Курсова робота Поняття та повноваження представника в суді

Вступ

Розділ 1. Поняття, ознаки та види процесуального представництва

Розділ 2. Повноваження представника у суді

Висновки

Список використаних джерел

Держава створила різні механізми та способи захисту порушених прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб. Але найбільш розповсюдженим та дієвим способом все ж є судовий захист.

Надзвичайно часто не лише в адміністративному процесі, а й в деяких інших видах юридичного процесу застосовується інститут процесуального представництва.

Практичне значення процесуального представництва полягає, по-перше, у наданні сторонам, третім особам, які беруть участь у розгляді та вирішенні адміністративної справи, кваліфікованої юридичної допомоги. По-друге, процесуальний представник, як особа, наділений спеціальними знаннями у галузі права, здатний професійно захистити у конкретній адміністративній справі суб'єктивні інтереси зацікавлених у результатах справи осіб.

Попри досить значну законодавчу регламентацію повноважень та особливостей процесуального представництва, його поняття не отримало належного законодавчого закріплення.

Так у ст. 56 КАС України лише визначено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Основоположні засади інституту процесуального представництва закріплені у ст. 59 Конституції України, яка гарантує:

1) кожен має право на правову допомогу;

2) у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно;

3) кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Кодексом адміністративного судочинства України представників сторін та третіх осіб віднесено до складу осіб, які беруть участь у справі (ст. 47 КАС України).

Враховуючи викладене, можна визначити, що процесуальне представництво в адміністративному судочинстві – це вчинення особою (представником) в межах наданих їй повноважень процесуальної діяльності від імені та в інтересах іншої особи, яку він представляє, з метою захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

До характерних ознак, що властиві представництву в адміністративному судочинстві, з огляду на положення КАС України, варто зарахувати:

1) представник завжди виступає від імені особи, яку представляє, та в її інтересах;

2) повноваження представника здійснюються в інтересах особи, суб’єктивні права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин підлягають захисту в адміністративному суді;

3) представник, який бере участь у справі, не набуває для себе ніяких благ, всі правові наслідки дій представника поширюються лише на особу, яку він представляє;

4) представник бере участь у справі на основі договору або закону;

5) представник вчиняє на будь-якій стадії адміністративного процесуально-розпорядчі дії, які є похідними від процесуальних прав та обов’язків сторін та третіх осіб, яких він представляє;

6) повноваження представника повинні бути обов’язково визначені у виданій йому довіреності або у законі;

7) участь в адміністративному судочинстві представника, який діє від імені та в інтересах сторони, третьої особи, не позбавляє права цих осіб відстоювати свої законні права, свободи та інтереси у суді поряд із представником;

8) процесуальні дії представника породжують правові наслідки для особи, яку він представляє, однак за умови, що представник діє у межах наданих йому цією особою або законом повноважень.

9) процесуальне представництво буває таких двох основних видів, як договірне і законне процесуальне представництво.

Повноваження процесуального представника у конкретній адміністративній справі підтверджуються: усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу судового засідання; документи, які свідчать про займану законним представником посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють; довіреністю; ордером.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

4. Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3425-XII

5. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / Ківалов С. В., Харитонова О. І.. Пасенюк О. М. Аракелян М. Р. та ін. — X.: ТОВ "Одіссей". 2005.

6. Профспілкові організації та їх діяльність: Нормативно-правове регу­лювання / Упоряд. Роїна О. М. — К.: КНТ, ВД "Скіф", 2007.

7. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України: в 2-х тт. / В. К. Матвійчук, І. О. Хар; за заг. ред. В. К. Матвійчука. – Вид. 2-е, змін. Та доп. – К.: Алерта, КНТ, 2008.

8. Миколенко А. И., Миколенко А. Н. Закони Украиньї "О прокуратуре", "О милиции", "Об адвокаїуре": Комментарии, издание пятое. исправленное и дополненное. — X.: 000 "Одиссей", 2006.

9. Фіолевський Д. П. Адвокатура: Підручник / Донецький ун-т еко­номіки та права. Кафедра держ.-прав. дисциплін. Донецьк: ДонУ-ЕП, 2006.

10. Інтернет ресурс: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10dmvacu.pdf.