Курсова робота Світоглядні орієнтири сучасної екології

Вступ

Розділ 1. Світоглядні ідеї науковців та екологія

Розділ 2. Поняття «екологія» в сучасному світоглядному контексті

Розділ 3. Екологічні «виклики» сучасного світу та їх вплив на світоглядні орієнтири людства

Розділ 4. Концептуальні положення та орієнтири сучасної екології

4.1. Екологізм

4.2. Інвайронменталізм

Висновки

Список літератури

Для цивілізації надзвичайно актуальною є екологічна проблема. Склалася така ситуація, що у другому десятилітті ХХІ століття людство знаходиться в зоні екологічної катастрофи.

Закономірно, що в наш час термін «екологічна криза» широко використовується в науковій літературі, засобах масової інформації, ставши практично здобутком кожної людини, яка усвідомила, що життя й здоров’я теперішніх і прийдешніх поколінь залежить від стану навколишнього середовища. Небезпека, руйнівні наслідки екологічної кризи насуваються на людину з усіх боків: забруднення й виснаження ґрунтів, забруднення атмосфери й води, згубні зміни клімату тощо.

Звідси постає глобальність, різнобічність екологічної кризи, що вказує на фундаментальність її причин, які вимагають змін у житті й свідомості всіх людей. Тому переорієнтація свідомості людини на покращення екологічної ситуації буде мати велике значення для формування дбайливого ставлення до природи, що позитивно позначиться на добробуті та здоров’ї людей. Формування світоглядних орієнтирів в сучасній екології, вирішення екологічних проблем та знаходження шляхів подолання екологічної кризи завдяки формуванню в людей екологічного мислення, екологічної культури, екологічної етики, екологічного гуманізму є досить актуальним.

Стан сучасної екологічної ситуації на сьогодні виявляється у формах, які абсолютно не відповідають не лише морально-етичним, а й природним запитам самої людини. Так, нині в полі зору знаходиться проблема безконтрольного використання новітніх технологій, що призвело до погіршення якості природного довкілля. Головна причина названого процесу полягає як в природному, історично зумовленому розвитку суспільства, еволюції свідомості, стані культури, так і у відставанні соціальних, правових та інших механізмів регулювання цих процесів і суспільного осмислення його результатів. За такого стану ситуації виникають актуальні питання щодо філософських та етико-гуманістичних аспектів екологічної проблеми.

Світоглядні ідеї, які в наші дні сприймаються як екологічні, зустрічаються в працях багатьох учених: Арістотеля, Л. да Вінчі, Ф. Бекона, Г. Галілея, Ж.Б. Ламарка, Ч. Дарвіна, В.І. Вернадського Д.І. Менделєєва, К.І. Тімірязєва, В.В. Докучаєва, О.І. Войєйкова, В.М. Сукачова, О.Є. Ферсмана. Широке коло аспектів взаємодії світогляду й екології досить активно опрацьовувалося багатьма вітчизняними й закордонними дослідниками: Д.А. Армандом, Ж. Дорстом, М.М. Кисельовим, В.С. Крисаченком, М.М. Мойсєєвим, І.Ф. Надольним, В.І. Шинкаруком та іншими.

Сучасна екологія набула статусу світогляду людства, яке прагне уникнути екологічної катастрофи, переросла рамки дослідницької діяльності і постала як сукупність умонастроїв; вона є певною надбудовою, ментальним середовищем, у якому поєднуються дослідницькі, ідеологічні, філософсько-світоглядні та конкретно-організаційні засади управління ресурсами, моніторингу стану довкілля, визначення та підтримки належного рівня екологічної безпеки.

На екологічну свідомість людства та його подальшу долю значною мірою впливають екологічні «виклики», найнагальніші з яких є глобальна зміна клімату; державне регулювання викидів; екологічно безпечний розвиток сільського господарства та промисловості; керування демографічною ситуацією. Серед можливих відповідей на всі ці виклики пропонується багато варіантів, як правило, розрізнених і не пов’язаних у єдину систему: «примирення» екології й економіки, впровадження принципово нових цінностей (самообмеження, відповідальність, чесність, доброчинність та альтруїзм), виховування соціально відповідального громадянина в дусі екологічної аскези. Відзначені варіанти розв’язання екологічних проблем не створюють чіткої й послідовної програми подальшого поступу людства.

Cвітоглядні орієнтації, що домінують в суспільстві еволюціонують з динамікою соціального буття. Проблема виживання людства, збереження природи і довкілля збурила свідомість людства, внаслідок чого у 20 столітті сформувався екологістський тип світогляду. Становлення екологізму тісно пов’язують з формуванням екологічної стурбованості, екологічної свідомості та інституалізації екологічних рухів. Поряд із поняттям «екологізм» також є широковживаним поняття «інвайронменталізм». Екологізм і інвайронменталізм здійснили концептуальний перехід від філософії раціонального використання природних ресурсів до необхідності перегляду обсягів споживання, зменшення загальних обсягів забруднень та мінімізації відходів. Водночас відбулася трансформація природоохоронного руху як руху наукової та політичної еліти у широкий демократичний рух.

1. Аристотель. Сочинения: в 4 т. / Аристотель. – М.: Наука, 1976. – Т. 1. – 1976. – 606 с.

2. Борейко В. Е. Порыв в экологическую этику / В. Е. Борейко. – К.: Логос, 2001. – 202 с.

3. Васюкова Г. Т., Ярошева О. І. Екологія: Підручник / Г. Т. Васюкова, О. І. Ярошева. – К.: Кондор, 2009. – 524 с.

4. Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетарное явление / В. И. Вернадский. – М.: Наука, 1976. – 427 с.

5. Гардашук Т. В. Світоглядні засади та практична спрямованість глибинної екології // Totallogy – XXI / Посткласичні дослідження / Т. В. Гардашук. – К.: ЦГО НАН України, 2004. – С. 230-243.

6. Гете И. В. Избранные произведения по естествознанию / И. В. Гете. – М.: Наука, 1957. – 327 с.

7. Дажо Р. Основы экологии / Р. Дажо. – М.: Прогрес, 1976. – 415 с.

8. Деркач В. Л. Людина і природа: міфи сучасної свідомості та проблема збереження довкілля // Філософська думка / В. Л. Деркач. – 2000. - №3. – С. 75-98.

9. Дерябо С. Д., Ясвин В. А. Две модели экологии // Человек / С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин. – 1998. -№1. – С. 34-40.

10. Канак Ф. М. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософська думка / Ф. М. Канак. – К.: Наукова думка, 2001. - № 6.

11. Карпинская Р. С. Биология и мировоззрение. – М.: Мысль, 1980. – 207 с.

12. Кисельов М. М., Деркач В. Л., Толстоухов А. В. Концептуальні виміри екологічної свідомості: Монографія / М. М. Кисельов, В. Л. Деркач, А. В. Толстоухов – К.: Парапан, 2003. - 312 с.

13. Кисельов М. М., Крисаченко В. С., Гардашук Т. В. Методологія екологічного синтезу: Єдність людино- та природоохоронних аспектів / М. М. Кисельов, В. С. Крисаченко, Т. В. Гардашук. – К.: Наукова думка, 1995. – 158 с.

14. Кисельов М. М., Канак Ф. М. Національне буття серед екологічних реалій / М. М. Кисельов, Ф. М. Канак. – К.: Тандем, 2000. – 318с.

15. Киселев Н. Н. В гармонии с природой / Н. Н. Киселев. – К.: Наукова думка, 1989. – 323 с.

16.Кисельов М. М. Екологічні виміри глобалізації: Монографія / М. М. Кисельов, Т. В. Гардашук, К. Є. Зарубицький та ін. – К.: Парапан, 2006. – 260 с.

17. Кисельов М. М. Екологічні зрізи глобалізації // Практична / М. М. Кисельов. – 2002. – № 1. – С. 111-122.

18. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології / В. С. Крисаченко. – К.: Заповіт, 1998. – 427 с.

19. Медведев В. В., Алдашева А. А. Экологическое сознание / В. В. Медведев, А. А. Алдашева. – М.: Логос, 2001. – 376 с.

20. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2001. – 600 с. Анотація - Варвянський С. М.

21. Уайт Г. География, ресурсы и окружающая среда / Г. Уайт. – М.: Прогресс, 1990. – 717с.