Лабораторна робота №7, Дискретне програмування, Задача призначення на посаду

« Назад

Теоретична довідка

Хід роботи

Задача 1. Призначення на посаду.

Назва задачі відповідної моделі – про призначення (assignment problem) – безпосередньо випливає із практичної кадрової ситуації, коли претендентів потрібно призначити на вакантні посади найкращим чином.

Критерій максимізації загального афекту використовується тоді, коли відомі, про кожного претендента задані оцінки здатності виконання певної функції (чим вище, тим краще), мінімізації - коли, скажімо, для кожного претендента задана величина витрат на його підготовку для певної діяльності (чим вище, тим гірше).

Постановка. Підприємство оголосило набір працівників для нового цеху - вказало назви семи посад і кількість вакансій по кожній з них. Кадрова служба відібрала 18 претендентів на ці посади, провела тестування по кожній з них і за результатами визначила 5 груп з однаковими оцінками і можливостями, отримавши відповідну таблицю середніх оцінок їх умінь та знань.

Потрібно призначити на вакантні посади претендентів таким чином, що б загальна ефективність виконання ними відповідних обов'язків була максимальною. Особливість - наявність високої оцінки ще не гарантує успіх, оскільки метою оптимізації про призначення є максимальний загальний ефект.

Рис. 1 - Дискретне програмування в Excel

При розв’язуванні задачі слід врахувати:

1. Дані вихідної матриці заповнюються довільними числами від 1 до 10;

2. 1 людина із групи В повинна бути призначеня на посаду 7.

3. Заповнити рядок і стовбець Т-ціна відповідними значеннями виходячи із «Анализа по устойчивости».

Проаналізувати значення Т-цін для посад та груп.