Наукова робота Вплив біологічно-активних речовин на поведінку та характер людини

Вступ

Розділ 1. Гормони

1.1. Загальні відомості

1.2. Нестатеві гормони

1.2.1. Соматотропін

1.2.2. Вазопресин

1.2.3. Гормони щитоподібної залози

1.2.5. Інсулін

1.2.6. Адреналін і норадреналін

1.3. Статеві гормони

1.3.1. Тестостерон

1.3.2. Естрогени

1.3.3. Прогестерон

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Вітаміни

2.1. Загальні відомості

2.2. Водорозчинні вітаміни

2.2.1. B₁

2.2.2. B₂

2.2.3. B₁₂

2.2.4. C

2.3. Жиророзчинні вітаміни

2.3.1. E

2.3.2. D

Висновки до розділу 2

Висновки

Список літератури

Додатки

Люди різняться між собою. Одні напрочуд енергійні, рухливі, а інші більш стримані й дуже повільно пристосовуються до умов навколишнього середовища. Хтось болісно реагує на зовнішні подразники, а хтось стійкий, наче камінь. Спадковість, виховання, оточення людини значно впливають на формування її характеру. Чому ж тоді в сім’ї часто народжуються діти зовсім не схожі на батьків? Можливо загадка лежить всередині самого організму?

Давньоримським лікарем Гіппократом та його послідовником Галеном була розроблена гуморальна концепція, яка пояснює зв’язок темпераменту людини з певною рідиною, що переважає в організмі.

кров (лат. sanguis) – сангвінік

слиз (гр. phlegma) - флегматик

жовта жовч (гр. choie) - холерик

чорна жовч (гр. melania choie) - меланхолік

Хоча на сьогодні цю теорію було спростовано сучасними вченими, доля істини в ній таки є. Адже, кожна людина індивідуальна, має певну конституцію, ріст, колір волосся, очей, шкіри, одну з чотирьох груп крові, наявність або відсутність резус-фактору, що визначає її як особистість і, можливо, впливає на формування її характеру.

Лікарі виділяють три типи статури:

астенік (високий зріст, недостатня вага, швидкий обмін речовин)

нормостенік (середній зріст, нормальна вага, помірний обмін речовин)

гіперстенік (низький зріст, надмірна вага, повільний обмін речовин)

Зазвичай астеніки активніші за гіперстеніків, адже мають швидший обмін речовин. Але вони слабші фізично, мають меншу м’язову масу, тому швидко стомлюються й погано концентруються на якійсь одній справі, постійно змінюють свої вподобання.

Також теоретично існує зв’язок між групою крові та характером.

І (0) – це кров лідерів, виникла в часи первісного суспільства в умовах, важких для виживання.

І (А) це кров працьовитих людей, справжніх трудоголіків, виникла в часи розвитку землеробства та скотарства.

ІІІ (В) – це кров творчих людей, енергійних новаторів, виникла в часи варварства-кочівництва.

ІV (АВ) – це кров людей незвичайних, інтровертів, заглиблених у свій внутрішній світ, виникла порівняно недавно, вже в нашій ері. Існують припущення, що IV група крові належала самому Ісусу Христу.

Але це лише умовні класифікації, які не завжди підтверджуються, внаслідок індивідуальності кожного. Давайте спробуємо пояснити формування характеру та поведінки людини (як загалом, так і в конкретних ситуаціях) впливом хімічних речовин, що знаходяться всередині організму.

Психологи стверджують, що поведінку та характер людини визначають спадковість, особливості нервової системи, особисті вподобання, виховання батьків, вплив середовища: відношення вихователів у дитсадку, шкільного колективу, місце роботи. Зазвичай багато рис характеру закладаються ще в дитинстві. Та дитина, яку любили, цінували, виконували всі забаганки, може стати егоїстом. І навпаки: якщо дитину ігнорували, принижували, їй не давали ні краплі тепла та ласки, вона може вирости агресивною, відлюдькуватою, з комплексом неповноцінності.

Але є невидимі фактори, що визначають людину як особистість. Це біологічно-активні речовини всередині організму. Якщо людина відчуває себе занадто збудженою, активною, роздратованою або, навпаки, апатичною, стомленою, розчарованою, то необхідно звернутися до лікаря, щоб знайти першопричину. Не дарма говорять: «В здоровому тілі – здоровий дух». Люди витрачають багато грошей і сил на різноманітні тренінги, бесіди з психологами, але часто це не приносить ніяких результатів. Потрібно вирішувати проблему в корені, тобто налагоджувати організм на потрібну хвилю, щоб він не давав збоїв. Проте, психічні фактори також значно впливають на фізичне здоров’я. В першу чергу метаболізм порушують надмірні стреси. Багато хворих на діабет скаржаться, що перед тим, як захворіти мали дуже важкий період у житті. Стреси негативно впливають на статеву функцію. В чоловіків порушується дозрівання здорових сперматозоїдів, у жінок – збивається менструальний цикл.

Якщо вам на життєвому шляху трапилася людина з жахливим характером, це не обов’язково свідчить про її лихі наміри. Можливо, вона має серйозні проблеми з гормональним фоном чи страждає від серйозного авітамінозу. Справжній лікар повинен призначати не лише лікування для усунення симптомів, але й шукати приховану суть кожного захворювання. Хімію тісно пов’язана з медициною. Хороший лікар повинен знати не лише який препарат застосовується для певного захворювання, а й склад цього препарату, вплив кожної діючої й допоміжної речовини на системи органів, психіку людини. Дуже добре, коли лікар також є талановитим фармакологом і психологом.

Навіть коли на медичну консультацію приходить абсолютно здорова людина, потрібно надати їй рекомендації для ведення правильного способу життя, адже будь-яке захворювання легше попередити, ніж потім вилікувати.

Отже, організм – це злагоджена система, яка повинна правильно функціонувати на всіх рівнях організації: системи органів, окремого органа, тканини, клітини, молекулярному. Гормони й вітаміни впливають на метаболізм. Якщо якась речовина всередині організму діє неправильно чи є в недостачі або її забагато – можуть виникати як явні, так і приховані захворювання, що негативно впливають на поведінку, характер та психіку людини.

1. А. Уайт, Ф. Хендлер, Э. Смит, Р. Хилл, И. Леман Основы биохимии: В 3-х томах. Т.3. Пер. с англ./Перевод Л.М. Гинодмана; Под ред. Ю.А. Овчинникова. – М.: Мир, 1981. – 726 с. с. ил.

2. Краснова С.А., Макарова П.Г. (сост.) Гормональная терапия. Не навреди! – М.: Эксмо, 2007. – 320 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736 с.

4. Ф.Фелиг, Дж.Д.Бакстер, А.Е.Бродус, Л.А.Фромен Эндокринология и метаболизм: В 2-х томах. Т.1. Пер. с англ/ Перевод В.И.Кандрона и Н. Т. Старковой. – М.: Медицина 1985. – 583 с.

5. Дж.Ф. Зилва, П.Р. Пэннелл Клиническая химия в диагностике и лечении: Пер. С англ.. – М.: Медицина, 1988, 528 с.: ил.

6. Волков Н.И., Несен Э.Н., Осипенко А.А., Корсун С.Н. Биохимия мышечной деятельности – М.: Олимпийская литература, 2000. – 494 с.

7. Морозкина Т.С. Витамины: Краткое рук. Для врачей и студентов мед., фармацевт. и биол. специальностей. – Мн.: ООО «Асар», 2002. – 112 с.: ил.

8. Клаус Обербайль Витамины-целители/Пер. с немец. М.В. Ярышев.-Москва: «Бизнес-пресс», 2005. – 208 с.