Дипломна робота Статистичне вивчення виробництва зернових та зернобобових

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ СТАТИСТИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

1.1. Предмет і завдання статистики ефективності виробництва

1.2. Система показників статистики ефективності виробництва

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВАРІАЦІЇ ТА АНАЛІЗ ФОРМИ РОЗПОДІЛУ

2.1. Ряди розподілу вибіркової сукупності. Характеристика центру розподілу

2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу

2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу нормальному

Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків у виробництві

3.1. Парна лінійна кореляція

3.2. Парна криволінійна кореляція

3.3. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз

3.4. Непараметричні показники тісноти зв’язку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНЇ ЛІТЕРАТУРИ

Проблема забезпечення країни достатньою кількістю вітчизняних якісних продуктів харчування зумовлена головним чином, обвальним спадом виробництва сільськогосподарської продукції і, насамперед, зерна – найважливішого виду продовольчих ресурсів, цінної сировини для ряду галузей переробної промисловості, незамінного джерела створення повноцінної кормової бази для розвитку тваринництва.

У переважній більшості країн світу виробництво зерна традиційно належить до провідних галузей сільського господарства. В Україні зернове виробництво має не тільки важливе соціально-економічне, а й політичне значення для розвитку національної економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави. Українське зерно завжди належало до конкурентоспроможних продуктів на світовому ринку.

Від рівня розвитку зернопродуктового підкомплексу залежить ступінь задоволення потреб населення в найважливішому продукті – хлібові і хлібобулочних виробів. Зернові та зернобобові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства є необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства.

Концепція розвитку зернового господарства України передбачає суттєве збільшення виробництва зерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових і зернобобових культур, структурної перебудови зернового господарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зернових та перетворення України з імпортера в експортера зерна.

Загострення продовольчої проблеми в Україні збіглося у часі з обмеженням можливостей держави щодо надання належної економічної допомоги товаровиробникам для стабілізації й розвитку зернової галузі. Цим зумовлюється необхідність глибокого статистичного аналізу економічної ефективності виробництва зерна й обґрунтування системи організаційно-економічних заходів підвищення його доходності.

У зв’язку з тим, що на результат впливає багато факторів керівник або спеціаліст сільськогосподарського підприємства повинен вчасно виявляти та правильно аналізувати статистичну інформацію. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

Отже метою курсового проекту є показати значення методу групування при економіко-статистичному аналізі даних на виробництві зернових і зернобобових культур.

Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

Джерелами інформації для написання курсової роботи є Статистичний збірник «Регіони України» - 2014 рік, підручники з статистики та інтелектуальний капітал.

В результаті виконання курсової роботи мною було досліджено надані дані, які характеризують виробництво зернових та зернобобових за такими ознаками:

- виробництво зернових та зернобобових на 1 особу;

- урожайність зернових та зернобобових;

- середні ціни реалізації по областях.

В даній роботі було проведено дослідження та аналіз даних про виробництво зернових та зернобобових в сукупності областей, знайдено середній показник виробництва зернових та зернобобових на 1 особу, проведено групування областей за різними ознаками, з’ясовано міру впливу на виробництво на 1 особу таких факторів як урожайність зернових та зернобобових та ціни реалізації.

Розрахунки показали, що середній рівень виробництва зернових та зернобобових на 1 особу для вибіркової сукупності 1,457 ц. Середній рівень урожайності зернових та зернобобових 37,2745 ц/га., ціни реалізації – 1368,4375 грн./тону.

Після оцінки достатності варіації виявлено, що вона дуже велика за однією ознакою( виробництво на 1 особу) і значна за двома іншими (урожайність та ціни реалізації зернових та зернобобових).

Фактичне значення  за виробництвом зернових та зернобобових на 1 особу та ціною реалізації не потрапляє в зону допустимих значень, нульова гіпотеза про несуттєві розбіжності між емпіричним розподілом областей і нормальним не приймається, тобто ряд розподілу областей за виробництвом зернових та зернобобових на 1 особу і ряд розподілу за середньою ціною реалізації суттєво відрізняється від нормального, а ряд розподілу областей за урожайністю зернових та зернобобових суттєво не відрізняється від нормального.

Коефіцієнт кореляції свідчить, що зв'язок між виробництвом зернових та зернобобових на 1 особу і урожайністю прямий слабкий. Варіація виробництва на 1 особу зумовлена варіацією урожайності на 27,98%. Зв'язок між виробництвом зернових та зернобобових на 1 особу і середніми цінами реалізації теж прямий слабкий. При збільшенні ціни реалізації на 1, виробництво зернових та зернобобових на 1 особу зменшується на 37,93 ц. Варіація виробництва на 1 особу зумовлена варіацією ціни реалізації на 0,58%.

На відміну від прямолінійної залежності коефіцієнти регресії криволінійного зв’язку не можна інтерпретувати однозначно, оскільки швидкість зміни результативної ознаки за різних значень факторної не однакова.

Коефіцієнти регресії показують, що за середньої ціни реалізації зернових та зернобобових поліпшення урожайності на 1 сприяє підвищенню виробництва зернових та зернобобових на 1 особу на 0,058 ц. Збільшення ціни реалізації на 1 грн. за середньої урожайності зернових та зернобобових забезпечує приріст виробництва зернових та зернобобових на 1 особу на 0,00000166 ц.

Обчислені парні коефіцієнти кореляції показують, що виробництво зернових та зернобобових на 1 особу перебуває в слабкому зв’язку як із урожайністю так і з середньою ціною реалізації зернових та зернобобових. Між факторними показниками існує обернений зв'язок.

Коефіцієнт множинної детермінації показує, що 86,49% варіювання виробництва зернових та зернобобових на 1 особу зумовлене включенням у кореляційну модель урожайності та середньої ціни реалізації. Решта коливання зумовлена іншими факторами.

Обчисливши коефіцієнт кореляції рангів за формулою Спірмена, підтверджено, що між результативною і факторними ознаками існує прямий слабкий зв'язок.

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

2. Сінченко В. М., Пиркін В. І., Пастух Ю. А. Проблеми підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків / В. М. Сінченко, В. І. Пиркін, Ю. А. Пастух // Економіка АПК. - 2000. - №2. - с. 55-59.

3. Статистика: підручник / Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М. та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.

4. Статистика: підручник / Горкавий В. К. – [2-ге вид., перероб. і допов.]. - К., 2009. – 512 с.

5. Чернецька О. В. Методичні підходи до визначення ефективності витрат сільськогосподарських підприємств в управлінському обліку [Електронний ресурс] / О. В. Чернецька. — Режим доступу: http://www.pu.if.ua/depart/Finances/resource/file/Збірник/2011-1/Чернецька.pdf.