Магістерська робота Законодавство в сфері регулювання правового становища вугільної промисловості України та шляхи вдосконалення

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи правового статусу суб’єктів вугільної промисловості

1.1. Поняття та класифікація суб’єктів вугільної промисловості

1.2. Історичний аналіз розвитку суб’єктів вугільної промисловості в Україні

1.3. Нормативно-правова основа діяльності суб’єктів вугільної промисловості України

Висновки до розділу І

Розділ 2. Порядок створення, організації діяльності та припинення суб’єктів вугільної промисловості України

2.1. Порядок створення суб’єктів вугільної промисловості України

2.2. Майно суб’єктів вугільної промисловості України

2.3. Система органів управління суб’єктами вугільної промисловості України

2.4. Порядок припинення суб’єктів вугільної промисловості України

Висновки до розділу ІІ

Розділ 3. Шляхи вдосконалення законодавства в сфері регулювання правового становища вугільної промисловості України

3.1. Правове становище суб’єктів вугільної промисловості за правом зарубіжних держав

3.2. Перспективи розвитку законодавства, що регулює правове становище суб’єктів вугільної промисловості України

Висновки до розділу ІІІ

Висновки

Список використаних джерел

Актуальність теми. Вугільна промисловість займає важливе місце в національній економіці. Вона забезпечує енергетичну безпеку, надає сировину для багатьох галузей промисловості. Однак при цьому дана галузь продовжує залишатися дотаційною, її субсидування збільшується з кожним роком.

Галузь, яку називають стратегічною та найважливішою для національної економіки, уже більше двадцяти років знаходиться у перманентній кризі, а всі зусилля держави зводяться до того, щоб підтримати її на межі життя, ні ліквідовуючи її, ні модернізуючи. Зменшення виробничих потужностей призвело до зниження обсягу видобутку вугілля, що недостатньо для забезпечення потреб національної економіки та призводить до імпорту вугілля. Складність полягає в тому, що у держави недостатньо коштів ні на підтримку вугільних підприємств, ні на їх закриття.

Наразі основна мета реформування вугільної галузі полягає в приватизації вугледобувних підприємств, залученні в галузь приватних інвестицій і зняття з державного бюджету значних витрат. Однак, напрями її реформування постійно змінюються та, через таку мінливість та відсутність фінансування не дають позитивних наслідків. Стратегічна мета розвитку вугільної промисловості полягає у необхідності збереження існуючого виробничого потенціалу галузі за умов його оновлення і підвищення ефективності функціонування. В результаті держава зберігає контроль над більшою частиною підприємств галузі та продовжує витрачати значні об’єми коштів на дотації.

Політична ситуація на Донбасі додала нових проблем, адже з втратою контролю над більшістю вугледобувних підприємств країна відчула «вугільний голод». При цьому проблеми вугільної галузі залишаються наявними. Враховуючи необхідність пошуку вирішення зазначених проблем та важливість визначення напрямків подальшого реформування вугільної промисловості, тематика правового становища суб’єктів господарювання вугільної промисловості є актуальною та потребує дослідження.

Стан наукової розробки. Питання правового статусу суб’єктів вугільної промислово­сті досліджувались в юридичній та економічній літера­турі такими науковцями як О.І. Амоша, Ж. О. Андрійченко, А.Г. Бобкова, И. П. Булеев, Ю.В. Білоус, М.О. Вебер, О.О. Владиченко, О.Ю. Ілларіонов, В. Д. Понікаров, Д.Ю. Череватський, О.І. Чілікін, Л. Н. Рассуждай, В.В. Саприкін, Л.Л. Стариченко, Г.С. Трушина, О. С. Шестакова, В. С. Щербини та ін. Разом з тим, не всі питання даної проблематики досліджені належним чином.

Метоюданої роботи є дослідження правового становища суб’єктів господарювання вугільної промисловості, проведення історичного аналізу їх розвитку, дослідження порядку організації діяльності суб’єктів вугільної промисловості, дослідження можливих шляхів вдосконалення законодавства в сфері регулювання правового становища вугільної промисловості України.

Відповідно до поставленої мети, мною окреслене наступне коло завдань:

- визначити поняття та класифікацію суб’єктів вугільної промисловості;

- здійснити історичний аналіз розвитку суб’єктів вугільної промисловості в Україні;

- розглянути нормативно-правову основа діяльності суб’єктів вугільної промисловості України;

- встановити порядок створення суб’єктів вугільної промисловості України;

- дослідити майно суб’єктів вугільної промисловості України;

- проаналізувати систему органів управління суб’єктами вугільної промисловості України;

- визначити порядок припинення суб’єктів вугільної промисловості України;

- дослідити правове становище суб’єктів вугільної промисловості за правом зарубіжних держав;

- визначити перспективи розвитку законодавства, що регулює правове становище суб’єктів вугільної промисловості України.

Об’єктом суспільні відносини, пов’язані із становленням, формуванням та розвитком вугільної промисловості України та діяльності суб’єктів вугільної промисловості.

Предметом дослідження є правове становище суб’єктів господарювання вугільної промисловості.

Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових принципів, підходів і методів. Під час дослідження застосовувалися традиційно правові методи (актуалізації, логічний, ретроспективи), також використовувалися такі наукові методи, як діалектичний, матеріалістичний, формально-логічний, герменевтичний, порівняльно-правовий, порівняльно-критичний, історико-правовий, системно-структурний, статистичний метод та інші.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження, слід зробити наступні висновки:

1. Суб’єктами господарювання у вугільній промисловості є вугільні підприємства, що є різновидом гірничих підприємств, вуглепереробні підприємства та підприємства що здійснюють реалізацію вугілля, будь-якої форми власності, предметом діяльності якої є видобування, переробки та реалізації вугілля. Зазначене коло суб’єктів господарювання у вугільній промисловості (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики, товарні біржі тощо) доцільно визначи­ти у законодавстві, з метою виключення посередників та формування реальної ціни на цей вітчизняний енер­гоносій, як альтернативний газу.

2. З аналізу розвитку суб’єктів вугільної промисловості в Україні слідує, що вугільна промисловість нашої країни має багату історію, в якій часи розвитку та піднесення зміняли часи занепаду та стагнації. Наразі триває зниження обсягів видобутку вугілля та занепад шахт, який прискорився із початком військового протистояння на Донбасі. Подальший розвиток суб’єктів вугільної промисловості в Україні можливий за умов повернення миру на ці території, проведення реконструкції та модернізації шахт.

3. Нормативно-правову основу діяльності суб’єктів вугільної промисловості України складають акти міжнародно-правового та національного законодавства. Водночас, окремі міжнародно-правові акти в цій сфері Україною не ратифіковані. Вважаємо за необхідне ратифікувати Конвенцію МОП № 148 про захист працівників від професійного ризику, спричиненого забрудненням повітря, шумом та вібрацією на робочих місцях. До того ж, з метою запобігання подальшим жертвам аварій на підприємствах вугільної промисловості доречно модернізувати чинне законодавство в сфері охорони праці гірників, доцільно затвердити державну програму, яка б містила конкретні шляхи для попередження аварій, виробничого травматизму у вугільній галузі, профілактики професійних захворювань.

4. При створенні суб’єктів вугільної промисловості України необхідно керуватися положеннями Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», з урахуванням спеціальних актів, що регулюють діяльність гірничих підприємств та, зокрема, суб’єктів вугільної промисловості України – Кодексу України про надра, Гірничого закону, Положення про порядок надання гірничих відводів, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та ін.

5. Суб’єкт вугільної промисловості України, як суб’єкт і об’єкт права власності характеризується складною майновою і фінансовою структурою, яка різна для статутних (акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю) і нестатутних (повні та командитні товариства) товариств. Для майна державних суб’єктів вугільної промисловості передбачений особливий порядок розпорядження.

6. Управління діяльністю суб’єкта вугільної промисловості України, як і будь-якого господарського товариства, здійснюють його органи, та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Законодавчо визначені особливості має управління суб’єктами вугільної промисловості України, що належать до державної власності.

1. Акмаєв А. І. Оцінка антикризового потенціалу вугледобувних підприємств: Монографія / А. І. Акмаєв, В. М. Бєлозерцев, О. В. Бєлозерцев. – Алчевськ: ДонДТУ, 2007. – 231 с.

2. Амоша О.І. Стан, основні проблеми і перспективи вугільної промисловості України: наук. доп. / О.І. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2013. - 44 с.

3. Астахов А.С., Краснянський Г.Л., Малишев Ю.М., Яновський А. Б.. Гірська мікроекономіка (економіка гірничого підприємства): Підручник для вузів. - М.: Видавництво Академії гірничих наук, 1997 - 279 c.

4. Байсаров Л. Підсумки і перспективи реструктуризації вугільної промисловості України / Л. Байсаров, С. Єрмілов, Ю. Звягільський, А. Клюєв, П. Олійник, М. Сургай // Національна безпека і оборона. – №8 (44). – 2003. – С. 38–44.

5. Бикова В. Г. Фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення – оцінка й управління / В. Г. Бикова, Ю. М. Ряснянський // Фінанси України. – 2005. – № 6. – С. 56-61.

6. Білоус Ю.В. Реструктуризація вугільної промисловості України: наміри, результати, перспективи / Ю.В. Білоус. // Національна безпека і оборона. – 2003. – № 8. – С. 13 – 16.

7. Бобкова А.Г. Господарсько-правові питання розвитку підприємств гірничодобувної галузі // Щорічник українського права. – 2012. – №2. – С. 152-159.

8. Борголов И.Б. Курс геологии. – М.: Агропромиздат, 1989. – 215 с. 2.

9. Булеев И.П. Перспективы развития угольной промышленности при вступлении Украины в ЕС / И. П. Булеев, Л. Н. Рассуждай, О. С. Шестакова // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку. - 2012. - 2012. - С. 39-51.

10. Булич Я. Енергетика України / Ярослав Булич // Часопис «І» 2006г.- № 41 - С.50-60.