Наукова стаття Шляхи та методи зниження виробничих витрат підприємства

« Назад

Витрати є важливою складовою виробництва, так як вони безпосередньо пов’язані з виробництвом тих чи інших економічних благ. Саме завдяки оптимізації витрат можна досягти максимальної прибутковості не піднімаючи ціни на продукт, що на сьогоднішній день являється найважливішим завданням для будь-якого виробничого підприємства.

Оптимізація витрат на виробництво допоможе підприємству поставити більш гнучку ціну на товар що забезпечить йому конкурентоспроможність на ринку і в майбутньому самому встановлювати правила в межах певного ринку. Метою даного дослідження є викладення ряду рекомендацій для підприємств малої і середньої ланки, метою яких є оптимізація витрат на виробництво і собівартість продукції задля збільшення прибутку і закріплення товару на ринку без значних фінансових втрат з боку підприємства.

Сучасні методи оптимізації витрат мають бути гнучкими, простими у використанні, надавати в оперативному порядку необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень. Саме оперативна інформація і своєчасно прийняті управлінські рішення допоможуть підвищити дохідність підприємства. Постійний аналіз ринку сировини і ринку продажу, а також аналіз фінансового стану підприємств-конкурентів допоможуть досягти поставлених цілей.

До заходів оптимізації витрат і виробництва належить:

1. Підвищення технологічного оснащення виробництва, впровадження новітніх технологій. Безумовно, це потребує додаткових витрат на початку, але в довгостроковій перспективі це принесе прибуток, також новітнє обладнання безпосередньо вплине на якість виробленої продукції, що в свою чергу підніме конкурентну спроможність товару на ринку.

2. Автоматизація виробництва. Даний захід не тільки підвищить продуктивність і якість, зважаючи на людський фактор, а й частково зменшить витрати на заробітну плату.

3. Впровадження безвідходного виробництва. Даний крок не тільки розширить діапазон діяльності підприємства, а й зменшить витрати на виготовлення продукції з відходів основного виробництва.

4. Розширення асортименту продукції шляхом диверсифікації виробництва.

5. Також завдяки диверсифікації самого підприємства можна зменшити транспортні витрати, витрати на збут, на рекламу, на сировину шляхом здійснення цих дій самим підприємством а не заручатись послугами спеціалізованих фірм.

6. Пошук постачальників з найбільш дешевою сировиною без втрати якості.

7. Вивчення причин браку та здійснення заходів щодо їх ліквідації.

8. Зменшення адміністративних витрат.

9. Припинення роботи та ліквідація малоприбуткових або збиткових галузей та переміщення активів в більш перспективні галузі.

10. Встановити фіксований максимум заробітної плати, який не буде перевищуватись при зростанні рівня виробництва.

Значне зниження витрат виробництва досягається в результаті застосування прогресивних методів організації праці. Прикладом цього є розроблена в Японії система організації виробництва «just-in-time» («точно-в-строк»), яка набула широкого застосування в усьому світі. Система знижує витрати виробництва за рахунок своєчасного постачання ресурсів. Сутність її полягає в тому, що матеріальні ресурси постачаються споживачем у визначене місце, у потрібний час і в необхідній кількості [2].

Даний метод має як переваги так і недоліки. Основними перевагами являються: мінімізація збоїв на підприємстві, зменшення затрат на зберігання продукції, більш висока продуктивність та зменшення ймовірності надвиробництва. Основним недоліком являється збільшення затрат на перевезення та ризик збою виробництва з вини постачальника, ця проблема нівелюється якщо підприємство самостійно виробляє і постачає сировину і матеріали для основного виробництва, або займається перевезенням сировини від постачальника самостійно, обходячи ланку фірм які надають послуги з перевезення, що є суттєвою економією коштів і в подальшому впливає на собівартість продукції.

Такий метод оптимізації витрат як бюджетування дозволяє передбачити виникнення витрат шляхом складання оперативних (місячних, квартальних, річних) бюджетів пов’язуючи їх з стратегічними цілями підприємства.

Одним із найбільш ефективних методів виявлення резервів зниження собівартості продукції є функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Функціонально-вартісний аналіз – комплексний системний аналіз діяльності підприємства, його складових (технічних і технологічних, маркетингових, фінансових, збутових підрозділів, управлінських функцій), а також оцінка ефективності використання витрат на реалізацію кожної з цих функцій з метою виявлення неефективних, нераціональних витрат, існуючих внутрішніх резервів і розробки програм підвищення ефективності діяльності та збільшення прибутковості підприємства [2].

Однією з новітніх методів скорочення витрат виробництва є метод «ощадливого виробництва». Сутність його полягає в тому що клієнт самостійно оцінює витрати на виробництво і згодом сам приймає рішення, спроможний він оплатити замовлення чи ні. Даний метод широко застосовується в сфері будівництва в зв’язку з великим економічним ризиком та високою тривалістю робіт. В виробництві цей метод доцільний в випадку цільового продажу, тобто не самостійного висування на ринок, а виготовлення товарів на замовлення.

Метод зниження витрат на амортизацію. Сутність методу полягає в збільшенні інтенсивності використання обладнання та підвищенні коефіцієнта змінності. Підвищення коефіцієнта змінності сприяє зростанню обсягів виробництва продукції і більш ефективному використанню основних фондів. Неефективне використання такого обладнання не дозволить йому протягом терміну служби перенести вартість на продукцію, що викличе значну недоамортизацію, яка вплине на економічні показники підприємства [3].