лан Буковини» була заниженою, у порівнянні з мінімальним нормативним значенням для продукції цього виду, а от масова частка жиру в м’ясних консервах ТМ «Лан Буковини» і «М’яско», навпаки, перевищувала допустиму. Масова частка кухонної солі у всіх досліджуваних зразках тушкованої яловичини знаходилась в межах, визначених чинним ДСТУ 4450, сторонніх домішок в аналізованій продукції не виявлено (табл. 4).

Таблиця 4

Фізико-хімічні показники досліджуваних зразків яловичини тушкованої

Показник	Норма згідно з ДСТУ 4450	Значення показника для досліджуваних зразків
		ТМ «ЧПК»	ТМ «Лан Буковини»	ТМ «М’яско»	ТМ «Смачного»	ТМ «Сім’я»
Масова частка м’яса з жиром, %	Не менше 56,5	58,2	55,7	54,8	56,8	57,3
Масова частка жиру, %	Не більше 17	16,1	19,5	19,3	16,6	16,5
Масова частка кухонної солі, %	1,0-1,5	1,2	1,3	1,3	1,1	1,2
Наявність сторонніх домішок	Не дозволено	Не виявлено

Отже, за результатами проведеної експертизи можемо узагальнити, що якість продукції ТМ «ЧПК» і ТМ «Сім’я» відповідає вимогам ДСТУ 4450, а маркування – вимогам ДСТУ 4518:2008 і Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів. М’ясні консерви ТМ «Лан Буковини» і ТМ «М’яско» характеризуються органолептичними та фізико-хімічними показниками, що не відповідають вимогам ДСТУ 4450. Їх маркування, так само як і маркування зразка ТМ «Смачного», є неповним і не містить всієї важливої інформації, яка вимагається згідно Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів і ДСТУ 4518:2008.

Як уже зазначалося, крім товарознавчої складової в управлінні закупівлями м’ясних консервів, важливу роль відіграє і комерційний аспект. Загалом функціями управління закупівлями є процеси закупівлі, доставки, приймання, розміщення та зберігання матеріальних і товарних ресурсів, їх підготовки до використання у взаємодії з транспортною, складською логістикою та логістикою запасів.

Існує типовий набір логістичних активностей, пов'язаних з управлінням закупівлями: ідентифікація і переоцінка потреб, визначення й оцінка вимог споживачів, визначення типів закупівель, аналіз поведінки ринку, ідентифікація всіх можливих постачальників, попередня оцінка всіх можливих джерел, остаточна оцінка і вибір постачальника, доставка товарів і супутній сервіс [7].

Що стосується критеріїв розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики, то основними серед них є: оптимальна періодичність (час) постачання; оптимальна структура матеріальних потоків; мінімальні сукупні логістичні витрати на постачання.

Удосконалення роздрібної торгівлі з погляду закупівельної логістики треба в першу чергу розглядати як удосконалення ланки системи товароруху. Об’єктом раціоналізації в цьому випадку виступає вся сукупність учасників товароруху. Роздрібна ланка вдосконалюється в тій мірі, у якій це необхідно з погляду загальної стратегії, обраної для вдосконалення всієї системи.

Рішення логістичного характеру приймаються вже на стадії проектування роздрібних торговельних підприємств, приміщення яких повинні задовольняти вимогам наскрізних технологічних процесів. З урахуванням інтересів цих технологічних процесів повинні вибиратися: розміри площ окремих приміщень і технологічних зон; ширина дверних прорізів; висота й площа розвантажувальних рамп; планування торговельних залів [7].

Гармонійно вписуватися в наскрізну товаропровідну систему повинен і комплекс устаткування роздрібного підприємства. Усі об’єкти управління закупівельною логістикою підприємства: приміщення, технологічне устаткування, персонал, інформація, товари й тара повинні бути зв'язані в єдину систему, яка, у свою чергу, повинна бути включена в загальну систему товароруху.