Основне призначення програмного забезпечення, структура, різновидність, класифікація програмного забезпечення ЕОМ

Структура програмного забезпечення комп’ютера

Програмне забезпечення являє собою сукупність програм, призначених для розв’язання завдань на комп’ютері. Програма – це впорядкований набір команд. Програмне та апаратне забезпечення працюють взаємопов’язано і в неперервній взаємодії. Будь-який апаратний пристрій управляється програмно.

Програмне забезпечення можна поділити на три класи: системне, прикладне та інструментальне.

Системне ПЗ призначено для управління роботою комп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм.

Системне ПЗ — це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп'ютером та документацією до неї. Системне ПЗ можна розділити на три основні частини: операційні системи (ОС), системи програмування та сервісні програми.

Основними компонентами загальносистемного програмного забезпечення являються: операційні системи, які вирішують задачі взаємозв’язаного функціонування окремих компонентів.

Існують 4 типи операційних систем:

1) операційні системи пакетної обробки: порівняно велика швидкість логічних і автоматичних операцій, але в свою чергу мала швидкість вводу і виводу завантаженість процесора на 20 – 30%.

2) операційна система з розподілом задач по часу (організовується черга вводу і виходу задач, і обслуговується до 15 користувачів і процесор завантажений на 80-90%).

3) операційна система реального часу, використовується для керування різними процесами.

Прикладне програмне забезпечення призначене для розв’язання прикладних завдань фахової діяльності людини.

Інструментальне програмне забезпечення призначене для розробки всіх видів інформаційно-програмного забезпечення. При цьому під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність попередньо підготовлених даних, необхідних для роботи програмного забезпечення.

5. Поняття і функції процесора, пам'яті, пристроїв введення-виведення інформації. Робота із зовнішніми простроями персональнихЕОМ.

Процесор

Процесор – це пристрій, що поєднує виконання арифметичних і логічних операцій, пов’язаних з керуванням роботою комп’ютера чи його окремих пристроїв. Процесор, що виконує збережувані в оперативній пам’яті команди і керує роботою всього комп’ютера, називається центральним, або головним процесором.

Центральний процесор (CPU, Central Processing Unit) - це основний електронний модуль на материнській платі, який виконує обчислювальну роботу, управляє обміном даними з операційною пам’яттю вводу-виводу. Центральний процесор, являється апаратним центром інформаційно-обчислювальної системи, відповідає за характеристику виробництва ПК:

Центральний процесор працює циклічно і спрощену його роботу можна описати наступним чином. Спочатку позачергового циклу процесор зчитує із оперативної пам’яті команду, розшифровує її і реалізує указані в ній дії. Після того цикл повторюється: зчитується чергова команда (або команда, адрес в якій вказаний в попередній команді), виконуються вказані в ній дії. Центральний процесор оперує цілочисленними даними.

Сучасні процесори - це високотехнологічні електронні пристрої. В виготовленні процесорів задіяні технологічні процеси, практично повністю протікаючі під направленням робототехніки, виконуючи при цьому операції відрізняються високою точністю і гарантує відсутність в кристалі мікросхеми примісій, не передбачених в документаціях технологічного процесу.

Найбільш популярні мікросхеми процесорів Intel - клонів корпорації AMD (Advanced Micro Devices). Ці процесори перевищують характеристики деяких Intel - прототипів.

Процесори AMD 5к86 (робоча назва AMD K5, або SSA 5) має 4,3 млн. транзисторів. Напруга процесора - 3,52 В. Були розроблені пристрої з різними значеннями рейтингу PR: Р75, Р90, Р100, Р120, Р133, Р166, що відповідає тактовим частотам 75, 90, 100, 90, 100, 111,5 МГц відповідно.

Процесор AMD К6 ММХ Enhanced можна віднести до числа процесорів не шостого, а пятого покаоління клону х86 і зпівставити з Pentium MMX. В кристал процесора інтегровано 8,8 млн. транзисторів. Напруга живлення процесора 2,2 В.

Другий представник, управляючий на світовому ринку процесори - клони високої якості - корпорація Cyrix. На відміну від AMD, ця компанія маркірує процесори не величинами тактових частот, а значення Р-рейтингів.

Cyrix M1 - процесор п’ятого покоління, його характери аналогічні Pentium. Він зміщений з розміщенням виводів роз’ємну Socket 7 (296 контактів), а його виробництво на 30% більше, ніж у Pentium має напругу 3,6 В, в кристалі 3 млн. транзисторів.

Cyrix MII i 6x86 MX також являються процесорами п’ятого покоління. Процесор Cyrix 6x86 MX (або МІІ) виготовляється разом з корпорацією ІВМ. Процесор Cyrix 6x86 MX встановлює в роз’єм Socket 7 і має змістовну кеш-пам’ять першого рівня 64 Кб. Процесор призначений для роботи на шині з частотою 66,75 або 83 МГц і може сперечатися з процесорами п’ятого покоління Pentium і K6.

Внутрішня пам'ять

До внутрішньої пам’яті належать:

- оперативна, чи системна пам'ять (RAM);

- пам'ять BIOS (ROM BIOS);

- пам'ять пристроїв комп’ютера.

Існують такі типи постійної пам’яті:

- пам'ять тільки для зчитування – ROM;

- програмована ROM – PROM;

- програмована ROM, що стирається, - EPROM;

- PROM, що стирається електричними способами, - EEPROM;

- Flash-пам'ять;

- фероелектрична RAM – FRAM;

- магнітна RAM – MRAM.

Зовнішня пам'ять

Зовнішня паяють чи зовнішні запам’ятовувальні пристрої використовуються для довгострокового зберігання інформації. Обсяги даних, збережені в таких пристроях, в 100 чи 1000 разів перевищує ємкість оперативної(внутрішньої) пам’яті комп’ютера.

Пристрої введення і виведення інформації

Пристрої введення:

1. Клавіатура

Клавіатуру призначено для введення в комп’ютер інформації від користувача.

2. Маніпулятори.

Пристрої виведення:

1. Принтери;

2. Плотери (Плотери, як і принтери, призначені для одержання твердих копій даних);

3. Проектори.