Курсова робота Методика хімічного експерименту при вивченні поняття адсорбції в загальноосвітній школі

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ХІМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

1.1. Хімічний експеримент, його завдання та функції

1.2. Форми проведення хімічного експерименту

1.3. Використання хімічного експерименту в позакласній роботі

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНОГО ЕКСПЕРНИМЕНТУ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ „АДСОРБЦІЯ” У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЗАПРОПОНОВАНОЇ МЕТОДИКИ

3.1. Зміст та організація експериментальної роботи

3.2. Результативність експериментальної роботи

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Хімія – експериментально-теоретична наука, тому при вивченні її основну роль відіграє хімічний експеримент. Якщо простежити історичний шлях хімічної науки, то можна переконатися в тому, що в її розвитку провідне місце належить експерименту. Усі вагомі теоретичні відкриття в хімії є результатом узагальнення численних експериментальних фактів.

Експеримент — найважливіший шлях здійснення зв'язку теорії із практикою при навчанні хімії, перетворення знань в переконання.

Актуальність роботи. Відомо, що хімічний експеримент виконує різні дидактичні функції, використовується в різних формах й поєднується із різними методами і засобами навчання. Він являє собою систему, в якій діє принцип поступового підвищення самостійності учнів: від демонстрації явищ через проведення фронтальних лабораторних дослідів під керівництвом вчителя до самостійної роботи, під час виконання практичних робіт й розв’язку експериментальних завдань, домашнього експерименту.

При викладанні предмету хімії досить важливим є не лише процес запам'ятовування учнями теорії, а й самостійна дослідна діяльність їх. Тож ефективність методики хімічного експерименту особливо проявляється під час таких видів роботи, як пошукові завдання; проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань школярів. Все це використовується на заняттях з метою підготовки учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні пізнавальної активності та самостійності і сприяє поєднанню теорії з практикою, формуванню в учнів активності, ініціативи, допитливості, творчої уяви, уміння зосереджуватись, спонукають до самостійної пошукової діяльності [33].

На даний момент освіта зорієнтована на підвищення ефективності навчання, то актуальною є розробка навчального матеріалу з хімії на прикладі теми: «Адсорбція» для загальноосвітньої школи, який би базувався на методиці хімічного експерименту, що цілком сприяє розвитку пізнавальної активності учнів.

Об’єкт дослідження: методика застосування хімічного експерименту в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження: хімічний експеримент в навчальному процесі школи на уроках з хімії.

Мета дослідження: перевірка ефективності застосування методики хімічного експерименту при вивченні теми: «Адсорбція».

Завдання роботи:

- розглянути теоретичні основи хімічного експерименту, його завдання, форми та функції;

- розробити методику використання хімічного експерименту при вивченні поняття адсорбція;

- перевірити ефективність розробленої методики.

Методи дослідження:

- Історичний, теоретичний і системно-структурний аналіз було використано для систематизації теоретичних основ методики хімічного експерименту та узагальнення досвіду її організації в загальноосвітніх навчальних закладах.

- Педагогічний експеримент проведено для перевірки ефективності застосування хімічного експерименту у загальноосвітній школі.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що розроблені методики проведення уроків цілком придатні до використання студентами під час проходження педагогічної практики, а також вчителями ЗОШ.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (34 найменувань), додатків. Загальний обсяг роботи становить 48 сторінок друкованого тексту.

1. Розглянуто теоретичні основи хімічного експерименту. Визначено, що хімічний експеримент – найважливіший зі словесно-наочних методів навчання хімії в школі. Питанням постановки і використання демонстраційних експериментів у навчальному процесі присвячені тисячі журнальних статей, книг, навчальних фільмів. Організація експерименту передбачає спостереження і порівняння того, що було до і після реакції, учить прогнозувати результати досліду. Експеримент який учні здійснюють самостійно під час лабораторних і практичних робіт, найбільше повно задовольняє їхню потребу у творчості. По-перше, потрібно осмислити не тільки хімічну суть експерименту, але технологію виконання досвіду (з урахуванням вимог техніки безпеки). По-друге, необхідно не тільки записати результати спостережень, але і зробити висновки, здійснити пошук причинно-наслідкових зв'язків, дати узагальнення. По-третє, проведення лабораторних досвідів якоюсь мірою задовольняє потребу у фізичній діяльності, що вносить розмаїтість у процес навчання.

2. Розроблено методику використання хімічного експерименту при вивченні теми „Адсорбція” для учнів 10 класів. Так, крім строгого дотримання вимог до проведення хімічного експерименту, потрібно враховувати психо-фізіологічні особливості дітей даного. Для дітей хімічний експеримент є основним методом вивчення матеріалу. Вчитель пояснює новий матеріал і показує його на практиці, організовує пізнавальну діяльність учнів на основі демонстраційних дослідів, лабораторних робіт, практичних, при цьому діти самостійно знаходять відповіді на поставлені запитання до уроку. Дитина ходить на уроки не для того, щоб механічно запам'ятовувати суму знань, а для того, щоб за допомогою способів пізнання розуміти і пояснювати світ. Хімія – наука, де теорія іде поряд з практикою, де є місце експериментам. Отже, на уроці хімії основний упор необхідно робити не на озброєння знань, що вкладеться в поняття “ система умінь і навичок “, а на формування в школярів особливих якостей, що дозволяють їм самостійно формувати власну картину світу. Кожен учень повинен розуміти, для чого він робить дослід і як треба вирішити поставлене перед ним завдання. Він вивчає речовини очима або за допомогою приладів і індикаторів, розглядає деталі приладу або весь прилад. Виконуючи дослід, учень опановує прийомами і маніпуляціями, спостерігає і помічає особливості ходу процесу, відрізняє важливі зміни від неістотних.

3. Перевірили за допомогою проведеного педагогічного експерименту ефективність застосування методики хімічного експерименту, який виконувався методом одиничної різниці на базі гімназії №32 м. Полтави. Він показав, що в учнів, навчання яких базувалось на процесі дослідження, рівень знань на одного учня підвищився на 0,27 бали, а в класі, що навчався за звичними методами, він, навпаки, зменшився на 0,7 балів.

1. Аршанский Е. Я. Организация практических работ // Химия в школе. – 2003. – №3. – с. 61-66.

2. Астахов О. І. Методика і техніка хімічного експерименту. Посібник для вчителів / О. І. Астахов, Г. М. Ніколаєва. – К.: Радянська школа, 1965. – 205 с.

3. Беликов А. А. Эксперимент на уроках химии / А. А Беликов – К.: Радянська школа, 1988. – 150 с.

4. Борисов И. Н. Методика преподавания химии в средней школе. / И. Н Борисов – М.: Учпедгиз, 1956. – 460 с.

5. Буринська Н. М. Методика викладання хімії: Теоретичні основи / Н. М. Буринська. – К.: Вища школа, 1987. – 255 с.

6. Великий довідник. Хімія. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2004.

7. Грабецкий А. А. Использование средств обучения на уроках химии. / А. А Грабецкий – М.: Просвещение. 1988. – 160 с.

8. Грабовий А. К. Методика і техніка демонстраційного хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах. Посібник для вчителів / А. К. Грабовий. – Черкаси: Вертикаль, 2006. – 144 с.

9. Дидактика современной школы. – К., 1987. – 286-293 с.

10. Добычин Д. П., Каданер Л. И. Физическая и коллоидная химия. / Д. П. Добычин, Л. И. Каданер – М.: Просвещение, 1986. – 230-233 с.

11. Левашов Л. О. Цікава хімія. / Л. О. Левашов – Ів-Франківськ, 2004.

12. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. / И. Я. Лернер – М.: Педагогика, 1981. – 186 с.

13. Матюнин Б. Г. Нетрадиционная педагогика. / Б. Г Матюнин. – М., 1994. – 75 с.

14. Н. М. Буринська Методика викладання хімії: Теоретичні основи / Буринська Н. М. – К.: Вища школа, 1987. – 255 с.

15. Назарова Т. С., Грабецький А. А., Лаврова В. Н. Химический эксперимент в школе. / Т. С Назарова, А. А. Грабецький, В. Н Лаврова. – М.: «Просвещение», 1987.

16. Онищук В. О. Активізація навчання старшокласників. / В. О. Онищук – К.: Радянська школа, 1978. – 128 с.

17. Парменов К. Я. Химический эксперимент в средней школе / К. Я. Парменов. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – 300 с.

18. Сбруєв А. А. Порівняльна педагогіка. / А. А Сбруєв – Суми, 1996. – 160 – 170 с.

19. Степанова Н. А., «Роль химического эксперимента» журнал «Химия в школе». – 2003 г. – № 4. – с. 13-17.

20. Стець Н. С. Велика хімія та її вивчення в школі. / Н. С. Стець – К.: Радянська школа, 1988. – 107 с.

21. Тукмачев Л. М. О связи школьного курса химии с физикой // Химия в школе. – 1976. – №3. – с. 26–33.

22. Тюрина А. М. Методика химического эксперимента в VII классе / А. М. Тюрина. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 60 с.

23. Форбек М. Європейські стандарти шкільної освіти. // Шлях освіти. – 1996. – №1. – 8–12 с.

24. Химия. Лабораторный практикум для средней школы, М.: 1973.

25. Хімія (газета для вчителів хімії) № 37-38, 2004.

26. Хомченко Г. П. Демонстрационный эксперимент по химии. Пособие для учителей / Хомченко Г. П., Платонов Ф. П., Чертков И. Н. – М.: Просвещение, 1978. – 205 с.

27. Хомченко Г. П. Практичні роботи по неорганічній хімії, М.: “Просвіта”, 1973.

28. Чайченко Н. Н. Современная методика формирования у школьников теоретических знаний по основам химии. – Сумы: Нота Бене, 2001. – 163 с.

29. Чайченко Н. Н. Современная методика формирования у школьников теоретических знаний по основам химии. / Н. Н. Чайченко – Сумы: Нота Бене, 2001. – 163 с.

30. Чмутов К. В. Сорбция. / К. В. Чмутов. – М.: Химия, 1957. – 60 с.

31. Ягодин Г. А., Третьякова Л. Г. Химическая технология охраны окружающей среды. / Г. А. Ягодин, Л. Г. Третьякова. – М.: Знание, 1984. – 182 с.

32. Ягупов В. В. Педагогіка. / В. В. Ягупов – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

33. Ярошенко О. Г. Навчальне спілкування як чинник активізації пізнавальної діяльності школярів // Біологія і хімія в школі. – 2002. - №4. – с. 15-18.

34. Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. / О. Г. Ярошенко – К.: Станіца, 1999. – 245 с.