Распечатать страницу

Лекція №4 - Патентний захист інтелектуальної власності

« Назад

Код роботи: 2690

Вид роботи: Лекція

Предмет: Інтелектуальна власність в науково-технічній діяльності

Тема: №4, Патентний захист інтелектуальної власності

Кількість сторінок: 27

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: 200 грн

Вступ

1. Права і обов'язки патентовласника

2. Критерій патентоспроможності – "новизна"

3. Критерій патентоспроможності – "рівень винахідництва"

4. Критерій патентоспроможності "промислова застосовність"

5. Об'єкти винаходів

6. Державна експертиза винаходів

Відповідно до патентних законів у всіх країнах світу на винаходи видаються патенти. Патент є свідоцтвом (охоронним документом), що видається уповноваженим державним органом і надає його власнику певні юридичні права, що виникають з моменту його отримання.

По-перше, патент засвідчує пріоритет винаходу, який встановлюється патентним відомством за датою отримання ним правильно оформленої заявки.

Юридичне значення пріоритету полягає в тому, що, з одного боку, ця дата встановлює новизну винаходу, закріплюючи за автором винаходу авторство (першість) в рішенні певної задачі. З другого боку, саме з цієї дати закон охороняє права, які витікають з патенту. Це значить, що притягати до відповідальності за використовування винаходу третіми особами до дати пріоритету за допомогою норм патентного права неможливо.

По-друге, патент засвідчує права, які витікають з патенту. Патентні права носять комплексний характер і складаються з комбінації майнових і особистих немайнових прав.

Основне особисте немайнове право право авторства, яке є абсолютним і належить виключно автору (авторам) винаходу, чиєю творчою працею воно створене. Право авторства є невідчужуваним і охороняється безстроково. Сфера дії авторського права не має обмежень ні в часі, ні в просторі. Його не можна передати по спадку.

Основне майнове право, яке витікає з патенту виняткове право на використовування запатентованого об'єкта. Це означає, що тільки патентовласник може використовувати винахід на свій розсуд. Але виняткове право означає також заборону будь-яким третім особам використовувати запатентований винахід без дозволу патентовласника.

Сфера дії виняткового права обмежена в просторі і в часі. Територіальний характер дії патенту означає, що він діє тільки на території тієї країни, де він виданий, і виняткові права обмежені територією країни патентування.

Патент видається:

- автору ( авторам ) винаходу;

- працедавцю;

- правоотримувачам вказаних осіб.

Автори винаходу можуть одержати патент на своє ім'я через природне право. Винаходи з'являються на світ завдяки діяльності авторів, які і є власниками винаходів.

Але вони не завжди мають фінансову нагоду одержати патент, а найголовніше, згодом ввести винахід в господарський обіг. Закон надає авторам можливість поступки майбутніх виняткових прав на стадії оформлення патенту третім особам, які одержуватимуть патент на своє ім'я.

Якщо автори створили винахід у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, то патентовласником такого винаходу згідно із законом є працедавець. При цьому у разі отримання патенту, працедавець зобов'язаний виплатити авторам винагороду в розмірі і умовах, визначених на основі договору між ними.

Право подачі заявки на службовий винахід працедавцем обмежене чотиримісячним терміном з моменту повідомлення авторами про створення винаходу. Якщо протягом вказаного в законі терміну працедавець не подав заявку в патентне відомство, то автори мають право подати заявку і одержати патент на своє ім'я.

У випадки смерті автора право отримання патенту належить спадкоємцям.