Ряди даних: увід послідовних рядів даних, автозаповнення. Поняття списків та їх створення. Форматування тексту в EXCEL

Уведення даних

Клітинки робочого листа можуть містити різноманітну інформацію: текст, числові значення, дати, час, формули. Щоб помістити дані у визначену клітинку робочого листа, необхідно вибрати потрібну клітинку, ввести дані та підтвердити уведення. Excel при цьому автоматично розпізнає тип даних, що вводяться. Значення, що вводиться, відображається у рядку формул. Крім того, у цьому ж рядку з'являються розглянуті раніше кнопки для опрацювання вмісту клітинки.Уведення даних завершується натисканням клавіші або кнопки у рядку формул. Часто набагато зручніше для завершення уведення використовувати клавіші керування курсором. У цьому випадку після уведення поточна клітинка зміщається у відповідному напрямку.

Скасувати уведення дозволяють клавіша або кнопка у рядку формул Автоматичне заповнення клітинокВ Excel можна відразу заповнити вмістом цілий діапазон клітинок. При цьому заповнення може відбуватися як однаковими значеннями, так і рядами даних (списками). Наприклад, послідовними номерами або датами, елементами відповідної арифметичної або геометричної прогресій, найменуваннями днів тижня або місяців. Крім наявних в Excel вбудованих списків, наприклад, повних і скорочених найменувань для днів тижня та місяців, можна створювати та використовувати при заповненні свої власні списки. З огляду на розмаїтість наявних можливостей розглянемо лише головні, такі що найчастіше використовуються Створення спискуСписок являє собою таблицю у робочому листі, побудовану за принципом бази даних. Кожний рядок, крім першого, містить окремий запис списку (набір даних), кожний стовпчик є полем даних і містить однотипну інформацію. Перший рядок списку містить назви полів.

Необхідно уникати порожніх рядків і стовпчиків усередині списку. В ідеалі на робочому листі не повинно бути нічого, крім списку. Якщо це неможливо, то список варто відокремити від інших даних принаймні одним порожнім рядком та одним порожнім стовпчиком. Максимальний розмір списку обмежений хіба що розміром робочого листа.Excel розпізнає списки автоматично. Перед виконанням дій зі списком достатньоктивізувати будь-яку клітинку усередині списку.

Вміст першого рядка Excel вважає іменами полів і не опрацьовує їх, як інші дані. Якщо перед здійсненням обробки списку виділити окрему частину списку, то Excel сприйме як список тільки виділений діапазон клітинок.Діапазону клітинок, що містить список, можна дати ім'я.

Присвоєння імені дозволить простіше переходити до списку у робочій книзі. Якщо діапазону клітинок списку присвоєно ім’я «База_данных», то Excel інтерпретує вміст кожної клітинки першого рядка, як ім’я окремого поля. Щоб виділити рядок з іменами полів використовуйте шрифти та рамки. Не варто вставляти окремий рядок із дефісів або знаків рівності, тому що Excel може сприйняти таке “підкреслення” за дані.Для роботи з великими списками, дані яких не поміщаються одночасно у робочому вікні, використовуйте розглянуту раніше можливість фіксуванняобластей (команда «Окно\Закрепить области»). Перший рядок списку з іменами полів буде зафіксований на екрані та завжди представлений при прокручуванні списку.

Як бачимо, створити список можна, використовуючи традиційні засоби. Задавши імена полів і порядок їхнього розташування, визначивши ширину стовпчиків і параметри форматування (насамперед для дат, часу, числових значень), можна вводити записи списку. Якщо для стовпчика з “вузькими” даними потрібно зазначити довге ім'я поля, представте ім'я у декількох рядках клітинки. Список може також містити значення полів, які отримані у результаті обчислення формул.