Курсова робота Різноманітність птахів ряду горобцеподібних в межах Кременчука

Вступ

Розділ 1. Загальні ознаки класу птахи

1.1. Зовнішня будова птахів

1.2. Пір'я

1.3. Анатомія і фізіологія птахів

1.4. Органи чуття

1.5. Птахи в русі

1.6. Розмноження птахів

Розділ 2. Ряд горобцеподібні птахи

2.1. Родина Ластівки

2.2. Родина Плискові

2.3. Родина Мухоловкові птахи

2.4. Родина Горобцеві птахи

2.5. Родина Шпаки

2.6. Родина Вільгові

2.7. Родина Воронові

2.8. Родина В'юркові

2.9. Родина Сорокопудові

Висновки

Використана література

Сьогодні на високих міжнародних форумах визнається, що в Україні ще збереглися такі недоторкані куточки природи і таке багатство видів тварин та рослин, яких вже не знайдеш в довкіллі найбільш індустріально розвинутих західноєвропейських країн. В урядових і громадських колах багатьох держав велика увага зараз приділяється збереженню природної спадщини і поліпшенню її стану. На це спрямовано ряд міжнародних конвенцій, до яких приєдналася й наша країна. Відслідковування, або як зараз, зазвичайне, говорять, моніторинг змін, які відбуваються в природному навколишньому середовищі, тепер стає елементом державної політики.

А основою усвідомлення нагальної потреби збереження природи стали знання, накопичені не такою вже й великою громадою вчених та інших природозновців. Були сподвижники і у вітчизняній орнітології, які доклали своїх зусиль для вивчення видового складу птахів нашої країни, для дослідження їх біології та екології.

Бажаючи хоча б побіжно змалювати стан української орнітофауни століття, що минуло, зміни, які в ній сталися, неможливо не згадати про вичначну роль відомих природознавців, завдяки яким в Україні відбулося становлення орнітології як науки. Започаткував систематичні орнітологічні дослідження в нашій країні професор Київського університету К.Ф.Кесслер, опублікувавши їх результати у своїй праці, яка вийшла у середині ХІХ ст. і стосувалася губерній тогочасного Київського учбового округу. Його зусиллями при університеті було засновано зоологічний музей, широко відомий зараз за межами України.

Майже в ті ж роки у Львові почав створення природничого музею В.Й. Дзедушицький. Згодом він опублікував каталог місцевих птахів. Взагалі, можна сказати, що друга половина ХІХ ст. і перша третина ХХ ст. були періодом регіонального вивчення орнітофауни України. Знаними дослідниками фауни птахів східних областей країни були М.М. Сомов і В.Г. Аверін, центральні області вивчали В.С. Вальх, Г.Ф. Гебель, а згодом М.М. Гавриленко, на заході працював О.О. Грабар, на півдні - О.О. Браунер, а також інші відомі вітчизняні орнітологи. Вивченню орнітофауни країни значно сприяло створення Інституту зоологіі ім. І.І. Шмальзаузена НАН України, що дозволило у великій мірі консолідувати зусилля науковців у ціх сфері, хоча зрозуміло, що традиція регіонального дослідження орнітофауни триває і дотепер.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що, досліджуючи орнітофауну свого краю, ми робимо внесок у вивчення даного питання. Ця робота може допомогти при вивченні поширення птахів у школах, та для допомоги іншим студентам.

Мета даної роботи полягає в узагальненні та систематизації наукових здобутків, особливо вітчизняних орнітологів, стосовно різноманітності птахів на території України, та виділити ті види, що є частиною орнітофауни Кременчука.

Завданням роботи є опрацювання теоретичних знань, визначення найяскравіших представників орнітофауни.

Предметом дoслідження даної роботи – є орнітофауна Кременчука, ряд горобцеподібних птахів.

Об’єктом даного дослідження практичні та теоретичні знання.

Нaукoвa нoвизнa рoбoти пoлягaє в узaгaльненні дoсвіду дoслідників, використанні їх досліджень, виділенні з ряду горобцеподібних конкретних представників, що населяють територію Кременчука.

Теоретична цінність роботи полягає у визначенні різноманітності птахів ряду горобцеподібних на території Кременчука

Практичне значення результатів визначається можливістю застосування роботи як основних положень для подальшого вивчення орнітофауни Кременчука, використанні роботи для створення методичних праць.

Сучасна орнітофауна України - це динамічна складова частина довкілля, яка має поглиблено вивчатися і в майбутньому. Велика кількість досліджень характеризує птахів в якості індикаторів стану природного середовища, яке вони заселяють.

В змінах видового складу та чисельності птахів дуже наочно відображаються як позитивні, так і негативні зрушення, що відбуваються в місцях їх гніздування, зимівлі, на шляхах міграцій. Тому в моніторингових дослідження різних регіонів нашої країни птахам має приділятися якнайбільша увага. Саме такий підхід обрано в комплексних дослідження водно-болотяних угідь Азово-Чорноморського регіону, які можна вважати показовими.

Наступним узагальнюючим етапом у вивченні фауни може стати складання Кадастру тваринного світу України, зокрема кадастру вітчизняної орнітофауни. Якщо зараз своєрідним паспортом для рідкісних видів птахів є дані про них, які зазначені в такому державному законодавчому акті, як Червона книга України, то кадастр буде містити дані про статус, поширення, тенденції змін чисельності, а за потреби і про необхідні заходи охорони всіх видів, які трапляються у нас.

Складання кадастру, звичайно ж, не є самоціллю. Вкрай необхідно, щоб дані, які він міститеме, бралися до уваги під час складання народно-господарських планів розвитку будь-якого рівня. Плановані дії повинні вважатися обгрунтованими лише тоді, коли вони враховуватимуть життєво важливу для людини потребу мати повноцінне здорове довкілля. І птахам в такому довкіллі належить не останнє місце.

В даній роботі ми виокремили окремих представників ряду горобцеподібних птахів, які є найбільш поширеними в Кременчуці. Але різноманітність птахів цього ряду настільки велика, що формату для написання даної роботи замало. Тож ми маємо змогу.

Використовуючи даний матеріал, досліджувати в подальшому різноманітність горобцеподібних птахів в Кременчуці та в Україні в цілому.

1. Воїнственський М. А. Птахи. — Київ: Радянська школа, 1984. — 304 с.

2. Бутурлин С. А. и др. Птицы. Животный мир СССР (1940), Москва-Ленинград: Детиздат.

3. Годованець Б. Й. Сучасний стан та охорона соколоподібних птахів (Falconiformes) Українських Карпат // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Біологія". - 2004. - Випуск 15. - С. 176-179.

4. Дементьев Г., Н. Гладков. Птицы Советского Союза (1953), Советская наука.

5. Загороднюк І., Фесенко Г. Двійникові таксономічні комплекси серед птахів фауни Східної Європи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Біологія". — 2004. — Випуск 15. — С. 5-19.

6. Жизнь животных в семи томах. Том 6 / Зав.ред. Т. П. Крюкова, М «Просвещение», 1986.

7. Зубаровський В. М. Хижі птахи. — Київ: Наукова думка, 1977. — 332 с. — (Фауна України. Том 5: Птахи, випуск 2).

8. Кайгородов Д. Н. Наши птицы (2001), Москва: АСТ. ISBN 5-17-004266-3.

9. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 рік). - Київ: Мінекобезпеки України, 1998. - С. 1-76.

10. Кузьменко Л. П. Орнітофауна антропогенних екосистем північного Лівобережжя України (на прикладі Чернігівської області) (2000).

11. Луговой А. Е. Птицы и орнитология в Закарпатье в ХХ веке // Пріоритети орнітологічних досліджень. — Львів, Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 38-48.

12. Назаренко Е. А., З. А. Бессонов. Delichon urbica (Linnaeus, 1758) - Воронок. Позвоночные животные России: обзор. Інститут РАН ім. А.Н. Северцова. Процитовано 16 жовтня 2008.

13. Станкевич О. І. Фауна та населення птахів міста Ужгорода у гніздовий період // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Біологія". — 2004. — Випуск 15. — С. 123-128.

14. Степанян Л. С. Надвиды и виды-двойники в авифауне СССР. - Москва: Наука, 1983. - 294 с.

15. Страутман Ф. И. Птицы Советских Карпат. — Киев: Изд-во АН УССР, 1954. - 331 с.

16. Страутман Ф. И. Птицы западных областей УССР. — Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1963а. — Том 1. — 169 с. — То же: 1963 б. — Том 2. — 182 с.

17. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ–Львів, 2002. — 2-е вид. — 44 с.

18. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). - Київ: УТОП, 2002. - 414 с.

19. Птицы: Науч.-популяр. очерк об орнитофауне Харьк. обл. — Х.: Прапор, 1988, 180 с. - с. 167-168. (рос.)

20. Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989.