« Назад

Вступ

Легка промисловість – це галузь, до складу якої входить сукупність галузей виробництва і підприємств, які виготовляють головним чином речі народного вжитку: тканини, білизняний та верхній трикотаж, хутро, взуття, швейні та галантерейні вироби. До її складу входять 17 підгалузей, вона забезпечує роботою майже 260 тис. чоловік, більшість з них становлять жінки – трудівниці, а це дуже важливо для розв'язання проблеми зайнятості у суспільстві.

Швейна промисловість – одна із крупних галузей легкої промисловості – покликана задовольняти безперервно зростаючі потреби людини у різних добротних та гарних виробів.

Вона розвивається разом із економікою нашої держави і проходить з нею весь шлях становлення в умовах реформування.

Найголовніша проблема розвитку промисловості – це стан внутрішнього ринку, який має тенденцію до погіршення:

- Засилля на внутрішньому ринку імпортних товарів легкої промисловості, в тому числі із заниженою митною власністю на товари Second hand, імпорт яких спочатку 2008 року зростає (на 2, 3% збільшився) по 5 виробів на кожного жителя;

- Відсутність ефективного власника, який інвестує капітал для довгострокового функціонування підприємств, а не для його перепродажу, перепрофілювання або повної ліквідації;

- Відсутність сприятливих умов для закупівлі технологічного устаткування, яке розробляється в Україні;

- Розкрупнення швейних підприємств на дрібні виробництва, що переходять на єдиний податок, або у тіньове виробництво.

Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці на 10-35% в результаті зниження ручних робіт, використання високоефективних клейових матеріалів, уніфікацій деталей, вузлів, конструктивних ліній. Уніфікування та стандартизація деталей та вузлів забезпечує скорочення витрат на розробку технічної документації, підвищує рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, якість праці та продукції.

Споживача потрібно завоювати насамперед якістю й доступними цінами. Потрібно використовувати свої сировинні ресурси, вітчизняну фурнітуру, сертифікувати не вироби, а сировину, всіляко відстоювати свої національні інтереси.

Розширення виробництва товарів народного вжитку, покращення їх якості, швидкий розвиток усіх послуг розглядається як незмінні умови підйому життєвого рівня населення на якісну нову, більш високу ступінь.

Виробництво товарів для населення повинно базуватися на використанні досягнень науково – технічного прогресу, які дозволяють не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але й розширити їх асортимент.

Технологія сучасної швейної промисловості все більше стає механічною, її ефективність преш за все залежить від обладнання: двохголкових машин для збірки кишені, бретелей, поясів; напівавтоматів для пришивання фурнітури, виготовлення петель, виконання коротких та довгих швів; прасувальних ліній, які оснащені приладами для подачі технологічного пара і вакуум – підсосами, багатопозиційних пресів для клейової обробки деталей.

Поширене використання хімічних термопластичних волокон і передбачає більш широке використання ультразвукової та високочастотної зварки, термопечатки для нанесення оздоблювальних малюнків.

Удосконалення процесів підготовчо – розкрійного виробництва спрямовано на використання довгометражних секційних настилів з використанням настилочних машин, розкрій настилів з використанням світлокопій, широке використання електроскладок й нормування расхода матеріалів, механізацію та автоматизацію вантажно – розвантажувальних робіт.

Актуальність дослідження. Для сучасного етапу економічного розвитку України характеристикою є необхідність швидкої зміни технологічних процесів та асортименту конструктивно – спроможності продукції. В зв'язку з цим сучасне підприємство мають сучасно адаптуватися до умов випуску конкретно спроможної продукції. В наш час проводяться роботи по створенню комплексно – механізованих та автоматизованих ліній з програмним керуванням ріжучими інструментами для розкрою текстильних матеріалів, розробляються системи планування й керування підготовчо – розкрійним виробництвом на швейних підприємствах за допомогою ЕВМ.

Почали впроваджуватися комплексно – механізовані поточні лінії третього покоління, які характеризуються високопродуктивними приладами програмного керування (мікропроцесорами),автоматичного знімання та укладання в пачки деталей, авто зупинка голки в заданому положенні та ін. Впроваджуються прилади програмного забезпечення у процесах волого – теплової обробки.

Метою курсового проектування є створення ескізу моделі одягу жіночого класичного жакету на індивідуального споживача, конструювання та моделювання моделі, розробка шаблонів (лекал) та їх розкладка на тканині, пошиття виробу.

Об’єктом дослідження є конструювання та моделювання жіночого класичного жакету.

При розробці конструкції жіночого класичного жакету слід виходити не тільки з вимог до одягу як до предмету особистого споживання, але одночасно враховувати і вимоги як до об'єкта масового виробництва.

Завданнями курсового проектування є:

- відповідати вихідної моделі за силуетом, формою, конструктивним лініях, обробці і т.д. Це досягається за рахунок точності розрахунку лекал;

- сприяти формуванню комплексу властивостей з урахуванням пропонованих вимог до одягу. Це, перш за все, відповідність конструкції розмірами і формою тіла людини, зручність користування, забезпечення комфортності умов для функціонування організму, висока зносостійкість та ін;

- бути економічною і одночасно технологічною. Це особливо важливо для умов масового виробництва швейних виробів. Економічною є конструкція, створення якої характеризується найменшими як витратами, так і відходами матеріалів. Технологічність пов'язана з мінімізацією трудових витрат на виготовлення виробу;

- забезпечувати хорошу посадку виробу на фігурі людини. Вона закладається в кресленнях конструкції і в визначальною мірою залежить від правильності розрахунків. При цьому слід врахувати вплив можливих навантажень на окремі вузли, деталі в процесі майбутньої експлуатації виробів, що призводять до зміни їх форми. Природно, необхідний оптимальний вибір конструктивної схеми виробу, членування окремих його елементів, які забезпечували б найбільш прийнятні умови "роботи" матеріалів і деталей на всіх ділянках одягу;

- забезпечувати можливість створення сімейства конструкцій на базі оптимальної (метод базових конструкцій).

Реалізація розглянутих вимог вимагає врахування при конструюванні ряду ознак, важливих для споживачів та експлуатації майбутніх виробів.

Такими основними ознаками є:

- розмірні характеристики населення;

- особливості постави фігур людей;

- вікові особливості;

- конструктивні відмінності і спосіб вживання виробів.

Висновки

Дана дипломна робота полягає у розробці жіночого костюма, який складається із жакету та спідниці напівприлеглого силуету, для жінок молодшої вікової групи.

Для розробки виробів існує єдина система конструкторської документації. До конструкторських документів відносяться графічні та тексові документи, які окремо чи в сукупності визначають склад та устрій виробу, та вміщують необхідні дані для його розробки або виготовлення, контролю, експлуатації та ремонту.

Документи в залежності від стадії розробки поділяються на проектні (технічне завдання, ескізний проект, технічний проект) і робочі (робоча документація).

Технічне завдання. Цей розділ вміщує в собі первинні відомості про модель та вимоги до неї, до обраного матеріалу. Також треба було проаналізувати напрямок моди, її розвиток і відображення модних елементів у обраній моделі, та моделях пропозиціях. Технічне завдання не вміщує графічні зображення: це зображення основної моделі та моделей пропозицій в кольорі.

Ескізний проект також вміщував і графічні зображення, й текстові документи. До текстових документів належить обґрунтування вибору матеріалів для виробу, обґрунтування обраної системи конструювання, та таблиці розмірних ознак, прибавок, розрахунок та побудова базової конструкції виробу. Графічним зображенням на даному етапі проектування є зображення побудови креслення базової конструкції виробу, а також нанесення модельних особливостей різними методами, відображеними в дипломному проекті.

До робочого документації входило тільки графічне зображення розробки остаточних лекал на модель, та специфікація деталей крою.

Робоча документація – це завершальний етап розробки моделі, на якому і закінчується дипломна робота.

Для розробки виробів існує єдина система конструкторської  документації. До конструкторських документів відносяться графічні та тексові документи, які окремо чи в сукупності визначають склад та устрій виробу, та вміщують необхідні дані для його розробки або виготовлення, контролю, експлуатації та ремонту.

В процесі створення високоякісного одягу важливу роль відіграють моделювання та конструювання. Для підвищення ефективності виробництва впроваджують раціональні технологічні конструкції одягу, що забезпечують підвищення продуктивності праці.

Технічне завдання містить в собі аналіз сучасних тенденцій моди, в напрямку жіночих жакетів та аксесуарів до нього, взуття, головного вбрання тощо. Вказані характеристики моделі та вимоги, які до неї висуваються експлуатаційні, гігієнічні, естетичні,економічні та технологічні. Технологічним засобом важко отримати одяг складних форм, тому в відповідності з вибраною моделлю вибрані засоби, де формоутворення відбувається за рахунок розчленовування матеріалу на частини. Конструктивний спосіб формоутворення забезпечує можливість, точного відтворення і стійкого закріплення практично будь-якої форми, потрібної в одязі. Характеристика доповнена технічним малюнком, та описом зовнішнього вигляду.

В роботі обґрунтований вибір матеріалів основної тканини, підкладкової, прокладної, також ниток та фурнітури, вибраних у відповідності із завданням.

В розробку конструкції моделі входить, характеристика систем конструювання, розрахунок та побудову конструкції в залежності від вибраних матеріалів. Вказані вибрані по моделі методи моделювання. Розділ, для зручності використання, доповнюють таблиці з розрахунками конструкції, та креслення основи та моделювання конструкції жакету. Розділ вміщує загальну характеристику лекал в індивідуальному та масовому виробництві, специфікацію деталей крою та лекал в табличній формі з малюнками.

Курсовий проект систематизував і закріпив знання, які були отримані при вивчені спеціальних дисциплін.