Курсова робота Конституційний контроль: вітчизняний та іноземний досвід
Код роботи: 5112
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Конституційний процес
Тема: Конституційний контроль: вітчизняний та іноземний досвід
Кількість сторінок: 51
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 300 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ІНСТИТУТУ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ
1.1. Поняття конституційного контролю в правознавчому полі юридичної науки
1.2. Становлення інституту конституційного контролю у зарубіжній та вітчизняній державно-правовій традиції
РОЗДІЛ ІІ. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ
2.1. Американська (англо-саксонська) модель правової охорони Конституції
2.2. Європейська (романо-германська) модель організації та здійснення конституційного котролю
2.3. Модель amparo: швейцарський та латиноамериканський досвід організації конституційного контролю
РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ УКРАЇНИ
3.1. Конституційний Суд України в системі національного конституційного контролю
3.2. Державотворче значення правової охорони Конституції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Актуальність дослідження. Конституція будь-якої держави виконує унікальну роль, слугуючи фундаментом побудови національної правової системи, критерієм правових цінностей суспільства, забезпечуючи захист прав і свобод людини і громадянина. Поряд з цим Конституція діє в умовах динамічних змін і ускладнення суспільних відносин, що вимагає від усіх суб’єктів права утвердження її верховенства стосовно законів та інших нормативно-правових актів. Традиційно механізм забезпечення юридичного верховенства Конституції розглядається в контексті існуючих у державі спеціалізованих та неспеціалізованих органів, які здійснюють правову охорону Конституції. Важливу роль у цьому процесі відіграє інститут конституційного контролю. У зв’язку з цим значний науковий інтерес становить виявлення історико-правових та нормативно-процесуальних особливостей функціонування органів конституційного контролю у вітчизняній та зарубіжній державно-правовій традиції.
Стан розробки проблеми. Питання функціонування інституту конституційного контролю активно досліджують Ю. Барабаш, С. Боботов, В. Бринцев, М. Вітрук, В. Григор’єв, В. Камп, А. Івановська, О.Лотюк, О. Марцеляк, М. Савенко, М. Савчин, В. Скомороха, А. Селіванов, П. Стецюк, С. Пілюк, А. Портнов, П. Ткачук, В. Тихий, Ю. Тодика, М. Тесленко, В. Федоренко, Т. Цимбалістий, І. Шевчук, С. Шевчук, В. Шаповал.
Об’єкт дослідження: конституційне право у національній та зарубіжній державно-правовій системі.
Предмет дослідження: нормативно-правові та структурно-процесуальні основи організації та здійснення конституційного контролю у зарубіжній та національній державно-правовій системі.
Мета дослідження: розкрити нормативно-правові та структурно-процесуальні основи організації та здійснення конституційного контролю у зарубіжній та національній державно-правовій системі.
Досягнення анонсованої мети передбачається шляхом виконання таких науково-дослідницьких завдань:
1. Розкрити поняття і зміст конституційного контролю, визначити його обсяг, історико-правові, нормативні та структурно-процесуальні основи.
2. Охарактеризувати зарубіжний досвід організації конституційного контролю, виокремивши англо-саксонську (американську), романо-германську (європейську) та змішану (amparo) моделі правової охорони Конституції.
3. Проаналізувати національний досвід здійснення конституційного контролю та визначити його роль у сучасному процесі державотворення в Україні.
З метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного аналізу досліджуваної проблеми використано комплекс загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, принципи та засоби наукового пізнання.
Серед методів, що використані у дослідженні слід назвати: теоретичні (аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення, хронологічний, історико-правовий – для організації процедури дослідницького мислення, теоретичного аналізу й узагальнень, дослідження особливостей становлення інституту конституційного контролю на різних етапах державно-правового розвитку провідних країн світу та України). Також використані порівняльно-правовий, системно-структурний та формально-логічний методи – для правового аналізу і тлумачення правових норм, що регулюють здійснення конституційного контролю.
Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 52 сторінки, з них 46 сторінок основного тексту. Список використаної літератури налічує 50 позицій.
Дослідивши нормативно-правові та структурно-процесуальні основи організації та здійснення конституційного контролю у зарубіжній та національній державно-правовій системі ми дійшли таких висновків:
1. Обсяг поняття «конституційний контроль» включає позначення форм, методів і способів перевірки на відповідність конституції актів і дій публічної влади. Також конституційне правосуддя визначають як діяльність судових органів, що полягає у розгляді справ, предметом яких є конституційно-правові питання, пов’язані із забезпеченням конституції державними органами. Ми наголосили, що сутність конституційного контролю полягає не лише у вирішенні питання щодо відповідності правових актів конституції, контролю за відповідністю їй законів, але й у розв’язанні спорів про компетенцію між органами державної влади, тлумаченні конституції й законів. Важливо підкреслити, що проголошення конституції основним і верховним законом є лише декларативним до тих пір, поки не існує інституту конституційного контролю. Також суттєвим є той аспект, що конституційний контроль є контроль в сфері політичних відносин суспільства, а відтак, він має суттєві особливості у порівнянні зі звичайним судочинством.
2. Історія зарубіжного досвіду організації конституційного контролю варто починати з появи самої ідеї правової охорони конституції: XVII столітту у Великобританії, у зв’язку з діяльністю таємної раи, яка визнавала закони легіслатур (законодавчих зборів) колоній недійсними, якщо вони суперечили законам англійського парламенту. Утім конституційний контроль у його сучасному розумінні вперше виник у США, проте не на основі конституції, а на основі судових прецендентів. Згодом виникла європейська модель конституційного правосуддя. Американську модель конституційного правосуддя характеризують такі ознаки: всеохоплюючий характер конституційного контролю, що включає не лише закони, але й будь-які інші нормативні акти; децентралізоване здійснення контролю будь-яким судом, при розгляді будь-якої конкретної справи; обмеженість кола суб’єктів права, на яких поширюється рішення органів конституційного контролю, оскільки вони є обов’язковими тільки для сторін процесу. Децентралізований підхід означає, що конституційний контроль здійснюють всі суди загальної юрисдикці. Сутність європейської моделі, обґрунтованої австрійськими вченими Г. Кельзеном і К. Ейзенманном, зводиться до того, що конституційний контроль здійснюють спеціалізовані органи, організаційно виокремлені з-поміж судів загальної юрисдикції, з обмеженою виключно конституційними питаннями компетенцією. У французькому варіанті, конституційний контроль здійснює квазіконстиуційний орган – Конституційна рада (1958 рік).
3. Проаналізувавши національний досвід здійснення конституційного контролю в Україні ми дійшли висновку, що в нашій державі запроваджена саме австрійська (німецька) модель правової охорони конституції. При цьому варто наголосити, що створення конституційного суду було передбачено ще до проголошення незалежності України: Законом Української РСР «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 24.10.1990 р. Після набуття чинності Конституцією України 1996 року був прийнятий Закон України «Про Конституційний Суд України» і вперше сформовано персональний склад (18 суддів) даного органу. Утім варто підкреслити, що становлення конституційного контролю в Україні – результат тривалого історичного розвитку, однак його не можна розглядати відірвано від історії становлення конституційного контролю в зарубіжних країнах, оскільки території українських земель тривалий час перебували під юрисдикцією інших держав, а на вітчизняних науковців впливали правові доктрини, розроблені зарубіжними вченими. Маємо усі підстави говорити про особливу правову природу діяльності Конституційного Суду України як органу державної влади. При цьому можна виділити два аспекти його діяльності: з одного боку – здійснення конституційного контролю, з другого – відповідні повноваження реалізуються Конституційним Судом України як органом судової влади у формі конституційного судочинства. Отже, можна стверджувати, що сьогодні інститут конституційної юстиції набув універсального характеру – він наявний у переважній більшості сучасних держав.
Крім того, зазначений інститут став невід’ємним атрибутом демократичної правової держави, найбільш ефективною правовою гарантією верховенства конституції, головним елементом у механізмі її правової охорони.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Витрук Н. В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс / Н. В. Витрук. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
2. Григор’єв В. А. Європейське моделювання конституційної юстиції в Україні / В. А. Григор’єв // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2010. – №4. – С. 34 – 39.
3. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikisource.org/wiki/Декларація_про_державний_суверенітет_України.
4. Домбровський І. Конституційний Суд України: початок нової каденції / І. Домбровський // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. – № 5–6. – С. 45–48.
5. Иностранное конституционное право / [Алебастрова И. А., Андреева Г. Н., Кашкин С. Ю. и др.]; под ред. В. В. Маклакова. – М.: Юристъ, 1996. – 509 с.
6. Клишас А. А. Конституционная юстиция в зарубежных странах / А. А. Клишас. – М.: Междунар. Отношения, 2004. – 288 с.
7. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: [учебник]: в 4 т. / отв. ред. проф. Б. А. Страшун. – М.: НОРМА, 2001 –. – Т. 4. – Часть особенная: страны Америки и Азии. – 2001. – 656 с.
8. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: [учебник]: в 4 т. / отв. ред. проф. Б. А. Страшун. – 3-е изд., обновл. и дораб. – М.: Издательство БЕК, 2000 –. – Тома 1-2. Часть общая. – 2000. – 784 с.
9. Конституционное право зарубежных стран: учебник для вузов / под общ. ред. чл.-корр. РАН, проф. М. В. Баглая, д. ю. н., проф. Ю. И. Лейбо и д. ю. н., проф. Л. М. Энтина. – 2-е изд., перераб. – М.: Норма, 2005. – 1056 с.
10. Конституционный контроль в зарубежных странах: учеб. пособие / отв. ред. В. В. Маклаков. – М.: Норма, 2007. – 656 с.
11. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: [підручник]: у 4 т. / відпов. ред. Б. А. Старшун. – 3-тє вид., оновл. та доп. – М.: Видавництво БЕК, 2000 –. – Т. 1: Загальна частина. – 2000. – 784 с.
12. Конституційне право зарубіжних країн: [навч. посiбник] / [М. С. Горшеньова, К. О. Закоморна, В. О. Рiяка] / За заг. ред. В. О. Рiяки. – 2-е вид., допов. i перероб. – К.: Юрiнком Iнтер, 2007. – 544 с.
13. Конституційне судочинство. Американський та український досвід. – К.: Ін-т демократії ім. П. Орлика, 1999. – 196 с.
14. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 18. – Ст. 133. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/Z950001K.html.
15. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки, затверджена постановою надзвичайного XIV українського з’їзду Рад 30 січня 1937 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/001_001.
16. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки, прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР 20 квітня 1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1978.html.
17. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lazh-sch.ucoz.ua/norm_dok/8_96-.pdf.
18. Конституція України Гетьмана Пилипа Орлика 1710 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html.
19. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0002300-18.
20. Конституція УРСР, затверджена ІІІ Всеукраїнським з’їздом Рад 14 березня 1919 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/find:Конституцію+УРСР++1919+р/T190001.html.
21. Королева-Борсоди Н. В. Основы конституционного права Швейцарии: учеб.-метод. пособие / Н. В. Королева-Борсоди. – К.: «Юстиниан», 2009. – 536 с.
22. Ле Дюк Лоуренс. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці / [наук. ред. З. Гриценко; пер. з англ. Р. Ткачук]. – Х.: Центр освітніх ініціатив, 2002. – 157 с.
23. Лотюк О. Конституційний контроль в зарубіжних країнах / О. Лотюк // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2008. – № 5. – С. 52–58.
24. Маринів І. І. Конституційний контроль у Республіці Польща: монографія / І. І. Маринів. – Х.: Право, 2013. – 160 с.
25. Мироненко О. Від «праведного автономізму» до виникнення ідеї конституційного суду (межа ХІХ–ХХ століть) / О. Мироненко // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 86–99.
26. Мироненко О. Охорона радянської конституції у перші два десятиліття існування СРСР / О. Мироненко // Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 1. – C. 81–95.
27. Николаева Т. А. Обращения граждан в органы конституционной юстиции Российской Федерации и зарубежных стран: сравнительно-правовой анализ: дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «конституционное право; муниципальное право» / Т. А. Николаева. – М., 2008. – 192 с.
28. Пастернак С. Н. Конституционное правосудие в странах Центральной и Восточной Европы (на примере Польской Республики): дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / С. Н. Пастернак. – СПб., 2010. – 212 с.
29. Пилипенко Ю. С. Судебная система Швейцарии: дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. Наук: спец. 12.00.02 «конституционное право; муниципальное право» / Ю. С. Пилипенко. – М., 2001. – 211 c.
30. Пілюк С. В. Сучасні моделі конституційного контролю / С. В. Пілюк // ФП. – 2012. – 3. – С. 550–557.
31. Портнов А. В. Особливості існтитуту конституційного контролю в Швейцарській Конфедерації / А. В. Портнов // Вісник Вищої ради юстиції. – 2012. – №3 (11). – С. 139–146.
32. Портнов А. В. Теоретичні основи формування конституційного судочинства в Україні: [монографія]. / А. В. Портнов. – К.: Логос, 2008. – 135 с.
33. Про зміни і доповнення до Конституції (Основного Закону) Української РСР: Закон України від 24 жовтня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 45. – Ст. 606. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://parusconsultant.com/?doc=00Z8U11206.
34. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://consultant.parus.ua/?doc=081J491A57.
35. Про Конституційний Суд України: Закон України від 3 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 33. – Ст. 471. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://consultant.parus.ua/?doc=081J491A57.
36. Регламент Конституційного Суду України, затверджений Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.1997 року № v001z710-97 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/v001z710-97.
37. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/v015p710-04.
38. Руйе К. Швейцарский Федеральный суд и надзор за конституционностью законов / К. Руйе // Государство и право. – 1995. – № 12. – С. 84-94.
39. Савчин М. В. Конституційний Суд України як гарант конституційного ладу: дис. к.ю.н. 12.00.02 / М. В. Савчин. – К., 2004. – 186 c.
40. Селiванов А. О. Верховенство права в Конституційному правосудді: Аналіз конституційної юрисдикції / А. О. Селіванов. – К.; X.: Акад. прав. наук. України, 2006. – 400 с.
41. Справочник: Конституции стран мира // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.uznal.org/constitution.php.
42. Сравнительное конституционное правоведение. – М.: Російська академія наук, 1996. – 524 с.
43. Федоренко В. В. Реалізація конституційних засад судочинства в статусі й діяльності органів конституційної юриздикції України та зарубіжних країн / В. В. Федоренко // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – С. 201–207.
44. Цимбалістий Т. Становлення і сутність інституту конституційної юстиції / Т. Цимбалістий // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 2. – С. 123–129.
45. Цимбалістий Т. О. Конституційна юстиція в Україні: [навчальний посібник] / Т. О. Цимбалістий. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 200 с.
46. Черняк Є. В. Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «конституційне право» / Є. В. Черняк. – К., 2005. – 182 с.
47. Шаповал В. Сутнісні характеристики конституційного контролю / В. Шаповал // Право України. – 2005. – № 2. – С. 23–25.
48. Шевчук І. М. Становлення та розвиток інституту конституційного контролю в Україні / І. М. Шевчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – Вип. 31. – Т. 1. – 2015. – С. 112–115.
49. Шевчук І. М. Становлення та розвиток інституту конституційного контролю / І. М. Шевчук // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. – Вип. 6-2. – Т. 1. – 2014. – С. 107–110.
50. Юдин Ю. А. Модели конституционного правосудия / Ю. А. Юдин / Сравнительное конституционное право. – М.: Манускрипт, 1996. – С. 186-189.