Дипломна робота Торговельна марка як об’єкт права на світовому рівні

Вступ

Розділ 1. Поняття торговельної марки як об’єкта правової охорони

1.1. Поняття та функції торговельної марки у світовому та національному законодавстві

1.2. Критерії надання правової охорони торговельній марці

1.3. Види торговельної марки та їх правове значення

Розділ 2. Охорона торговельних марок на світовому рівні

2.1. Міжнародні та регіональні договори і угоди як інструмент екстериторіального визнання прав на торговельні марки

2.2. Формування Європейських стандартів захисту прав на торговельні марки

2.3. Способи захисту прав на торговельні марки у міжнародному приватному праві

Розділ 3. Особливості охорони та захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки згідно національного законодавства

3.2. Поняття та види порушення права на торговельну марку

3.3. Способи захисту права на торговельну марку у національному законодавстві

Розділ 4. Охорона праці

Висновки

Список використаних джерел

Актуальність теми. Суттєве оновлення всього цивільного законодавства України і, ширше: прагнення до інтеграції та гармонізації національного законодавства в галузі охорони права інтелектуальної власності із законодавством країн Європейського Союзу і Світової організації торгівлі потребує розробки нових теоретичних і практичних підходів до проблеми охорони права на торговельну марку в рамках досить жорстких стандартів і норм щодо охорони і забезпечення надійного захисту прав на марки, визначених в Угоді ТРІПС та Директивах Ради ЄС.

Відсутність в Україні належної законодавчої бази в галузі охорони права на торговельну марку була обумовлена насамперед тим, що в умовах адміністративної економіки торговельна марка не могла виконувати роль, що їй відводиться, її функції мали дещо викривлений характер. Як наслідок – відсутність ефективного механізму захисту прав на торговельну марку та належної законодавчої бази, де б враховувалися інтереси як тих осіб, яким належить виключне право на торговельну марку, так і третіх осіб, що діють на внутрішньому і зовнішньому ринках товарів та послуг, що спричинило значну кількість порушень цих прав. З розвитком ринкових відносин в Україні почастішали прояви недобросовісної конкуренції, пов’язаної з незаконним використанням торговельних марок. І, на жаль, масштаби таких порушень зростають з року в рік.

Але сьогодні ситуація кардинальним чином змінюється. Так, перехід економіки на ринкові засади, розвиток товарно-грошових відносин, значне оновлення законодавства забезпечують торговельній марці пріоритетне місце серед інструментів ринкової торгівлі. Необхідно зауважити, що сьогодні помітний підвищений інтерес до торговельної марки з боку не тільки вчених, але й представників бізнесу та підприємців, а також засобів масової інформації, про що свідчать численні телерадіопередачі та публікації в газетах і журналах. Це обумовлюється тим, що у міру зростання економічного значення кожного з об'єктів права інтелектуальної власності виникає потреба у комплексному та послідовному дослідженні правових проблем їх охорони, аналізі правового регулювання цих питань у високорозвинених країнах світу та використання його переваг і кращого досвіду в інтересах України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини з приводу охорони об’єктів права інтелектуальної власності.

Предметом дослідження є торговельна марка як об’єкт правової охорони, критерії встановлення охороноздатності, а також закономірності, що впливають (можуть впливати) на реалізацію особою виключного права на торговельну марку, правозастосовна та судова практика.

Методи дослідження становить сукупність теоретико-методологічних засобів і прийомів пізнання суспільних явищ і процесів. У ході дослідження застосовувалися загальнонаукові методи пізнання, такі, як діалектичний метод, метод комплексного аналізу, вивчення явищ у динаміці їх розвитку, а також і суто юридичні прийоми й методи. Підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розв’язуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціально змісту та юридичної форми.

У ході дослідження автором було використано такі методи дослідження: історико-порівняльний метод, який дав можливість розглянути в ретроспективі історію становлення і розвитку інституту торговельної марки як соціального явища і правового феномена, а також провести порівняльний аналіз законодавства України, США, Великобританії, Німеччини, Франції та інших країн.

1. На сучасному етапі розвитку ринкового господарства торговельну марку можна визначити як один із видів товарних позначень, призначення якого полягає в ідентифікації товару залежно від конкретної ситуації чи з точки зору джерела його походження, чи з точки зору певного стандарту якості. При цьому торговельна марка виконує такі основні функції: відрізняльну, гарантію якості та рекламну. Ці функції є взаємозалежними і з практичної точки зору їх завжди слід розглядати комплексно.

2. Критерії охороноздатності торговельної марки фіксуються в негативній формі, тобто за допомогою перерахування ознак, які не повинні бути притаманні торговельній марці. Торговельна марка, що характеризується розрізняльною здатністю та новизною, не може бути помилковою чи оманливою та суперечити державним інтересам, міжнародним угодам, публічному порядку, принципам гуманності і моралі.

3. Суб’єктивне право на торговельну марку не можна розглядати як право власності в суб’єктивному розумінні. Право власності не поширюється на результати творчої діяльності. Уживання ж терміна “власність” може створити неправильне уявлення про зміст права, його дію та способи захисту.

4. Незважаючи на детальну регламентацію в законі, вирішення питання про надання позначенню правової охорони на практиці часто залежить від фактичного складу, який характеризує його використання. Тому кожне конкретне позначення, як потенційна торговельна марка, повинно бути розглянуте не абстрактно, а як органічний елемент середовища використання. Стверджується, що детальна регламентація в законі конкретних допустимих форм зовнішнього вираження торговельної марки (видів) є зайвою.

5. Виключне право на торговельну марку – це не тільки пасивне право, що дозволяє ініціювати позов у випадку його порушення, але й таке, що передбачає ряд дій, спрямованих на охорону репутації, яка асоціюється з торговельною маркою і підтримкою якості маркованих товарів (послуг). Саме з цих моментів потрібно виходити при аналізі правомірності обмежувальної ділової практики.

6. Порушення права на торговельну марку може бути здійснене не тільки у вигляді контрафакції та обманної імітації, а і шляхом обманного маркування. Обманне маркування полягає у використанні іншою особою справжньої, оригінальної марки іншої особи для позначення неоднорідних товарів чи послуг.

1. Право інтелектуальної власності: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. О. П. Сергєєва. — К., 2005. — С. 580.

2. Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності у I півріччі. — К., 2008. — С. 14.

3. Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины: изобретение, полезная модель, промышленный образец, товарный знак. – Х.: 1994. – 64 с.

4. Андрощук Г. А. Захист від недобросовісної конкуренції // Конкуренція. – 2003. - № 5 (8). – С. 57-60.

5. Андрощук Г. А. Товарні знаки і захист від недобросовісної конкуренції// Конкуренція. – 2004. – № 3 (12). – С. 48-51.

6. Алексеев С. С. Теория права. –М.: БЕК.1995. – 350 с.

7. Антимонопольное законодательство зарубежных стран / В. И. Еременко – М.: ВНИИПИ, 1997. – 180 с.

8. Банніков В., Левічева О. Знак для товарів і послуг – фактор успіху в умовах ринку / Інтелектуальна власність. – 1999. – № 1. – С. 15-17.

9. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. наук. статей / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 638 с.

10. Мельник О. М. Проблеми правової охорони знаків для товарів і послуг в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 16 с.

11. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: Комментарий. – М.: Прогресс, 1977. – 310 с.

12. Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Москаленко (кер.) та ін.; Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 904 с.

13. Мюллерсон Р. А. Международное публичное и международное частное право: соотношение и взаимодействие // Советский ежегодник международного права. 1985. – М.: Наука. 1986. – С. 64-73

14. Фейгельсон В. М. Основные принципы защиты и использования интеллектуальной собственности в современных условиях. – М., 1996. – 321 c.

15. Право інтелектуальної власності: Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За заг. ред. М. В. Паладія, Н. М. Мироненко, В. О. Жарова. – К.: Парламентське видавництво, 2006. – 532 с.

16. Constitutional Court [Електронний ресурс]: http://www.constitutionalcourt.org.za/site/laughitoff.html.

17. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні (Аналітична доповідь УЦЕПД) // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 10 (22). – c. 683.

18. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: Учебник для вузов / Рук. авт. колл. и отв. ред. д. ю. н. Л. М. Энтин. – 2-е изд. пересмотр. и доп. – М.: Норма, 2005. – 960 с. Кольченко Ю. Досудове врегулювання та досягнення мирової угоди // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 10. – С. 33-36.

19. Закон США о товарних знаках // ВНИИПЭ. – 1982.

20. Основи інтелектуальної власності. – К.: Юридичне видавництво «Ін Юре», 1999. – 578 с.

21. Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. Цивільно-правовий аспект/ Державна податкова адміністрація України, Академія ДПС України. – Ірпінь, 2001. – С. 47.

22. Свядосц Ю. И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. Учеб. пособие. – М., 1969. – 174 с.

23. Правовая охрана товарных знаков, фирменных наименований и географических указаний в Германии / Пер., ред. и коммент. Г. А. Андрощук, А. П. Пахаренко – К.: Таксон, 1997. – 112 с.

24. Демченко Т. С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз) / НАН України Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К.: Преса України, 2004. – 184 с.

25. Цивільний Кодекс України: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

26. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [електронний ресурс]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3689-12.

27. Постанова від 23 грудня 2004 р. N 1716 Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності [електронний ресурс]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004.

28. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса: Юридична література, 2004. — 1112 с.

29. Право України 2010 № 2 Стаття «Адміністративно-правові аспекти набуття права на торговельні марки, їх охорони та захисту в Україні» МОЖАРОВСЬКА Н. О. [електронний ресурс]: http://www.info-pressa.com/article-218.html.

30. Постанова від 27 серпня 1997 р. N 938 Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) [електронний ресурс]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/938-97-%D0%BF.

31. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (укр/рос) [електронний ресурс]: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_123.

32. Кодекс України про адміністративні правопорушення редакція від 05.01.2013 року.

33. Адміністративно-правові аспекти набуття права на торговельні марки, їх охорони та захисту в Україні. МОЖАРОВСЬКА Н. [електронний ресурс]: http://www.info-pressa.com/article-218.html.

34. Яремко З. М., Тимошук С. В., Третяк О. І., Ковтун Р. М. Охорона праці: Навч. посіб. за ред. проф. З. М. Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 337 с.

35. Катренко Л. А., Піскун І. П. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник 2-ге вид., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 304 с.