Лекція №7, Судовий розгляд цивільних справ

« Назад

1. Поняття та сутність судового розгляду

Розгляд справи судом є найважливішим процесуальний дійством, в порядку якого відбувається цивільне судочинство і в результаті може бути вирішений спір сторін.

Особливості стадії судового розгляду:

1. Саме на стадії судового розгляду здійснюється судочинства у конкретній справі, з’ясовується, чи дійсно порушені права та законні інтереси осіб, визначається, яким чином вони захищаються, стверджується істина у справі.

2. На цій стадії реалізуються всі процесуальні дії, які були направлені на правильний та своєчасний розгляд справи у процесі подачі заяви та підготовки справи, зокрема, подача позову, забезпечення доказів, підготовка справи до розгляду тощо.

3. Стадія судового розгляду є найбільш об’ємною за кількістю процесуальних дій, що провадяться, оскільки саме тут відбувається дослідження доказів, допит свідків, заслуховування експертів тощо, проголошуються судові промови, виноситься судове рішення тощо.

4. На цій стадії беруть участь всі особи, що участвують у справі – сторони, треті особи, свідки, експерти, перекладачі.

5. На цій стадії найбільше та найповніше проявляються майже всі принципи цивільного процесуального права.

Основне завдання судового розгляду полягає в усуненні спору про право або неясності правового положення громадянина, організації, захист та охорона суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб.

Цивільне процесуальне законодавство чітко регламентує порядок вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з метою:

1) надання гарантій повного з’ясування обставин справи, правильного застосування юридичних норм і винесення справедливого рішення;

2) забезпечення активної участі в розгляді зацікавлених осіб та гарантія реалізації їх прав;

3) реалізація принципів цивільного процесуального права;

4) встановлення єдиного порядку і послідовності проведення процесуальних дій при розгляді цивільних справ в судах.

Отже, судовий розгляд є основною стадією цивільного провадження, під час якої у визначеному законом порядку і послідовності здійснюється правильний і своєчасний розгляд справи по суті.

Судове засідання є процесуальною формою розгляду цивільних справ у суді першої інстанції, як і розгляд цивільних справ судами апеляційної та касаційної інстанціями.

Особливості судового засідання:

1) послідовність та взаємопов’язаність етапів судового засідання;

2) керівництво здійснюється головуючим суддею;

3) законом встановлена відповідальність осіб, які присутні в судовому засіданні, за порушення порядку його проведення, вияв неповаги до суду тощо;

4) винесення судових рішень у результаті розгляду справи;

5) найбільш повний прояв всіх принципів цивільного процесуального права;

6) обов’язкове фіксування проведення судового засідання.

Рис. 1 – Етапи судового засідання

Судове засідання можна визнати процесуальною формою судового розгляду цивільних справ, яка складається із підготовчого етапу, розгляду справи по суті, судових дебатів та ухвалення та проголошення рішення суду, які спрямовані на досягнення проміжних цілей судового розгляду та об’єднують процесуальні дії суду й інших учасників цивільного процесу.

2. Порядок проведення судового розгляду

Законом визначені загальний та скорочений строки розгляду цивільних справ у суді.

Рис. 2 – Строки розгляду

З урахуванням особливостей розгляду справи, суд своєю ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів (ч. 2 ст. 157 ЦПК України). Необхідними умовами продовження судового розгляду є:

1) клопотання сторін;

2) особливості справи;

3) винятковий випадок.

Підсумовуючи, слід зазначити, що строки судового розгляду – це обмежений законом проміжок часу, який починається із відкриття провадження у справі та закінчується ухваленням судового рішення (або постановленням ухвали, якщо рішення ухвалити неможливо).

Загальний строк судового розгляду справ встановлений двомісячний; скорочений – протягом одного місяця для окремих категорій справ.

ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПРОЦЕСУ

Головуючий у судовому засіданні

Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду

Рис. 3 – Головуючий у судовому засіданні

Основою метою процесуальної діяльності головуючого є спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Для цього він має право усувати із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, користуючись власною думкою та сумлінністю.

Отже, головуючим у судовому засіданні слід визнати суддю, який одноособово розглядає справу і має встановлені законом повноваження керувати його ходом та забезпечувати належний хід розгляду справи з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.

ОБОВ’ЯЗКИ ОСІБ, ПРИСУТНІХ У ЗАЛІ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Судове засідання є формою проведення судового розгляду, тому порядок його проведення має важливе значення. При цьому, слід відмітити, що процесуальний закон в даному положенні встановлює правило для всіх осіб, які знаходяться у залі судового засідання, не обмежуючись особами, які беруть участь у справі.

Всі учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані:

1) виконувати розпорядження головуючого;

2) додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;

3) утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

Правила поведінки осіб, присутніх в залі засідання:

1) особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд;

2) рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи;

3) особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи;

4) форма звертання до суду: «Ваша честь»;

5) передача документів головуючому відбувається через судового розпорядника;

6) учасники процесу можуть виступати, ставити запитання, заявляти клопотання тощо з дозволу головуючого.

Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення нею порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.

Підсумовуючи, слід зазначити, що в судовому засіданні всі особи, які присутні в залі, зобов’язані законом дотримуватися визначеного законом порядку та правил поведінки, невиконання яких тягне за собою відповідальність.

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підготовча частина судового розгляду.

Основним завданням підготовчої частини судового розгляду є з’ясування можливості розглядати справу по суті у даному судовому засіданні, наявності для цього всі необхідні умови.

Рис. 4 - Питання, які вирішуються судом на підготовчому етапі судового розгляду

Процесуальні дії на цьому етапі проводяться в такому порядку:

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та доповідає, яка справа підлягає розгляду.

Відкриття судового засідання має важливу сутність як процесуальна дія, оскільки свідчить про те, що цивільна справа прийнята до провадження та розпочинається її розгляд судом.

2. Після цього секретар судового засідання оголошує явку сторін, чи вручено судові повістки, тим хто не з’явився, доповідає про причини неявки осіб, якщо вони відомі. Коли особи, що беруть участь у справі, не з’являються у засідання на розгляд цивільної справи, суд з’ясовує можливість продовження розгляду справи за їх відсутності.

Неявкою осіб, які беруть участь у справі, є їх відсутність на момент відкриття судового засідання та у разі, якщо вони залишили судове засідання до його закінчення.

Наслідки неявки в судове засідання:

1) відкладення розгляду справи,

2) залишення заяви без розгляду,

3) заочне провадження,

4) притягнення осіб до відповідальності.

3. Суд встановлює особи тих, хто з’явився у судове засідання, а також перевіряє повноваження представників, для чого ознайомлюється із оригіналами документів, які посвідчують їх особу та повноваження.

4. Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий роз’яснює йому права та обов’язки, встановлені ЦПК України; попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків; приводить до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднуються до справи.

5. Свідки, які з’явилися на судовий розгляд, видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, щоб допитані судом свідки не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав (для забезпечення правдивості й об’єктивності при дачі показань свідками, їх неупередженості, а також запобігання узгодження дій свідків для досягнення своїх інтересів, що буде заважати встановленню об’єктивної істини у справі).

6. Головуючий оголошує склад суду, також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і особам, які беруть участь у справі роз’яснюється право заявляти відводи на визначених законом підставах і порядку.

Відвід осіб, які беруть участь у справі – це процесуальний порядок усунення від участі у справі осіб, щодо яких є підстави для сумнівів у їх неупередженості.

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

7. Після вирішення питання про відводи, а також якщо відводів не заявлено, головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, що передбачені ЦПК України.

8. Особи, що беруть участь у справі, можуть подати заяви чи заявляти клопотання, що розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що виноситься ухвала. Якщо судом було відмовлено у задоволенні клопотання, то це не перешкоджає повторному його заявленню.

9. Головуючий роз’яснює експертові його права та обов’язки, встановлені ЦПК, і попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Потім головуючий приводить експерта до присяги, яка підписується експертом і разом з розпискою приєднується до матеріалів справи.

10. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, встановлені ЦПК України.

Отже, підготовча частина судового розгляду представляє собою визначену законом послідовність процесуальних дій, направлених на з’ясування можливості розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті

Це основний етап, на якому суд повинен встановити сутність розглядуваного спору, позиції сторін, вивчити всі обставини справи і дослідити докази, тобто, встановити фактичну сторону справи, саме тут судом встановлюється всі обставини цивільної справи, досліджуються докази, якими вони підтверджуються.

Розгляд справи по суті представляє собою основну частину судового засідання, на якій встановлюється сутність розглядуваного спору, визначаються позиції сторін, вивчаються всі обставини справи і досліджуються всі докази.

Порядок вчинення процесуальних дії:

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання.

2. Після доповіді з'ясовується:

1) чи підтримує позивач свої вимоги, чи не змінює;

2) чи визнає відповідач вимоги позивача і в якій частині;

3) чи не бажають сторони укласти мирову угоду

4) чи не бажають звернутися для вирішення спору до третейського суду.

3. Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, суд заслуховує в наступному порядку:

1) пояснення осіб, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб,

2) позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні,

3) відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні,

4) інших осіб, які беруть участь у справі.

У випадку, коли поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник.

4. Після цього суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. По­рядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Рис. 5 – Порядок дослідження доказів

5. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, що можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з цими додатковими поясненнями суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати

Це етап підведення підсумків проведеного розгляду справи по суті.

Для цього особи, які беруть участь у справі, виступають з судовими промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Рис. 6 – Права осіб в своїх промовах

Рис. 7 - Послідовність виступів осіб, які беруть участь у справі

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

Отже, судову промову визначимо як висловлену у процесі судових дебатів обґрунтовану думку осіб, які беруть участь у справі, стосовно справи по суті – досліджених доказів, а також їх оцінка та міркування, визначення своєї позиції.

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками, остання з яких обов’язково надається відповідачеві.

Репліка представляє собою короткий повторний виступ осіб, які беруть участь у справі.

Рис. 8 - Під час судових дебатів не можна

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі, тобто до розгляду справи по суті. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Ухвалення та проголошення рішення суду.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, визначивши орієнтовний час його проголошення.

При ухваленні судового рішення повинна дотримуватися таємниця нарадчої кімнати, а саме:

- ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

- суддя не має права розглядати інші судові справи. Крім того, судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Під час ухвалення свого рішення суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні.

Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

Рішення суду набирає законної сили:

1) після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

2) у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ

Цивільна справа не завжди може бути розглянута в одному судовому засіданні, оскільки іноді виникають обставини, що заважають її розгляду по суті. У цьому випадку суду доводиться відкласти розгляд справи на визначений термін.

Оголошення перерви в її розгляді

У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.

Відкладення розгляду справи

Законодавець виділяє обов'язкові та факультативні підстави відкладення розгляду справи.

Відкладення розгляду справи – це перенесення розгляду справи по суті з призначенням точної дати та місця нового судового засідання.

Рис. 9 - Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рис. 10 - Суд має право відкласти розгляд справи

Порядок відкладення справи або оголошення перерви у справі:

1) суд повинен допитати свідків, які з'явилися, тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

2) суд повинен призначити відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомити під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні або викликати у судове засідання на призначений день;

3) у разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді, суд, на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді;

4) після відкладення, справа розглядається спочатку. Якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд може надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання;

5) про відкладення справи або оголошення перерви суд постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зупинення провадження у справі, його відновлення

Крім відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді, вчинення процесуальних дій припиняється також у формі зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити момент їх усунення.

Залежно від обставин, що є підставами зупинення провадження у справі, його можна поділити на обов'язкове і необов'язкове.

Рис. 11 - Суд зобов'язаний відповідно до ст. 201 ЦПК України своєю ухвалою зупинити провадження у справі

Підстави необов'язкового (факультативного) зупинення провадження у справі не унеможливлюють подальшого її розгляду, однак якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин.

Рис. 12 - Суд може зупинити провадження у справі

Суд не зупиняє провадження за перших трьох факультативних підстав, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Рис. 13 - Строки зупинення провадження у справі

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, воно відновлюється. Ініціювати відновлення провадження мають право особи, які беруть участь у справі, подавши відповідну заяву, та суд. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Відновлення провадження у справі - це процесуальна дія суду, який своєю ухвалою свідчить про усунення підстав, що перешкоджали провадженню у цивільній справі, і продовження судового розгляду.

Рис. 14 – Форми закінчення цивільного процесу без винесення рішення

Закриття провадження у справі

Закриттям провадження у справі є закінчення діяльності суду по розгляду цивільної справи без ухвалення рішення із зазначених у законі підстав, яке виключає можливість повторного звернення до суду із таким самим позовом.

Рис. 15 – Ст. 205 ЦПК України про вичерпний перелік підстав закриття провадження у справі

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 14 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Рис. 16 - Наслідки закриття провадження

Рис. 17 - Залишення заяви без розгляду

Про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яку можна оскаржити в апеляційному порядку (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

4. Фіксування цивільного процесу

Фіксування цивільного процесу – це офіційна діяльність суду по послідовному відображенню ходу судового розгляду, закріпленню процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

Рис. 18 – Форми фіксування цивільного процесу

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є його повне фіксування технічними засобами.

Фіксування судового процесу технічними засобами - це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).

Під час судового розгляду справи обов'язково повинно відбуватися повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Фіксування судового процесу не здійснюється:

1) у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі,

2) якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання.

Примірники фонограм записуються у вигляді архівної (передається архіваріусу) та робочої (зберігається разом із справою) копій на окремі компакт-диски. На ці диски записуються всі фонограми судових засідань у справі.

Журнал судового засідання - це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.

У журналі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініці­али судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені ЦПК України.

Вимоги до журналу судового засідання:

1) підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання;

2) приєднується до справи;

3) надається для ознайомлення із технічним записом судового засідання;

4) протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі надається право надавати письмові зауваження щодо неповноти або неправильності запису.

Протокол - це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Протокол повинен містити:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініці­али судді, секретаря судового засідання;

4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи,- номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені ЦПК України.

Вимоги до протоколу:

1) повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднаний до справи;

2) оголошується в судовому засіданні та надається для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам.