Доповідь Соціальна статистика: охорона здоров’я. Питна вода Києва
Код роботи: 701
Вид роботи: Доповідь
Предмет: Статистика
Тема: Соціальна статистика: охорона здоров’я. Питна вода Києва
Кількість сторінок: 4
Дата виконання: 2015
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
Від якості води до якості життя
Влада столиці продовжує працювати над запровадженням столичних стандартів. На цей раз у центр уваги можновладців потрапила питна вода, бо приблизно 35% артезіанських свердловин міста потребують термінової модернізації або додаткового очищення.
Експерти вважають, що якість питної води є одним з факторів, який впливає на здоров`я людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, близько 80% захворювань пов’язані саме з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної води кожен рік біля 25% населення України, при чому переважно дитячого, підлягають ризику захворіти.
Лікарі рекомендують випивати щодня близько 2 літрів води. Якщо людина не поповнює водний баланс, то організм буде "економити" свій ресурс — у людини буде зменшуватися обсяг міжклітинної рідини, будуть висихати сльозаві оболонки, і це робить організм більш уразливим, зокрема, до вірусних інфекцій.
Влада Києва почала активно перейматися проблемами питної води у 2010 році. Саме тоді у столиці прийняли програму "Питна вода Києва", в якій визначено весь комплекс заходів і джерела фінансування. Виконання цієї програми, починаючи з відбору і водопідготовки, завершуючи частковою заміною інженерних мереж системи, має забезпечити досягнення показників нормативної європейської якості води. Зараз ці плани активізувалися в рамках реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року.
Нині в Києві розробляються власні стандарти життя. Йдеться про такий рівень, котрий відповідав би найновішим світовим досягненням і вже за кілька років став би нормою для нас. Столичні стандарти ми хочемо запровадити, наприклад, в освіті, охороні здоров’я, якості продуктів харчування. Столичний стандарт якості застосовуватимемо і до питної води. Це потребує великих капіталовкладень, впровадження новітніх технологій, але це вкрай необхідно. Адже чиста вода – це здоров’я і довголіття киян, – заявив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов під час відвідування Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Антона Думанського НАН України - партнера влади у виконанні програми "Питна вода".
Інститут розробив унікальні технології очищення води без хімічної обробки, які можна застосовувати як в бюджетних закладах міста (дитсадках, школах, лікарнях), так і в житлових будинках. Проблема очищення питної води – це всесвітня проблема, й інститут займається цим питанням дуже багато років. Однак нині вода з водогонів може використовуватись без додаткового очищення лише для технічних потреб.
У цьому році на заходи в рамках програми "Питна вода" планується витратити близько 200 млн. грн., але влада ще не визначилася з джерелом отримання цих коштів. Можливо навесні будуть деякі кроки і з боку уряду, і з боку міста, і тоді сформується цей бюджет остаточно. Хоча для дуже серйозних результатів потрібні дуже великі кошти - це мільярди доларів. Але локально роботу вже можна починати, враховуючи пропозиції В’ячеслава Гончарука. Саме така технологія може бути найбільш ефективною. За собівартістю доступна і для бюджету, щоб поширити таку технологію, і в багатьох садочках та школах були такі системи доочищення.
Між тим, проблеми якості води можна було б вирішувати через механізми так званих соціальних ініціатив із залученням комерційних структур. І одна з них - вивчення впливу якості питної води на здоров`я київських школярів - уже запроваджується. Дослідження охопить понад 10 тисяч вихованців київських шкіл і дитячих садків. У рамках дослідження порівняється рівень захворюваності у тих школах, у яких учні централізовано споживають якісну питну воду, з рівнем тих школярів, які вимушені вирішувати питання споживання питної води самостійно, тобто, бігати до кранів.
У свою чергу, директор київської школи № 215 Людмила Весельська зауважила, що її навчальний заклад за рішенням батьківської ради забезпечується якісною питною водою. - Балони з водою стоять у класах, у місцях розташування дітей - це бібліотека, їдальня, ігрова кімната, і тому діти мають змогу пити воду тоді, коли мають потребу. Результативність такого кроку очевидна - захворюваність дітей зменшилася, оскільки одночасно із забезпеченням якісною питною водою ми запровадили систему її правильного споживання - це і провітрювання приміщень, спортивні заходи, фізкульт-хвилинки. Усе це йде на користь нашим дітям, - переконана директор школи.
Ще одним важливим завданням для влади є забезпечення доступу киян до якісної питної води. І у Києва така унікальна можливість є.
На якість питної води систем централізованого водопостачання негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж та значна їх зношеність, несвоєчасне проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій.
В окремих регіонах гостро стоїть питання забезпечення населення питною водою не тільки в якісному, але й у кількісному відношенні. Ситуація з водозабезпеченням залишається складною в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Луганській областях, містах Севастополі, Феодосії, Ялті, Бахчисарайському і Судацькому районах.
22 березня в календарі значиться як Всесвітній день водних ресурсів. Нині на планеті 7 мільярдів людей і ще на 2 мільярди, як очікується, населення Землі збільшиться до 2050 року. Статистика свідчить, що кожен з нас п’є від 2 до 4 літрів води щодня. Проте велика частина води, яку ми споживаємо, використовується «в їжі», котрою харчуємося: виробництво 1 кг яловичини, наприклад, потребує 15000 літрів води, в той час як 1 кг пшениці «випиває» 1500 літрів. За найоптимістичнішими підрахунками, близько мільярда людей у світі вже живуть під тиском хронічної нестачі їжі та води. Звідси випливає важливість Всесвітнього дня водних ресурсів.