Семінар №3, Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту

Вступ

1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ОГ як складової частини ЦЗ

2. Суть стійкості роботи ОГ та організація і проведення дослідження стійкості його роботи

2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту

2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту

2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ОГ

3. Методика оцінки стійкості роботи ОГ до дії різних уражальних чинників

3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах радіоактивного забруднення місцевості

3. 2. Оцінка стійкості роботи ОГ до впливу електромагнітного імпульсу /ЕМІ/

4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ

5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів

Література

Сучасні досягнення у всіх областях науки розширили наші уявлення про різні природні явища. Однак навіть у вік бурхливого науково-технічного прогресу стихійні сили природи не підвладні людині і завдають населенню та економіці великих втрат.

Але не тільки стихійні лиха викликають руйнування споруд, загибель людей, приносять матеріальні втрати. До важких наслідків приводять великі аварії та катастрофи на транспорті, промислових підприємствах.

Причиною цього, з одного боку, є те, що постійний науково-технічний прогрес не тільки сприяє підвищенню продуктивності і покращенню умов праці, зростанню добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й призводить до зростання ризику аварій і катастроф, і перш за все, великих технічних систем.

Це зумовлено збільшенням кількості і складності, зростанням одиничних потужностей агрегатів на промислових і енергетичних об’єктах, їх територіальною концентрацією. В Україні ці тенденції, які притаманні розвитку світового співтовариства, підсилюються значним старінням основних фондів і зниженням технологічної дисципліни.

Значні пошкодження ОГ і великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого скорочення випуску промислової і сільськогосподарської продукції, викликати необхідність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у вогнищах ураження. У зв'язку з цим виникає необхідність завчасно приймати відповідні заходи захисту населення, та підвищувати стійкість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях.

Розв’язання цієї проблема сформувалось в останні роки в системі державного врегулювання, як нагальна і об’єктивна потреба, визначена, як функція Держави в єдиній державній системі з цивільного захисту населення і територій (ЄСЦЗ).

Існуюча у Державі система запобігання та реагування на НС повинна забезпечувати реалізацію наступних основних цільових функцій:

- запобігання (попередження виникнення) НС;

- мінімізацію розмірів збитків та затрат на ліквідацію їх наслідків;

- проведення першочергових аварійно - рятувальних та інших невідкладних робіт;

- повна ліквідація можливих наслідків НС.

1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010 - Київ: Держспоживстандарт України.

2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. –7: 2010 – Київ: Мінрегіонбуд України, 2010 – 26 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року, №308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків».

4. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк Основи цивільного захисту: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

5. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. Техногенна та природна небезпека // За загальною редакцією В.В. Могильниченка – К: КІМ, 2007.

6. С.І. Осипенко, А.В. Іванов Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: навч. посіб. – Київ, 2007.