Курсовий проект Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря» с. Тамарине Снігурівського району Миколаївської області

Вступ

1. Огляд літератури

1.1. Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту

1.2. Морфо-біологічні особливості нуту

1.3. Технологія вирощування нуту

2. Природно-економічна характеристика господарства

2.1. Місце розташування

2.2. Ґрунтово-кліматичні умови

2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

3. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві

3.1. Стан сівозмін господарства

3.2. Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

4. Проект заходів підвищення врожайності нуту

4.1 Розрахунок дійсно можливого врожаю

4.2. Місце в сівозміні

4.3. Система удобрення

4.4. Система обробітку ґрунту

4.5. Районовані сорти нуту та їх характеристика

4.6. Підготовка насіння до сівби, сівба

4.7. Догляд за посівами

4.8. Збирання врожаю

4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Зернобобові культури – найважливіше джерело рослинного білка для годування тварин і харчування людей. Вони є основою високобілкових кормів, які необхідні для усіх життєвих процесів у тварин і формування їх високої продуктивності. У структурі рослинних білкових ресурсів України однорічні зернобобові займають важливе місце.

У південних регіонах України основними зернобобовими культурами є горох і соя. Однак ця територія характеризується частими посухами в літній період, що призводить до значного зниження врожаю усіх сільськогосподарських культур. Тому тут особливої цінності набуває жаро- та посухостійка культура – нут. Вона нарівні з чиною перевершує за посухостійкістю усі інші зернобобові культури.

Нут є однією з найстародавніших культур світового землеробства. Його насіння було знайдено у пальових спорудах та єгипетських пірамідах. Найбільш ранні знахідки насіння нуту в Туреччині датуються 5450 р. до н.е., а в Індії його культивували 2000 років до н.е.

У насінні нуту міститься 28-32 % білка і до 7% олії. Білок нуту за амінокислотним складом дуже близький до ідеального білка ФАО, за поживною цінністю він не поступається іншим зернобобовим, включаючи сою. За багатством та якістю природного комплексу вітамінів та інших біологічно активних сполук він є одним з найбільш цінних серед багатьох продуктів рослинного і тваринного походження.

Біологічна цінність білка складає 52-78%, коефіцієнт перетравлення 80-83%. Насіння є доброю добавкою до продуктів дитячого харчування. Борошно використовується при виготовленні печива і солодощів. У насінні нуту не міститься антипоживних сполук і тому немає необхідності у термічній обробці при годуванні тварин.

У теперішній час нут займає третє місце у світі серед зернобобових культур за посівними площами, поступаючись лише сої і квасолі. В Індії кожен рік сіють біля 10 млн. га цієї культури, що складає приблизно 83% світових площ. Його також вирощують у Туреччині, Ізраїлі, Пакистані, Ірані, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, а також у країнах Африки, Південної і Північної Америки та Південної Європи.

В Україні посівні площі нуту і гороху до Другої світової війни були однаковими, а на півдні посіви нуту були у декілька раз більшими. Після війни, у зв'язку зі збільшенням посівних площ під горохом, а також відсутністю добре адаптованих до місцевих умов високоврожайних технологічних сортів нут практично зник з виробничих посівів. У наш час створено ряд нових високопродуктивних і стійких до хвороб сортів, тому посівні площі під нутом постійно ростуть.

Велике агротехнічне значення нуту. Після збирання цієї культури на кожному гектарі з поживними рештками залишається стільки ж поживних речовин, скільки з 15-20 т перегною. Нуту симбіозі з азотфіксуючими бактеріями засвоює значну кількість атмосферного азоту, використовує малодоступні для зернових культур важкорозчинні мінеральні сполуки, як з орного горизонту, так і з більш глибоких шарів ґрунту.

Метою курсового проекту є обґрунтування технології вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області.

Згідно завдання курсового проекту необхідно зробити огляд літературних джерел стосовно морфологічних і біологічних особливостей нуту, розрахувати дійсно можливу урожайність за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту, визначити норму висіву культури, систему удобрення та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря».

Завдяки своїй невибагливості до ґрунтово-кліматичних умов нут є перспективною культурою для вирощування в умовах ПСП «Зоря». Вирощування даної культури є вигідним як з економічної, так і з споживчої точки зору, а багатогранність використання даної культури дозволяє використовувати її, як на кормові, харчові, так і біоенергетичні цілі.

Для формування врожаю нуту у розмірі 19,7 ц/га необхідно внести добрива у нормі 35,6 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 110,5 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того необхідно внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 25,2 кг/га д. р.

Норма висіву нуту з урахуванням посівної придатності дорівнює 177,5 кг/га. Сівбу проводять широкорядним способом з нормою витрат 500-600 тис/га.

Занесенні до реєстру сорти нуту та рекомендовані для вирощування в зоні Степу: Розана, Пам’ять, Антей.

Ввівши в сівозміну ПСП «Зоря» нут та провівши необхідні розрахунки я встановив, що дійсно можливий урожай нуту умовах даного господарства за вологозабезпеченістю посівів можна отримати на рівні 19,7 ц/га. Показник ДМУ_госп становив 18 ц/га, а врожайність за природною родючості ґрунту знаходиться на рівні 14 ц/га.

Пропонуємо ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області вирощувати нут після озимої пшениці, оскільки це є вигідно як з економічної, так і з практичної точки зору, у зв’язку зі зміною умов клімату і важкою адаптованістю традиційних сільськогосподарських культур до посушливих умов клімату.

З урожайністю 19,7 ц/га виробничі затрати на вирощування нуту становлять 8015,24 грн/га, собівартість культури 1970 грн/ц, чистий дохід 11684,7 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 145,7 %.

1. Бабич А. О. Проблеми білка і вирощування зернових бобових культур / Кормові і білкові ресурси світу. К: 1995. – С. 176-180.

2. Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. – 2003. – Вип. 51. – С. 3-6.

3. Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / В. І. Січкар // Корми і кормовиробництво. – 2004. – Вип. 53. – С. 110-115.

4. Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове госпо- дарство / Т. Адаменко // Агроном. – 2006. – № 3. - С. 12-15.

5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування: Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. Одеса, 2009; 248 с.

6. Прянишников Д. Н., Якушкин И. В. Нут // Растения полевой культуры / Д. Н. Прянишников, И. В. Якушкин. М.: – 1935. – С. 316-318.

7. Бабич А. О. // Зернобобові культури // Довідник агронома / А. О. Бабич, Г. П. Квітко, Д. П. Беліченко, М. П. Бойко. К.: 1985. – С. 166-172.

8. Боднар Г. В. Нут // Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лаври- ненко. М.: 1977. - С. 158-162. Корми і кормовиробництво. - 2013. Вип. 75-119.

9. Утеуш Ю. А. Нут // Кормові ресурси флори України / Ю. А. Утеш, М. Г. Лобас. К.: 1996. – С. 79-80.

10. Томмэ М. Ф. Перевариваемость кормов / М. Ф. Томмэ, Р. Ф. Мартыне- нко. М.: "Колос". 1970. – С. 316-318.

11. Дідович С. В. Формування та функціонування симбіозу Mesorhizobiumciceri – Cicerarietinum в агроценозах південного Степу України: автореф. Дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.07. "Мікробіологія" / С. В. Дідович. – Чернігів. 2007. – 22 с.

12. Дідович С. В. Ефективність біологічних заходів при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України / С. В. Дідович, О. Ю. Бутвіна, О. А. Пархоменко // Корми і кормовиробництво. – 2010. – Вип. 66. – С. 151-157.

13. Колісник С. І. Бактеріальні добрива для оптимізації азотного і фосфорного живлення сої, нуту, гороху, чини і сочевиці / С. І. Колісник, С. Я. Кобак, С. В. Дідович, М. П. Саєнко // Корми і кормовиробництво. – 2012. – Вип. 73. – С. 145-151.

14. Паштецький В. С. Технологія ефективного насінництва нуту в зоні Степу України / В. С. Паштецький, О. П. Пташник, С. В. Дідович // Корми і кор- мовиробництво. – 2012. – Вип. 74. – С. 29-35.

15. Бушулян О. В. Рекомендації з вирощування нуту в південному Степу України / О. В. Бушулян // Посібник Українського хлібороба. Науково-практичний щорічник. - К.: 2012. – том. 2. – С. 304-307.