Вступ

Розділ 1. Значення оздоровчо-рекреаційної рухової активності для формування здорового способу життя студентської молоді

1.1. Спосіб життя як головний чинник, що впливає на стан здоров’я студентської молоді

1.2. Проблеми організації сфери дозвілля студентської молоді

1.3. Класифікація оздоровчо-рекреаційних занять студентської молоді

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Організація та методи дослідження

2.1. Методи дослідження

2.1.1. Теоретичний аналіз літературних джерел

2.1.2. Соціологічні методи дослідження

2.1.3. Педагогічні методи дослідження

2.1.4. Методи математичної статистики

2.2. Організація дослідження

Розділ 3. Шляхи залучення студентської молоді до рухової активності

3.1. Аналіз мотивації студентської молоді до занять оздоровчо-рекреаційної рухової активності

3.2. Алгоритм залучення студентської молоді до систематичних занять руховою активністю

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Актуальність. У сучасному суспільстві, що стрімко розвивається, дедалі більше уваги приділяється проблемам стану здоров'я молодого покоління. Одними з найактуальніших є питання, що стосуються студентської молоді, оскільки вони є основою та майбутнім нашої держави. Навчання у вищому навчальному закладі потребує затрати великих зусиль і напруженої розумової діяльності.

Досить часто навчання та побут студентів проходять в умовах обмеженої рухової активності, великого навчального навантаження, стресових ситуацій, неповноцінного харчування, тощо. Передовий світовий досвід та велика кількість наукових досліджень свідчать, що рухова активність – це біологічна потреба кожного живого організму, невід’ємна частина здорового способу життя, один із найважливіших соціально-біологічних факторів. Але слід зазначити, що дефіцит рухової активності студентської молоді України становить 60–75% необхідного для підтримання нормального рівня здоров’я.

Лише 13% українців мають необхідний, фізіологічно обумовлений рівень рухової активності, тим часом як у країнах Європейського Союзу – 40–60 %, а в Японії – 70–80 % [1].

В інших країнах світу також гостро стоїть проблема оптимізації рухового режиму молоді. Наприклад, у Фінляндії, Японії, Канаді, Австралії завдяки державній політиці, спрямованій на створення необхідних умов для широкого впровадження в повсякденне життя різних форм рухової активності в органічному їх поєднанні зі збалансованим харчуванням, боротьбою проти шкідливих звичок та поліпшенням екології навколишнього середовища, смертність людей молодого та середнього віку скоротилася у кілька разів, середня тривалість життя збільшилася на 10–20 років, різко підвищилася життєздатність населення, що своєю чергою, забезпечило значне економічне зростання в зазначених країнах [4].

Тому, необхідно підкреслити, що процес навчання сам по собі є гіподинамічним, отже енергетичні витрати організму менші за фізіологічну норму. За останні роки відбулося скорочення обсягу навчальних годин з дисципліни «Фізичне виховання» у вищих навчальних закладах. Це призвело до зниження ролі фізичної культури у формуванні особистості майбутніх фахівців, зменшення рухової активності студентів, погіршення стану їх здоров’я.

Як наслідок, у ВНЗ України в 2,5 рази збільшилася кількість спеціальних медичних груп. За даними різних авторів, до 90% учнів і студентів мають відхилення в стані здоров'я, 30–50% – незадовільну фізичну підготовленість. Таким чином, перед науковцями і викладачами вищої школи виникає необхідність пошуку та розвитку таких методик проведення занять зі студентами, які б сприяли підвищенню рівня рухової активності та поліпшенню функціональних можливостей організму [2].

Результати соціологічного дослідження «Здоров’я та поведінкової орієнтації студентської молоді», проводив Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка в межах міжнародного проекту «Health-Behaviorin School-Aged Children» (HBSAC), свідчать, що лише 6–10% студентів можуть вважатися здоровими, тоді як більше ніж половина (а саме 52,6%) з них мають морфо-функціональні відхилення різного характеру, а у 36–40% відзначаються хронічні неінфекційні захворювання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки на тлі інтенсифікації навчального процесу у вищих навчальних закладах спостерігається тенденція до зниження обсягу рухової активності студентів, що негативно позначається на показниках їхнього фізичного стану [3].

Рухова активність – це частка способу життя й поведінки людини. Поняття «рухова активність» містить у собі сумарний обсяг рухів, які виконує людина впродовж своєї життєдіяльності. Достатній рівень рухової активності студентів є основою належного розвитку організму. Низький рівень рухової активності негативно впливає на більшість функцій організму, є чинником зниження працездатності, погіршення стану здоров'я і виникнення нових хвороб [5].

Мета дослідження – визначити роль і місце рухової активності в способі життя студентської молоді, та розробити відповідний алгоритм щодо залучення студентської молоді до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати значення оздоровчо – рекреаційної рухової активності для формування здорового способу життя студентської молоді.

2. Виявити особливості способу життя студентської молоді.

3. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до оздоровчо – рекреаційної рухової активності.

4. Розробити алгоритм щодо оптимізації рухової активності студентської молоді.

Об’єкт дослідження – рухова активність студентської молоді.

Предмет дослідження – вплив рухової активності на спосіб життя і життєві цінності студентської молоді.

Методи дослідження:

- Теоретичний аналіз літературних джерел.

- Соціологічні методи (опитування, бесіда, анкетування).

- Методи математичної статистики.

- Педагогічні методи дослідження.

Наукова новизна – доповнені дані про особливості мотивації студентської молоді до оздоровчо – рекреаційних занять.

Практична значущість – отримані дані можуть бути використані в практичній діяльності педагогів при праці з студентською молоддю.

Структура роботи: Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Кількість сторінок 38.

1 – Працюючи над темою курсової роботи було опрацьовано багато літературних джерел: статей, книг. Різних змістовних положень з метою детального вивчення впливу рухової активності на спосіб життя студентської молоді. Дослідження даної теми дало змогу чітко визначити як впливає рухова активність на спосіб життя студентської молоді.

На даний час фіксується зниження рухової активності у студентів через стрімкий розвиток інформаційних технологій і студентська молодь більше віддає перевагу сидінням біля комп’ютера. Також дуже погано впливають на спосіб життя студентів шкідливі звички, що звичайно є дуже погано.

Проблема організації дозвілля є також важливою, адже деякі студенти не тільки навчаються, але і працюють, але саме відпочинок, дозвілля є невід’ємними складовими життєдіяльності студентської молоді.

2 – Для того щоб виявити рівень мотивації студентської молоді до оздоровчо – рекреаційної рухової активності, було складено анкету. При проведенні анкетування було визначено, що у майже 70% опитуваних рівень мотивації низький. У зв’язку з цим було визначено шляхи залучення студентської молоді до рухової активності.

3 – Вивчивши рівень мотивації студентської молоді, потреби до рухової активності, було складено алгоритм щодо залучення студентської молоді до систематичних занять рухової активності.

Алгоритм складається з трьох етапів: перший це створення реклами, пропаганди для залучення до рухової активності студентської молоді. Другий етап це організація занять з рухової активності, врахування всіх деталей, кількість учасників, місце проведення, тощо. Третій етап це проведення занять з рухової активності, зарядки, пробіжки, квести, все те що буде цікаво студентській молоді.