Курсова робота Архітектурні пам’ятки Чернігова, як екскурсійні об’єкти

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади визначення поняття – «екскурсійний об’єкт»

1.1. Архітектурні об’єкти – поняття, види

1.2. Дослідження та вивчення пам’яток архітектури Чернігова, їх фіксація

1.3. Правове регулювання екскурсійної діяльності

Розділ 2. Аналіз архітектурних пам’яток Чернігова з огляду їх туристичної привабливості

2.1. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

2.2. Характеристика культових архітектурних споруд

2.3. Цивільна архітектура

2.4. Туристичні атракції Чернігова

Розділ 3. Сучасний стан вивчення та популяризація архітектурних пам’яток Чернігова

3.1. Екскурсійні тури

Висновки

Архітектурна спадщина України вражає своїм багатством і розмаїттям. Пам’ятки архітектури кожного історичного періоду красномовно розповідають про свій час. В українському будівельному мистецтві коштовним діамантом сяє архітектура Чернігова.

Нині набуває особливої актуальності дослідження регіональних особливостей архітектури та їх впливу на розвиток українського зодчества в цілому.

Актуальність дослідження визначається також потребами відтворення особливостей розвитку архітектури Чернігова зазначеного періоду, окремих її галузей, створення та існування видатних пам’яток вітчизняного зодчества.

Об’єктом дослідження є архітектура Чернігова, зокрема пам’ятки архітектури XII ст. - початку XVIII ст. з погляду екскурсійної привабливості.

Предметом дослідження є особливості екскурсійної діяльності, а саме об'єктів показу. При великій кількості таких об'єктів необхідно звернути увагу на їх правильний відбір з урахуванням пізнавальної цінності, важливості, змісту, функціонального призначення, безпечності та ін.

Мета і завдання дослідження полягають в тому, щоб на основі вивчення наукових доробок та документальних матеріалів, наукових монографій та публікацій презентувати особливості архітектурних пам’яток Чернігова, своєрідність визначених паняток зодчества. Відповідно – показати привабливість і перспективність розвитку екскурсійного туризму.

Серед дослідників, які найбільш ґрунтовно розглядали архітектурні пам’ятки Чернігова потрібно окремо виділити А.К. Адруга з його працею «Архітектура Чернігова другої половини XVII ст. - початку XVIII століть», В.Д. Віроцький «Храми Чернігова». Багато інформації було використано і з інтернет-джерел. Праця, яка була базовою при визначенні теоретичних засад екскурсійного туризму Є.В. Панкова «Туристичне краєзнавство».

Структура роботи зумовлена метою і завданнями курсової роботи. Вона складається зі вступу трьох розділів і висновків.

У вступі визначається актуальність обраної теми, об’єкт, предмет, хронологічні й територіальні межі дослідження. Сформульовано мету і завдання роботи.

Перший розділ присвячено визначенню самого поняття архітектурного об’єкту, зокрема охарактеризовані архітектурні пам’ятки, викладені теоретичні засади екскурсійного туризму, нормативно – правова база, на якій він ґрунтується.

У другому розділі проведено аналіз архітектурних пам’яток Чернігівщини з погляду їх туристичної привабливості, зокрема розглянуто зразки культової та цивільної архітектури, показано впливи східної та західної культури на архітектуру Чернігівщини.

Третій розділ присвячено огляду ринку екскурсій архітектурними пам’ятками Чернігова та сучасний стан дослідження архітектурних пам’яток та їх популяризація.

У висновках подані загальні підсумки дослідження. Доповнюють дослідження ілюстрації.

Діяльність, пов'язана з відновленням фізичних і духовних сил людини, - рекреація включає в себе не тільки оздоровлюючий, лікувальний (курортологічний) і спортивний (рибальсько-полювальний, туристичний), але і пізнавальний відпочинок - щодо об'єктів природного і культурного середовища. Це закономірно, адже, як і праця, відпочинок людини у його щоденності або приурочений до якогось терміну має перш за все культурний зміст, а в наш час пізнавальний тип рекреаційної діяльності стає масовим явищем, набуває все ширшого розмаху. І створення кращих умов рекреації стає суттєвою проблемою.

Екскурсійний туризм - подорож із пізнавальною метою. Це найбільш поширена форма туризму, якою займаються сучасні вітчизняні туристичні фірми.

Архітектурні пам'ятки за своїм типологічним різноманіттям якісно відрізняються від інших блоків і становлять вагому частку у багатій культурній спадщині України. В полі зору туристичного сприймання можуть бути частково збережені елементи оборонних укріплень.

Не менш привабливими пам'ятками архітектури є сакральні споруди - церкви, костели, синагоги тощо. Тут важливим показником цінностей виступає не стільки вік пам'яток архітектури, як стильові ознаки, за якими криється вік споруди, навіть мистецька цінність об'єкту.

Чернігівська область теж відноситься до регіонів, найкраще забезпечених соціально-історичними рекреаційними ресурсами. Чернігів – місто церков та красивої архітектури. У різні часи вони відігравали велику роль в історії.

Так, у м. Чернігів зосереджена третина усіх пам'яток домонгольського періоду, що збереглись в Україні: курган Чорна могила, Успенський собор Єлецького та Іллінська церква Троїцько-Іллінського монастирів, Антонієві печери, П'ятницька церква, Борисо-Глібський та Спасо-Преображенський собори. В наступні століття ці комплекси споруд неодноразово перебудовувались, поповнювались новими пам'ятками. ХVІІ-ХVІІІ ст. стало часом нового розквіту міста. Тоді було зведено комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря, Катерининську церкву, будинок колегіуму, будинок Я. Лизогуба. Наступні століття продовжують формувати архітектурне обличчя міста. З'являється ряд будівель культового та громадського призначення.

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що пам’ятки архітектури кожного історичного періоду красномовно розповідають про свій час. В українському будівельному мистецтві коштовним діамантом сяє архітектура Чернігова другої половини XVII - початку XVII століть. Нині набуває особливої актуальності дослідження регіональних особливостей архітектури та їх впливу на розвиток українського зодчества в цілому.

Неабияке наукове підґрунтя, яке можливо використовувати під час проведення екскурсій, і перш за все це – актуалізація екскурсійного матеріалу, відповідно до сучасних наукових досліджень. Це є важливою складовою в умовах конкуренції, коли споживач є середньостатистичною, проте досить обізнаною людиною, для якої пізнавальна мета є важливою. Позаяк задоволення тільки естетичних потреб, не є домінантним для потенційних туристів.

Презентуючи архітектурні пам’ятки Чернігівщини як об’єкти екскурсійного туризму, ми можемо з упевненістю говорити про насичений ринок екскурсій. В основному всі пропоновані тури охоплюють найвизначніші пам’ятки архітектури, задовільним є викладення матеріалу з історії об’єктів, проте часові рамки, а це в основному екскурсії вихідного дня, не в повній мірі дають можливість охопити весь історичний матеріал або ж його перенасичення приводить до переобтяження туристів інформацією, відповідно – втрачається пізнавальна складова.

Також визначальним є те, що пам’ятки Чернігова становлять не тільки екскурсійний інтерес, але є й невичерпним джерелом для розвитку економіки регіону. Для цього створено ряд передумов, зокрема наукова база, сформована плеядою дослідників та митців минулого та сучасності, в тому числі - дослідницька робота, яка триває і на сьогодні. Головна ж – підтримка на державному і місцевому рівні, в тому числі створення дієвої нормативно правової бази.