Дисертація Зобов’язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми
Код роботи: 3561
Вид роботи: Дисертація
Предмет: Цивільне право
Тема: Зобов’язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми
Кількість сторінок: 458
Дата виконання: 2009
Мова написання: українська
Ціна: 2500 грн
Вступ
Розділ 1. Методологія дисертаційного дослідження
1.1. Діалектичний метод та системний підхід як методологічна основа дослідження
1.2. Цивільні зобов’язання як система та місце у ній зобов’язань відшкодування шкоди
Висновки до розділу
Розділ 2. Вітчизняна концепція зобов’язань відшкодування шкоди: цивілістична теорія та практика законодавства
2.1. Стан дослідження категорії зобов’язання відшкодування шкоди у вітчизняній цивілістиці
2.2. Динаміка вітчизняної законодавчої концепції зобов’язань відшкодування шкоди
Висновки до розділу
Розділ 3. Зобов’язання відшкодування шкоди як інститут цивільного законодавства україни
3.1. Поняття зобов’язань відшкодування шкоди за цивільним законодавством України
3.2. Принципи інституту зобов’язань відшкодування шкоди
3.3. Функції інституту зобов’язань відшкодування шкоди
3.4. Класифікація зобов’язань відшкодування шкоди
Висновки до розділу
Розділ 4. Зобов’язання відшкодування шкоди як правовідносини
4.1. Зобов’язання відшкодування шкоди як вид охоронних цивільних правовідносин
4.2. Суб’єкти правовідносин відшкодування шкоди
4.3. Об’єкти та зміст правовідносин відшкодування шкоди
4.4. Підстави виникнення правовідносин відшкодування шкоди за цивільним законодавством України
Висновки до розділу
Розділ 5. Цивільно-правова недоговірна відповідальність як вид компенсаційних правовідносин
5.1. Поняття цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності
5.2. Принципи та функції цивільно-правової недоговірної відповідальності
5.3. Деліктоздатність як передумова цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності
5.4. Проблема визначення підстав та умов цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності за завдання шкоди
Висновки до розділу
Розділ 6. Зобов’язання відшкодування шкоди та інші компесаційні правовідносини
6.1. Правовідносини відшкодування шкоди, завданої неналежним виконання договору, і зобов’язання відшкодування шкоди
6.2. Зобов’язання відшкодування шкоди і зобов’язання зі створення загрози завдання шкоди та зобов’язання з безпідставного збагачення
6.3. Компенсаційні зобов’язання та зобов'язання, що виникають внаслідок відвернення небезпеки
6.4. Субсидіарне застосування зобов’язань відшкодування шкоди
Висновки до розділу
Висновки
Використані джерела
Вступ
Актуальність теми. Зі здобуттям незалежності Україна почала розбудову демократичної правової держави, формування громадянського суспільства, у центрі уваги якого - людина, захист її законних інтересів та задоволення потреб. Виголошення курсу на розбудову правової держави означає, що Україна не лише приймає на себе обов'язок визнавати природні права людини, але й має забезпечувати реалізацію цих прав та свобод, які тепер не тільки закріплені у Конституції України, але й врегульовані у Цивільному кодексі, котрий за своєю сутністю є кодексом громадянського суспільства та приватного права.
Важливу роль поміж засобів, за допомогою яких планується досягнення цього завдання, відводиться зобов'язанням відшкодування шкоди, що займають у системі цивільного права особливе місце. Воно зумовлене тим, що, на відміну від переважної більшості цивільно-правових зобов'язань, які є результатом встановлення цивільних прав і обов'язків та їх виконання на засадах диспозитивності, ініціативи, рівності сторін тощо, зобов'язання компенсації шкоди мають чітко виражену правозахисну (охоронну) спрямованість, а тому і виникають та мають виконуватися на імперативних засадах із вираженим наданням переваг потерпілій особі. їх метою є відшкодування завданої шкоди, і цій меті підпорядковані усі інші завдання, що вирішуються у процесі виникнення та реалізації відповідних правовідносин.
Разом із тим, використання імперативного методу при регулюванні відносин відшкодування шкоди не означає, що вони переходять із сфери приватного у сферу публічного права. Йдеться лише про те, що для захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників цивільних відносин застосовуються найбільш ефективні у даній сфері засоби незалежно від наявності в них елементів тих чи інших галузей права.
Доцільність розгляду правових проблем відшкодування шкоди, завданої учасникам цивільних відносин, зумовлюється не лише зазначеними вище обставинами, а й тим, що сама концепція відшкодування завданої шкоди протягом останнього десятиліття зазнала істотних змін. Якщо раніше чинне цивільне законодавство було зорієнтоване на визначення наслідків „заподіяння, завдання шкоди”, наслідків вчинення цивільного правопорушення, то зараз на чільне місце вийшло завдання відшкодування шкоди. Виконання цього завдання знаходиться в центрі уваги незалежно від того, чим було зумовлене виникнення шкоди - правопорушенням, діями самого потерпілого чи об'єктивними чинниками оточуючої дійсності (подіями стихійного, соціального характеру тощо).
Зміна концепції Цивільного кодексу України з цього питання вимагає перегляду й низки усталених уявлень щодо поняття, сутності, підстав та умов виникнення, призначення тощо зобов'язань відшкодування шкоди.
Цим пояснюється та обставина, що, хоча наукова розробка окремих проблем зобов'язань, які виникають внаслідок завдання шкоди, в юридичній літературі проводилася досить активно, загальна концепція зазначених зобов'язань, так само як і значна кількість окремих аспектів правового регулювання у цій галузі, усе ще залишається недослідженою, що особливо помітно у контексті оновлення вітчизняного цивільного законодавства.
Крім того, слід згадати й про практичну значущість розв'язання теоретичних проблем зобов'язань відшкодування шкоди, зумовлену тим, що гіід правильного розуміння концепції Цивільного кодексу з цього питання, адекватного тлумачення норм цивільного законодавства у відповідній галузі залежить реальність і повнота захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів громадян та організацій - учасників цивільних відносин.
Таким чином, існує нагальна потреба заповнити прогалини у наукових розвідках поняття та сутності зобов'язань відшкодування шкоди на сучасному етапі, дослідити підстави їх класифікації та встановити специфіку статики і динаміки відповідних цивільно-правових відносин.
На підставі викладеного можна дійти висновку, що питання наукового аналізу правового регулювання відшкодування шкоди є актуальними з теоретичної та практичної точок зору, що зумовлює доцільність розгляду відповідної проблематики в рамках спеціального дослідження на рівні докторської дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії на 2001-2005 роки „Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 010ШООО1195) та теми „Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті” на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в аналізі категорії зобов'язань відшкодування шкоди, з'ясуванні їх правової природи, класифікації, підстав виникнення та припинення, встановлення співвідношення з іншими категоріями цивільного права України.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені і вирішувалися такі завдання:
- здійснити аналіз формування концепції зобов'язань відшкодування шкоди у вітчизняній правовій науці;
- визначити роль і місце зобов'язань відшкодування шкоди у системі зобов'язань за цивільним законодавством України;
- проаналізувати існуючі класифікації зобов'язань відшкодування шкоди з метою їхньої уніфікації;
- проаналізувати зобов'язання відшкодування шкоди як інститут цивільного законодавства України;
- здійснити аналіз поняття та характерних ознак зобов'язань відшкодування шкоди за цивільним законодавством України;
- встановити принципи та функції інституту зобов'язань відшкодування шкоди;
- з'ясувати сутність та зміст зобов'язань відшкодування шкоди як охоронних правовідносин;
- встановити специфіку суб'єктного складу зобов'язань відшкодування шкоди, їх об'єкт та підстави виникнення;
- обґрунтувати концептуальне бачення цивільно-правової недоговірної відповідальності як виду охоронних компенсаційних правовідносин;
- дослідити поняття, специфіку підстав та умов цивільно-правової недоговірної відповідальності за завдання шкоди;
- уточнити критерії класифікації вказаних юридичних фактів та значення окремих їх видів у загальному контексті аналізу категорії цивільно-правової недоговірної відповідальності за завдання шкоди;
- встановити співвідношення зобов'язань відшкодування шкоди з іншими компенсаційними правовідносинами.
Об'єктом дослідження є загальнотеоретичні проблеми правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку із завданням шкоди суб'єктам цивільних прав та обов'язків.
Предметом дослідження є основні теоретичні проблеми зобов'язань відшкодування шкоди, як цивільно-правового інституту і як цивільних правовідносин, взятих у їх діалектичному взаємозв'язку та в зв'язку з іншими компенсаційними правовідносинами.
Методи дослідження. У процесі аналізу проблем, які входять до предмету дисертаційного дослідження, було використано філософські (загальнонаукові) та приватно-наукові методи наукового пізнання. Серед найважливіших поміж загальнонаукових слід назвати діалектичний та систематичний методи. Крім того, використовувалися приватно-наукові методи, зокрема, метод системно-структурного аналізу, за допомогою якого зобов'язання відшкодування шкоди досліджувалися як складова частина загальної системи цивільних зобов'язань, аналізувалися структурні та змістовні особливості охоронних правовідносин відшкодування шкоди. Його застосування дозволило також визначити дворівневу структуру системи зобов'язань. Структурно-функціональний метод дозволив розглянути під відповідним кутом зору види зобов'язань відшкодування шкоди, з'ясувати їх особливості та функціональне призначення, а також їх функціонально-системні зв'язки з охоронними цивільно-правовими відносинами. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі низки аспектів проблеми, що складають предмет дисертаційного дослідження, а також для порівняння різних підходів до визначення та характеристики зобов'язань відшкодування шкоди, для порівняння цього виду зобов'язань з іншими видами компенсаційних правовідносин. Використовувався історичний метод, оскільки зобов'язання відшкодування шкоди розглядаються у глибокій історичній перспективі, як результат тривалого розвитку науки цивільного права. За його допомогою визначаються закономірності розвитку цього інституту та основних його категорій. Результати догматичного (логічного) аналізу використані при формулюванні висновків і пропозицій дисертації з урахуванням вимог відносно визначеності, несуперечливості, послідовності й обґрунтованості суджень в межах загальнотеоретичних і цивільно-правових конструкцій з використанням понятійного апарату відповідних галузей науки.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці С.С. Алексеева, М.М. Агаркова, Б.С. Артамонова, О.І. Антонюк, A.M. Бєлякової, Д.В. Бобрової, Т.В. Боднар, Б.Т. Безлєпкіна, В.М. Болдінова, В.А. Васильєвої, К.М. Варшавського, В.Г. Верднікова, М.В. Гордона, Є. Годеме, О.В. Дзери, Г.В. Єрьоменко, А.І. Загорулько, В.М. Зубара, О.С. Йоффе, В.М. Ігнатенка, В.Б. Ісакова, О.Ю. Кабалкіна, І.С. Канзафарової, A.M. Колодія, В.М. Коссака, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцової, С.Н. Ландкофа, А.А. Лунца, В.В. Луця, Я.М. Магазинера, Р.А. Майданика, М.С. Малеїна, В.П. Маслова, Г.К. Матвеева, Ш.М. Менглієва, П.Є. Недбайла, І.С. Ніжинської, І.Б. Новицького, В.Т. Нора, В.А. Ойгензихта, С.Н. Приступи, П.М. Рабиновича, С.Д. Русу, A.M. Савицької,' Р. Сават'є, Ф.К. Савін'ї, В.Т. Смирнова, О.А. Собчака, П.Р. Стависького, Ю.К. Толстого, К.А. Флейшиць, Ю.Б. Фогельсона, P.O. Халфіної, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Ю.С. Червоного, Х.Й. Шварца, Я.М. Шевченко, М.Я. Шимінової, Р.Б. Шишки, О.П. Юристи, Л.С. Явича, К.К. Яїчкова та ін.
Вивчення та аналіз праць зазначених науковців дали змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та дослідити питання, що постали на сучасному етапі реформування теорії цивільного права та визначити шляхи їх вирішення.
Емпіричну основу дослідження складає законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти та законодавство зарубіжних країн, а також матеріали судової практики.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вітчизняній науці цивільного права пострадянської доби здійснене комплексне монографічне дослідження концептуальних питань визначення поняття, сутності та особливостей зобов'язань відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України. На цьому підґрунті сформульовано і розвинуто низку авторських положень щодо характеристики системи зобов'язань з виокремленням декількох рівнів останніх, а також зобов'язань відшкодування шкоди у цій системі. Крім того, обґрунтовується авторське бачення сутності деяких нових категорій цивільного права, що з'явилися останнім часом, і на цій основі пропонуються уточнення дефініцій низки категорій і понять зобов'язань відшкодування шкоди.
У межах проведеного дослідження одержано результати, що мають наукову новизну:
вперше:
- обґрунтовано висновок, що сучасний концептуальний підхід до визначення сутності та властивостей зобов'язань відшкодування шкоди полягає в розумінні їх як правового інституту та як відповідних недоговірних правовідносин, які виникають внаслідок завдання шкоди, де кредитор (особа, якій завдана шкода або особа, вказана у законі) має право вимагати від боржника (заподіювана шкоди або від суб'єкта, вказаного у законі) відшкодування завданої шкоди у повному обсязі;
- визначено, що система зобов'язань є багатоплановою та її визначення і характеристика можливі на декількох рівнях: „поділом першого рівня” є поділ на Загальну частину та Спеціальну (окремі види зобов'язань) частини. „Поділом другого рівня”, більш складним за структурою, є поділ Загальної частини, яка охоплює: 1) загальні положення про зобов'язання; 2) загальні положення про договори та поділ Спеціальної частини, яка охоплює: 1) договірні зобов'язання; 2) недоговірні зобов'язання. Для систематизації Загальної частини зобов'язань та окремих видів зобов'язань застосовуються різні підстави. Критерієм утворення системи Загальної частини зобов'язань обрано врахування ступеню загальності норм: 1) такі, що стосуються усіх зобов'язань; 2) такі, що стосуються договорів. Для систематизації Спеціальної частини зобов'язань критерієм є врахування характеру підстав виникнення зобов'язань: наявність волі та волевиявлення і правомірної або неправомірної поведінки учасників цивільних відносин. Відповідно до цих критеріїв Окремі види зобов'язань у ЦК України поділяються на договірні зобов'язання та недоговірні зобов'язання. Аналіз структури і змісту Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства України дає підстави для розрізнення більш складної системи зобов'язань, тобто для їх „поділу третього рівня”, основою якого можуть бути різноманітні критерії (у тому числі такі, що прямо випливають із структури та змісту Цивільного кодексу, і такі, що їх можна вивести шляхом теоретичного аналізу концепції та змісту норм ЦК та іншого цивільного законодавства);
- доведено, що встановлення та врахування системи зобов'язань цивільного законодавства України (системи зобов'язального права) має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки визначення місця конкретних зобов'язань у системі зобов'язального права дає можливість встановлення виправданості застосування відповідних загальних (універсальних) положень загальної частини зобов'язального права, виправданості застосування аналогії закону, розширення меж субсидіарного застосування відповідних норм однотипних зобов'язань тощо;
- запропоновано уточнення термінології стосовно випадків відшкодування шкоди, яка виникла у потерпілого в результаті його власних дій („зазнана шкода”), і стосовно випадків відшкодування шкоди, яка виникла у потерпілого в результаті дій іншої особи („завдана шкода”);
- робиться висновок, що особливостями регулювання відносин відшкодування шкоди є наявність у методі правового регулювання, який застосовується, правонаділяючого (уповноважувального) та імперативного елементів. І хоча метод правового регулювання є цивільно-правовим, але у зазначених відносинах превалює саме імперативний елемент, і тому метод знаходить прояв у відповідних нормах цивільного законодавства практично як пу бл ічно-правовий;
- доведено, що загальні засади цивільного законодавства і зобов'язального права можуть застосовуватися до відшкодування недоговірної шкоди лише у тих випадках, коли це не суперечить сутності охоронних цивільних правовідносин;
- проаналізовано під кутом зору формування цілісної теорії зобов'язань відшкодування шкоди їх поділ з урахуванням декількох критеріїв: чинника виникнення шкоди; суб'єкта, який завдав шкоду; особливостей поведінки, діяльності суб'єкта або особливостей об'єктів, якими завдано шкоду; суб'єкта, на якого покладається обов'язок відшкодувати шкоду;
- із врахуванням авторського бачення особливостей сучасного етапу розвитку теорії цивільного права України запропоновано власну дефініцію зобов'язань відшкодування шкоди як правового інституту, наслідком реалізації норм якого є недоговірні правовідносини, що виникають внаслідок завдання шкоди, у яких, спираючись на імперативний припис норм цивільного законодавства, кредитор (потерпілий - особа, якій завдана шкода або особа, вказана у законі) має право вимагати від боржника (особи, яка завдала шкоду, або від суб'єкта, вказаного у законі) відшкодування завданої йому шкоди у повному обсязі;
- доведено, що у спорах, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, можуть фігурувати: 1) кредитор, 2) потерпілий, 3) заподіювач шкоди, 4) боржник. Разом із тим, сторін у зазначених зобов'язань тільки дві — кредитор та боржник. Це пов'язане з тим, що вони або об'єднують у собі два поняття (коли в одній особі співпадають кредитор і потерпший, боржник і заподіювач шкоди), або одне з цих понять, як визначальне, поглинає інше, яке не являє собою юридично самостійну конструкцію (наприклад, малолітні, недієздатні тощо, не є суб'єктами цивільних правовідносин, а тому не можуть бути боржниками -стороною у зобов'язаннях відшкодування шкоди);
- запропоновано авторське бачення поняття (зобов'язань) правовідносин відшкодування шкоди як передбачених нормами цивільного законодавства цивільних охоронних правовідносин, що виникають внаслідок завдання шкоди суб'єкту цивільних прав і виражаються у праві потерпілого на відшкодування завданої йому шкоди та обов'язку особи, яка завдала шкоду, або суб'єкта, вказаного у законі, відшкодувати завдану шкоду;
- обґрунтовано доцільність удосконалення термінології у назві та змісті норм глави 82 ЦК України шляхом іпмінм пиріїіу „відшкодування шкоди” на „компенсація шкоди”. Відповідно, іоОіш'шинніі відшкодування шкоди пропонується іменувати „компенсаційні зобов'язання”. При цьому доцільним вважається використовувати термін „відшкодування шкоди” у широкому сенсі - для позначення будь-яких правовідносин відшкодування, а позначення „компенсаційні зобов'язання” вживати стосовно інституту, передбаченого главою 82 ЦК України, та правовідносин, які виникають при реалізації відповідних норм;
- запропоновано об'єктом зобов'язань відшкодування шкоди, як цивільних охоронних (відновлювальних) правовідносин, визнати ту компенсацію, яку боржник зобов'язаний надати потерпшому. При цьому пропонується розрізняти об'єкт, якому завдана шкода (об'єкт регулятивних правовідносин, який одночасно виступає як об'єкт правової охорони або об'єкт загального правового захисту), і об'єкт (предмет) правовідносин відшкодування завданої шкоди. Об'єктом правової охорони (захисту) є як майнові, так і особисті немайнові блага учасників цивільних відносин - їх цивільні суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси. Об'єктом правовідносин відшкодування шкоди є поведінка, дії боржника (особи, яка завдала шкоду або особи, на яку покладено законом обов'язок відшкодування), що завжди мають майновий характер;
- на підставі аналізу структури права на відшкодування шкоди і його порівняння зі структурою права порушеного зроблено висновок про те, що суб'єктивне цивільне право на відшкодування шкоди, яке виникає у потерпілого, охоплює лише дві можливості: 1) можливість вимагати від іншої особи виконання обов'язку відшкодування завданої шкоди (цим охоплюється і можливість власної певної поведінки потерпілого); 2) можливість вимагати від держави застосування засобів захисту проти зобов'язаної особи за допомогою використання державного апарату примусу (шляхом звернення до суду тощо), Структура юридичного обов'язку зобов'язаної до відшкодування шкоди особи відповідає структурі зазначеного вище суб'єктивного права, виступаючи його своєрідною антитезою: можливостям уповноваженої особи протистояти „необхідності” поведінки зобов'язаної особи;
- окреслено систему підстав та умов виникнення правовідносин відшкодування шкоди з виокремленням загальних та спеціальних підстав. Загальною підставою виникнення будь-яких правовідносин відшкодування шкоди є факт завдання шкоди. Вона може не супроводжуватися якимось додатковими умовами. Але вони можуть бути встановлені нормами цивільного законодавства. Оскільки зобов'язання відшкодування шкоди, передбачені главою 82 ЦК України, складають окрему (спеціальну) групу охоронних правовідносин, вони можуть виникати на єдиній підставі завдання шкоди, але за різних умов, які пропонується, в свою чергу, іменувати загальними та спеціальними. До загальних умов виникнення зобов'язань відшкодування шкоди належать: а) наявність шкоди; б) протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; в) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою порушника та її результатом - виникненням шкоди; г) вина особи, яка завдала шкоду. Зазначені умови є загальними, оскільки їх наявність необхідна в усіх випадках, за винятком тих, стосовно яких закон встановлює спеціальні вимоги, розширюючи чи обмежуючи перелік зазначених умов;
- на підставі аналізу категорії переддоговірної відповідальності запропоновано до глави 82 ЦК України внести відповідні доповнення шляхом включення у ст. 1166 ЦК України частини п'ятої такого змісту: „Положення цієї статті поширюються на випадки виникнення шкоди внаслідок неналежної поведінки учасників цивільних відносин при веденні переговорів про укладення договору”;
- удосконалено:
- класифікацію принципів та функцій зобов'язань відшкодування шкоди та їх змістовну характеристику;
- тезу про доцільність врахування складного взаємозв'язку між зобов'язаннями відшкодування шкоди, передбаченими главою 82 ЦК України, та іншими видами компенсаційних правовідносин, які аналіз цивільного законодавства дозволяє згрупувати таким чином: відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням договірного зобов'язання; відшкодування шкоди, завданої при здійсненні дій, спрямованих на відвернення шкоди, яка загрожувала правам або охоронюваним інтересам іншої особи; відшкодування шкоди, завданої квазі-деліктами (створенням загрози завдання шкоди або набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави);
- положення про те, що норми компенсаційних зобов'язань, передбачених главою 82 ЦК України, можуть субсидіарно застосовуватися в усіх випадках завдання (виникнення) шкоди, що повністю відповідає особливому призначенню цього інституту, його охоронним та компенсаційним функціям;
- дістало подальшого розвитку:
- положення про те, що правовий інститут відшкодування шкоди та правовідносини відшкодування шкоди нерозривно зв'язані між собою, оскільки наявність відповідних норм у цивільному законодавстві є нормативною підставою виникнення відповідних прав і обов'язків. Разом із тим, правовідносини з відшкодування шкоди є результатом реалізації норм цивільного законодавства про відшкодування шкоди. Таким чином, інститут та правовідносини відшкодування шкоди, перебуваючи у діалектичному взаємозв'язку, у певному сенсі являють собою статику та динаміку регулювання відповідних цивільних відносин;
- теза про те, що цивільні охоронні правовідносини можуть бути як наслідком правопорушення, так і виникати внаслідок об'єктивно-протиправних дій, випадкового завдання шкоди, події тощо. Відповідно, вони можуть виражатися не лише у цивільно-правовій відповідальності (бути правовідносинами цивільно-правової відповідальності), але й виступати мірами захисту;
- бачення поняття цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди як виду цивільного охоронного правовідношення, в якому одна сторона (заподіювач шкоди) зобов'язана нести передбачені нормами права негативні наслідки вчиненого нею правопорушення у вигляді компенсації за власний рахунок завданої іншій особі шкоди, а інша сторона (потерпілий) має право на відшкодування завданої їй шкоди.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у:
- науково-дослідній сфері висновки дисертаційного дослідження розвивають теорію цивільного права, зокрема, її особливу частину, а саме, теорію зобов'язань відшкодування шкоди, і є підґрунтям для подальшого формування та вдосконалення вітчизняної теорії зобов'язального права. Запропоновано нові висновки і сформульовано низку дефініцій зобов'язального права. Теоретичні положення, пропозиції та висновки дисертації можуть стати базою для подальшого вдосконалення концепції зобов'язань відшкодування шкоди, їх видів, умов та підстав виникнення;
- сфері правотворчості - висновки, пропозиції та дефініції, сформульовані у дисертації, можуть бути використані у законотворчій діяльності - в процесі підготовки та удосконалення законодавчих та підзаконних актів, присвячених регулюванню відносин відшкодування шкоди;
- навчально-методичній роботі - матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та підручників з цивільного права, при читанні курсу цивільного права, в розробленні спецкурсів з теоретичних проблем зобов'язань відшкодування шкоди;
- правовиховній сфері - положення і висновки дисертації можуть бути використані для підвищення рівня правової культури населення, формування фахової правосвідомості студентів юридичних вузів.
Особистий внесок здобувана. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в уточненні поняття та ознак методу правового регулювання, а також аналізі міжнародних конвенцій про цивільну відповідальність заподіяння позадоговірної шкоди, які за своєю сутністю є приватно-правовими і стосуються суб'єктів цивільного права.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії, всеукраїнських і міжнародних конференціях, засіданнях круглих столів: 5-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів, присвяченій другій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (22-23 квітня 2002 р., м. Одеса); 6-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу, присвяченій третій річниці присвоєння ОНЮА статусу національної (23-24 квітня 2003 р., м. Одеса); 8-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу, присвяченій п'ятій річниці присвоєння Одеській національній юридичній академії статусу національної (22-23 квітня 2005 р., м. Одеса); 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА (26 квітня 2006 р., м. Одеса); Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (24-25 лютого 2006 р., м. Одеса); II Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (30-31 березня 2007 р., м. Одеса); 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії „Правове життя сучасної України” (27-28 квітня 2007 р., м. Одеса); ІІІ Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (4-5 квітня 2008 p., м. Одеса); Всеукраїнській науковій конференції „Правове життя сучасної України” (18-19 квітня 2008 р., м. Одеса); V Міжнародній науково-методичній конференції „Римське право і сучасність” (30-31 травня 2008 p., м. Одеса); засіданнях круглого столу: „Підприємництво і море” (26 листопада 2007 р., м. Одеса), „Проблеми права інтелектуальної власності” (14 березня 2008 р., м. Одеса).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі при читанні курсу „Цивільне та сімейне право України” та спецкурсу „Зобов'язання, які виникають внаслідок завдання шкоди”.
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені в одній одноособовій монографії „Зобов'язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти)”, 40 публікаціях, з яких 23 наукові статті опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою і предметом дослідження. Дисертація складається із вступу, шести розділів, поділених на 20 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 458 сторінок. Список використаних джерел складає 787 найменувань і займає 81 сторінку.
Висновки
Аналіз концепції цивільного законодавства України з питань відшкодування шкоди, дозволяє зробити висновок, що сучасний концептуальний підхід до визначення сутності та властивостей зобов’язань відшкодування шкоди полягає в розумінні їх як правового інституту та відповідних недоговірних правовідносин, які виникають внаслідок завдання шкоди, де кредитор (особа, якій завдана шкода або особа, вказана у законі) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди або від суб’єкта, вказаного у законі) відшкодування завданої шкоди у повному обсязі. Відповідно до такого підходу зобов’язання відшкодування шкоди являють собою цивільно-правовий інститут зобов’язального права як сукупність впорядкованих певним чином однорідних норм цивільного законодавства.
Зобов’язальне право, передусім, поділяється на загальну та спеціальну (окремі види зобов’язань) частину(„поділ першого рівня”). Крім того, відповідно до концепції ЦК України загальна частина зобов’язань охоплює:
1) загальні положення про зобов’язання;
2) загальні положення про договори.
Спеціальна частина з урахуванням структури та змісту розділу третього книги п’ятої ЦК України „Окремі види зобов’язань” поділяється на:
1) договірні зобов’язання;
2) недоговірні зобов’язання. („поділ другого рівня”).
Для систематизації Загальної частини зобов’язань та окремих видів зобов’язань застосовуються різні підстави. Так, критерієм утворення системи
Загальної частини зобов’язань обрано врахування ступеню загальності норм:
1) такі, що стосуються усіх зобов’язань;
2) такі, що стосуються договорів.
Для систематизації Спеціальної частини зобов’язань критерієм є врахування характеру підстав виникнення зобов’язань: наявність волі та волевиявлення і правомірної або неправомірної поведінки учасників цивільних відносин.
Відповідно до цих критеріїв Окремі види зобов’язань у ЦК України поділяються на:
1) договірні зобов’язання;
2) недоговірні зобов’язання.
Аналіз структури і змісту Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства України дає підстави для розрізнення більш складної системи зобов’язань, тобто для їх „поділу третього рівня”, основою якого можуть слугувати різноманітні критерії (у тому числі такі, що прямо випливають зі структури та змісту Цивільного кодексу, і такі, що їх можна вивести шляхом теоретичного аналізу концепції та змісту норм ЦК та іншого цивільного законодавства).
Що стосується недоговірних зобов’язань, то зі структури та змісту норм ЦК України прямо випливає їх поділ на: публічну обіцянку винагороди (глава 78 ЦК України); вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення (глава 79 ЦК України); рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи (глава 80 ЦК України); створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи (глава 81 ЦК України); відшкодування шкоди (глава 81 ЦК України); набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (глава 81 ЦК України). Проте, на підґрунті теоретичного аналізу концепції ЦК України у залежності від особливостей підстав виникнення недоговірні зобов’язання можуть бути згруповані у зобов’язання з односторонніх правомірних дій (дії в інтересах іншої особи, рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи) та позадоговірні відновні (компенсаційні) зобов’язання (деліктні та квазіделіктні зобов’язання).
Слід зазначити, що встановлення та врахування системи зобов’язань цивільного законодавства України (системи зобов’язального права) має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки визначення місця конкретних зобов’язань у системі зобов’язального права дає можливість встановлення виправданості застосування відповідних загальних (універсальних) положень загальної частини зобов’язального права, визначення виправданості застосування аналогії закону, розширення меж субсидіарного застосування відповідних норм однотипних зобов’язань тощо.
Передбачена ст. 16 ЦК України можливість отримати відшкодування завданої майнової та немайнової (моральної) шкоди для учасників цивільних відносин є одним із важливих способів захисту їх цивільних прав та інтересів. Таке відшкодування шкоди може мати місце як при договірних відносинах, так і за відсутності останніх. При цьому можливість отримати відшкодування „недоговірної” шкоди, тобто, шкоди, завданої порушенням не договору, а абсолютних цивільних прав, має навіть більше значення, оскільки йдеться про більш універсальний захист прав та інтересів учасників цивільних відносин.
Враховуючи ту обставину, що стосовно досліджуваних зобов’язань вживаються терміни „відшкодування шкоди” і „компенсація шкоди”, і приймаючи до уваги, що вони є практично рівнозначними, разом із тим, більш точним варто визнати термін „компенсація шкоди”. Доцільним було б удосконалення термінології у назві та змісті норм глави 82 ЦК України, шляхом заміни виразу „відшкодування шкоди” на „компенсація шкоди”. Відповідно зобов’язання відшкодування шкоди можна було б іменувати „компенсаційні зобов’язання”. При цьому доцільним здається використовувати термін „відшкодування шкоди” у широкому сенсі – для позначення будь яких правовідносин відшкодування, а позначення „компенсаційні зобов’язання” вживати стосовно інституту, передбаченого главою 82 ЦК України та правовідносин, які виникають при реалізації відповідних норм.
Зобов’язання відшкодування шкоди (компенсаційні зобов’язання) можуть розглядатися під різними кутами зору: і як правовий інститут, і як правовідносини. Як правовий інститут вони являють собою сукупність норм, які регулюють відносин, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої учасникам цивільних відносин. Як правовідносини, вони можуть бути охарактеризовані у самому загальному вигляді, як правовий зв’язок між суб’єктами цивільних відносин, що виникають у зв’язку з відшкодуванням шкоди.
Правовий інститут відшкодування шкоди та правовідносини відшкодування шкоди нерозривно пов’язані між собою, оскільки наявність відповідних норм у цивільному законодавстві є нормативною підставою виникнення відповідних прав і обов’язків. Разом із тим, правовідносини з відшкодування шкоди є результатом реалізації норм цивільного законодавства про відшкодування шкоди. Таким чином, інститут та правовідносини відшкодування шкоди, перебуваючи у діалектичному взаємозв’язку, у певному сенсі являють собою статику та динаміку регулювання відповідних цивільних відносин.
При характеристиці зобов’язань відшкодування шкоди мають бути враховані обидва аспекти цього поняття, хоча при визначенні їх поняття більшу вагу, на нашу думку, має „нормативний” (інституціональний) елемент, а при з’ясуванні суб’єктного складу, змісту тощо – на перше місце виступає оцінка та характеристика зобов’язань відшкодування шкоди, як правовідносин.
На підставі аналізу положень норм глави 82 ЦК України можна назвати такі характерні властивості зазначених зобов’язань. По-перше, норми, що спеціально регулюють відносини відшкодування шкоди, у сукупності утворюють інститут „зобов’язання відшкодування шкоди”.
По-друге, разом із тим зазначені зобов’язання, що виникають у відповідності з нормами глави 82 ЦК України в результаті завдання шкоди, як і кожні цивільно-правові зобов’язання, є правовідносинами, тобто, сукупністю юридичних прав та обов’язків учасників цивільних відносин, між якими встановлюється правовий зв’язок.
По-третє, характерною рисою зобов’язань відшкодування шкоди є те, що це зобов’язання недоговірні, тобто, правовідносини не виникають і не існують аж до того моменту, поки не буде мати місце передбачений законом юридичний факт (завдання шкоди), що породжує відповідні цивільні права та обов’язки.
По-четверте, для виникнення цивільних прав та обов’язків у потерпілого та заподіювача шкоди визначальним є сам факт завдання шкоди, тоді як правомірність чи неправомірність дій, винність особи, яка завдала шкоду, є обставинами факультативними, котрі у залежності від припису закону можуть мати, а можуть і не мати юридичного значення.
По-п’яте, суб’єктами зазначених зобов’язань можуть бути як той, кому безпосередньо завдана шкода, так і особи, вказані у законі; як той, хто безпосередньо завдав шкоду, так і суб’єкти цивільних відносин, вказані у законі.
По-шосте, об’єктом цих зобов’язань є абсолютні права, що належать суб’єкту цивільних відносин, завдана яким шкода підлягає відшкодуванню або компенсації.
По-сьоме, змістом зобов’язань відшкодування шкоди є, передусім, право кредитора (потерпілого) на відшкодування шкоди, забезпечене передбаченим законом обов’язком боржника (заподіювача шкоди або особи, вказаної у законі) відшкодувати завдану потерпілому шкоду.
По-восьме, особливостями регулювання відносин відшкодування шкоди є наявність у методі правового регулювання, який застосовується тут, правонаділяючого (уповноважувального) та імперативного елементів. І хоча метод правового регулювання є цивільно-правовим, але у зазначених відносинах превалює саме імперативний елемент і тому метод знаходить прояв у відповідних нормах цивільного законодавства практично як публічно-правовий.
Із врахуванням викладеного, зобов’язання відшкодування шкоди можна визначити як правовий інститут, наслідком реалізації норм якого є недоговірні правовідносини, що виникають внаслідок завдання шкоди, у яких, спираючись на імперативний припис норм цивільного законодавства, кредитор (потерпілий – особа, якій завдана шкода або особа, вказана у законі) має право вимагати від боржника (особи, яка завдала шкоду, або від суб’єкта, вказаного у законі) відшкодування завданої йому шкоди у повному обсязі.
Особливості інституту відшкодування шкоди знаходять відображення у принципах його регулювання. При цьому з названих у ст. 3 ЦК України засад цивільного законодавства України загальними для усіх цивільно-правових інститутів у тому числі й інституту відшкодування шкоди є лише наступні принципи (основні ідеї):
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) судовий захист цивільного права та інтересу;
3) справедливість, добросовісність та розумність.
Крім, того, спеціальними, тобто, такими, що стосуються лише даного конкретного правового інституту, принципами регулювання зобов’язань відшкодування шкоди є:
1) принцип виникнення обов’язку відшкодування шкоди на імперативних засадах внаслідок припису закону, рішення суду тощо;
2) принцип повного відшкодування шкоди;
3) принцип субсидіарного застосування норм глави 82 ЦК України до відносин відшкодування шкоди, завданої (зазнаної) учасниками регулятивних цивільних відносин.
Нарешті, специфічними (такими, що стосуються регулювання лише окремих випадків завдання шкоди, зокрема, деліктної відповідальності) принципами регулювання зобов’язань відшкодування шкоди виступають:
1) принцип „генерального делікту”, згідно якому кожне завдання шкоди іншій особі припускається правопорушенням;
2) принцип покладення цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності лише на деліктоздатну особу;
3) принцип покладення обов’язку відповідати за завдану шкоду на особу, винну в її завданні (крім випадків, передбачених законом, коли він покладається на третіх осіб, прямо визначених у законі).
Крім принципів, сутність та призначення правових інститутів розкривається та конкретизується також у функціях, які на них покладаються (які ними виконуються). Аналіз функцій зобов’язань відшкодування шкоди ускладнюється тим, що вони охоплюють дві групи компенсації завданої шкоди:
1) у випадках завдання її в результаті правопорушення;
2) у випадках завдання її не в результаті винних дій іншої особи.
Правовідносини, що виникають у зв’язку з відшкодуванням шкоди, завданої правопорушенням, фактично є тотожними правовідносинам цивільно-правової відповідальності. Тому функції зобов’язань відшкодування шкоди у цих випадках є тотожними функціям юридичної цивільно-правової відповідальності, забезпечуючи:
1) відшкодування (компенсацію) завданої шкоди;
2) покарання порушника шляхом покладення на нього негативних наслідків його протиправної поведінки;
3) здійснення виховного (попереджувально-виховного) впливу на порушника та інших учасників цивільних відносин.
У випадках завдання шкоди не в результаті винних дій іншої особи зобов’язання відшкодування шкоди, як правило, виконують лише одну функцію – компенсаційну. Однак, у випадках відшкодування шкоди, яка виникла у особи, що своїми правомірними діями намагалася запобігти шкоді, яка загрожувала іншій особі, охоронюваним законом цивільним інтересам тощо, компенсаційні зобов’язання виконують дві функції:
1) компенсаційну (відшкодування матеріальної шкоди, компенсація моральної шкоди тощо);
2) стимулюючу (заохочування особи, якій була завдана шкода, що компенсується у даному випадку, до вчинення правомірних, корисних для інших осіб та суспільства дій, у майбутньому.
Первісним (основним) поділом зобов’язань відшкодування шкоди має бути розділення їх на:
1) правовідносини, що виникають внаслідок завдання шкоди учаснику цивільних відносин не протиправним поводженням іншої особи. Правовідносини, що виникають при цьому, є відносинами цивільно-правового захисту;
2) правовідносини, що виникають внаслідок правопорушення (протиправної поведінки або ж делікту в точному значенні цього терміно-поняття). За своєю сутністю такі правовідносини є цивільно-правовою недоговірною відповідальністю.
З врахуванням такого поділу може відбуватися подальша диференціація зобов’язань відшкодування шкоди. Так, з урахуванням чинника виникнення шкоди зобов’язання відшкодування шкоди, завданої не протиправним поводженням, можуть бути підрозділені на:
1) ті, що виникли внаслідок подій (непереборна сила);
2) ті, що виникли внаслідок правомірних дій самого потерпілого (рятування здоров’я, життя або майна іншої особи, тощо);
3) ті, що виникли внаслідок правомірної поведінки (дії або бездіяльності) інших осіб (внаслідок необхідної оборони, крайньої необхідності тощо).
У свою чергу, зобов’язання відшкодування шкоди, завданої неправомірною поведінкою, поділяються на відповідальність за загальні делікти (правопорушення) і відповідальність за спеціальні делікти. Відповідальність за спеціальні делікти також диференціюється за різними критеріями, якими, на нашу думку, зокрема, можуть бути:
1) суб’єкт, що завдав шкоду;
2) об’єкт, якому завдано шкоди;
3) особливості поведінки, діяльності або об’єктів, якими завдано шкоду;
4) суб’єкт, що відшкодовує шкоду.
Враховуючи властивості цивільних відносин відшкодування шкоди, можемо визначити під таким кутом зору (зобов’язання) правовідносини відшкодування шкоди як передбачені нормами цивільного законодавства цивільні охоронні правовідносини, що виникають внаслідок завдання шкоди суб’єкту цивільних прав і виражаються у праві потерпілого на відшкодування завданої йому шкоди та обов’язку особи, яка завдала шкоду, або суб’єкту, вказаного у законі, відшкодувати завдану шкоду. При цьому доцільно розрізняти правовідновлюючі (спрямовані на поновлення порушених цивільних прав) та компенсаційні (спрямовані на відшкодування понесених потерпілим витрат, збитків тощо) правовідносини.
Хоча у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, можуть фігурувати:
1) кредитор;
2) потерпілий;
3) заподіювач шкоди;
4) боржник, але, разом із тим, сторін у зазначених зобов’язань тільки дві – кредитор та боржник Це пов’язане з тим, що вони або об’єднують у собі два поняття (коли у одній особі співпадають кредитор і потерпілий, боржник і заподіювач шкоди), або одне з цих понять, як визначальне, поглинає інше, яке не являє собою юридично самостійну конструкцію (наприклад, малолітні, недієздатні тощо не є суб’єктами цивільних правовідносин, а тому не можуть бути боржниками – стороною у зобов’язаннях відшкодування шкоди).
Суб’єктами у зобов’язаннях відшкодування шкоди, за загальним правилом, можуть бути будь-які учасники цивільних відносин. Разом із тим, боржником (особою, зобов’язаною відшкодувати шкоду) може бути лише дієздатна фізична особа, юридична особа, держава або інше соціально-публічне утворення. У разі, коли охоронні правовідносини відшкодування шкоди є одночасно правовідносинами цивільно-правової недоговірної відповідальності, боржником у них може бути лише деліктоздатна особа або соціально-публічне утворення.
Об’єктом зобов’язань відшкодування шкоди, як цивільних охоронних (відновлювальних) правовідносин, слід визнати ту компенсацію, яку боржник зобов’язаний надати потерпілому. При цьому необхідно розрізняти об’єкт, якому завдана шкода (об’єкт регулятивних правовідносин, який одночасно виступає як об’єкт правової охорони або об’єкт загального правового захисту), і об’єкт (предмет) правовідносин відшкодування завданої шкоди. Об’єктом правової охорони (захисту) є як майнові, так і особисті немайнові блага учасників цивільних відносин – їх цивільні суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси. Натомість об’єкт правовідносин відшкодування шкоди – це поведінка, дії боржника (особи, котра завдала шкоду або особи, на яку покладено законом обов’язок відшкодування), які завжди мають майновий характер.
Об’єктом правовідносин відшкодування шкоди визначається й зміст останніх, який складається з суб’єктивних прав та юридичних обов’язків його суб’єктів.
Змістом зобов’язань (охоронних правовідносин) відшкодування шкоди є право кредитора (потерпілого) вимагати відшкодування завданої йому шкоди та обов’язок боржника (того, хто завдав шкоди, або суб’єкта, вказаного у законі) компенсувати вказану шкоду (ст. 1166 ЦК України). На відміну від звичайного суб’єктивного цивільного права, право на відшкодування шкоди, яке виникає у потерпілого, охоплює лише дві можливості:
1) можливість вимагати від іншої особи виконання обов’язку відшкодування завданої шкоди (цим охоплюється і можливість власної певної поведінки потерпілого);
2) можливість вимагати від держави застосування засобів захисту проти зобов’язаної особи за допомогою використання державного апарату примусу (шляхом звернення до суду тощо).
У свою чергу, у структурі юридичного обов’язку учасника цивільних правовідносин відшкодування шкоди можна виділити такі дві „необхідності”, що існують для зобов’язаної особи:
1) необхідність поводитися певним чином (вчинити певні дії по відшкодуванню шкоди, завданої потерпілому);
2) необхідність відреагувати на вимоги потерпілої особи, яка має суб’єктивне цивільне право на відшкодування шкоди і прагне реалізувати їх шляхом звернення безпосередньо до зобов’язаної особи або до суду.
Але, якщо йдеться не просто про відшкодування шкоди, як такої, а про виконання цього обов’язку в межах правовідносин недоговірної (деліктної) відповідальності, перелік „необхідностей”, що існують для зобов’язаної до відшкодування особи (правопорушника), є ширшим. У цьому разі порушнику необхідно:
1) поводитися певним чином (вчинити певні дії щодо відшкодування шкоди, завданої потерпілому);
2) перетерпіти негативні наслідки своєї неналежної поведінки, передбачені законодавством, у вигляді осуду його винної поведінки;
3) відреагувати належним чином на вимоги потерпілої особи, яка має суб’єктивне цивільне право на відшкодування шкоди і прагне реалізувати їх шляхом звернення безпосередньо до зобов’язаної особи або до суду.
Виникнення зобов’язань завдання шкоди за цивільним законодавством України може бути результатом як неправомірної, так і правомірної поведінки особи, яка завдала шкоду, або внаслідок поведінки якої виникла шкода. Оскільки у частині 2 ст. 11 ЦК України не йдеться саме про неправомірну або правомірну поведінку учасників цивільних відносин, як підставу виникнення цивільних прав і обов’язків, а натомість, підставою виникнення прав і обов’язків між суб’єктами цивільного права тут називається будь-яке завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди потерпілому, то визначальним є сам факт завдання шкоди, тоді як правомірність чи неправомірність дій, винність особи, яка завдала шкоду, є обставинами факультативними: вони можуть мати, а можуть і не мати юридичного значення (наприклад, не має значення вина заподіювача шкоди у випадках, передбачених ст.1173-1176, 1178, 1181, 1184, 1187 ЦК України).
Загальною підставою виникнення будь-яких правовідносин відшкодування шкоди є факт завдання шкоди. Вона може не супроводжуватися якимось додатковими умовами. Але вони можуть бути встановлені нормами цивільного законодавства (наприклад, нормами глави 81 ЦК України передбачені умови відшкодування шкоди, яка виникла внаслідок створення і неусунення небезпеки).
Інакше виглядає ситуація щодо виникнення зобов'язань відшкодування шкоди, передбачених главою 82 ЦК України, які складають окрему (спеціальну) групу охоронних правовідносин. Оскільки зазначені зобов'язання відшкодування шкоди можуть виникати на єдиній підставі завдання шкоди, але за різних умов, доцільним є поділ останніх на дві групи: загальні та спеціальні умови виникнення обов’язку відшкодування шкоди. До загальних умов виникнення зобов'язань відшкодування шкоди належать:
а) наявність шкоди;
б) протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду;
в) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою порушника та її результатом – виникненням шкоди;
г) вина особи, яка завдала шкоду.
Зазначені умови є загальними, оскільки їх наявність необхідна в усіх випадках, за винятком тих, стосовно яких закон встановлює спеціальні вимоги, розширюючи чи обмежуючи перелік зазначених умов. Але у кожному разі, завдання шкоди є підставою і однією із загальних умов виникнення зобов'язань відшкодування шкоди, оскільки у разі її відсутності питання про її відшкодування не виникає взагалі.
Особливим видом недоговірних правовідносин відшкодування шкоди є недоговірна (деліктна) відповідальність, що визначається як цивільне охоронне правовідношення, у якому одна сторона (заподіювач шкоди) зобов’язана нести передбачені нормами права негативні наслідки вчиненого нею правопорушення у вигляді компенсації за власний рахунок завданої іншій особі шкоди, а інша сторона (потерпілий) має право на відшкодування завданої їй шкоди.
Передумовою недоговірної (деліктної) відповідальності є наявність у порушника деліктоздатності, підставою – завдання шкоди шляхом вчинення правопорушення, до складу якого входять; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди, причино-наслідковий зв’язок між зазначеною поведінкою і виникненням шкоди, вина особи, яка завдала шкоди.
Відсутність делікту (цивільного правопорушення) є обставиною, що виключає деліктну відповідальність (хоча й не виключає виникнення обов’язку учасника цивільних відносин, вказаного у законі, відшкодувати завдану шкоду). Разом із тим, законодавством передбачені й обставини, які можуть звільняти від деліктної відповідальності, зокрема, або й від обов’язку відшкодування завданої шкоди взагалі. До таких обставин належать непереборна сила, випадок, умисел або груба необережність самої потерпілої особи тощо.
Оскільки підставою виникнення обов’язку відшкодування шкоди можуть бути різні обставини, доцільним є врахування складного взаємозв’язку між зобов’язаннями відшкодування шкоди, передбаченими главою 82 ЦК України, та іншими видами компенсаційних правовідносин, які можна згрупувати таким чином:
1) відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням договірного зобов’язанні;
2) ідшкодування шкоди, завданої при здійсненні дій, спрямованих на відвернення шкоди;
3) відшкодування шкоди, завданої квазі-деліктами (створенням загрози завдання шкоди або набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави).
Крім того, аналіз законодавства, яке передбачає відшкодування шкоди в інших видах цивільних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що норми компенсаційних зобов’язань, передбачених главою 82 ЦК України, можуть субсидіарно застосовуватися в усіх випадках завдання (виникнення) шкоди, що повністю відповідає особливому призначенню (функціям – охоронним та компенсаційним) цього інституту.
Використані джерела
1. Івакін О.А. Діалектична філософія: моногр. / О.А. Івакін. – Одеса: Юридична література, 2003. – 352 с.
2. Теорія держави і права: навч. посіб. / [А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.] / За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
3. Малахов В.П. Философия права: учеб. пособ. / В.П. Малахов. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. – 448 с.
4. Общая теория государства и права: академ. курс: в 3–х т. / [В.В. Борисов, Н.Л. Гранаш, Ю.И. Гревцов и др.]; Отв. ред. М.Н. Марченко. – [2–е изд., переработ. и доп.] – М.: Зерцало–М. – Т. 2. – 2001. – 528 с.
5. Теория права и государства: учеб. – Х.: Одиссей, 2006. – 480 с.
6. Скакун О.Ф. Теория государства и права (Энциклопедический курс): учеб. / О.Ф. Скакун. – Х.: Эспада, 2005. – 840 с.
7. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навчал. посіб. / В.О. Котюк. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
8. Теория государства и права: учеб.; Под ред. Н.Г. Александрова. – [2-е изд., доп.] / – М.: Юрид. лит., 1974. – 664 с.
9. Теория государства и права: учеб. [для юрид. вузов] / [А.И. Абрамова, С.А. Боголюбов, А.В. Мицкевич и др..]; под ред. А.С. Пиголкина. – М.: Городец, 2003. – 544 с.
10. Теорія держави і права: підруч. / [О.В. Зайчук, А.П. Заєць, В.С. Журавський та ін.]; за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – [2-е вид., перероб і доп.]. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
11. Венгеров А.Б. Теория государства и права: учеб. / А.Б. Венгеров. – М.: ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
12. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. / П.М. Рабінович. – [5-е вид., зі змінами]. – К.: Атіка, 2001. − 176 с.
13. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. / П.М. Рабінович. – [10–е вид., доп.]. – Львів: Край, 2008. – 224 с.
14. Оксамытный В.В. Теория государства и права: учеб. [для студентов высших учебных заведений] / В.В. Оксамытный. – М.: ИМПЭ-ПАБЛИШ, 2004. – 563 с.
15. Марченко М.Н. Проблемы общей теории государства и права: учеб.: в 2 т. / М.Н. Марченко. – [2–е изд., перераб.и доп.]. – М.: ТК Вели, Проспект. – Т. 1.: Государство. – 2008. – 752 с.
16. Шевченко Я.М. Перспективи розвитку нового цивільного законодавства в світлі здійснення в Україні ринкових реформ / Я.М. Шевченко // Становлення та розвиток цивільних і трудових відносин у сучасній Україні: моногр. / [Я.М. Шевченко, О.М. Малявко, Г.В. Єрьоменко та ін.]; Кер. авт. колективу, наук. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 5–20.
17. Шевченко Я.М. Теоретичні засади нового цивільного законодавства України / Я.М. Шевченко // Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / [Я.М. Шевченко, О.М. Малявко, А.Л. Салатко та ін.]. – Х.: Консум, 1999. – С. 7–23.
18. Шевченко Я.М. Загальні проблеми розвитку цивільного законодавства і права в українському суспільстві / Я.М. Шевченко // Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики: кол. моногр.; за ред. Я.М. Шевченко. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 5–27.
19. Циппеліус Р. Філософія права: підруч; [пер. з нім.] – К.: Тандем, 2000. – 300 с.
20. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д.А. Керимов. – М.: Аванта+, 2000. – 560 с.
21. Філософія права: навч. посіб. / [О.О. Бандура, С.А. Бублик, М.Л. Заінчковський та ін.]; за заг. ред. М.В. Костецького, Б.Ф. Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
22. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: Предмет, метод, процесс (макроуровень) / В.Д. Сорокин. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 661 с.
23. Сырых В.М. Логические основания общей теории права: в 2-х т. / В.М. Сырых. – М.: Юстицинформ. – Т. 1.: Элементный состав. – 2000. – 528 с.
24. Байтин М.И. Предмет и метод теории государства и права / М.И. Байтин // Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – С. 13–29.
25. Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: дис.... доктора юрид. наук: 12.00.03 / Ілона Станіславівна Канзафарова. – К., 2007. – 453 с.
26. Канзафарова І.С. Теорія цивільно-правової відповідальності: моногр. / І.С. Канзафарова. – Одеса: Астропринт, 2006. – 264 с.
27. Васильєва В.А. Цивільно–правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг: моногр. / В.А. Васильєва. – Івано–Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В.С. Стефаника, 2006. – 415 с.
28. Васильєва В.А. Проблеми цивільно–правового регулювання відносин з надання посередницьких послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В.А. Васильєва. – К., 2006. – 31 с.
29. Васильєва В.А. Проблеми цивільно–правового регулювання відносин з надання посередницьких послуг: дис.... доктора юрид. наук: 12.00.03 / Валентина Антонівна Васильєва. – Івано-Франківськ, 2006. – 346 с.
30. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М.М. Агарков // Ученые труды ВИЮН. – 1940. – Вып. ІІІ. – 192 с.
31. Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Е. Годеме; [пер. с франц. И.Б. Новицкого] // Ученые труды ВИЮН. – 1948. – Вып. ХІІІ. – 512 с.
32. Иоффе О.С. Обязательственное право / О.С. Иоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
33. Зобов’язальне право: теорія і практика: навч. посіб. [для студ. юрид. вузів і факультетів] / [О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.]; pа ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
34. Новицкий И.Б. Общее учение об обязательстве / И.Б. Новицкий, А.А. Лунц. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
35. Саватье Р. Теория обязательств: юридический и экономический очерк / Р. Саватье; [пер. с франц. и вступит. статья Р.О. Халфиной]. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
36. Савиньи Ф.К. Обязательственное право / Ф.К. Савиньи; [пер. с нем. В. Фукса и Н. Мандро]. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 576 с.
37. Гражданское право России: общая часть / Отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
38. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: курс лекц. / Ю.Б. Фогельсон. – М.: Юристь, 2001. – 192 с.
39. Институции Юстиниана [пер. с лат. Д. Расснера]; под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. – М.: Зерцало, 1998. – 400 с.
40. Дигесты Юстиниана [пер. с лат.]; отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут. – Т. 6. – Полутом 2. – 2005. – 564 с.
41. Харитонов Е.О. Категория обязательств в римском частном праве / Е.О. Харитонов // Юридический вестник. – 1997. – №1. – С. 20–29.
42. Підопригора О.А. Римське право: підруч. / О.А. Підопригора, Є.О. Харитонов. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
43. Цвайгерт К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: в 2–х т. / К. Цвайгерт, Х. Кетц. – [пер. с нем.] – М.: Междунар. Отношения. – Т. 1.: Основы. – 1998. – 480 с.
44. Цивільне право України: підруч.: у 3 кн. / [Є.О. Харитонов, Р.О. Стефанчук, А.І. Дрішлюк та ін.]; за ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка. – Одеса: Юридична література. – Кн. 1. – 2005. – 528 с.
45. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця.– [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. ІІ. – 1088 с.
46. Цивільне право України: підруч.: у 2 т. / [В.І. Борисова, Л.М. Баранова, І.В. Жилінкова та ін.]; за заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо–Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер. – Т. 2. – 2004. – 552 с.
47. Цивільне право України: курс лекц.: у 6 т. / [Р.Б. Шишка, Л.В. Красицька, В.В. Сергієнко та ін.]; за ред. Р.Б. Шишки. – Т. 5.; Кн. 1.: Загальні положення зобов’язального права. – Х.: Еспада. – 2005. – 224 с.
48. Цивільне право України. Загальна частина: підруч. / [І.А. Бірюков, Ю.О. Заїка, В.С. Гопанчук та ін.]; за ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заїки. – К.: КНТ, 2006. – 480 с.
49. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. – Т. 3. – 2001. – 792 с.
50. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. – Т. 5. – 2003. – 736 с.
51. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
52. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: моногр. / Т.В. Боднар. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
53. Кузнєцова Н.С. Принципи сучасного зобов’язального права України / Н.С. Кузнєцова // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 9–15.
54. Харитонов Е.О. Гражданское право Украины: учеб. / Е.О. Харитонов, А.В. Старцев, Е.И. Харитонова. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – Х.: Одиссей, 2007. – 920 с.
55. Гражданское право: учеб.: в 2–х т. / [В.В. Витрянский, В.С. Ем, И.А. Зенин и др.]; под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК. – Т. 2.; Полутом 1. – 2000. – 704 с.
56. Ківалова Т.С. Поняття та система зобов’язань у цивільному праві України / Т.С. Ківалова // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2008. – № 38. – С. 22–27.
57. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России / Ю.В. Романец. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с.
58. Цивільне право України: підруч.: у 2–х т. / [А.Ю. Бабаскін, Ю.Л. Бошицький, М.В. Венецька та ін.]; за заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Ін Юре. – Т. 1.: Загальна частина. – 2003. – 520 с.
59. Цивільне право України: навч. посіб. / [Ю.В. Білоусов, С.В. Лозинська, С.Д. Русу та ін.]; за ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 448 с.
60. Ігнатенко В.М. До питання про односторонні правомірні дії як підстави виникнення позадоговірних зобов’язань / В.М. Ігнатенко // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: міжнародна науково–практична конференція, 29–30 квітня 2004 р.: матеріали. – Х.– К.: Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004. – С. 277–288.
61. Гражданское уложение: Кн. 1: Положения общие: проект Высочайше учрежденной Редакционной комиссии по составлению Гражданского уложения (с объяснениями, извлеченными из трудов Редакционной комиссии) / под ред. И.М. Тютрюмова; [сост. А.Л. Саатчин]. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 288 с.
62. Вознаграждение за вред и убытки, вследствие смерти или повреждения здоровья, причиненных железнодорожными и пароходными предприятиями, (683 и 684 ст. 1 ч. X т.) по решениям Правительствующего Сената: Положения, извлеченные из Сенатских решений, постановленных в Департаменте и его Отделениях; Кроме того, приложены: а) выписки из решений, б) относящиеся к делу законы и в) замечания Составителя, в которых приведены в извлечении мотивы, на которых основ. / [сост. К.П. Змирлов]. – С.–Петербург: Сенатская Типография, 1908. – 200 с.
63. Лепский М.П. Вознаграждение за вред и убытки и незаконное обогащение в сенатской практике: Сборник положений, извлеченных из решений гражданского и уголовного кассационных департаментов и общих собраний Правительствующего Сената за 1866-1913 гг. С приложением систематического, алфавитного предметного и постатейного указателей / М.П. Лепский. – М.: Юрист, 1914. – 272 с.
64. Любавский А. Вознаграждение за вред и убытки как последствия гражданского правонарушения / А. Любавский // Юридический вестник. – 1873. – Кн. 10–11. – С. 72–111.
65. Гордон А. Принцип ответственности железных дорог за ущерб, причиненный при эксплуатции / А. Гордон. – СПб.: Типогр. Правительствующего Сената, 1887. – 115 с.
66. Поворинский А.Ф. Систематический указатель русской литературы по гражданскому праву, 1758–1904 гг. / А.Ф. Поворинский / Исслед. центр частного права; научн. ред. О.Ю. Шилохвост. – [3–е изд., перераб. и доп.] – М.: Статут, 2001. – С. 405–415.
67. Кривцов А.С. Общее учение об убытках / А.С. Кривцов. – Юрьев: Тип. К. Маттисена, 1902. – 219 с.
68. Горенберг М.Б. Принцип гражданской ответственности за вред и убытки, причиненные недозволенными действиями / М.Б. Горенберг // Юрид. Летоп. – 1892. – № 8. – С. 97–116.
69. Лазаревский Н.И. Гражданская ответственность должностных лиц (за убытки от неправильных, но непреступных действий) / Н.И. Лазаревский // Журнал Министерства Юстиции. – 1901. – Кн. 7. – С. 35–70, Кн. 8. – С. 122–146.
70. Курочкин Д.О вознаграждении за вред, причиненный животными / Д. Курочкин. – Казань: Типография Казанского университетата, 1893. – 25 с.
71. Пирвиц Э.Э. Значение вины в гражданском праве (как основания для возникновения ответственности за убытки, причиненные недозволенным деянием или неисполнением договора / Э.Э. Пирвиц // Журнал Министерства Юстиции. – 1894–1895. – Кн. 3, январь. – С.49–65.
72. Пирвиц Э.Э. Случай в гражданском праве / Э.Э. Пирвиц // Журнал Министерства Юстиции. – 1894–1895. – Кн. 4, февраль. – С. 1–39.
73. Пирвиц Э.Э. Непреодолимая сила в гражданском праве / Э.Э. Пирвиц // Журнал Министерства Юстиции. – 1894–1895. – Кн. 5, март. – С. 1–49.
74. Пирвиц Э.Э. Значение вины, случая и непреодолимой силы в гражданском праве / Э.Э. Пирвиц. – СПб.: Тип. Правит. Сената, 1895. – 154 с.
75. Пассек Е. Понятие непреодолимой силы в гражданском праве / Е. Пассек // Ученые записки Юрьевского университета. – 1903. – Кн. 3.: Прилож. – С. 161–240.
76. Яблочков Т.М. Влияние вины потерпевшего на размер возмещаемых ему убытков. Часть теоретическая: Т. 1 / Т.М. Яблочков. – Ярославль: Тип. Губ. правл., 1910. – 471 с.
77. Яблочков Т.М. Влияние вины потерпевшего на размер возмещаемых ему убытков: Очерки законодательной и судебной практики: Т. 2 / Т. М. Яблочков. – Ярославль: Тип. Губ. правл., 1911. – 612 с.
78. Гессен И. Решения бельгийских, французских и швейцарских судов по делам о вознаграждении за вред и убытки, причиненные недозволенными действиями / И. Гессен // Журнал Министерства Юстиции. – 1897. – Кн. 3. – С. 228–244; Кн. 4. – С. 239–249.
79. Петражицкий Л.И. Возмещение нематериального вреда с точки зрения социальной политики (по поводу проекта гражд. уложения ) / Л.И. Петражицкий // Право. – 1900. – № 11. Перед ст.; № 12. – Стб. 626–635; № 15. – Стб. 763–768; № 16. – Стб. 801–815.
80. Покровский И.А. Обязательства из деликтов в проекте Гражданского уложения / И.А. Покровский. – К.: Тип. Киевского университета, 1901. – 26 с.
81. Змирлов К.П. Вознаграждение за вред, причиненный недозволенными действиями (по проекту гражд. уложения) / К.П. Змирлов // Журнал Министерства Юстиции. – 1900. – Кн. 4. – С. 65–110; кн. 5. – С. 50–93.
82. Кузятин В.Д. Возмещение за вред по гражданскому кодексу и социальное страхование / В.Д. Кузятин. – М.; Л.: Вопросы труда. – 1925. – 48 с. (Популярная библиотека по трудовому законодательству)
83. Магазинер Я.М. Ответственность государства за причиненный вред (ст. 407 и 403 ГК) / Я.М. Магазинер // Вестник советской юстиции. – Харьков. – 1926. – № 23. – С. 901.
84. Варшавский К.М. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда / К.М. Варшавский. – М., 1929.
85. Семенова А.Е. Обязательства, возникающие вследствие неосновательного обогащения, и обязательства, возникающие из причинения вреда: в ГК РСФСР: Науч. коммент. / под ред. С.М. Прушидкого, С.И. Раевича. – Вып. XX. – М., 1928. – С. 25; ГК Сов. Республик: коммент. / под ред. Малицкого. – [3-е изд.]. – 1927.
86. Семенова А.Е. Обязательства, возникающие вследствие неосновательного обогащения, и обязательства, возникающие из причинения вреда / А.Е. Семенова. – М.: Право и жизнь, 1928. – 81 с.
87. Яичков К.К. Обязательства из причинения вреда / К.К. Яичков / Всесоюзный институт юридических наук НКЮ Союза ССР. – М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1939. – 30 с. (Библиотека народного судьи и народного заседателя).
88. Брауде И. Возмещение неимущественного вреда / И. Брауде // Революционная законность. – 1926. – № 9–10.
89. Зейц А. Возмещение морального вреда по советскому праву / А. Зейц // Еженедельник советской юстиции. – 1927. – № 47. – С. 14–65
90. Утевский Б. Возмещение неимущественного вреда как мера социальной защиты / В. Утевский // Еженедельник советской юстиции. – 1927. – № 35. – С. 1083–1084.
91. Миколенко Я.Ф. Система и основные принципы гражданского кодекса Союза ССР / Я.Ф. Миколенко: тезисы доклада. – М., 1939. – 35 с.
92. Шварц Х.И. Значение вины в обязательствах из причинения вреда / Х.И. Шварц. – М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1939. – 64 с.
93. Черепахин Б.Б. Об ответственности за вред, причиненный правомерной деятельностью / Б.Б. Черепахин // Правоведение. – 1994. – № 5–6. – С. 45–52.
94. Агарков М.М. Проблема обязательств из причинения вреда: Содоклад на Первой научной сессии ВИЮН. Заключительное слово / М.М. Агарков // Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т. / М.М. Агарков. – М.: Центр ЮрИнфоР. – Т. 2. 2002. – С. 218–246.
95. Агарков М.М. Вина потерпевшего в обязательствах из причинения вреда (обзор практики Верховного Суда СССР) / М.М. Агарков // Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т. / М.М. Агарков.– М.: Центр ЮрИнфоР. – Т. ІІ. 2002. – С. 247–268.
96. Советское право в период Великой Отечественной войны: Ч. 1: Гражданское право. – Трудовое право / [Н.Г. Александров, Г.Н. Амфитеатров, Е.И. Астраха и др.]; под ред. И.Т. Голякова. – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – 431 с.
97. Орловский П.Е. Некоторые вопросы судебной практики по делам о возмещении вреда в условиях Отечественной войны / П.Е. Орловский // Социалистическая законность. – 1944. – № 3–4.
98. Ландкоф С.Н. Основи цивільного права / С.Н. Ландкоф. – [2-е вид.]. – К.: Радянська школа, 1948. – 424 с.
99. Флейшиц Е.А. Обязательства из причинения вреда и из неосновательного обогащения / Е.А. Флейшиц. – М.: Госюриздат, 1951. – 236 с.
100. Иоффе О.С. Обязательства по возмещению вреда / О.С. Иоффе. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1951. – 107 с.
101. Флейшиц Е.А. Основные вопросы гражданской ответственности за повреждение здоровья / Е.А. Флейшиц // Ученые записки ВЮЗИ.– 1955. – Вып. 1. – С. 3–99.
102. Ландкоф С.Н. Новая категория обязательств в советском гражданском праве / С.Н. Ландкоф // Наукові записки Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. – 1948. – Т. УП. – Вип. УІІ. – Юридичний збірник. – № 3. – С. 99–113.
103. Стависский П. Обязательства из предотвращения вреда / П. Стависский // Социалистическая законность. – 1952. – № 2. – С.16–19.
104. Стависский П.Р. Обязательства, возникающие вследствие спасания социалистического имущества, а также жизни и имущества граждан: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / П.Р. Стависский. – 1967. – 21 с.
105. Стависский П.Р. Возмещение вреда при спасании социалистического имущества, жизни и здоровья граждан / П.Р. Стависский. – М.: Юрид. лит., 1974. – 128 с.
106. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве / Г.К. Матвеев. – К.: Вища школа, 1955. – 308 с.
107. Гордон М.В. Радянське цивільне право. Ч. 2 / М.В. Гордон. [2-е вид.]. – Х.: Видавництво Харківського університету, 1966. – 316 с.
108. Антимонов Б.С. Значение вины потерпевшего при гражданском правонарушении / Б.С. Антимонов. – М.: Госюриздат. – 1950. – 276 с.
109. Антимонов Б.С. Гражданская ответственность за вред, причиненный источником повышенной опасности / Б.С. Антимонов. – М.: Госюриздат, 1952. – 296 с.
110. Яичков К.К. Система обязательств из причинения вреда в советском гражданском праве / К.К. Яичков // Вопросы гражданского права. − М.: Издательство Московского университета. – 1957. – С. 168–175.
111. Малеин Н.С. Право на возмещение вреда, причиненного смертью кормильца: Статья 409 Гражданского кодекса / Под ред. В.А. Рясенцева / Н.С. Малеин. – М., 1958. – 96 с.
112. Смирнов В.Т. Гражданская ответственность государственных предприятий за причинение увечья или смерти работникам / В.Т. Смирнов. – М.: Госюриздат, 1957. – 231 с.
113. Магазинер Я.М. Ответственность государственного учреждения за вред, причиненный его должностными лицами / Я.М. Магазинер // Ученые записки Свердловского юридического института. – Свердловск: Свердлгиз, 1945. – Т. 1. – С. 155–187.
114. Флейшиц Е.А. Ответственность государства за вред, причиняемый должностными лицами / Е.А. Флейшиц // Труды научной сессии Всесоюзного института юридических наук 1 – 6 июля 1946 г. – М.: Юридическое издательство Министерствава юстиции СССР, 1948.– С.172–183.
115. Савицька А.М. Майнова відповідальність державних органів за шкоду, завдану їх службовими особами / А.М. Савицька.– Львів, 1959.
116. Савицкая А.Н. Ответственность государственных учреждений за вред, причиненный действиями их должностных лиц / А.Н. Савицкая // Советсккое государство и право. – 1962. – № 8. – С. 48–55
117. Нор В.Т. Имущественная ответственность государственных учреждений за вред, причиненный неправильными действиями их должностных лиц в области административного управления и судебно–прокурорской деятельности: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / В.Т. Нор. – К., 1972. – 19 с.
118. Нор В.Т. Имущественная ответственность за неправильные действия должностных лиц / В.Т. Нор. – Львів: Вища школа, 1974. – 216 с.
119. Безлепкин Б.Т. Возмещение вреда, причиненного судебно–следственными органами / Б.Т. Безлепкин. – М.: Академия МВД, 1979. – 203 с.
120. Деревяго В.М. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный незаконными действиями государственных организаций, а также должностных лиц: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.М. Деревяго. – М., 1985. – 151 c.
121. Цветков С.Б. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный государственными органами, органами местного самоуправления, а также их должностными лицами: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / С.Б. Цветков. – Волгоград, 1998. – 21 c.
122. Протас І.Б. Проблеми судового захисту прав і свобод громадян у зв’язку з заподіянням їм шкоди незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І.Б. Протас. – Харків, 2000. – 20 с.
123. Тактаев И.А. Ответственность публично-правовых образований за вред, причиненный их органами и должностными лицами: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / И.А. Тактаев. – М., 2003. – 25 c.
124. Ніжинська І.С. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ірина Сергіївна Ніжинська. – К., 2003. – 190 с.
125. Калетнік І.Г. Зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ігор Григорович Калетнік. – Одеса, 2004. – 197 с.
126. Шиналиев Н.Н. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный налоговыми органами и их должностными лицами: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Н.Н. Шиналиев. – М., 2005. – 170 c.
127. Степкин Р.М. Ответственность за вред, причиненный органами внутренних дел и их должностными лицами при превышении пределов необходимой обороны и в состоянии крайней необходимости: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Р.М. Степкин. – СПб., 2006. – 19 c.
128. Фролов М.М. Відшкодування шкоди, завданої органами внутрішніх справ України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / М.М. Фролов. – К., 2006. – 19 с.
129. Жила О.В. Формування засад інституту відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю службових осіб органів державної влади / О.В. Жила // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2008. – Вип. 38. – С. 199–203.
130. Яичков К.К. Права, возникающие в связи с потерей здоров’я / К.К. Яичков. – М.: Наука, 1964. – 168 с.
131. Малеин Н.С. Возмещение вреда при повреждении здоровья несовершеннолетних / Н.С. Малеин. – М.: Госюриздат,1962. – 66 с.
132. Малеин Н.С. Возмещение вреда, причиненного личности / Н.С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1965. – 229 с.
133. Малеин Н.С. Вина – необходимое условие имущественной ответственности / Н.С. Малеин // Советское государство и право. – 1971. – № 2. – С. 28–35.
134. Донцов С.Е. Имущественная ответственность за вред, причиненный личности / С.Е. Донцов, М.Я. Маринина. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.
135. Сергиенко А.А. Вопросы возмещения вреда, причиненного здоровью рабочих и служащих: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / А.А. Сергиенко. – М., 1960. – 19 с.
136. Калмыков Ю.Х. Обязательства, возникающие вследствие причинения вреда имуществу: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Ю.Х. Калмыков. – Х., 1963. – 20 с.
137. Калмыков Ю.Х. Возмещение вреда, причиненного имуществу / Ю.Х. Калмыков. – Саратов: Издательство Саратовского университета,1965. – 72 с.
138. Донцов С.Е. Возмещение вреда, причиненного гражданами имуществу социалистических организаций: автореф. дисс. На соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С.Е. Донцов. – М., 1976. – 24 с.
139. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О.А. Красавчиков. – М.: Юрид. лит., 1966. – 199 с.
140. Белякова А.М. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности (Ответственность владельца источника повышенной опасности) / А.М. Белякова. – М.: Издательство МГУ, 1967. – 56 с.
141. Ойгензихт В.А. Проблема риска в гражданском праве: Общая часть / В.А. Ойгензихт. – Душанбе: Ирфон, 1972. – 224 с.
142. Приступа С.Н. Возмещение вреда, причиненного в результате столкновения автотранспортных средств: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / С.Н. Приступа. – Х., 1983. – 19 с.
143. Болдинов В.М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности / В.М. Болдинов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 372 с.
144. Терещенко Н.В. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки: дис.... канд. юрид. наук.: 12.00.03 / Наталія Володимирівна Терещенко. – К., 2003. – 163 с.
145. Шишкин С.К. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности: моногр. / С.К. Шишкин. – Владимир: Владимирский юридический институт Министерства юстиции РФ, 2004. –132 с.
146. Пендяга Г.Л. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Г.Л. Пендяга. – К., 2008. – 15 с.
147. Шевченко Я.М. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну дітьми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Я.М. Шевченко. – К., 1964.
148. Шевченко Я.М. Радянський закон про відповідальність неповнолітніх / Я.М. Шевченко, Т.С. Барило. – К.: Наукова думка, 1972. – 100 с.
149. Шевченко Я.Н. Правовое регулирование ответственности несовершеннолетних / Я.Н. Шевченко. – К.: Наукова думка, 1976. – 190 с.
150. Шевченко Я.Н. Теоретические проблемы правового регулирования гражданской ответственности несовершеннолетних за правонарушения: автореф. дис. на соиск. науч. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Я.Н. Шевченко. – Харьков, 1982. – 32 c.
151. Боброва Д. Позадоговірна відповідальність в Цивільному кодексі Німецької Демократичної Республіки / Д. Боброва // Радянське право. – 1977. – № 3. – С. 85–88.
152. Боброва Д.В. Підстави і обсяг цивільно-правової відповідальності за заподіяння каліцтва і смерті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Д.В. Боброва. – К., 1958.
153. Боброва Д.В. Проблемы деликтной ответственности в советском гражданском праве: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / Д.В. Боброва. – Х., 1988. – 58 с.
154. Боброва Д.В. Права граждан на возмещение вреда / Д.В. Боброва. – К.: Знание, 1990. – 46 с.
155. Боброва Д.В. Права граждан на возмещение вреда / Д.В. Боброва. – К.: КГУ, 1990. – 120 с.
156. Полежаева О.Г. Становление и развитие института возмещения вреда в России: историко-правовое исследование: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.Г. Полежаев. – Владимир, 2005. – 151 с.
157. Русу С.Д. Захист прав військовослужбовців у зобов’язаннях, що виникають внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 20.02.03 „Військове право; військові проблеми міжнародного права”/ С.Д. Русу. – Хмельницький, 1998. – 18 с.
158. Русу С.Д. Делікти в цивільному праві України: навч. посібн. / С.Д. Русу. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2001. – 164 с.
159. Калетнік І.Г. Зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук.: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І.Г. Калетнік. – Одеса, 2004. – 22 с.
160. Антонов С.В. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю при наданні платних медичних послуг: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Сергій Володимирович Антонов. – К., 2006. – 206 с.
161. Антонюк О.І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Олена Ігорівна Антонюк. – Х., 2004. – 205 с.
162. Логвінова М.В. Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / М.В. Логвінова. – К., 2006. – 20 с.
163. Ременяк С.Я. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми особами за цивільним законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / С.Я. Ременяк. – Одеса, 2007. – 20 с.
164. Вердников В.Г. Возмещение вреда, понесенного гражданином при спасании социалистического имущества / В.Г. Вердников, А.Ю. Кабалкин. – М.: Госюриздат, 1963. – 66 с.
165. Седугин П. Обязательства, возникающие из спасания социалистического имущества / П. Седугин // Советская юстиция. – 1963. – № 17. – С. 3–5.
166. Майданик Л. Возмещение вреда, причиненного правомерными действиями / Л. Майданик // Советская юстиция. – 1965. – № 14. – С. 7–8.
167. Новосельцева Л.С. Возмещение вреда, причиненного в состоянии крайней необходимости и необходимой обороны: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 712 „Гражданское право и гражданский процесс” / Л.С. Новосельцева. – М., 1971. – 20 с.
168. Симакова Э.А. Обязательства из спасания социалистического имущества в системе обязательств / Э.А. Симакова // Правоведение. –1975. – № 4. – С. 59–66.
169. Шевченко А.С. Возмещение вреда, причиненного правомерным поведением: автореф. дис. на соиск. науч. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.03 / А.С. Шевченко. – Ленинград, 1986. – 15 с.
170. Зубар В.М. Зобов’язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В.М. Зубар. – К., 2001. – 18 с.
171. Харитонов Е.О. Категории субъективного и объективного риска в советском гражданском праве / Е.О. Харитонов // Проблемы правоведения. – 1979. – Вып. 40. – С. 63–70.
172. Стависский П.Р. Обязательства из ведения дел без поручения и некоторые смежные обязательства в советском гражданском праве / П.Р. Стависский, Е.О. Харитонов // Проблемы социалистической законности. – 1979. – Вып. 4. – С. 104–111.
173. Харитонов Е.О. Обязательства, возникающие из ведения дел без поручения, в советском гражданском праве: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. – Харьков, 1980. – 26 с.
174. Советское гражданское право: Ч. 2 / [Ч.Н. Азимов, М.И. Бару, С.Д. Волошко и др.]; под ред. В.Ф. Маслова, А.А. Пушкина. – К.: Вища школа, 1978. – 494 с.
175. Иоффе О.С. Основы советского гражданского законодательства / О.С. Иоффе, Ю.К. Толстой. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1962. – 216 с.
176. Матвеев Г.К. Теоретические вопросы причинности бездействия / Г.К. Матвеев // Советское государство и право. – 1962. – № 10. – С. 66–67.
177. Стависький П.Р. Відшкодування шкоди, зазнаної при вчиненні дій у громадських інтересах і при рятуванні людини / П.Р. Стависький // Радянське право. – 1962. – № 5.
178. Маслов В.Ф. Обязательства из причинения вреда: учеб. пособ. / В.Ф. Маслов. – Х., 1961. – 103 с.
179. Шапошніков Д.С. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”. – Одеса, 2005. – 25 с.
180. Шапошников Д. Формування зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи, в цивільному законодавстві / Д. Шапошников // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2004. – Вип. 23. – С. 317–325.
181. Шапошников Д. Умови виникнення зобов’язань внаслідок рятування здоров’я та життя фізичних осіб за новим Цивільним кодексом України / Д. Шапошников // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2004. – Вип. 22. – С. 576–583.
182. Чернат В.А. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”. – Одеса, 2006. – 18 с.
183. Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством / Н.С. Малеин. – М.: Наука, 1985. – 150 с.
184. Красавчикова Л.О. Гражданско–правовая охрана личной жизни советских граждан: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Л.О. Красавчикова. – Свердловск, 1979.
185. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан / М.Н. Малеина. – М.: Знание, 1991. – 87 с.
186. Максименко С.Т. Гражданско–правовая охрана личных интересов советских граждан / С.Т. Максименко // Цивилистические проблемы правового статуса личности в социалистическом обществе. – Саратов: Издательство Саратовского университета. – 1982. – С. 12–14.
187. Иванов О.В. Проблемы правовой охраны личных неимущественных благ граждан в социалистическом обществе / О.В. Иванов // Актуальные проблемы социалистического государственного управления. – Иркутск. – Варшава, 1973. – С. 55.
188. Суховерхий В.Л. О развитии гражданско–правовой охраны личных неимущественных прав и интересов граждан / В.Л. Суховерхий // Правоведение. – 1972. – №3. – С. 27–37.
189. Иоффе О.С. Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права / О.С. Иоффе // Советское государство и право. – 1966. – № 7. – С. 54–57.
190. Мезрин Б.Н. Личные неимущественные отношения в предмете советского гражданского права / Б.Н. Мезрин // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник научных трудов. – Свердловск: Издательство Свердловского юридического иниверситета, 1986. – С. 25–33.
191. Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб / З.В. Ромовська // Українське право. – 1997. – №1 (6). – С. 47–60.
192. Шимон С.І. Інститут особистих немайнових прав людини у системі національного законодавства (витоки і розвиток) / С.І. Шимон // Конституція України та проблеми систематизації законодавства: Збірник наукових праць. – К., 1999. – Вип. 5. – С. 151.
193. Малеина М.Н. Содержание и осуществление личных неимущественных прав граждан: проблемы теории и законодательства / М.Н. Малеина // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 16–21.
194. Соловйов А.В. Право людини на життя: цивільно-правові аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / А.В. Соловйов. – Львів, 2005. – 17 с.
195. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я як об’єкт цивільно-правового регулювання (порівняльно-правове дослідження на матеріалах України, Угорської, Словацької та Чеської республіки): дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Сибілла Богданівна Булеца. – Одеса, 2005. – 230 с.
196. Рогова О. Право на життя: розвиток законодавства і суспільно–правової практики / О. Рогова // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2 (37). – С. 206–213.
197. Рогова О.Г. Право на життя в системі прав людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” / О.Г. Рогова. – Х., 2006. – 20 с.
198. Корчевна Л.О. Компенсація моральної шкоди, завданої порушенням особистих немайнових прав, у цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Л.О. Корчевна. – Х., 1998. – 24 с.
199. Шимон С.І. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту суб’єктивних цивільних прав: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. / С.І. Шимон. – К., 1998. – 17 с.
200. Палиюк В.П. Моральный (неимущественный) вред / В.П. Палиюк. – К.: Право, 1999. – 232 с.
201. Паліюк В.П. Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В.П. Паліюк. – Х., 2000. – 18 с.
202. Бурзель Ю. Щодо встановлення верхньої межі відшкодування моральної (немайнової) шкоди / Ю. Бурзель // Право України. – 2003. – № 3. – С. 40–42.
203. Рабінович П.М. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) / П.М. Рабінович, О.В. Грищук // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Наук.–дослідн. Ін–ту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. – Серія І: Дослідження та реферати. – 2004. – Вип. 7. – Л.: Астрон, 2004. – С. 38–47.
204. Булеца С.Б. Проблема визначення розміру компенсації моральної шкоди, заподіяної життю та здоров’ю фізичної особи, в Україні та Угорщині / С.Б. Булеца // Актуальні проблеми держави і права. – 2005. – Вип. 24. – С. 304–309.
205. Синєгубов О.В. Становлення інституту відшкодування моральної шкоди у справах про захист честі, гідності та ділової репутації / О.В. Синєгубов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 33. – С. 344–353.
206. Менглиев Ш. Возмещение морального вреда / Ш. Менглиев. – Душанбе: Таджикский университет, 1998. – 132 с.
207. Михно Е.А. Компенсация морального вреда во внедоговорных обязательствах: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Елена Александровна Михно. – СПб., 1998. – 162 c.
208. Будякова Т.П. Индивидуальность потерпевшего и моральный вред / Т.П. Будякова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2005. – 249 с.
209. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда: анализ и комментарий законодательства и судебной практики / А.М. Эрделевский. – [3-е изд., испр. и доп.] – М.: Волтерс Клувер, 2007. –320 с.
210. Яблочков Т.М. Влияние вины потерпевшего на размер возмещаемых ему убытков / Т.М. Яблочков // Антологія української юридичної думки: в 6 т.; упорядники: Я.М. Шевченко, І.Б. Усенко та ін.; відп. редактор Я.М. Шевченко. – Т. 6: Цивільне право. – К.: Юридична книга, 2003. – С. 476–505.
211. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / И.А. Покровский. – М.: Статут, 1998. – 353 с. (в серии „Классика российской цивилистики”)
212. Антимонов Б.С. К вопросу о понятии и значении причинной связи в гражданском праве / Б.С. Антимонов // Труды научной сессии Всесоюзного института юридических наук 1–6 июля 1946 г. – М.: Юриздат МЮ СССР, 1948. – С. 62–79.
213. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О.А. Красавчиков // Красавчиков О.А. Категории науки гражданского права. Избранные труды: в 2 т. / О.А. Красавчиков. – М.: Статут. – Т. 2. – 2005. – С. 289–464.
214. Стависский П.Р. О субъекте ответственности в обязательствах, возникающих вследствие спасания жизни и здоровья человека / П.Р. Стависский // Правоведение. – 1969. – № 4. – С. 102–106.
215. Церетели Т.В. Деликты создания опасности / Т.В. Церетели // Советское государство и право. – 1970. – № 8. – С. 56–64.
216. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве / Т.В. Церетели. – Тбилиси: Издательство Тбил. университета, 1957. – 274 с.
217. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве / Т.В. Церетели. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Госюриздат, – 1963. – 382 c.
218. Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України / Д. Боброва // Українське право. – 1997. – № 1. – С. 93–100.
219. Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України 1996 р. / Д. Боброва // Українське право. – 1997. – № 3. – С. 180–182.
220. Цивільний кодекс України: коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Х.: Одіссей, 2003. – 856 с.
221. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / [О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць]; за. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. ІІ. – 1088 с.
222. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях): навч. посіб. – [3-є вид., перероб. та доп.] / [Є.О. Харитонов, А.І Дрішлюк, О.М. Калітенко та ін.]; за ред. Є.О. Харитонова, А.І Дрішлюка, О.М. Калітенко. – Х.: Одіссей, 2005. – 576 с.
223. Комментарий к Гражданскому кодексу Украины. – Т. 2. / [А. Довгерт, Н. Кузнецова, А. Подопригора и др.]; под ред. разработчиков проекта ГК А. Довгерта, Н. Кузнецовой, А. Подопригоры и др. – Х.: Одиссей, 2005. – 1040 с.
224. Ігнатенко В.М. Зобов’язання зі створення небезпеки (загрози) за новим Цивільним кодексом України / В.М. Ігнатенко // Проблеми законності. – 2002. – Вип. 53. – С. 67–74.
225. Габріадзе М.Р. Зобов’язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи у цивільному законодавстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / М.Р. Габріадзе. – К., 2007. – 21 с.
226. Гримм Д. Очерки по учению об обогащении / Д. Гримм. – Дерпт, 1891–1893. – Вып. 1–3. – 448 с.
227. Нарбут Н. Об обязательствах, возникающих вследствие неосновательного обогащения / Н. Нарбут // Рабочий суд. – 1924. – № 6–7. – С. 499.
228. Гурвич М. Институт неосновательного обогащения в его основных чертах по Гражданскому кодексу РСФСР / М. Гурвич // Советское право. – 1925. – № 2. – С. 107–108.
229. Рясенцев В.А. Обязательства из так называемого неосновательного обогащения в советском гражданском праве / В.А. Рясенцев // Ученные записки Московского ун–та. – 1949. – Кн. 3.– Вып. 144. – С. 85–106.
230. Толстой Ю.К. Обязательства из неосновательного приобретения или сбережения имущества / Ю.К. Толстой // Вестник Ленинградского университета. – 1973. – № 5. – С. 136–140.
231. Руденченко Н.А. Обязательства, возникающие из неосновательного приобретения или сбережения имущества: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Н.А. Руденченко. – М., 1974. – 21 с.
232. Чернышев В.И. Обязательства из неосновательного приобретения или сбережения имущества по советскому гражданскому праву: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.И. Чернышев. – Л., 1974. – 201 с.
233. Шамшов А.А. Правоотношения, возникающие в результате неосновательного приобретения или сбережения имущества: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / А.А. Шамшов. – Саратов, 1975. – 195 с.
234. Берестова І.Є. Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ірина Еріївна Берестова. – К., 2004. – 202 с.
235. Пучкова Г.В. Зобов’язання, що виникають внаслідок безпідставного набуття або збереження майна за римським приватним правом та їх рецепція у цивільному законодавстві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ганна Валеріївна Пучкова. – О., 2007. – 198 с.
236. Берестова І.Є. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави в підприємницькій діяльності (питання теорії і практики): моногр. / І.Є. Берестова, В.І. Бобрик. – К.: НДІППІП, 2006. – 150 с.
237. Ніколаєнко О.В. Концепція та поняття зобов’язань, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатньої правової підстави в цивільному законодавстві України / О.В. Ніколаєнко // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 28. – С. 231–237.
238. Єрьоменко Г.В. Порівняльна характеристика деліктів з інститутом набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення) та іншими зобов’язаннями по захисту цивільних прав / Г.В. Єрьоменко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 190–200.
239. Канзафарова І.С. Вина як умова деліктної відповідальності в країнах континентальної правової сім’ї / І.С. Канзафарова // Держава і право: Збірник наукових праць: Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2005. – Вип. 29. – С. 372–376.
240. Канзафарова І.С. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) / І.С. Канзафарова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 89–92.
241. Белякова А.М. Возмещение причиненного вреда. Отдельные вопросы / А.М. Белякова. – М.: Издательство МГУ, 1972. – 102 с.
242. Бойко М.Д. Відшкодування шкоди: Правовий аспект: навчал.–практ. посіб. / М.Б. Бойко. – К.: Атіка, 2007. – 328 с.
243. Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского права / А.И. Загорулько. – Х.: Консум, 1996. – 112 с.
244. Менглиев Ш. Восстановительные правоотношения в советском гражданском праве / Ш. Менглиев. – Душанбе: Таджикский университетт, 1986. – 117 с.
245. Поляков И.Н. Ответственность по обязательствам вследствие причинения вреда / И.Н. Поляков. – М.: ГОРОДЕЦ, 1998. – 172 с.
246. Смирнов В.Т. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве: учеб. пособ. / В.Т. Смирнов, А.А. Собчак. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983. – 152 с.
247. Шиминова М.Я. Компенсация вреда гражданам. Гражданско-правовое регулирование / М.Я. Шиминова. – М.: Наука, 1979. – 184 с.
248. Бахчисарайцев Х.Э. К истории гражданских кодексов советских социалистических республик (очерки) / Х.Э. Бахчисарайцев. – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – 160 с.
249. Довгерт А. Концепція кодифікації приватного (цивільного) права / А. Довгерт, О. Підопригова // Українське право. – 1997. – Число 3. – С. 17–23.
250. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории хозяйственного права / О.С. Иоффе. – М.: Статут, 2000. – 777 с.
251. Кузнецова Н.С. Развитие гражданского законодательства Украины: проблемы и перспективы / Н.С. Кузнецова // Альманах цивилистики: Сборник статей. – К.: Правова єдність. – 2008. – Вып. 1. – С. 23–31.
252. Пушкін О.А. Концепція нового Цивільного кодексу України / О.А. Пушкін // Пушкин А.А. Избранные труды / А.А. Пушкін. – Х.: Эспада, 2007. – С. 24–36.
253. Пушкін О. Концепція нового Цивільного кодексу України / О. Пушкін, О. Скакун // Українське право. – 1997. – № 1. – С.8–15.
254. Харитонов Є.О. Новий цивільний кодекс України – завершення кодифікації чи її початок / Є.О. Харитонов // Суспільство. Держава. Право. – 2002. – Вип. І. – С. 7–12.
255. Харитонов Є.О. Друга кодифікація цивільного законодавства в УРСР / Є.О. Харитонов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 2. – С. 30–39.
256. Шевченко Я.Н. Теоретические проблемы правового регулирования гражданской ответственности несовершеннолетних за правонарушения: дис.... докт. юрид. наук: 12.00.03 / Ярославна Николаевна Шевченко. – К., 1981. – 365 c.
257. Русу С. Д. Історія розвитку деліктних зобов’язань в Україні / С. Д. Русу // Право України. – 2001. – № 2. – С. 120–123.
258. Мікуліна М. Відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями: ретроспектива і сьогодення / М. Мікуліна // Право України. – 2004. – № 12. – С. 109–111.
259. Российское законодательство Х–ХХ веков: в 9 т. – М.: Юрид. лит. – Т. 1.: Законодательство Древней Руси. – 1984. – 432 с.
260. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. – Одеса: Юридична література. – Том І: Статут Великого князівства Литовського1529 року. – 2002. – 464 с.
261. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. – Одеса: Юридична література. – Том ІІ: Статут Великого князівства Литовського1566 року. – 2003. – 560 с.
262. Юшков С. В. Общественно-политический строй и право Киевского государства / С. В. Юшков. – М.: Госюриздат, 1949. – 543 с.
263. Толкачова Н. Звичаєве право: навч. посіб. / Н. Толкачова. – К.: Київський університет, 2005. – 367 с.
264. Косяченко Н. И. Развитие системы наказаний в Статутах Великого княжества Литовского / Н. И. Косяченко // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 36. – С. 234–239.
265. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. / [І. Б. Усенко, В. В. Цвєтков, Ю. С. Шемшученко та ін.]; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1997. – 547 с.
266. Нелін О. І. Про розвиток зобов’язального права на Україні на початку ХІХ століття / О. І. Нелін // Проблеми правознавства: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – К., 1990. – Вип. 51. – С. 36–37.
267. Кульчицький В.С. Історія держави і права України: навчал. посіб. / В. С. Кульчицький, М. І. Настюк, Б. Й. Тищик. – Л.: Світ, 1996. – 296 с.
268. Лащенко Р. М. Лекції по історії українського права / Р. М. Лащенко. – К.: Україна, 1998. – 254 с.
269. Никифорак М. В. Державний лад і право на Буковині в 1774–1918 р.р. / М. В. Никифорак. – Чернівці: Рута, 2000. – 280 с.
270. Ромовська З. Українське цивільне право: загальна частина: академічний курс: підруч. / З. Ромовська. – К.: Атіка, 2005. – 560 с.
271. Гессен И. Из иностранной судебной практики: Ответственность частных лиц; Ответственность государства за вред и убытки, причиненные деликтами и quasi-деликтами / И. Гессен // Журнал Министерства юстиции. – СПб.: Типогр. Правительствующего Сената, 1897. – № 9. – С. 307–327.
272. Деларов П. Об ответственности железнодорожных предпринимателей и их агентов за причинение эксплуатацией вреда лицам и имуществу: Юридическое исследование / П. Деларов. – СПб.: Типогр. В. Безобразова, 1874. – 253 с.
273. Беляцкин С. А. Возмещение морального (неимущественного) вреда / С. А. Беляцкин. – СПб.: Право, 1913. – 59 с.
274. Беляцкин С. А. Война и государственное вознаграждение: К вопросу о возмещении населению убытков от военных действий / С. А. Беляцкин. – Петроград: Типография т-ва „Общ. Польза”, 1915. – 79 с.
275. Гражданское уложение: Отдельные виды обязательств. Проект статей о вознаграждении за вред, причиненный недозволенными деяниями с объяснительной запиской / Сост. Э. Э. Пирвиц под рук. А. А. Книрима. –1890. – 355 с.
276. Горбачев В. Новый закон О вознаграждении пострадавших вследствие несчастных случаев служащих, мастеровых и рабочих на железной дороге и членов их семей: Полный текст закона с замечаниями составителя, с извлечениями из решений Правительствующего Сената, с приложением таблиц для определения размера вознаграждения в разных случаях, таблици правил для определения утраты трудоспособности и медицинского освидетельствования / В. Горбачев. – Полтава: Электр. типография А. Л. Ганф, 1913. – 160 с.
277. Гражданское уложение: Кн. 5: Обязательства (Проект Высочайше учрежденной Редакционной Комиссии по составлению Гражданского Уложения). – Т. 5. – Ст. 937–1106; с объяснениями. – СПб., 1899. – 696 с.
278. Ігнатенко В. М. Розвиток правового регулювання позадоговірних зобов’язань / В. М. Ігнатенко // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 1 (24). – С. 130–139.
279. Харитонов Є. О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико–правові аспекти): дис.... доктора. юрид. наук: 12.00.01 / Євген Олегович Харитонов. – Одеса, 1997. – 473 с.
280. Гражданский кодекс советских республик: Текст и практ. коммент / Под ред. А. Л. Малицкого. – X., 1927.
281. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н. Г. Александров. – М.: Юриздат Минюста СССР, 1955. – 176 с.
282. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. / О. С. Иоффе. – Ч. ІІ. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1978. – 174 с.
283. Цивільний кодекс Української РСР: науково–практ. коментар / Під ред. О. Н. Якименка, М. Й. Бару, М. В. Гордона. – К.: Політвидав України, 1971. – 542 с.
284. Менглиев Ш. М. Защита имущественных прав граждан / Ш. М. Менглиев. – Душанбе: Ирфон, 1989. – 156 с.
285. Цивільне право України: підруч.: у 2–х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер. – Т.2. – 2002. – 640 с.
286. Ярошенко К. Б. Обязательства вследствие причинения вреда (глава 59) // Гражданский кодекс Российской Федерации: Ч. 2: Текст, комментарии, алфавитно–предметный указатель / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. – М.: Международный центр финансово–экономического развития, 1996. – С. 579–584.
287. Цивільне право України: підруч.: у 2–х т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін Юре. – Т. 2.: Особлива частина. – 2003. – 408 с.
288. Цивільне право України: підруч. / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776 с.
289. Заїка Ю. О. Українське цивільне право: навч. посіб. / Ю. О. Заїка. – К.: Істина, 2005. – 312 с.
290. Цивільне право України: навчал. посіб. / За заг. ред. Є. О. Мічуріна. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – Х.: Юрсвіт, 2008. – 352 с.
291. Ухвала Судової колегії з цивільних справ Верховного Суду Союзу РСР у справі Марцинюка // Советская юстиция. – 1940. – № 22. – С. 41–42.
292. Судебная практика Верховного Суда СССР. – 1949. – № 10. – С. 27–28.
293. Цивільний кодекс Української РСР. Затверджений законом УРСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963.– № 30. – Ст. 463.
294. Гордієнко А. Відшкодування витрат, здійснених в інтересах інших осіб без доручення / А. Гордієвко, Є. Харитонов // Радянське право. – 1977. – № 2. – С. 66–68.
295. Основы гражданского законодательства Союза ССР и республик // Известия. – 26 июня 1991 г.
296. Цивільний кодекс України. Проект у редакції від 25 серпня 1996 р. // Українське право. – 1996. – Число 2 (спецвипуск). – С. 32–523.
297. Цивільний кодекс України. Проект, прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 5 червня 1997 р. // Українське право. – 1999. – Число 1. – С. 31–558.
298. Кодифікація приватного (цивільного) права України / [А. С. Довгерт, О. А. Підопригора, Д. В. Боброва та ін.]; за ред. А. С. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
299. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. – Т. 1. – 1998. – 672 с.
300. Словарь української мови: в 4–х т.: Т. 1. А–Ж / [упоряд. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко]. – К.: Наукова думка, 1996. – 496 с.
301. Словарь української мови: в 4–х т.: Т. 2. З–Н / [упоряд. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко]. – К.: Наукова думка, 1996. – 588 с.
302. Якушев В. С. О понятии правового института / В. С. Якушев // Правоведение. – 1970. – № 6. – С. 62–72.
303. Цивільний кодекс УСРР. Затверджений постановою ЦВК УСРР від 16 грудня 1922 // ЗУ УСРР. – 1922. – № 55. – Ст. 780.
304. Цивільне право України: підруч.: у 2–х кн. / [Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.]; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер. – Кн. 2. – 1999. – 784 с.
305. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях: учбов. посіб. / [Є. О. Харитонов, О. М. Калітенко, В. М. Зубар та ін.]; за ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. –Х.: Одіссей, 2002. – 640 с.
306. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. – К.: Аконіт. – Т. 2. – 1998. – 910 с.
307. Гражданский кодекс Грузии / Науч. ред. З. К. Бигвава. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 750 с.
308. Гражданский кодекс Республики Молдова. – Кишинев, 2001. – 103 с.
309. Гражданский кодекс Республики Казахстан / Науч. редактирование и предисловие Н. Э. Лившиц. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 1029 с.
310. Гражданский кодекс Российской Федерации: Ч. 1 и 2: С постатейными материалами из практики Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – М.: НОРМА, 1999. – 832 с.
311. Гражданский кодекс Латвийской Республики; [пер. И. Алфеева] / Науч. редакт. и предисл. Н. Э. Лившиц. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 830 с.
312. Лившиц Н. Э. Гражданский закон Латвии 1937 г. и Гражданский кодекс России Н. Э. Лившиц // Гражданский кодекс Латвийской Республики; [пер. И. Алфеева] / Науч. редакт. и предисл. Н. Э. Лившиц. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – С. І–ХХІХ.
313. Гражданское право: учеб.: в 2–х т. / Под ред. Е. А. Суханова. – [2-е изд.]. – М.: БЕК. – Т. 2.; Полутом 2. – 2000. – 544 с.
314. Русу С. Питання гармонізації деліктних зобов’язань цивільного законодавства України до стандартів Європейського Союзу / С. Русу // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу: І Міжнародна науково-методична конференція: маретіали. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 382–387.
315. Цивільний кодекс України: науково–практ. коментар / [Є. О. Харитонов, І. М. Кучеренко, О. І. Харитонова та ін.]; за ред. Є. О. Харитонова. – [3-є вид., перероб. та доп.]. –Х.: Одіссей, 2006. – 1200 с.
316. Харитонов Є. О. Цивільне право України: підруч. / Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Істина, 2007. – 816 с.
317. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: підруч. / [С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик та ін.]; за ред. С. С. Бичкової. – К.: КНТ, 2006. – 498 с.
318. Советское гражданское право: Ч. 2. / [К. К. Лебедев, Б. С. Лесин, В. А. Мусин и др.]; под ред. В. Т. Смирнова, Ю. К. Толстого, А. К. Юрченко. – [2–е изд., исправ. и доп.]. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1982.– 432 с.
319. Ківалова Т. С. Поняття зобов’язань відшкодування шкоди за цивільним законодавством України / Т. С. Ківалова // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 36. – С. 336–341.
320. Егорова М. А. Односторонний отказ от исполнения гражданско-правового договора / М. А. Егорова. – М.: Статут, 2008. – 508 с.
321. Потапова О. А. Принципы гражданского права: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. А. Потапова. – Ульяновск, 2002.
322. Алексеев С. С. Выражение особенностей предмета советского гражданского права в методе гражданско–правового регулирования. Виды гражданских правоотношений и метод гражданско–правового регулирования / С. С. Алексеев // Антология уральской цивилистики. 1925–1989: Сборник статей. – М.: Статут, 2001. – С. 7–53.
323. Яковлев В. Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений: учеб. пособ. / В. Ф. Яковлев. – Свердловск, 1972. – 211 с.
324. Пацурківський П. С. Метод фінансово-правового регулювання / П. С. Пацурківський // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧДУ. – 1997. – Вип. 11: Правознавство. – С. 17–35.
325. Харитонов Є. О. Цивільно-правовий метод: зміна парадигми / Є. О. Харитонов // Часопис цивілістики. – 2006. – Вип. 3. – С. 16–20.
326. Ківалова Т.С. До питання про поняття і складові методу правового регулювання / Т.С. Ківалова, Г.Є. Смелянець // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2003. – Вип. 21. – С. 33–38.
327. Бахрах Д. Н. Административное право России: учебн. [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М.: НОРМА, 2000. – 640 с.
328. Витченко А. М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений / А. М. Витченко. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1974.
329. Сорокин В. Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы / В. Д. Сорокин. – М.: Юрид. лит., 1976. – 142 с.
330. Процевский А. И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А. И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
331. Маштаков К. М. Теоретические вопросы разграничения публичного и частного права: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / К. М. Маштаков. – Волгоград, 2001. – 25 с.
332. Сивий Р. Б. Приватне (цивільне) право в системі права України: моногр. / Р. Б. Сивий. – К.: КВІЦ, 2006. – 214 с.
333. Харитонова О. І. Адміністративно–правові відносини (проблеми теорії): моногр. / О. І. Харитонова. – Одеса: Юридична література, 2004. – 324 с.
334. Харитонова О. І. Адміністративне право як прояв публічного права / О. І. Харитонова // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – 2002. – Том 1. – С. 228–235.
335. Харитонов Є. О. Вступ до цивільного права України: навч. посіб. / Є. О. Харитонов. – К.: Істина, 2006. – 288 с.
336. Кузнєцова Н. С. Поняття та принципи цивільного права / Н. С. Кузнєцова // Практика застосування окремих норм Цивільного кодексу України: практ. посіб. – К.: Ін Юре, 2008. – С. 5–10.
337. Байтин М. И. О принципах и функциях права: новые моменты / М. И. Байтин // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 4–16.
338. Грибанов В. П. Принципы осуществления гражданских прав / В. П. Грибанов // Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – С. 213–232.
339. Литовкин В. Н. Жилищное законодательство: кризис доктрины, смена принципов, от прошлого к настоящему / В. Н. Литовкин // Проблемы современного гражданского права: Сборник статей. – М.: Городец, 2000. – С. 236–275.
340. Достдар Р. М. Рецепція принципів Візантійської Еклоги сучасним сімейним та спадковим законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Р. М. Достдар. – О., 2005. – 20 с.
341. Канзафарова І. С. Принципи цивільно-правової відповідальності / І. С. Канзафарова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 78–82.
342. Бабич І. Г. Принцип справедливості у римському праві та у сучасному зобов’язальному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук.: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. Г. Бабич. – Одеса, 2006. – 21 с.
343. Харитонов Є. О. Принципи цивільного права України / Є. О. Харитонов // Правове життя сучасної України: 10-а ювілейна звітна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу, 27–28 квітня 2007 р.: тези доп. – Одеса, 2007. – С. 228–229.
344. Капустин В. Я. Общая характеристика основных принципов институционной системы Европейского Союза / В. Я. Капустин // Правоведение. – 2000. – № 11. – С. 217–236.
345. Гурджи Ю. А. Правовая защита личности в уголовном процессе: вопросы теории и методологии: моногр. / Ю. А. Гурджи – Одесса: ОРИГУ НАГУ, 2007. – 352 с.
346. Байтин М. И. Сущность права (современное нормативное право понимание на грани двух веков) / М. И. Байтин. – [2–е изд., доп.]. – М.: Право и государство, 2005. – 544 с.
347. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): моногр. / С. П. Погребняк. – Х.: Право, 2008. – 240 с.
348. Недбайло П. Е. Объективное и субъективное в праве (к итогам дискуссии) / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1974. – № 1. – С. 14–25.
349. Бережнов А. Г. „Объективное” и „субъективное” в контексте теоретико-методологических проблем правопонимания / А. Г. Бережнов // Теоретико-методологические проблемы права. – 2007. – Вып. 2. – С. 121–160.
350. Спасибо-Фатєєва І. „Трансцендентна судова мімікрія”, або про принципи права, аналогію закону та права у судовій практиці / І. Спасибо-Фатєєва // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4 (35). – 137–149.
351. Калмыков Ю. Х. О значении общих положений гражданского законодательства / Ю. Х. Калмыков // Калмыков Ю. Х. Избранное: Труды. Статьи. Выступления / Предисл. В. Ф. Яковлева; Сост. О. М. Козырь, О. Ю. Шилохвост. – М.: Статут, 1998. – С. 261–273.
352. Колодій А. М. Принципи права України: моногр. / А. М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
353. Шевчук О. М. Засоби державного примусу у правовій системі України: дис. … канд. юрид.наук / О. М. Шевчук. – Х., 2003.
354. Бабич І. Г. Принцип справедливості у римському праві та у сучасному зобов’язальному праві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ірина Григорівна Бабич. – Одеса, 2006. – 183 с.
355. Клименко О. М. Особливості правового становища держави як суб’єкта приватного (цивільного) права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. М. Клименко. – К., 2006. – 22 с.
356. Голубєва Н. Ю. Правова природа загальних засад цивільного законодавства України / Н. Ю. Голубєва // Правове життя сучасної України: 10–а ювілейна звітна наукова конференція професорсько–викладацького і аспірантського складу, 27–28 квітня 2007 р.: тези доп. – Одеса, 2007. – С. 233–235.
357. Горєв В. О. Поняття та зміст свободи договору як загальної засади цивільного законодавства України / В. О. Горєв // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип.1. – С. 91–99.
358. Горєв В. О. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. О. Горєв. – К., 2007. – 20 с.
359. Ровный В. В. Принцип взаимного сотрудничества сторон при исполнении обязательств в отечественном гражданском праве / В. В. Ровный // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 84–91.
360. Ківалова Т. С. Принципи зобов’язань відшкодування шкоди за Цивільним кодексом України: постановка проблеми / Т. С. Ківалова // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Право. – 2008. – Вип. 9. – С. 282–284.
361. Ивакин А. А. Диалектическая философия: моногр. / А. А. Ивакин. – [2-е изд., переработ. и доп.] – Одесса: Феникс; Суми: Університетська книга; М.: ТрансЛит., 2007. – 440 с.
362. Архів Приморського районного суду м. Одеси: Справа № 2–2462/08.
363. Наливайко О. І. Функції права: поняття, класифікація та генезис / О. І. Наливайко // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 3. – С. 13–18.
364. Гриценко С. П. Латинська мова й основи римського права: навч. посіб. / С. П. Гриценко. – К.: Центр навчал. літератури, 2005. – 336 с.
365. УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. – К.: Ірина, 1999. – УІІ+1551 с.
366. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. – К.: Аконіт. – Т. 4. – 1998. – 941 с.
367. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. – Т. 6. – 2004. – 768 с.
368. Оніщенко Н. М. Функції права: значення, сутність, система / Н. М. Оніщенко, О. М. Лощихін // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 2. – С. 9–13.
369. Плигун Ю. С. Функції правоохоронної діяльності: поняття та законодавче закріплення / Ю. С. Плигун // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 2. – С. 40–44.
370. Цивільне право України: підруч.: у 2 т. / [В. І. Борисова, Л. М. Баранова, І. В. Жилінкова та ін.]; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо–Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер. – Т. 1. – 2004. – 480 с.
371. Цивільне право України: підруч.: у 2–х кн. / [О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.]; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер. – Кн. 1. – 2002. – 720 с.
372. Гражданское право: учеб.: Ч. 1 / Под ред. Т. И. Илларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева. – М.: НОРМА, 1998. – 464 с.
373. Гражданское право Украины: учеб.: в 2–х ч. / [А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.]; под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко, – Х.: Основа. – Ч. 1. – 1996. – 440 с.
374. Цивільне право: підруч.: Ч. 1 / [О. А. Підопригора, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.]; редкол. Д. В. Боброва та ін. – К.: Вентурі, 1997. – 544 с.
375. Цивільне право України: підруч.: Ч. 1. / [Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.]; за ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. –Х.: Право, 2000. – 368 с.
376. Цивільне право України: курс лекц.: у 6–и т. вид. / [Р. Б. Шишка, О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін та ін.]; за ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтора. – [2-е випр. та доп.]. – – Х.: Еспада. – Т. 1. – 2008. – 680 с.
377. Матійко М. В. Про інформаційну функцію цивільного права / М. В. Матійко // Правове життя сучасної України: 9-а звітна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу, 26 квітня 2006 р.: тези доп. – Одеса, 2006. – С. 144–146.
378. Олюха В. Г. Цивільно–правовий договір: поняття, функції та система: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Віталій Георійович Олюха. – К., 2003. – 191 с.
379. Ельяшевич В. Б. Юридическое лицо, его происхождение и функции в римском частном праве / В. Б. Ельяшевич // Ельяшевич В. Б. Избранные труды о юридических лицах, объектах гражданских правоотношений и организации их оборота: в 2 т. / В. Б. Ельяшевич.– М.: Статут. – Т. 1. 2007. – С. 31–430.
380. Ельяшевич В. Б. Юридическое лицо, его происхождение и функции в римском частном праве / В. Б. Ельяшевич. – СПб.: Типо-лит. Шредера, 1910. – 238 с.
381. Явор О. А. Функції шлюбного контракту в сімейному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. А. Явор. – Х., 1996. – 13 с.
382. Кочергіна К. О. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб: проблема співвідношення інтересів, функцій та правових засобів / К. О. Кочергіна // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: міжнародна науково-практична конференція, 29-30 квітня 2004 р.: матеріали. – Х.– К., 2004. – С. 184–191.
383. Ройтберг М. Обеспечительные функции договорных обязательств в условиях рынка / М. Ройтберг // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 10. – С. 21–22.
384. Гражданско-правовой договор и его функции: межвуз. сб. науч. трудов. – Свердловск: УрГУ, 1980. – 143 с.
385. Эррера Хосе Функции хозяйственного договора: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Хосе Эррера. – М., 1980. – 19 с.
386. Вердников В. Г. Функции хозяйственного договора / В. Г. Вердников // Труды ВЮЗИ. – 1971. – Т. 21. – С. 34.
387. Братусь С. Н. Эволюция функций хозяйственного договора / С. Н. Братусь // Гражданское право и экономика. – М.: Издательство ИГиП АН СССР, 1985. – С. 65–70.
388. Луценко І. Позитивна та негативна сторони впливу правових стимулів / І. Луценко // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 4. – С. 99–102.
389. Повышение роли гражданско–правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций: моногр / [Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак, В. В. Луць та ін.]; отв. ред. Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак. – К.: Наукова думка, 1988. – 262 с.
390. Боброва Д. В. Деликтная ответственность и ее роль в охране прав граждан и социалистических организаций / Д. В. Боброва // Повышение роли гражданско–правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций: моногр / [Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак, В. В. Луць та ін.]; отв. ред. Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак. – К.: Наукова думка, 1988. – С. 142–193.
391. Ігнатенко В. Функціонально-компенсаційний аспект позадоговірних зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди / В. Ігнатенко, С. Приступа // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 2(25). – С. 149–154.
392. Попондопуло В. Ф. Об объективных границах, правовых формах и критериях классификации обязательств / В. Ф. Попондопуло // Проблемы гражданского права: Сборник статей. – Л.: Издательство Ленинградского ун-та, 1987. – С. 114–124.
393. Калетнік І. Г. Зобов’язання відшкодування шкоди, завданої працівниками (службовими особами) митних органів, у системі деліктних зобов’язань / І. Г. Калетнік // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2003. – Вип. 18. – С. 555–561.
394. Чернат В. А. Поняття та характерні риси зобов’язань відшкодування шкоди за ЦК 2003 р. / В. А. Чернат // Митна справа. – 2005. – № 2. – С. 94–99.
395. Ківалова Т. С. Концептуальні засади визначення поняття та системи зобов’язань відшкодування шкоди за Цивільним законодавством України / Т. С. Ківалова // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 1. – 116–123.
396. Калетнік І. Г. Зобов’язання відшкодування шкоди, завданої службовими особами митних органів, у системі деліктних зобов’язань за новим Цивільним кодексом України / І. Г. Калетнік // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2004. – Вип. 23. – С. 64–69.
397. Советское гражданское право: учеб.: в 2–х т. / [С. А. Верб, Ю. Е. Добрынин, Т. И. Илларионова и др.]; под ред. О. А. Красавчикова. – [3–е изд., испр. и доп.] – М.: Высшая школа. – Т. 2. – 1985. – 544 с.
398. Красько И. Е. Некоторые теоретические проблемы института возмещения вреда / И. Е. Красько // Актуальные проблемы формирования правового государства: республиканская науччная конференция, 24-26 октября 1990 г.: тезисы докл. и науч. сообщ. – Х., 1990. – С. 118–119.
399. Отраднова О. А. Проблемные вопросы понятия классификации обязательств из нанесения вреда (Гл. 82 ГК Украины) / О. А. Отраднова // Розвиток цивільного законодавства України: шляхи подолання кодифікаційних протиріч: міжнародна науково-практична конференцыя, 28–29 вересня 2006 р.: тези доп. – К., 2006. – С. 276–279.
400. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. / П. М. Рабінович. – [9-е вид., зі змінами]. – Львів: Край, 2007. – 192 с.
401. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенко та ін.]; за ред. В. В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.
402. Харитонов Є. О. Цивільні правовідносини: навчал. посіб. / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова. – К.: Істина, 2008. – 304 с.
403. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности / Л. И. Петражицкий. – СПб.: Лань, 2000. – 806 с.
404. Харитонова О. І. До питання про класифікацію правових відносин / О. І. Харитонова // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2001. – Вип. 125: Правознавство. – С. 13–16.
405. Юриста О. Про поняття та основні ознаки правоохоронних відносин / О. Юриста // Право України. – 1997. – № 10. – С. 55–57.
406. Юриста О. Суб’єкти правоохоронних відносин / О. Юриста // Право України. – 1998. – № 2. – С.73–75.
407. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
408. Малько А. В. Охранительные правоотношения как гарантийная форма личности / А. В. Малько // Вопросы теории охранительных правоотношений: научная конференция: материалы. – Ярославль, 1991. – С. 27– 29.
409. Харитонов Е. О. Гражданское право Украины: учеб. / Е. О. Хариптонов, А. В. Старцев, Е. И. Харитонова. – [4-е изд.] – Х.: Одиссей, 2008. – 920 с.
410. Орлова Е. А. Охранительные гражданско-правовые нормы и правоотношения / Е. А. Орлова, В. А. Носов // Материально-правовые и процессуальные проблемы защиты субъективных прав. – Ярославль, 1983. – С. 13–14.
411. Чернат В. А. Місце зобов’язань із рятування здоров’я та життя фізичної особи у системі недоговірних зобов’язань / В. А. Чернат // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 28. – С. 252–259.
412. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл. – Т. 2. – 1999. – 744 с.
413. Явич Л. С. Общая теория права / Л. С. Явич. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1976. – 288 с.
414. Юриста О. Види правоохоронних відносин / О. Юриста // Право України. – 1997. – № 12. – С. 88–90.
415. Гнатущенко Ю. В. Деякі аспекти генезису правовідносин / Ю. В. Гнатущенко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 31. – С. 58–65.
416. Смирнов В. Т. К понятию регрессных обязательств / В. Т. Смирнов // Правоведение. – 1960. – №1. – С. 70–74.
417. Теория государства и права: курс лекц / [М. И. Байтин, Ф. А. Григорьева, И. М. Зайцев и др.]; под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
418. Белов В. А. Объект субъективного гражданского права, объект гражданского правоотношения и объект гражданского оборота: содержание и соотношение понятий / В. А. Белов // Объекты гражданского оборота: Сборник статей. – М.: Статут, 2007. – С. 6–77.
419. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М.: АН СССР, 1958. – 340 с.
420. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права: вып. 3. / Г. Ф. Шершеневич. – М.: Издание Бр. Башмаковых, 1912. – 805 с.
421. Трубецкой Е. Н. Энциклопедия права / Е. Н. Трубецкой. – К.: Книжный магазин С.И. Иванова и К°, 1906. – 190 с.
422. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М.: Юрид. лит., 1974. – 352 с.
423. Форманюк В. І. Правова природа категорії „цивільна правосуб’єктність” / В. І. Форманюк // Правове життя сучасної України: 10-а ювілейна звітна наукова конференція професорсько-викладацького і аспірантського складу, 27–28 квітня 2007 р.: тези доп. – Одеса, 2007. – С. 252–254.
424. Веберс Я. Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве / Я. Р. Веберс. – Рига: Зинатие, 1976. – 232 с.
425. Витрук Н. В. Общая теория правового положения личности / Н. В. Витрук. – М.: Норма, 2008. – 448 с.
426. Венедиктов А. В. О субъектах социалистических правоотношений / А. В. Венедиктов // Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т.– М.: Статут. – Том 2. – 2004. – 557 с. (Классика российской цивилистики). – С. 498–516.
427. Чорнолуцький Р. В. Проблеми правосуб’єктності осіб у колізійному праві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Руслан Васильович Чорнолуцький. – Одеса, 2006. – 198 с.
428. Подопригора О. А. Гражданско–правовая ответственность за действия несовершеннолетних / О. А. Подопригора, В. П. Ковалев // Правовое положение несовершеннолетних: Сб. науч. трудов. – Краснодар: Издательство Кубан. государственного университета, 1985. – С. 29–37.
429. Михайлич А. М. Гражданские внедоговорные правоотношения с участием несовершеннолетних Правовое положение несовершеннолетних: Сборник научных трудов. – Краснодар: Издательствово Кубан. государственного университета, 1985. – С. 56–71.
430. Карп І. В. Умови відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми особами / І. В. Карп // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2004. – Вип. 23. – С. 228–234.
431. Ременяк С. Я. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми особами за цивільним законодавством України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Станіслав Ярославович Ременяк. – Одеса, 2007. – 212 с.
432. Гражданское право: учеб.: в 2–х т. / [В. С. Ем, И. А. Зенин, Н. И. Коваленко и др.]; под ред. Е. А. Суханова. – [2–е изд. перераб. и доп.]. – М.: БЕК. – Т. 1. – 1998. – 816 с.
433. Зинченко С. А. Проблемы объектов гражданских прав / С. А. Зинченко, В. А. Лапач, Д. Ю. Шапсугов. – Ростов-на-Дону: СКАГС 2001. – 248 с.
434. Санникова Л. В. Об объекте обязательственного правоотношения / Л. В. Санникова // Журнал российского права. – 2004. – № 10. – С. 57–64.
435. Чеговадзе Л. А. Структура и состояние гражданского правоотношения / Л. А. Чеговадзе. – М.: Статут, 2004. – 542 с.
436. Объекты гражданского оборота: Сборник статей / Отв. ред. М. А. Рожкова. – М.: Статут, 2007. – 542 с. (Анализ современного права).
437. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права / Г. Ф. Шершеневич. – [3-е изд.] – Казань, 1901.
438. Синайский В. И. Русское гражданское право / В. И. Синайский. – М.: Статут, 2002. – 608 с. (Классика российской цивилистики)
439. Тарановский В. Ф. Энциклопедия права (по изданию 1922 г.) / В. Ф. Тарановский. – [3–е изд.] – СПб.: Лань, 2001. – 560 с.
440. Астахова М. А. Объект субъективного гражданского права: понятие и признаки / М. А. Астахова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // htth: // findpartners.ru.publ/2-10-2.
441. Гримм Д. Д. К учению об объектах прав / Д. Д. Гримм // Вестник права. – 1905. – Кн. 7. – № 1. – С. 158.
442. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков // Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т. / М. М. Агарков. – М.: Центр ЮрИнфоР. – Т. І. 2002. – С. 189–210.
443. Стучка П. И. Курс советского гражданского права: Ч. 2: Общая часть гражданского права / П. И. Стучка. – М.: Издательство Ком. академии, 1929. – 376 с.
444. Протасов В. Н. Правоотношение как система / В. Н. Протасов.– М.: Юрид. лит., 1991. – 342 с.
445. Гражданское право: учеб. / [М. М. Агарков, С. Н. Братусь, Д. М. Генкин и др.]; под ред. М. М. Агаркова, Д. М. Генкина. – М.: Госюриздат, 1944. – 419 с.
446. Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении / О. С. Иоффе // Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории „хозяйственного права”. – М.: Статут, 2000. – С. 508–693.
447. Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Магазинер Я. М. Избранные труды по общей теории права; Отв. ред. А. К. Кравцов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2006. – 331–350.
448. Гражданское право: в 4 т.: общая часть: учеб. / Отв. ред. Е. А. Суханов. – [3-е изд., перераб. и доп.] – М.: Волтерс Клівер. – Т. 1: Общая часть. – 2004. – 720 с.
449. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика / В. А. Лапач. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 544 с.
450. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Ю. К. Толстой. – Л.: Издательство ЛГУ, 1959. – 281 с.
451. Сенчищев В. И. Объект гражданского правоотношения / В. И. Сенчищев // Актуальные проблемы гражданского права. – М.: Статут. – 1998. – С. 109–160.
452. Мацегорін О. І. Об’єкти цивільних прав у аспекті новітньої кодифікації / О. І. Мацегорін // Часопис Київського університету права. – 2001. – № 1. – С. 50–58.
453. Архів Київського районного суду м. Одеси за 2007 р. Справа № 2 – 1276/2007 р.
454. Домбровський І. П. Відшкодування моральної шкоди / І. П. Домбровський // Практика застосування окремих норм Цивільного кодексу України: практ. посіб. – К.: Ін Юре, 2008. – С. 185–212. (На допомогу судді)
455. Нормативні акти України: CD НАУ Експерт. – Т. 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua/
456. Шимон С. Про розмір відшкодування моральної шкоди / С. Шимон // Право України. – 1998. – № 12. – С. 89–95.
457. Рабінович П. М. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підхід / П. М. Рабінович // Право України. – 2002. – № 4. – С. 100–103.
458. Синєгубов О. В. Відомчий захист честі, гідності та ділової репутації / О. В. Синєгубов // Наше право. – 2006. – № 4. – С. 72–76.
459. Зинченко С. А. Юридические факты в механизме правового регулирования / С. А. Зинченко. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 152 с.
460. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С. Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1963. – 149 с.
461. Генкин Д. М. Право собственности как абсолютное субъективное право / Д. М. Генкин // Советское государство и право. – 1958. – № 6. – С. 92–102.
462. Чеговадзе Л. А. Субъективное гражданское право как элемент правоотношения / Л. А. Чеговадзе // Законодательство. – 2003. – № 6. – С. 29–36.
463. Хропанюк В. Н. Теория государства и права: учеб. пособ. / В. Н. Хропанюк. – М.: Дабахов, Ткачев, Димов. 1995. – 384 с.
464. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1961. – 271 с.
465. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л.: Издательство Ленинградского университета. – 1949. – 141 с.
466. Иоффе О. С. Советское гражданское право: курс лекц.: Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах / О. С. Иоффе. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1958. – 511 с.
467. Иоффе О. С. Советское гражданское право / О. С. Иоффе // Избранные труды: в 4 т. – СПб.: Юридический центр Пресс. – Т. 2: Советское гражданское право. – 2004. – 511 с. – С. 106.
468. Строгович М. С. Развитие прав личности в период развернутого строительства коммунизма / М. С. Строгович // Развитие прав граждан СССР и усиление их охраны на современном этапе коммунистического строительства. – Саратов, 1962. – С. 15.
469. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н. И. Матузов. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1972. – 292 с.
470. Матузов Н. И. О праве в объективном и субъективном смысле: гносеологический аспект / Н. И. Матузов // Правоведение. – 1999. – № 4. – С. 129–143.
471. Кутателадзе О. Д. До питання про визначення підстав виникнення цивільних прав і обов’язків / О. Д. Кутателадзе // Університетські наукові записки. – 2005. – № 3 (15). – С. 133–136.
472. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії / Г. Кикоть // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109–112.
473. Исаков В. Б. Проблемы теории юридических фактов: автореф. дис. на соискание науч. степени доктора юрид. наук / В. Б. Исаков. – Свердловск, 1985. – 27 с.
474. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. – 2003. – №7. – С. 29–33.
475. Синюков В. Н. Особенности юридических фактов в отдельных отраслях советского права / В. Н. Синюков // Актуальные проблемы отраслевых юридических наук. – Саратов: Издательство Саратовского университета. – 1982. – С. 129–138.
476. Синюков В. Н. Роль юридических фактов в процессе правореализации / В. Н. Синюков // Актуальные вопросы советского права (Теория и практика). – Казань: Издательство Казанского университета, 1986. – С. 20–22.
477. Чувакова А. М. Юридичний факт і юридичний склад / А. М. Чевакова // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2001. – Вип. 11. – С. 54–57.
478. Чувакова Г. М. Юридичні факти в сучасних загальнотеоретичних і галузевих дослідженнях / Г. М. Чувакова // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2003. – Вип. 18. – С. 78–83.
479. Иванова З. Д. Юридические факты и возникновение субъективных прав граждан / З. Д. Иванова // Советское государство и право. – 1980. – № 2. – С. 35–38.
480. Харитонов Є. О. Юридичні факти як категорія приватного та публічного права / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: ІХ регіональна науково–практична конференція: матеріали. – Львів, 2003. – С. 55–57.
481. Харитонова О. І. До питання про поняття та класифікацію юридичних фактів / О. І. Харитонова, В. А. Нагорняк // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 28. – С. 12–22.
482. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 171 с.
483. Дашицький Р. Л. Правомірні дії у системі юридичних фактів цивільного права / Р. Л. Дашицький // Актуальні проблеми держави та права. – 2001. – № 7. – С. 127–131.
484. Харитонов Є. О. Деякі проблемні питання визначення поняття та видів юридичних фактів у цивільному праві / Є. О. Харитонов, В. А. Нагорняк // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 33. – С. 7–18.
485. Данилин В. И. Юридические факты в советском семейном праве / В. И. Данилин, С. И. Реутов. – Свердловск: Издательство Уральского университета, 1989. – 156 с.
486. Щеглов В. Н. Юридические факты, вызывающие возникновение и изменение гражданских процессуальных правоотношений / В. Н. Щеглов // Труды Томского университета: Серия юридическая. – 1965. – Т. 183. – С. 151–157.
487. Крашенинников Е. А. Юридические факты в гражданском процессуальном праве / Е. А. Крашенинников // Актуальные проблемы правового регулирования хозяйственной деятельности социалистических организаций. – 1978. – С. 57–66.
488. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков // Красавчиков О. А. Категории науки гражданского права. Избранные труды: в 2 т. / О. А. Красавчиков. – М.: Статут. 2005. – Т. 2. – С.49–241.
489. Рожкова М. Юридические факты в гражданском праве / М. Рожкова. – М., 2006. – 80 с. // Приложение к журналу „Хозяйство и право”. – 2006. – № 7.
490. Кутателадзе О. Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським правом і сучасним цивільним законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. Д. Кутателадзе. – Одеса, 2006. – 19 с.
491. Кутателадзе О. Д. Категорія „юридичні факти” та підстави виникнення зобов’язань за цивільним законодавством України / О. Д. Кутателадзе // Митна справа. – 2005. – Вип. 4. – С. 59–63.
492. Бакунин С. К вопросу об основании возникновения обязательств вследствие причинения вреда жизни или здоровью гражданина / С. Бакунин //Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. – № 1. – С. 13–14.
493. Матвеев Г. К. Основания гражданско–правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 311 с.
494. Матвеев Ю. Кризис традиционных английских теорий об основаниях деликтной ответственности / Ю. Матвеев // ВЮЗИ: Труды. – Т. 6. – 1966. – С. 151–177.
495. Тархов В. А. Основания ответственности по советскому праву / В. А. Тархов // Ученые труды Саратовского юридического иниверситета. – 1969. – № 3 – С. 63–70.
496. Репьев Г. А. К вопросу об основаниях и условиях деликтной ответственности / Г. А. Репьев // „Черные дыры” в Российском законодательстве. – 2007. – № 1. – С. 362–365.
497. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В. А. Тархов. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1973. – 456 с.
498. Алексеев С. С. О составе гражданского правонарушения / С. С. Алєксеев // Правоведение. – 1958. – № 1. – С. 47–53.
499. Алексеев С. С. Избранное / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
500. Чеговадзе Л. А. Система гражданского правоотношения: проблемы теории и практики: моногр. / Л. А. Чеговадзе. – Нижний Новгород, Издательство Нижегородского госуниверситета, 2004. – 327 с.
501. Цивільний кодекс України: науково–практ. коментар / [Є. О. Харитонова, Ю. Л.Бошицький, Р. О. Стефанчук та ін.]; за заг. ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – К.: Правова єдність, 2008. – 740 с.
502. Суханов Е. Л. Гражданское право / Е. Л. Суханов. – [2-е изд. перераб. и доп.]. – М.: Норма, 2000.
503. Словарь української мови: в 4 т.: Т. 4. Р–Я / [упоряд. з додатком власного матеріалу Б. Грінченко]. – К.: Наукова думка, 1997. – 616 с.
504. Белов В. А. Гражданское право: Общая часть: учеб. / В. А. Белов. – М.: Центр ЮрИнфоР, 2002. – 630 с.
505. Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах: Офіційне видання / Верхов. Суд України; [упоряд.: А. Г. Ярема, Л. В. Сидорова]; за заг. ред. А. Г. Яреми. ¬ – К.: Ін Юре, 2007. ¬
506. Савенкова О. В. Возмещение убытков в современном гражданском праве / О. В. Савенкова // Убытки и практика их возмещения: Сборник статей. – М.: Статут, 2006. – С. 6–67.
507. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / За заг. ред. П. І. Шевчука. – К.: Ін Юре. – 2002. – Серія: Бібліотека судді”. ¬ – 416 с.
508. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерки теории) / С. Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1976. – 214 с.
509. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР / Н. С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1981. – 216 с.
510. Малеин Н. С. О моральном вреде / Н. С. Малеин // Государство и право. – 1993. – № 3. – С. 32–39.
511. Паліюк В. П. Розгляд судами справ про розкриття банківської таємниці: практич. посіб. / В. П. Паліюк. – Миколаїв: Іліон, 2008. – 388 с.
512. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань: 1963 – 2005 рр. – Х.: Одіссей, 2006. – С. 287–297.
513. Харитонова О. І. Порушення особистих немайнових прав як підстава виникнення охоронних правовідносин / О. І. Харитонова, І. В. Макаренко // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2003. – Вип. 17. – С. 48–52.
514. Склярова Я. В. Возмещение убытков как способ защиты деловой репутации / Я. В. Склярова // Убытки и практика их возмещения: Сборник статей. – М.: Статут, 2006. – С. 448– 488.
515. Цивільний кодекс України: коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. – Одеса: Юридична література, 2004. – 1112 с.
516. Справа № 22-ц-1908/2006 // Судова практика з відшкодування моральної шкоди / [укладач В. І. Манукян]. – К.: Істина, 2008. – 320 с. – С. 76.
517. Єрьоменко Г. В. Цивільно–правові засоби захисту прав осіб від неправомірних актів органів влади і управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Г. В. Єрьоменко. – Х., 1994. – 24 с.
518. Рабінович П. М. Гідність людини як фундамент її природного права на компенсацію моральної шкоди / П. М. Рабінович, О. В. Грищук // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 2 (29).– С. 14–23.
519. Цивільне право України: підруч.: у 2–х кн. / [Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.]; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер. – Кн. 1. – 1999. – 864 с.
520. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М.: Наука., 1968. – 207 с.
521. Слесарев В. Л. Вред как результат гражданского правонарушения / В. Л. Слесарев // Советское государство и право. – 1976. – № 3. – С. 114–116.
522. Ярошенко К. Б. Понятие и состав вреда в деликтных обязательствах / К. Б. Ярошенко // Проблемы современного гражданского права: Сборник статей. – М.: Городец, 2000. – С. 328–341.
523. Шевченко Я. Н. Понятие и механизм гражданско-правовой ответственности / Я. Н. Шевченко // Повышение роли гражданско–правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций: моногр / [Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак, В. В. Луць та ін.]; отв. ред. Я. Н. Шевченко, А. А. Собчак. – К.: Наукова думка, 1988. – С. 6–58.
524. Васильев С. В. Деликтное судопроизводство (судопроизводство о возмещении вреда): учеб. пособ. / С. В. Васильев. – Х.: Одиссей, 2005. – 448 с.
525. Калетнік І. Г. Загальна характеристика деліктних зобов’язань за римським правом та цивільним правом України / І. Г. Калетнік // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2003. – Вип. 17. – С. 25–29.
526. Красільнікова О. С. Об’єкт страхування деліктної відповідальності / О. С. Красільнікова // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 33. – С. 174–177.
527. Боярський О. О. Деякі питання формування системи деліктних зобов’язань у римському праві / О. О. Боярський // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 31. – С. 147–153.
528. Андреев Ю. Н. Гражданско-правовая ответственность государства по деликтным обязательствам: Теория и судебная практика / Ю. Н. Андреев. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2006. – 425 с.
529. Адміністративне деліктне законодавство: Зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / Автор-упорядник О. А. Банчук. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – 912 с.
530. Додин Е. В. Административная деликтология: курс лекц. / Е. В. Додин. – Одеса: БАХВА, 1997. – 116 с.
531. Додин Е. В. Административная деликтология (учебное пособие) / Е. В. Додин // Сборник научных трудов. – 2007. – Т. ІІ. – 147–254.
532. Додин Е. В. Понятие и предмет административной деликтологии / Е. В. Додин // Сборник научн. трудов. –2007. – Т. ІІ. – 384–391.
533. Царева Л. К. Фінансові делікти: поняття та деякі причини їх скоєння / Л. К. Церева // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса. – 1998. – Вип. 5. – С. 216–222.
534. Коваль Л. В. Административно–деликтное отношение / Л. В. Коваль. – К.: Вища школа, 1979. – 231 с.
535. Шаргородский М. Д. Детерминизм и ответственность / М. Д. Шаргородский // Правоведение. – 1968. – № 1. – С. 40–48.
536. Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит. – 1971. – 240 с.
537. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности (социологический и юридический аспекты) / Ю. А. Денисов. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983. – 142 с.
538. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б. Т. Базылев. – Красноярск: Издательство Красноярского университета, 1985. – 120 с.
539. Чирков А. П. Ответственность в системе права: учеб. пособ. / А. П. Чирков. – Калининград: Издательство Калинингр. университета, 1996. – 77 с.
540. Липинский Д. А. Проблемы юридической ответственности / Д. А. Липинский / Под ред. Р. Л. Хачатурова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 387 с.
541. Козловський А. А. Онтологія юридичної відповідальності / А. А. Козловський // Проблеми філософії права. – Т. ІІ. – Київ–Чернівці: Рута, 2004. – С. 98–111.
542. Иванов А. А. Правонарушение и юридическая ответственность: Теория и законодательная практика: учеб. пособ. / А. А. Иванов. – М.: Юнити-Дана: Закон и право, 2004. – 120 с.
543. Стависский П. Р. Проблемы материальной ответственности субъектов трудового правоотношения: автореф. дис. … докт. юрид. наук/ П. Р. Стависский. – Харьков, 1982. – 32 с.
544. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР: учебн. пособ. / Д. Н. Бахрах. – Свердловск: Издательсво Уральского университета, 1989. – 204 с.
545. Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: моногр. / Н. М. Хуторян. – К.: Інститут держави і права ім. Корецького НАН України, 2002. – 264 с.
546. Венедиктов В. С. Юридична відповідальність працівників ОВС України: моногр. / В. С. Венедиктов. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2003. – 269 с.
547. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навчал. посіб. / За заг. ред. І. П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2002. – 141 с.
548. Черногор Н. Н. Проблемы ответственности в теории муниципального права в практике местного самоуправления / Н. Н. Черногор. – М.: Юриспруденция, 2007. – 304 с.
549. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе // Избранные труды: в 4 т. – СПб.: Юридический центр Пресс, Т. 1: Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – 2003. – С. 194–572.
550. Юридична відповідальність (цивілістичні аспекти) / За ред. Н. І. Титової. – Л.: Вища школа, 1975. – 195 с.
551. Варкалло В. Об ответственности по гражданскому праву / В. Варкалло; [пер. с польск. В. В. Залесского]; Под. ред. и со вступ. статьей С. Н. Братуся. – М.: Прогресс, 1978. – 328 с.
552. Васькин В. В. Гражданско–правовая ответственность / В. В. Васькин, Н. И. Овчинников, Л. Н. Рогович. – Владивосток, 1988. – 184 с.
553. Канзафарова І. С. Договірна відповідальність юридичних осіб в комерційному обігу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. С. Канзафарова. – К., 1999. – 16 с.
554. Доманжо В. Вопрос об ответственности за вред, причиненный при осуществлении права, в проекте нашего гражданского уложения / В. Доманжо // Сборник статей по гражданскому и торговому праву Памяти проф. Габриэля Феликсовича Шершеневича. – М.: Статут, 2005. – С. 426–452.
555. Гомберг Б. И. Гражданская ответственность без вины в отношениях внедоговорных по Гражданскому кодексу: ст. 404 и ст. 407 Гражданского кодекса / Б. И. Гомберг // Право и жизнь. – 1927. – № 1. – С. 20–32.
556. Аскназий С. И. Основные вопросы теории социалистического гражданского права / С. И. Аскназий. – М.: Статут, 2008. – 859 с. (Классика российской цивилистики).
557. Матвеев Г. К. Общие основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев // Советское государство и право. – 1988. – № 8. – С. 36–44.
558. Дубинин Н. П. Генетика, поведение и ответственность: (О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения) / Н. П. Дубинин, И. И. Карпец, В. Н. Кудрявцев. – М.: Политиздат, 1982. – 304 с.
559. Венедиктов А. В. Гражданско–правовая охрана социалистической собственности в СССР / А. В. Венедиктов // Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т.– М.: Статут. – Том 2. – 2004. – С. 467–497.
560. Джавадов Х. А. О. Ответственность в новом Гражданском кодексе Азербайджанской Республики: нововведения, недостатки / Х. А. О. Джавадов // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 31. – С. 287–294.
561. Володарський В. Цивільна відповідальність без вини та Конституція / В. Володарський // Юридичний журнал. – 2002. – № 4. – С. 75–76.
562. Басін К. В. Юридична відповідальність як різновид соціальної відповідальності / К. В. Басін // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К. – 2003. – Вип. 14. – С. 108–114.
563. Недбайло П. Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – № 3. – С. 51–52.
564. Общая теория государства и права: академ. курс: в 2–х т. / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Зерцало. – Том 2: Теория права. – 1998. – 656 с.
565. Пащенко А. О. Конституційна відповідальність: проблема „позитивного” та „негативного” аспекту (загальнотеоретичні питання) / А. О. Пащенко // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – С. 93–97.
566. Проблемы теории государства и права: учеб. пособ. / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Юристъ, 2005.
567. Назаров Б. Л. Социалистическое право в системе социальных свіязей / Б. Л. Назаров. – М.: Юрид. лит., 1976. – 312 с.
568. Строгович М. С. Сущность юридической ответственности / М. С. Строгович // Советское государство и право. – 1979. – № 5. – С. 72–78.
569. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. – К.: Аконіт. – Т. 1. – 1998. – 910 с.
570. Щербак А. И. Социальный механизм юридической ответственности должностных лиц / А. И. Щербак. – К.: Наукова думка, 1986. – 152 с.
571. Ойгензихт В. А. Мораль и право: Взаимодействие. Регулирование. Поступок / В. А. Ойгензихт. – Душанбе: Ирфон, 1987. – 160 с.
572. Шевчук В. В. До питання про поняття і склад конституційних деліктів / В. В. Шевчук // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса. – 2002. – № 1. – С. 50–53.
573. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти / О. Майданник // Право України. – 2001. – № 2. – С. 92–95, 118.
574. Антонова В. П. Административная ответственность и проблемы административного права / В. П. Антонова / Четвертые „Лазаревские чтения”: К 70-летию Бориса Михайловича Лазарева // Государство и право. – 2000. – № 10. – С. 13–42.
575. Колосова Н. М. Конституционная ответственность в Российской Федерации: Ответственность органов государственной власти и иных субъектов права за нарушение конституционного законодательства Российской Федерации / Н. М. Колосова. – М.: Городец, 2000. – 192 с.
576. Терентьев В. И. Уголовная ответственность специального субъекта преступления по уголовному праву Украины: учеб. пособ. / В. И. Терентьев. – Николаев: Дизайн и полиграфия, 2006. – 190 с.
577. Юриста О. В. Правоохоронні відносини: особливості юридичного змісту / О. В. Юриста // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – 2005. – Вип. 8. – С.125–127.
578. Опрышко В. Ф. Ответственность по новому административному законодательству / В. Ф. Опрышко. – К.: Знание УССР, 1983. – 48 с.
579. Горшенев В. М. К вопросу о понятии юридической ответственности в советском праве / В. М. Горшенев // Вопросы советского права: Сборник докладов. – Новосибирск, 1966. – С. 38–46.
580. Советское гражданское право: субъекты гражданського права / [М. И. Брагинский, С. Н. Братусь, В. А. Дозорцев и др.]; под ред. С. Н. Братуся. – М.: Юрид. лит., 1984. – 288 с.
581. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / [Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.]; за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
582. Стависький П. Рецензія на „Юридична відповідальність (цивілістичні аспекти); за ред. Н. І. Титової. – Львів: Вища школа, 1975.– 195 с.” / П. Стависький, Є. Харитонов // Радянське право. – 1976. – № 10. – С. 106–107.
583. Черных Е. В. Вопросы соотношения правовой ответственности и санкций правовой нормы / Е. В. Черных // Ученые записки Саратовского юридического института им. Д. И. Курского. – 1970. – Вып. 19. – Ч. 1. – С. 54–63.
584. Примак В. Д. Цивільно–правова відповідальність юридичних осіб: моногр. / В. Д. Примак. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 432 с.
585. Боднар Т. В. Форми та види відповідальності за порушення договірних зобов’язань / Т. В. Боднар // Розвиток цивільного законодавства України: шляхи подолання кодифікаційних протиріч: міжнародна науково-практична конференція, 28–29 вересня 2006 р.: тези доп. – К., 2006. – С. 124–130.
586. Брагинский М. И. Договорное право. Кн. 1: Общие положення / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – [3–е изд., стереотипное]. – М.: Статут, 2001. – 848 с.
587. Резніченко С. В. Особливості цивільно-правової відповідальності / С. В. Резніченко, О. В. Церковна // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 34. – С. 291–296.
588. Зоидзе В. И. Соотношение договорной и внедоговорной (деликтной) ответственности в советском гражданском праве: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / В. И. Зоидзе. – Тбилиси, 1980. – 23 с.
589. Ярошенко К. Б. Соотношение деликтной и договорной ответственности при причинении вреда жизни и здоровью граждан / К. Б. Ярошенко // Проблемы совершенствования советского законодательства. – 1986. – Вып. 35. – С. 52–64.
590. Смирнова М. А. Соотношение договорной и деликтной ответственности в гражданском праве Российской Федерации / М. А. Смирнова // Юридические лица: Ответственность за нарушение обязательств; под ред. Т. Е. Абовой. – М.: МЗ Пресс, 2004. – С. 167–177.
591. Хохлов Е. Б. Юридические химеры как проблема современной российской правовой науки / Е. Б. Хохлов // Правоведение. – 2004. – № 1. – С. 4–14.
592. Гревцов Ю. И. О юридико-догматических зимерах в современном российском правоведении / Ю. И. Гревцов, Е. Б. Хохлов // Правоведение. – 2006. – № 5. – С. 4–21.
593. Овчинникова К. Д. Преддоговорная ответственность / К. Д. Овчинникова // Законодательство. – 2004. – № 3. – С. 8–15.
594. Майданик Н.И. Преддоговорная ответственность в гражданском праве Украины / Н. И. Майданик // Альманах цивилистики: Сборник статей. – К.: Правова єдність. – 2008. – Вып. 1. – С. 92–117.
595. Майданик Н. Вчення про переддоговірну відповідальність у цивільному праві: еволюція, поняття, порівняльна характеристика / Н. Майданик // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 2. – С. 56–59.
596. Майданик Н. Переддоговірна відповідальність у цивільному праві України: підстави та правова природа / Н. Майданик // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 105–110.
597. Аномалії в цивільному праві України: навч.-практ. посіб. / Відп. ред. Р. А. Майданик. – К.: Юстиніан, 2007. – 912 с.
598. Хвощинский А. Развитие российского договорного права // Изменение и консолидация рыночного законодательства в контексте российской реформы. – М., 2005. – С. 108–109.
599. Сурилов А. В. Теория государства и права: учеб. пособ. / А. В. Сурилов. – К.: Вища школа, 1989. – 439 с.
600. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1955. – 310 с.
601. Біляк О. М. Система принципів інституту юридичної відповідальності / О. М. Біляк // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 1. – С. 17–25.
602. Луспеник Д. Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці / Д. Д. Луспеник / Серія: Судова практика. – Харків: Харків юридичний, 2005. – 432 с.
603. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М.Горшенев. – М.: Юрид. лит., 1972.
604. Примак В. Суть і „сутності” цивільно-правової відповідальності / В. Примак // Юридична Україна. – 2003. – № 3. – С. 38–50.
605. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В. В. Луць. [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
606. Алексеев С. С. Предмет советского социалистического гражданского права / С. С. Алексеев // Ученые труды Свердловского юридического иниверситета. – 1959. – Т. 1. – 336 с.
607. Собчак А. А. О некоторых спорных вопросах общей теории правовой ответственности / А. А. Собчак // Правоведение. – 1968. – № 1. – С. 49–57.
608. Ребане И. Убеждение и принуждение в деле борьбы с посягательствами на советский правопорядок / И. Ребане // Ученые записки Тартусского университета. – 182. – 1966. – Вып. V. – С. 205–206.
609. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права / [И. С. Власов, Н. А. Голованова, В. Н. Еремин и др.]; отв. ред. Н. Ф. Кузнецова. – М.: Юрид. лит., 1991. – 288 с.
610. Фойницкий И. Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением / И. Я. Фойницкий. – М.: Добросвет-2000; Городец, 2000. – 464 с.
611. Посполітак В. Основні теорії про право покарання / В. Посполітак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: ІІІ регіональна наукова конференція, лютий 1997 р.: мареріали. – Львів, 1997. – С. 238–240.
612. Тустановська І. В. Юридична природа штрафів за екологічні правопорушення у США / І. В. Тустановська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: ІІІ регіональна наукова конференція, лютий 1997 р.: матеріали. – Львів, 1997. – С. 209–215.
613. Малеин Н. С. Вина и гражданско–правовая ответственность / Н. С. Малеин // Советская юстиция. – 1968. – № 2. – С. 8.
614. Малеин Н. С. Понятие и основание имущественной ответственности / Н. С. Малеин // Советское государство и право. –1970. – № 12. – С. 36–43.
615. Денисова Т. А. Покарання та його мета / Т. А. Денисова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 3 (29). – С. 209–215.
616. Калмыков Ю. Х. Некоторые вопросы учения о гражданском
правонарушении / Ю. Х. Калмыков // Правоведение. – 1963. – № 3. – С. 133–136.
617. Параскевова С. А. Понятие и социальная сущность гражданского правонарушения (теоретические проблемы): автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. юрид. наук: 12.00.03. / С. А. Параскевова. – М., 2007. – 61 с.
618. Матвеев Г. К. В защиту принципа виновной ответственности между хозорганами / Г. К. Матвеев // Советская юстиция. – 1973. – № 15. – С. 15–17.
619. Трудове право України: підруч. / [Г. І. Чанишева, Н. Б. Болотіна, Т. М. Додіна та ін.]; за ред. Н. Б. Болотіної, Г. І Чанишевої. – К.: Знання, 2000. – 564 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
620. Кодекс законов о труде Украины: научно-практ. коммент. / Под ред. И. Н. Пахомова. – Х.: Одиссей, 2001. – 864 с.
621. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
622. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона); [пер. с франц. В. Захватаева] / Отв. ред. А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с
623. Германское право. Часть І. Гражданское уложение [пер с нем. ] / Серия: Соврем. зарубеж. и междунар. частное право. – М.: Международный центр финансово–экономического развития, 1996. – 552 с.
624. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / А. В. Мицкевич. – М.: Госюриздат, 1962. – 213 с.
625. Гамбаров Ю. С. Гражданское право. Общая часть / Под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2003. – 816 с. (Серия „Русское юридическое наследие”).
626. Ватрас В. А. Сімейна деліктоздатність як елемент сімейної правосуб’єктності / В. А. Ватрас // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2005. – № 4 (16). – С. 108–113.
627. Ватрас В. А. Суб’єкти сімейних правовідносин / В. А. Ватрас: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. А. Ватрас. – К, 2008. – 17 с.
628. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права / С. С. Алексеев. – [Вып. 2]. – Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1964. – 521 с.
629. Примак В. Д. Деліктоздатність як елемент змісту цивільної правосуб’єктності юридичної особи / В. Д. Примак // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 1–2 (9–10). – С. 98–104.
630. Чорна Ж. Л. Цивільно-правовий захист майнових прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право”. – Л., 2005. – 17 с.
631. Васькин В. В. Дифференциация гражданской правосубъектности: Правовое положение несовершеннолетних / В. В. Васькин, Е. О. Харитонов // Сборник научных трудов. – Краснодар: 1985. – С. 12–15.
632. Гражданский кодекс Украины: научно-практический комментарий / [Е. О. Харитонов, И. И. Кучеренко, Е.И. Харитонова и др.]; под ред. Е. О. Харитонова; Н. Ю. Голубевой. – [6-е изд., с измен. и доп.]. – Х.: Одиссей, 2008. – 1280 с.
633. Судова практика: відшкодування шкоди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nau. kiev. ua.
634. Гражданское право: Т. 1. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – [6-е изд., перераб. и доп]. – М.: ТК Велби, 2002. – 776 с.
635. Примак В. Ознаки юридичної особи, її цивільна правосуб’єктність і відповідальність – питання правового зв’язку та взаємної обумовленості / В. Примак // Юридична Україна. – 2003. – № 9. – С. 15–26.
636. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання / О. Зелена // Право України. – 2003. – № 4. – С. 21–25.
637. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с. (Классика российской цивилистики).
638. Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права: учеб. [для вузов] / И. Б. Новицкий. – М.: Зерцало, 2000. – 400 с.
639. Антонов С. В. Розмежування договірної та деліктної відповідальності за шкоду здоров’ю, заподіяну при наданні шкоди, за договором про надання медичної допомоги / С. В. Антонов // Держава і право. – 2003. – Вип. 23. – С. 331–336.
640. Осетинська Г. А. Відповідальність за порушення законолдаства про захист прав споживачів у сфері надання послуг / Г. А. Осетинська // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 3. – С. 51–57.
641. Грибанов В. П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей / В. П. Грибанов // Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – С. 342–346.
642. Пендяга Г. Сувора відповідальність / Г. Пендяга // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 20–24.
643. Пендяга Г. Особливості регулювання цивільно-правової відповідальності в окремих системах права / Г. Пендяга // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10. – С. 11–15.
644. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1985. – 190 с.
645. Кінаш Я. Трансформація юридичної відповідальності як один із інструментів побудови демократичного суспільства / Я. Кінаш // Право України. – 2006. – № 8. – С. 106–110.
646. Церковна О. В. Наявність складу правопорушення, як підстава цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди / О. В. Церетели // Південноукраїнський правничий часопис. – №1. – 2008. – С. 140–142.
647. Тебряев А. А. Меры ответственности и меры защиты в гражданском праве / А. А. Тебряев // Юридическая мысль. – 2001. – № 6. – С. 60–71.
648. Проблемы общей теории права и государства: учеб. / [Н. В. Варламова, В. В. Лазарев, В. В. Лапаева и др.]; под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М.: НОРМА, 2001. – 832 с.
649. Алексеев С. С. Линия права / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 2006. – 461 с.
650. Трубін І. Загальні проблеми юридичної відповідальності за бюджетні правопорушення / І. Трубін // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С. 97–101.
651. Стрельник О. Л. Про визначення понять „виключення юридичної відповідальності” та „звільнення від юридичної відповідальності” / О. Л. Стрельник, О. В. Церковна // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 31. – С. 127–133.
652. Церковна О. В. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності / О. В. Церковна // Південноукраїнський правничий часопис. – № 3. – 2007. – С. 140–141.
653. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (теоретико-правовий аспект): моногр. / Є. О. Мічурін. – Х.: Юрсвіт, НДІ Приватного права та підприємництва АПрН України, 2008. – 482 с.
654. Черданцев А. Ф. Теория государства и права: учеб. / А. Ф. Черданцев. – М.: Юрайт–М, 2001. – 432 с.
655. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: моногр. / Ю. В. Баулін. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
656. Підюкова Т. П. Цивільно-правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності (за нереабілітуючими обставинами): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Т. П. Підюкова. – К., 2004. – 20 с.
657. Скворцова О. В. Зміна обставин як підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу / О. В. Скворцова // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених – 2006. – Вип. 9. – С. 188–194.
658. Церковна О. В. Непереборна сила та випадок як підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності / О. В. Церковна // Підприємництво і море: круглий стіл, 26 листопада 2007 р.: тези доп. – Одеса, 2008. – С. 32–34.
659. Чувакова А. М. Проблема дефектности юридических фактов / /А. М. Чувакова // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 1999. – Вип. 6. – Ч. 1. – С. 115–121.
660. Комаров С. А. Теория государства и права: учебно-методич. пособ. / С. А. Комаров, А. В. Малько. – М.: НОРМА, 2001. – 448 с.
661. Шалаєв В. М. Самозахист відповідно до статей нового Кримінального кодексу України / В. М. Шалаєв // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 1. – С. 227–230.
662. Кримінальний кодекс України: науково-практ. коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гаврик та ін.]; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – Х.: Одіссей, 2004. – 1152 с.
663. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2005 р.р. – Х.: Одіссей, 2006. – С. 33–35.
664. Донцов С. Имущественная ответственность за вред, причиненный в состоянии необходимой обороны и крайней необходимости / С. Донцов // Социалистическая законность. – 1973. – № 7. – С. 37–39.
665. Нинидзе Ф. Г. Субъекты возмещения вреда, причиненного в состоянии крайней необходимости / Ф. Г. Нинидзе // Проблемы государства и права. – 1974. – Вып. 9. – С. 187–193.
666. Вереша Р. В. Проблема вини в теорії кримінального права: навчал. посіб. / Р. В. Вереша. – Атіка, 2005. – 464 с.
667. Примак В. Визначення вини як умови цивільно-правової відповідальності / В. Примак // Право України. – 2002. – № 10. – С. 115–117.
668. Примак В. Д. Вина і добросовісність у цивільному праві (теорія, законодавство, судова практика) / В. Д. Примак. – К.: Юрнком Інтер, 2008. – 432 с.
669. Гуржій Т. Інтро-об’єктна диалектика адміністративно-деліктного концепту вини / Т. Гуржій Право України. – 2006. – № 1. – С. 25–28.
670. Практика застосування окремих норм Цивільного кодексу України: практ. посіб. – К.: Ін Юре, 2008. – С. 54–56. (На допомогу нотаріусу)
671. Донська Л. Д. Причинний та обумовлюючий зв’язки в цивільному праві / Л. Д. Донська // Держава і право: Збірник наукових праць. К.: Інститут держави і права ім. В.І.Корецького. – 2005. – Вип. 32. – С. 295–300.
672. Єрьоменко Г. В. Еволюція конкуренції норм договірної і деліктної відповідальності / Г. В. Єрьоменко // Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики: кол. моногр. / За ред. Я. М. Шевченко. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 144–168.
673. Про захист прав споживачів: Закон України від 5.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84.
674. Брагинский М. И. Договорное право. Кн. 2: Договоры о передаче имущества / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2000. – 800 с.
675. Брагинский М. И. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2002. – 1038 с.
676. Харитонов Е. О. Гражданское право. Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: учеб. пособ. / Е. О. Харитонов, Н. А. Саниахметова. – К.: А.С.К., 2003. – 832 с.
677. Антонов О. А. Строковий трудовий договор: проблеми забезпечення юридичних гарантий права на працю / О. А. Антонов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 2. – С. 163–167.
678. Гражданское и семейное право: учебно–практ. справочник / [Е. О. Харитонов, Р. Ф. Гонгало, С. А. Погребной и др.]; под ред. Е. О. Харитонова. – Х.: Одиссей, 1999. – 544 с.
679. Агарков М. М. К вопросу о договорной ответственности / М. М. Агарков // Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву: в 2–х т. / М. М. Агарков. – М.: Центр ЮрИнфоР. – Т. 2. – 2002. – С. 60–69.
680. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди: Пункт 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 1 квітня 1994 р. // Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. – С. 83–85.
681. Габриадзе М. Р. Гражданско-правовые последствие создания угрозы жизни, здоровью и имуществу физического лица или имуществу юридического лица при осуществлении предпринимательской деятельности, связанной с морем / М. Р. Габриадзе // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 28. – С. 179–184.
682. Габріадзе М. Р. Зобов'язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, у цивільному законодавстві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Мерабі Рубенович Габріадзе. – К., 2007. – 178 с.
683. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – [2-е вид., перероб. і доп.] – К.: Юрінком Інтер, 2008. – Т. ІІ. – 1088 с.
684. Ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 серпня 2004 р. // Рішення Верховного Суду України. – К., 2005. – Випуск 1 (10). – С. 34–35.
685. Пучкова Г. В. Формування концепції зобов’язань, які виникають внаслідок безпідставного збагачення у цивільному праві України / Г. В. Пучкова / Г. В. Пучкова // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія Право. – 2007. – Вип. 7. – С. 181–185.
686. Толстой Ю. К. Проблема соотношения требований о защите гражданских прав / Ю. К. Толстой // Правоведение. – 1999. – № 2. – С. 138–140.
687. Толстой В. С. Понятие обязательства по советскому гражданскому праву / В. С. Толстой // Ученые записки ВЮЗИ. – 1971.– Вип. 19. – С. 102–121.
688. Шамшов А. А. Обязательства из неосновательного приобретения или сбережения имущества: учеб. пособ. / А. А. Шамшов. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1975. – 50 с.
689. Майданик Р. А. Проблеми регулювання довірчих відносин у цивільному праві: дис.... докт. юрид. наук: 12.00.03 / Роман Андрійович Майданик. – К., 2003. – 511 с.
690. Майданик Р. А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві / Р. А. Майданик. – К.: Київський університет, 2002. – 502 с.
691. Толстой Ю. К. Проблема соотношения требований о защите гражданских прав / Ю. К. Толстой // Ежегодник российского права. – М.: НОРМА, 2000. – С. 81–92.
692. Харитонов Е. О. Обязательства, возникающие из ведения дел без поручения, в советском гражданском праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Евгений Олегович Харитонов. – Х., 1980. – 203 с.
693. Зубар В. М. Зобов’язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Володимир Михайлович Зубар. – К., 2001. – 178 с.
694. Чернат В. А. Поняття та характерні риси зобов’язань, виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи / В. А. Чернат // Митна справа. – 2005. – № 4. – С. 96–100.
695. Новицкая Т. Е. Правовое регулирование имущественных отношений в России во второй половине ХУШ века: моногр. / Т. Е. Новицкая. – М.: Зерцало–М, 2005. – 568 с.
696. Цивільне право України: у 2–х кн. / [О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.]; за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер. – Кн. 2. – 2002. – 640 с.
697. Носов В. А. Внедоговорные обязательства: учеб. пособие / В. А. Носов. – Ярославль, 1987. – 76 с.
698. Носов В. А Внедоговорные обязательства, возникающие из правомерных действий / В. А. Носов // Проблемы защиты субъективных прав и гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1981. – С. 43–44.
699. Цивільний кодекс України: науково–практ. коментар / За ред. розробників проекту ЦК України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.
700. Антонюк О. І. Заходи самозахисту цивільних прав та інтересів / О. І. Антонюк // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 23–27.
701. Антонюк О. І. Право на самозахист учасників цивільних правовідносин – ще один крок у напрямку ствердження людини найвищою соціальною цінністю / О. І. Антонюк // Підприємництво, господарство і право. – 2003.– № 10. – С. 98–102.
702. Азімов Ч. Н. Здійснення самозахисту в цивільному праві / Ч. Н. Азімов // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2 (25). – С. 137–139.
703. Чернат В. А. Зобов’язання з рятування здоров’я та життя фізичної особи у контексті самозахисту / В. А. Чернат // Проблеми правового забезпечення підприємницької діяльності, пов’язаної з морем: науково-практична конференція, 17 березня 2006 р.: тези доп. – Одеса, 2006. – С. 141–142.
704. Шевченко Я. М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності: моногр. / Я. М. Шевченко, М. В. Венецька, І. М. Кучеренко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 104 с.
705. Антонюк О. І. Деякі аспекти визначення місця самозахисту цивільних прав у системі правового захисту / О. І. Антонюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 170–177.
706. Кораблева М. С. Защита гражданских прав: новые аспекты / М. С. Кораблева // Актуальные вопросы гражданского права / Под. ред. М. И. Брагинчсокго. Исследовательский центр частного права. Российская шкода частного права. – М.: Статут, 1998. – С. 88–89.
707. Пацурківський Ю. П. Правовий режим майна суб’єктів підприємницької діяльності / Ю. П. Пацурківський. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.
708. Свердлык Г. А. Понятие и юридическая природа самозащиты гражданских прав / Г. А. Сведдлык, Э. Л. Страунинг // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 17–24.
709. Музика Л. А. Проблеми права комунальної власності в Україні: моногр. / Л. А. Музика. – К.: Атіка, 2006. – 228 с.
710. Сидельников Р. Ознаки самозахисту цивільних прав / Р. Сидельников // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2 (37). – С. 214–222.
711. Мочкош Я. Необхідна оборона в кримінальному праві України / Я. Мочкош // Право України. – 2006. – № 6. – С. 95–99.
712. Неврев А. В. Необходимая оборона: проблемы квалификации и правоприменения: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Андрей Валерьевич Неврев. – М., 2003. – 170 с.
713. Самойленко О. М. Поняття та види перевищення меж необхідної оборони / О. М. Самойленко // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 29. – С. 508–519.
714. Лупіносова О. М. Поняття та види перевищення меж необхідної оборони / О. М. Лупіносова // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 32. – С. 220–224.
715. Плешаков А. М. Институт крайней необходимости в российском уголовном праве / А. М. Плешаков, Г. С. Шкабин. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 240 с.
716. Нинидзе Ф. Г. К понятию крайней необходимости в советском гражданском праве /Ф. Г. Нинидзе // Проблемы государства и права на современном этапе. – М.: ИГПАН СССР. – 1974. – Вып. 8. – С. 178–184.
717. Нинидзе Ф. Г. Крайняя необходимость по советскому гражданскому праву: автореф. дис. на соискание науч. степени канд..юрид.наук / Ф. Г. Нинидзе. – М., 1974. – 17 с.
718. Волков О. А. Ознаки крайньої необхідності за цивільним законодавством України / О. А. Волков // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2006. – Вип. 28. – С. 174–179.
719. Волков О. А. Ознаки крайньої необхідності за цивільним законодавством України / О. А. Волков // Правове життя сучасної України: 9-а звітна наукова конференція професорсько–викладацького і аспірантського складу, 26 квітня 2006 р.: тези доп. – Одеса, – 2006. – С. 170–172.
720. Волков О. А. Ознаки крайньої необхідності за цивільним та кримінальним законодавством України: порівняльний аналіз / О. А. Волков // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2007. – Вип. 33. – С. 56–60.
721. Нинидзе Ф. Г. Юридическая природа и субъекты обязательства возмещения вреда, причиненного в состоянии крайней необходимости / Ф. Г. Нинидзе // Вестник АН Грузинской ССР. – Серия философии, психологии, экономики и права. – 1973. – № 4. – С. 23–28.
722. Винокуров В. Н. Крайняя необходимость как обстоятельство, исключающее преступность деяния: дис. … канд. юрид. наук / В. Н. Винокуров. – Рязань, 1999. – 208 с.
723. Внедоговорные обязательства. Авторское, изобретательское и наследственное право: Учебное пособие. / Отв. ред. В. А. Рясенцев. – М., 1980. – 78 с.
724. Медведев М. Ф. Гражданско-правовая ответственность за вред, причиненный при превышении пределов необходимой обороны и при крайней необходимости / М. Ф. Медведев // Юридическая ответственность в советском обществе. Труды Высшей следственной школы МВД СССР. – Волгоград: Издательство ВСШ МВД СССР, 1974. – Вып. 9. – С. 121–132.
725. Харитонов Є. О. Відшкодування шкоди, завданої діями водіями в стані крайньої необхідності / Є. О. Харитонов // Радянське право. – 1976. – № 11. – С. 75–78.
726. Донцов С. Е. Гражданско-правовые внедоговорные способы защиты социалистической собственности / С. Е. Донцов. – М.: Юрид. лит., – 1980. – 144 с.
727. Болокан І. Засоби захисту права власності підприємців у недоговірних зобов’язаннях / І. Болокан // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 12. – С. 151–154.
728. Болокан І. В. Зобов’язально-правові та спеціальні засоби захисту права власності в підприємницькій діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. В. Болокан. – К., 2008. – 20 с.
729. Автаева Н. Е. Гражданско–правовая защита социалистической собственности / Н. Е. Автаева, Н. П. Волошин. – М.: Юрид. лит., 1974.
730. Дзера І. О. До питання про поняття та класифікацію цивільно–правових засобів захисту права власності / І. О. Дзера // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Правознавство. – Чернівці: ЧДУ. – 1999. – Вип. 70. – С. 36–40.
731. Право собственности: Актуальные проблемы / Отв. ред. В. Н. Литовкин, Е. А. Суханов, В. В. Чубаров.– М.: Статут, 2008.
732. Дзера І. О. Цивільно–правові засоби захисту права власності в Україні / І. О. Дзера. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
733. Дзера І. О. Віндикаційний позов у цивільному праві / І. О. Дзера //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Правознавство. – Чернівці: ЧДУ. – 2000. – Вип. 82. – С. 31–37.
734. Моргунов С. В. Виндикация в гражданском праве. Теория. Проблемы. Практика / С. В. Моргунов. – М.: Статут, 2006. – 301 с.
735. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование кономических отношений: учеб. пособие. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1986.
736. Маттеи У. Основные положения права собственности / У. Маттеи, Е. А. Суханов. – М.: Юристъ, 1999.
737. Право власності в Україні / За ред. Я. М. Шевченко. – К.: Бліц-Інформ, 1996.
738. Право собственности в СССР / Под ред. Ю. К. Толстого, В. Ф. Яковлева. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
739. Васильченко В. В. Коментар та постатейні матеріали до законодавства України про власність / В. В. Васильченко, О. О. Михайленко. – Х.: Одіссей, 2007. – 800 с.
740. Дзера І. О. Цивільно–правові засоби захисту права власності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03.„Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. О. Дзера. – К., 2001. – 21 с.
741. Жилінкова І. Превентивний спосіб захисту права власності // Вісник Академії правових наук України / І. Жилінкова. – 2005. – № 3 (42). – С. 130–136.
742. Васильченко В. В. Коментар та постатейні матеріали до законодавства України про власність та інші речові права / В. В. Васильченко, О. О. Михайленко. – Х.: Одіссей, 2007. – 800 с.
743. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні: моногр. / О. В. Дзера – К.: Вентурі, 1996. – 272 с.
744. Боннер А. Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе / А. Т. Боннер. – М.: Юрид. лит., 1980. – 160 с.
745. Бару М. О. О субсидиарном применении норм гражданского права к трудовым правоотношениям / М. О. Бару // Советская юстиция. – 1963. – № 14. – С. 17.
746. Калмыков Ю. Х. Условия субсидиарного применения норм гражданского законодательства к семейным отношениям / Ю. Х. Калмыков // Калмыков Ю. Х. Избранное: Труды. Статьи. Выступления / Ю. Х. Калмыков. – М.: Статут, 1998. – С. 74–78.
747. Харитонов Є О. Субсидіарне застосування норм цивільного законодавства до житлових правовідносин / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова // Проблеми правознавства. – 1990. – № 51. – С. 59–65.
748. Петров В. Колхозное законодательство в судебной практике / В. Петров // Советская юстиция. – 1972. – № 13. – С. 14.
749. Ківалова Т. С. Зобов’язання відшкодування шкоди у цивільному законодавстві України (теоретичні аспекти): моногр. / Т.С. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2008. – 360 с.
750. Право власності в Україні: навч. посіб. / [О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, О. А. Підопригора та ін.]; за заг. ред О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
751. Відшкодування шкоди, завданої правам власника // Цивільне право України: підручник в 2-х т. / [Є. О. Харитонов, О. В. Дзера, В. В. Дудченко та ін.]; за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей. – Т. 1. – 2008. – 621–622.
752. Ківалова Т. С. Відшкодування шкоди у системі способів захисту прав власника / Т. С. Ківалова // Вісник прокуратури. – 2008. – № 4. – С. 97–103.
753. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: підруч. / [О. П. Орлюк, І. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.]; за ред. О. П.Орлюк, О. Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 2007.
754. Бошицький Ю. Л. Право інтелектуальної власності: навчальний посібник / Ю. Л. Бошицький. – К.: Логос, 2007.
755. Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько–правовий аспект / Р. Б. Шишка. –Харків: Вид–во Нац. ун–ту внутр.справ, 2002. –368 с.
756. Ківалова Т. С. Відшкодування шкоди, завданої порушенням права інтелектуальної власності / Т. С. Ківалова // Проблеми права інтелектуальної власності: круглий стіл, 14 березня 2008 р.: тези доп. – Одеса, 2008. – С.10–13.
757. Мельник О. М. Проблема охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в Україні / О. М. Мельник. –Харків: Видавництво Національного університету внутрішніх спра, 2002.
758. Чечі, Дьордь Охорона інтелектуальної власності в Угорському праві: моногр. / Дьордь, Чечі / За заг ред. і в пер. Ю. Л. Бошицького. – К.: Логос, 2006. – 184 с.
759. Антонюк О. І. Деякі загальнотеоретичні питання визначення поняття правового захисту у цивільному праві / О. І. Антонюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. – 2002. – № 2. – С. 309–319.
760. Харитонова О. І. Право власності і право інтелектуальної власності: проблема співвідношення / О. І. Харитонова // Проблеми права інтелектуальної власності: круглий стіл, 14 березня 2008 р.: тези доп. – Одеса, 2008. – 5–6.
761. Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. – Ст. 349.
762. Александрова К. И. Общая авария и порядок ее оформления / К. И. Александрова. – М.: Морской транспорт, 1967. – 44 с.
763. Баринов И. И. определение размера вознаграждения за спасение на море (обобщение практики Морской арбитражной комиссии по делам о спасании судов и грузов за период 1945-1969 гг.) / И. И. Баринов. – М.: СоюзморНИИпроект, 1971. – 90 с.
764. Жилин И. С. Общая авария и вопросы морского права / И. С. Жилин. – М.–Л.: Морской транспорт, 1951. – 80 с.
765. Мещеряков Д. В. Институт общей аварии в современном морском праве / Д. В. Мещеряков // Журнал Российского права. – 2001. – № 6. – С. 122–127.
766. Сидоренко А. В. Чрезвычайные морские происшествия (правовые аспекты) / А. В. Сидоренко. – Одесса: Латстар, 2001. – 400 с.
767. Сидорченко В. Ф. Правовые проблемы охраны человеческой жизни и имущества на море / В. Ф. Сидоренко. – Л.: Издательство ЛГУ, 1983. – 129 с.
768. Харитонов Е. О. К вопросу о юридической природе общей аварии / Е. О. Харитонов // Проблемы правоведения. – 1976. – Вып. 34. – С. 72–78.
769. Шемонаєв В. Ю. Загальна аварія як підстава виникнення цивільних правовідносин / В. Ю. Шемонаєв // Часопис Київського університету права. – 2002. – № 4. – С. 59–73.
770. Шемонаєв В. Ю. Загальна аварія (цивілістичні аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. Ю. Шемонаєв. – К., 2003.– 19 с.
771. Науково–практичний коментар до цивільного законодавства України: в 4 т. / [А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Рoтань.] – Т. 1. – К.: А.С.К.; Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2004. – 928 с.
772. Додин Е. В. Санкционированное вмешательство в сфере торгового мореплавания: учеб. пособ. / Е. В. Додин; В. В. Серафимов. – Одесса: Юридическая литература, 2001. – 152 с.
773. КТМ РФ – СЗ РФ. – 1999.– № 18. – Ст. 2207.
774. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания Российской Федерации / Под ред. Г. Г. Иванова. – Спарк, 2000. – 734 с.
775. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
776. Шемонаєв В. Ю. Загальна аварія (цивілістичні аспекти): дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Володимир Юрійович Шемонаєв. – К., 2003.
777. Комментарий к Кодексу торгового мореплавания Союза ССР. – М.: Транспорт, 1973. – 400 с.
778. Рабінович С. Субсидіарність як природно-правова засада юридичного регулювання / С. Рабінович // Право України. – 2006. – № 1. – С.25–28.
779. Стависький П. Субсидіарне застосування норм цивільного права до регулювання відносин по відшкодуванню збитків у трудовому праві / П. Стависький // Радянське право. – 1977. – № 3. – С. 65.
780. Стависский П. Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве / П. Р. Стависский. – Киев – Одесса: Вища школа, 1982.
781. Ківалова Т. С. Спірні питання застосування норм цивільного законодавства при загальній та окремій аваріях / Т. С. Ківалова // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література. – 2008. – Вип. 39. – С. 264–269.
782. Ківалова Т. С. Застосування норм цивільного законодавства до відносин відшкодування шкоди, завданої при надзвичайних морських подіях / Т. С. Ківалова // Митна справа. – 2008. – № 3. – С. 44–48.
783. Ківалова Т. С. Застосування норм цивільного законодавства при відшкодуванні шкоди, завданої на морі / Т. С. Ківалова // Підприємництво і море: круглий стіл, 26 листопада 2007 р.: тези доп. – Одеса, 2008. – С. 7–9.
784. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
785. Цивільне право України: підруч.: в 2–х т. / [Є. О. Харитонов, І. А. Безклубий, В. В. Луць та ін.]; за ред. Є. О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей. – Т. 2. – 2008. – 872 с.
786. Цивільне право України: підруч.: в 2–х т. / [Є.О. Харитонова, О.В. Дзера, В.В. Дудченко та ін.]; за ред. Є.О. Харитонова, Н. Ю. Голубєвої. – Х.: Одіссей. – Т. 1. – 2008. – 832 с.
787. Цивільне право України: підруч.: у 2–х кн. / [О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – [2-е вид., доп. і перероб.]. – К.: Юрінком Інтер. – Кн. 2. – 2005. – 640 с.