Курсова робота Регіональні відмінності народжуваності і смертності населення України (на прикладі Одеської області)

« Назад

1. Регіональні відмінності народжуваності і смертності населення України

1.1. Регіональні відмінності народжуваності населення України

В цілому рівень народжуваності практично у всьому світі постійно знижується, і приріст населення планети носить інерційний характер – він буде тривати ще кілька десятиліть, після чого зміниться скороченням світового населення.

Це добре помітно на прикладі коефіцієнта сумарної народжуваності, який показує середню кількість народжень на одну жінку в рік. Для простого відтворення населення необхідно, щоб щорічно народжувалося в середньому 2,1-2,2 дитини на одну жінку. Якщо в 1970 році цей коефіцієнт для всього світу становив 4,9, то до 2008 року він знизився до 2,6. В Європі за той же період зниження склало з 2,6 до 1,5. В Україні в 2009 році було відзначено в середньому 1,5 народження на одну жінку, а мінімальні значення коефіцієнта були зафіксовані в 2001 році – менше 1,1 [1, c. 97].

В останні роки загальноприйнятими стали уявлення про ментальний, політичний і навіть цивілізаційний розкол України на Захід і Центр з одного боку, і Південь і Схід – з іншого.

Демографічні розділові лінії в країні істотно відрізняються від внутрішніх політичних кордонів. В кращу сторону щодо середніх показників виділяються західні та південні регіони, в гіршу – східні та центральні області України.

У 2011 році в Україні народжувалося в середньому 11 осіб на 1000 мешканців. У лідерах за народжуваністю кілька західних областей – Рівненська (15,3), Закарпатська (14,8), Волинська (14,1). Також Чернівецька (12,5), Одеська (12,2), Івано-Франківська (12,0) області мають показник народжуваності вище середнього (11,0) по Україні. Південь України теж має вищі за середні показники народжуваності по країні. Наприклад, у Криму цей показник складає 11,9, у Херсонській області 11,1, в Миколаївській 11,0, а в м. Севастополі 11,1. В аутсайдерах опинилися всі східні і деякі центральні області, де народжуваність помітно нижче середньої по країні – Харківська (9,6), Донецька (9,5), Полтавська (9,5), Луганська (9,3), Чернігівська (9,3), Сумська (9,1) [5].

Всі області за коефіцієнтом народжуваності представлені в діаграмі (Рис. 1.1.1).

Рис. 1.1.1 - Загальні коефіцієнти народжуваності за областями 2011 р.

Таку ж динаміку можна прослідкувати і за даними на січень-вересень 2012 р [6]. Вона відображена у діаграмі (Рис. 1.1.2).

Як бачимо, в 2012 році аутсайдером за народжуваністю стала Чернігівська область. В цілому ж показники народжуваності дещо збільшилися. Розрив у показниках між західними областями та центральними й східними все ще є відчутним. По Україні в середньому коефіцієнт народжуваності склав 11,4. Тобто збільшився порівняно з 2011 роком.

Рис. 1.1.2 - Загальні коефіцієнти народжуваності за областями за даними січня-вересня 2012 р.

Міністерство охорони здоров'я України ділить області України на 3 групи за рівнем народжуваності. У 1-шу групу, яка характеризується наднизькою народжуваністю, відносять Донецьку, Луганську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та Полтавську області. Кількість народжених у цьому регіоні малюків і наполовину не забезпечує поповнення чисельності населення.

У 2-й групі – західні регіони, в яких відносно високі показники народжуваності. У Міністерстві охорони здоров'я України вважають, що це зумовлено традицією народжувати не менше 2-х дітей, а також низькими показниками абортів і дошлюбної народжуваності.

До 3-й групи працівники відомства віднесли центральні та північні області, в яких показники народжуваності наближені до середніх по Україні.

У Міністерстві охорони здоров'я також пояснили, що зниження народжуваності, втрата традицій багатодітності – фундаментальна тенденція сучасності [7].

Західні регіони безумовно мають вищу народжуваність за східні і центральні та північні області. Це пов’язано не тільки, як вважає Міністерство охорони здоров’я, з традиціями, які склалися історично, але з кращими умовами праці, ніж, наприклад, на Донбасі. Також в західних областях спосіб життя більш здоровий, алкоголізм менш розповсюджений. Тому менша кількість осіб страждають на хвороби, що унеможливлюють народження дітей.

Серед причин обмеження кількості дітей у родині в центральних та східних областях важливе місце посідає послаблення сімейно-родових стосунків та зв’язків, зменшення батьківських прав, частину яких переймає на себе суспільство, зростанням витрат на виховання і освіту дітей. Шлюбно-статеві зв’язки втрачають регламентацію.

В Західній Україні більша частина сільського населення, а в Центральній та Східній – менша. Як бачимо, це теж впливає на рівень народжуваності. На селі, де догляд за дітьми є об’єктивно легшим, а самі вони можуть вже з ранніх років допомагати батькам по господарству, народжуваність, як правило, вища. У містах – з їх житловими та соціальними проблемами, необхідністю високого рівня освіти рівень народжуваності є нижчим.

На Рис. 1.1.3. можна побачити статистику народжень за січень-вересень 2012 р. за регіонами України. Йде чітке розмежування між Західною та Східною Україною, де показники народжуваності найнижчі. Показники в Центральній та Північній Україні в середньому різняться на 0,1 (народжень на 1000 чол.) і становлять 10,7 та 10,8 відповідно. Тому для зручності я об’єднала їх в поняття «центрально-північний регіон». Таким чином, до південних належать Запорізька, Херсонська, Одеська та Миколаївська області та Автономна республіка Крим, до західних областей Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька та Закарпатська, до центральних та північних Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська та до східних Харківська, Донецька, Луганська області.

Рис. 1.1.3 - Діаграма коефіцієнтів народжуваності за регіонами України за січень-вересень 2012 р.

Отже, за показниками народжуваності безперечним лідером є західні області, а найнижчі показники народжуваності мають центральні, північні та східні області. Показники південного регіону наближені до середніх по Україні (11, 7 та 11,4 відповідно).

1.2. Регіональні відмінності смертності населення України

Ситуація в Україні з другим ключовим демографічним показником – смертністю – в останні роки поліпшується. І хоч з 1992 по 2008 рік щорічно фіксувалося від 700 до 800 тисяч смертей на рік – на тлі шестимільйонного скорочення населення за той же період це означало стабільне зростання смертності в Україні, – загальний коефіцієнт смертності виріс з 13,3 у 1992 році до 16,3 у 2008 році, але в 2011 році вже можна побачити позитивну тенденцію зниження смертності – коефіцієнт смертності становить 14,5 померлих на 1000 осіб. В 2012 році за січень-вересень цей показник залишився на рівні 14,5.

За регіонами в Україні смертність є досить різною. Показники смертності за регіонами у 2011 р. можна побачити на діаграмі (Рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1 - Загальні коефіцієнти народжуваності за областями у 2011 р.

У 2011 в Україні зареєстровано в середньому 14,5 померлих на 1000 жителів. Найнижча смертність відзначена в західних областях – Закарпатська (11,7), Івано-Франківська (12,1), Львівська (12,3), Рівненська (12,3), Чернівецька (12,4). Найнижчий показник смертності по країні в столиці – Київ (9,6). Причиною цього є високий рівень життя та медицини в місті Києві. Найвища смертність в центрі та на півночі і сході України – Чернігівська (18,5), Кіровоградська (16,6), Полтавська (16,4), Луганська (16,3), Сумська (16,3), Донецька (16,1), Житомирська (16,0). В Південній Україні показники смертності є близькими до середніх по Україні: Крим (14,0), Миколаївська (14,8), Запорізька (15,0), Херсонська (14,6), м. Севастополь (14,1) [5].

Для порівняння на Рис. 1.2.2. можна побачити аналогічні показники за січень-лютий 2012 р [6].

Рис. 1.2.2 - Загальні коефіцієнти народжуваності за областями за січень-вересень 2012 р.

Смертність залишилася на тому ж рівні, але коефіцієнти її за регіонами дещо змінилися. В Криму смертність зменшилася, як і в Севастополі, а в Житомирській області, наприклад, зросла. В Донецькій та Луганські області смертність також знизилася. На найвищому рівні смертність залишилася в Чернівецькій області.

На Рис. 1.2.3. можна побачити статистику смертності за січень-вересень 2012 р. за регіонами України. Йде чітке розмежування між Західною та Центрально-Північною Україною, де показники смертності найвищі.

Рис. 1.2.3 - Діаграма коефіцієнтів смертності за регіонами України за січень-вересень 2012 р.

Якщо аналізувати такі різні коефіцієнти в областях, можна дійти висновку, що є певні основні причини, які спричиняють підвищену смертність в одних регіонах та менш проявляються в регіонах з низькою смертністю.

Наявність хвороб завжди вважалася проблемою, що провокує високу смертність. Але це не зовсім так. За даними спеціалістів з офісу Світового Банку, найбільш поширені хронічні хвороби саме на заході України, де смертність є найменшою (Рис. 1.2.4.) [3]. Наприклад, люди, які мешкають в інших регіонах, мають меншу ймовірність захворювання на гіпертонію в початковій стадії або гіпертонію, ніж ті, хто мешкає на заході. Але тут важливим є те, що у більшості населення, що страждає хронічними хворобами, така хвороба лише одна. Тільки 15,3 % населення Західної України мають 2 або 3 хронічні хвороби. Тоді як на сході таких людей 20,1 %. Серед мешканців Східної України 9,3 % страждають трьома хронічними захворюваннями. Найменш людей хворі на хронічні захворювання на півдні, тут можна простежити зв’язок з низькою смертністю в цьому регіоні.

Рис. 1.2.4 - Поширеність хронічних захворювань за регіонами

Однією з причин низької смертності в західних та південних областях можна вважати відсутність великих промислових підприємств, що забруднюють повітря та спричиняють онкологічні хвороби та травми під час роботи. Через традиції та культуру Заходу України, населення веде більш здоровий спосіб життя, більш сумлінно ставиться до правил дорожнього руху, бо навіть кількість штрафів за порушення правил дорожнього руху значно менша в західних областях. А Житомирська область, навпаки, відома в Україні як область, де найбільша кількість людей гине в ДТП через погане освітлення трас, що йдуть крізь житлові вулиці.

Найбільші втрати спостерігаються в областях, починаючи з Кіровоградської області, на північ і схід. Цьому сприяє структурна зайнятість на потужних промислових виробництвах, велика кількість автомобілів, що невпинно призводить до підвищення смертності в східних та деяких південних та центральних областях. Наприклад, в Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській областях знаходяться небезпечні для життя та здоров’я шахти, заводи та комплекси.

Важливим чинником є неякісна питна вода, і специфічний спосіб життя – саме в східних регіонах країни найбільший відсоток людей хворих на алкоголізм та курців. Урбанізація центру та сходу сприяє поширенню хвороб, як серцево-судинних, так і онкологічних, туберкульозу, ВІЛу тощо.

Також на смертність також суттєво впливає рівень медицини та життя. Звичайно, в Києві вин вищий, ніж, наприклад, в центральних областях, таких як Сумська та Полтавська, і, без сумніву, вищий, ніж на півночі України, наприклад, в Чернігівській області. Тому і смертність нижче в Києві. Якісну медичну допомогу не може отримати значна частка населення центральних та північних областей через відсутність доступного та кваліфікованого лікування. Доходи населення цієї місцевості не дозволяють отримувати якісних лікування та харчування.

Отже, найбільша смертність зафіксована в центрально-північному регіоні, також високими коефіцієнти смертності є в східному регіоні. Найнижчі ці показники в західних областях. В південних областях смертність наближена до середнього показника по Україні (14,47 та 14,5 відповідно).

2. Аналіз демографічної ситуації в Одеській області за даними 2011 року

1. Рівень економічної активності [9*]:

; (2.1)

Економічна активність населення Одеської області менше середньої(64,3%).

2. Рівень економічної неактивності [9]:

; (2.2)

Цей показник більше, ніж в середньому по Україні (35,7%), отже, кількість економічно неактивного населення в області більше, ніж середня по Україні.

3. Рівні безробіття

1) За методологією МОП [9]:

; (2.3)

Цей показник значно менше, ніж в середньому по Україні (7,9%), отже, безробіття не є суттєвою проблемою в Одеській області.

2) За кількістю зареєстрованих у центрі зайнятості [9]:

; (2.4)

* Вказані посилання на джерела даних для розрахунків

Показник відрізняється від середнього по Україні (2,5%), на обліку у центрах зайнятості області стоїть набагато менша частка людей ніж в середньому.

3) За кількістю зареєстрованих у центрі зайнятості, що отримують допомогу [2]:

; (2.5)

Цей показник менше середнього по Україні.

4. Коєфіцієнти народжуваності [9]:

1) Загальний коєфіцієнт народжуваності:

; (2.6)

Цей показник є більшим, ніж середній по Україні за цей рік (11).

2) Спеціальний коєфіцієнт народжуваності:

; (2.7)

Позитивна тенденція – показник значно більший, ніж в середньому (33,6).

5. Коєфіцієнт смертності [9]:

; (2.8)

Цей коєфіцієнт є меншим, ніж в середньому по Україні (14,5), в Одеській області смертність невисока у порівнянні з більш вимираючими областями.

6. Коєфіцієнт шлюбності [9]:

 (2.9)

Кількість шлюбів в Одеській області більша, ніж середня по Україні (7,8).

7. Чисельність осіб на 1000 протилежної статі [8]:

1) Чисельність жінок на 1000 чоловіків:

; (2.10)

2) Чисельність чоловік на 1000 жінок:

; (2.11)

Ці показники майже не відрізняються від середніх по Україні (1168 та 856). Але диспропорція між кількістю жінок і чоловіків дещо менша, ніж в середньому.

8. Коєфіцієнти демографічного навантаження [8]:

1) Загальний:

; (2.12)

2) Коєфіцієнт демографічного навантаження дітьми:

; (2.13)

3) Коєфіцієнт демографічного навантаження особами страшого віку:

; (2.14)

Загальний показник трохи нижче, ніж в цілому по Україні (531), коєфіцієнт навантаження дітьми вище середнього (215), особами старшого віку нижче (276), що є, без сумніву, позитивною тенденцією у порівнянні з іншими областями.

9. Статєво-вікова діаграма:

Рис. 2.1 - Статево-вікова діаграма

На діаграмі можна побачити, що кількість чоловіків в Одеській області більша, за кількість жінок до 30 років. Від 40 років і далі існує тенденція до переважання кількості жінок над кількістю чоловіків. Дані для побудови діаграми були взяті тільки для постійного населення області [8].