Курсова робота Повторність злочинів та її наслідки у кримінальному праві

Вступ

Розділ 1. Місце повторності злочинів в системі множинності злочинів

1.1. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів

1.2. Історія розвитку інституту повторності злочинів в кримінальному праві України

Розділ 2. Кримінально-правова характеристика повторності злочинів

2.1. Поняття та ознаки повторності злочинів у теорії кримінального права

2.2. Види повторності злочинів

2.3. Правові наслідки повторності злочинів

Розділ 3. Особливості кваліфікації повторності тотожних та однорідних злочинів

Розділ 4. Відмежування повторності від суміжних понять

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність теми. Нерідко судово-слідчі органи стикаються з такими фактами, коли у поведімо винного виявляються ознаки двох або більше злочинних діянь. Судова практика свідчить, що кримінальні страви про повторні злочини становлять значну частину від усіх розглянутих судами справ. Так, за даними Державної судової адміністрації України, у 2007 р. судами України засуджено 39 тис. 66 осіб, які мали не зняту або не погашену судимість (у 2006 р. — 38 тис. 584 осіб). Ця тема також актуальна тим, що повторність, сукупність і рецидив злочинів мають високу суспільну небезпечність, та все таки є ще мало дослідженими в сучасній науковій літературі. Крім того, у багатьох статтях Особливої частини КК повторність і рецидив злочинів визначаються як кваліфікуючі ознаки окремих складів, що тягнуть за собою при їх встановленні більш суворе покарання.

Мета роботи полягає у всебічному та об’єктивному аналізі ст. 32, 33, 35 Кримінального кодексу України.

Досягнення цієї мети зумовлює вирішення наступних завдань:

- визначити поняття та охарактеризувати множинність злочинів;

- надати поняття повторності злочинів та зазначити основні її ознаки;

- з’ясувати які бувають види повторності злочинів;

- вказати правові наслідки повторності злочинів;

- проаналізувати відмінність повторності від суміжних понять;

- вказати які саме особливості кваліфікації повторності тотожних та однорідних злочинів.

Об’єкт дослідження: є кримінально-правова оцінка вчинення особою декількох злочинів.

Предмет дослідження: кваліфікація повторності злочинів.

Методи проведення дослідження: історико-правовий метод дає можливість з’ясувати підходи до розуміння повторності злочинів, змісту її специфічних ознак в різних історичних періодах. При вивчені кримінального законодавства низки зарубіжних держав щодо регламентації повторності злочинів, для визначення можливостей використання зарубіжного досвіду у вітчизняному законодавстві застосовано порівняльно-правовий метод. Для комплексного розгляду повторності злочинів, визначення її місця в системі кримінального права використано системно-структурний метод. Для тлумачення окремих положень КК України в частині регламентації повторності злочинів застосовано формально-логічний метод та метод системного аналізу.

Розробленість теми: Питанню повторності злочинів приділяло увагу дуже багато вчених. Більш детальніше цю тему розглядали: Бажанов М.І., Караєв Т.Е., Устрицька Н.І., Фурса В.В., С.І. Дячук та ін.

На відміну від чинного раніше, Кримінальний кодекс України 2001 р. (далі — КК) містить окремі норми, присвячені множинності злочинів. Вони викладені у розд. VII Загальної частини Кодексу. Хоча у ньому не вжито термін «множинність злочинів», проте міститься поняття про окремі види множинності — «повторність», «сукупність» та «рецидив злочинів» (статті 32—35 КК).

Запровадження у вітчизняне законодавство інституту множинності злочинів, передбачення правових наслідків у зв’язку з повторністю, сукупністю та рецидивом злочинів у КК є позитивним правовим явищем.

Водночас правозастосовна практика свідчить, що у зв’язку із законодавчою регламентацією кримінальної відповідальності за повторність і сукупність злочинів виникли певні колізії в напрацьованій раніше практиці стосовно кваліфікації дій, що утворюють множинність злочинів. Судді, прокурори, слідчі ще не мають єдиної точки зору стосовно того, в яких випадках вчинення особою двох і більше самостійних злочинів належить кваліфікувати за ознаками повторності, а в яких — за ознаками сукупності. На практиці це призводить до неправильної кваліфікації злочинних дій особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Отже, у роботі я більш детальніше розгляну що таке повторність злочинів, її види, а також наслідки, проаналізую різні погляди вчених.

На підставі вище викладеного, можна зробити висновки, що повторність злочинів як вид множинності становить підвищену суспільну небезпеку. У роботі досліджено, що кримінально-правовий зміст повторності злочинів розкривають такі ознаки:

− повторність утворюють два і більше злочини;

− збереження кримінально-правового значення хоча би двома злочинами, що утворюють повторність;

− вчинення двох і більше злочинів неодночасно.

Отже, повторністю злочинів визнається вчинення особою неодночасно двох чи більше злочинів, принаймні два з яких зберігають кримінально-правове значення.

Перша згадка про повторність злочинів на території сучасної України відноситься до XV ст. У наш час поняття повторності законодавчо закріплено було у 2001 році під час прийняття Кримінального кодексу України.

Повторність буває таких видів:

1) повторність злочинів, не пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин (фактична повторність). її зміст розкривається через аналіз її видів, певний характер злочинів, які створюють її. Це такі види: повторність тотожних злочинів і повторність однорідних злочинів.

2) повторність злочинів, пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.

Слід згадати й про правові наслідки повторності. Цей вид множинності злочинів враховуються при:

1) кваліфікації злочинів;

2) призначенні покарання;

3) вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності, а також від покарання у випадках, передбачених КК України.

Кримінально-правове значення повторності злочинів полягає у тому, що вона:

а) виступає як кваліфікуюча ознака складу злочину — злочин, вчинений повторно, обкладається законодавцем більш суворою санкцією, що свідчить про його більшу суспільну небезпечність порівняно з таким самим діянням, але вчиненим уперше;

б) у випадках, коли повторність злочинів не передбачена як кваліфікуюча ознака складу злочину, вона може бути врахована як обставина, що обтяжує покарання.

Повторність злочинів має спільні риси з декількома суміжними кримінально-правовими поняттями, що зумовлює постановку питання про необхідність їх відмежування. Зокрема, повторність злочинів слід відмежовувати:

1) від продовжуваного злочину — сам законодавець застерігає, що повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК). Особливо актуальним це питання є тоді, коли йдеться про відмежування від продовжуваного злочину повторності тотожних злочинів, не пов’язаної із засудженням. Спільним у цих двох поняттях є те, що і при продовжуваному злочині, і при повторності тотожних злочинів вчиняються юридично тотожні діяння.

2) від реальної сукупності злочинів — реальну сукупність злочинів складають, як правило, злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК, тоді як повторність злочинів, навпаки, за загальним правилом, становлять тільки тотожні злочини.

У роботі більш детально були розкриті усі питання, а саме було визначено поняття та охарактеризовано множинність злочинів; розкрили поняття повторності злочинів та зазначити основні її ознаки; з’ясували які бувають види повторності злочинів; вказали правові наслідки повторності злочинів; проаналізували відмінність повторності від суміжних понять; вказали які саме особливості кваліфікації повторності тотожних та однорідних злочинів.

1. Дячук С. І. Повторність злочинів (питання кримінально-правової кваліфікації за сукупністю злочинів) [Текст] / С. І. Дячук, І. С. Дячук // Юридична наука, 2012. т.№ 6. - С. 77-84.

2. Караев Т. Э. Повторность преступлений. М., 1983.

3. Кваліфікація злочинів: Навч. посіб. / За ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. - К.: Істина, 2010.

4. Колос О. В. Специфічні ознаки повторності злочинів у теорії кримінального права. Часопис Київського університету права - 2013 / 2-с. 336-339.

5. Коваленко О. Повторність злочинів в окремих пам'ятках права, що діяли на території України у дорадянський період // Вісник Київського нац. університету ім. Т. Г. Шевченка. Сер.: Юридичні науки. – 10/2011. – Вип.89. – С. 107-110.

6. Криміальний кодекс України: http://zakon2.rada.gov.ua/

7. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник. Алієва О. М., Гаврильченко Л. К., Гончар Т. О., Заркуа Л. Д. та ін. / Відп. ред. Стрельцов Є. Л. – 4-е вид. – 2009. – 328 c.

8. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.

9. Кримінальне право України: практикум: [навчальний посібник] / Андрушко П. П., Берзін П. С., Кобзаренко В. П., Матишевский П. С. та ін. / За ред. Яценка С. С. – 3-є вид. – 2010. – 640 c.

10. Кримінальне право. Загальна частина: Підручник / за ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О. О. Дудорова, Б. Г. Розовського. – К.: Істина, 2011. – С. 611-629.

11. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Видання п’яте, перероблене та доповнене / Відп. ред. Є. Л. Стрельцов. – Х.: Сташиса В. В., Тація В. Я. – К. – Х.: Хрінком Інтер. – Право, 2001. – 416 с.

12. Коваленко О. Повторність злочинів: особливості регламентації за кримінальним правом України та окремих зарубіжних держав / О. Коваленко // Вісник Київського нац. університету ім. Т. Г. Шевченко. Сер.: Юридичні науки. – 07/2010. – Вип.84. – С. 84-87.

13. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки [Електронний ресурс] // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 7. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vvsu_2010_7_3.pdf.

14. Устрицька Н. І. Проблема розмежування повторності злочинів та продовжуваного злочину / Н. І. Устрицька // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. Серія юридична. – 2007. – Вип. 44. – С. 288-294.

15. Уголовное право России. Часть Общая: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Л. Л. Кругликов. – М.: Издательство БЭК, 2000. – 590 с.

16. Черниченко Л. М. «Повторність злочинів: актуальні проблеми та перспективи розвитку у кримінальному кодексі України» - Режим доступу: http://www.lj.kherson.ua/2014/pravo01/part_3/22.pdf.

17. Черниченко Л. М. Повторність злочинів як умова, що виключає звільнення від кримінальної відповідальності / Л. М. Черниченко // Митна справа. - 2013. - № 6(2.1). - С. 84-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ms_2013_6(2.1)__16.pdf.

18. http://litopys.org.ua.

19. http://www.allpravo.ru/.

20. Зелинський А. Ф. Квалификация повторных преступлений. – Волгоград: ВСШ МВД СРСР, 1976. – 54 с.