Соціальні функції релігії

Релігія, як і будь-яка форма суспільної свідомості, задовольняє певні потреби особи та суспільства, виконуючі відповідні соціальні функції.

Зупинимось на деяких з них.

Компенсаційна. Це найважливіша з функції релігії. Вона ілюзорно, тобто в уяві самого віруючого, надає йому того, чого йому бракує в реальному житті: відчуття щастя, життєвих благ, здоров’я, захисту від різного роду негараздів.

Релігія втішає людину в її стражданнях, обіцяє вічне і райське блаженство, закликає покладати всі надії на наймилосерднішого Бога. Важливе значення має психологічний аспект компенсації, а саме – зняття стресу, катарсис, духовне очищення, надія на божественне милосердя.

Світоглядна. Релігія формує систему поглядів людини, які є досить своєрідними та специфічними.

Релігійний світогляд не потребує доказів, перевірки досвідом і практикою, сприймається на віру. Релігійний світогляд задає певні критерії або параметри, здебільшого догматичні, згідно з якими мають осмислюватися навколишній світ: природа, суспільство та людина.

Інтегративна. Релігія є засобом об’єднання єдиновірців на основі певного віровчення. Це сприяє забезпеченню соціальної стабільності, злагоди, солідарності, знижує конфліктність. Але релігія іноді виступає і дезінтегруючим чинником. Це буває тоді, коли єдиновірці протиставляють себе іншим конфесіям, претендуючи на свою винятковість. Іноді міжконфесійні конфлікти свідомо провокуються окремими чи окремими групами людей, що керуються певними інтересами – політичними, економічними тощо.

Регулятивна. Сутність цієї функції полягає в регулюванні соціальних відносин вчинків людей через систему заборон, табу, санкцій. Релігія виступає ціннісно-орієнтаційною та нормативною системою. Кожна релігія має свою систему цінностей, оскільки вони ґрунтуються на конкретному віровченні. Варто зазначити, що на основі релігійних цінностей (при всіх їх особливостях) сформувалися загальнолюдські (збереження життя, взаємоповаги, шанування традицій тощо).