Лабораторна робота №4, Проведення АВС-аналізу та XYZ-аналізу в аналітичній платформі DEDUCTOR

« Назад

Мета: набути знань і практичних навичок проведення АВС-аналізу та XYZ-аналізу в аналітичній платформі DEDUCTOR

ХІД РОБОТИ

ЗАВДАННЯ 1. Уважно прочитайте теоретичні відомості

Для аналізу асортименту застосовуються такі методи:

 

Ключовим у казаних методах є наступне:

1. За який часовий інтервал проводити аналіз (рік, півріччя. Квартал, місяць).

2. Який показник (оборот, прибуток тощо). Взяти за основний.

3. Який рівень асортименту вибрати для аналізу: товарна група (молочні продукти, хлібо-булочні вироби тощо), товарна категорія (молоко, кефір, йогурт), товарна позиція (Молоко КОМО, 1л, 2,5%; Кефір Молокія, 1%, 400 грн.).

Відповіді на ці питання не прості, очевидно, що проводять до зовсім різних результатів і їх вибір багато в чому визначається професійним досвідом аналітика та можливістю отримати дані.

У випадку нашої лабораторної роботи потрібно провести АВС, XYZ та АВС-XYZ аналіз для компанії виробника молочної продукції за три роки 2009-2011. Ключовим показником буде загальний дохід від реалізації. Аналіз потрібно проводити окремо по роках.

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте теоретичні відомості про АВС-аналіз більш докладно і виконайте практичне завдання.

АВС-аналіз

Один з найбільш універсальних і поширених методів аналізу асортименту, заснований на так званому принципу Парето, що стверджує: за 20% наслідків відповідає 80% причин.

Сама ідея належить Дж. Джурану, який сформулював правило «vital few and trivial mzny» («найважливішого – мало, звичайного – багато»). Правило 20/80 означає, що в будь-якому процесі мале число причин (20%) життєво важливі, а 80% не роблять істотного впливу на результат.

В результаті товари розбиваються по трьох групах:

1. Товари групи А – найважливіші товари, які є ключовими для компанії і дають левову частку доходів.

2. Товари групи В – також важливі товари, але дають середні доходи.

3. Товари групи С – найменш дохідні і тому менш важливі товари, іноді від таких товарів можна навіть і відмовитися, але все залежить від специфіки бізнесу.

Іноді групу С розділяють на дві підгрупи: С1 та С2. С1 – товари, частка яких в загальному обороті менше 1%. Потрібно проаналізувати що це за товари, чому вони мають низьку частку: через низьку ціну чи низькі кількісні продажі. С2 – товари з часткою біля 0 і менше 0,1% 0 це, як правило, «баласт» (якщо це не товари-новинки), у випадку якого потрібно щось кардинально змінювати або відмовлятись від нього.

До мінусів АВС-аналізу належать:

a. АВС-аналіз не дозволяє оцінювати сезонні коливання продажів (у нас «випадуть» з поля зору сезонні товари та новинки);

b. АВС-аналіз по товарних позиціях не працює там, де відбувається щомісячне оновлення асортименту, наприклад в бутиках модного одягу або в бутиках подарунків. У такому випадку там необхідно вести аналіз по торговим маркам, брендам, постачальникам;

c. АВС-аналіз може давати неправильні результати, якщо даних для аналізу мало: статистика менше трьох місяців не дозволяє жати об’єктивну оцінку внеску товарів в результат компанії (тому всі нові товари, унікальні, сезонні – потраплять до групи С);

d. АВС-аналіз буде неправильним там, де облік товарів ведеться з постійними змінами у товарній номенклатурі: один і той же товар оприбутковується за різними артикулами (кодами) або найменування або там, де непорядок в обліку;

e. АВС-аналіз буде непотрібний, якщо товарна номенклатура складається з дуже малого числа позицій – менше 10, наприклад. У такому випадку оцінювати внесок кожного товару можна і без застосування вищевказаного методу.

Важливо по співвідношенню:

1. Співвідношення 20/80 в АВС-аналізі трансформується в трьохзначне, наприклад 50/30/20.

2. Співвідношення є емпіричними і часто встановлюються виходячи з конкретної предметної області. Часті варіанти співвідношень?

а. 50/30/20

b. 80/15/5

c. 60/20/20

d. 60/25/15.

При проведенні АВС-аналізу по періодах (наприклад, роках) потрібно слідкувати за переміщенням товарів по групах А, В, С – наприклад, рис. 1.

 

Рис. 1. Переміщення товарних категорій по групах А, В, С протягом років

Практичне завдання №1. Виконати АВС-аналіз для кожного з років

Послідовність проведення аналізу в АП Deductor наступна:

 

Рис. 2. Послідовність проведення аналізу в АП Deductor

1. Фільтруємо дані по 2009 року.

2. Через обробник «Настройка набора данных» створіть свого роду мітку в гілці сценарію, яка вказує, що ми здійснювали саме АВС-аналіз. Очевидно, що в самому обробнику робити нічого не потрібно, крім як на останньому кроці в полі «Метка» вказати «АВС-аналіх». Це дозволить потім легше орієнуватися.

3. У вхідному наборі даних присутні продажі за 2009 рік по місяцях, що в даному випадку нам не потрібно, оскільки проводимо АВС аналіз за цілий рік. Необхідно мати загальні продажі по товарах – застосуйте обробник «Групировка» та виведіть продажі по товарах, при цьому у наборі даних залиште два поля: «Товар» та «Сума».

4. Зверніть увагу, що по товару «Біойогурт (500 г) абрикос, пл., 2,5%» продажі нульові, тому відфільтруйте його із набору даних.

5. Далі сортуємо дані по спаданню поля «Сума» - використайте відповідний обробник.

6. Розрахуємо частку кожного товару в загальній сумі продаж за рік по формулі «Сума продаж по товару / Сума продаж за рік * 100», використавши обробник «Калькулятор».

При цьому:

a. нове поле назвіть «% від суми»;

b. значення «Сума продаж за рік» обраховується через функцію Stat (розділ Статичні) з першим параметром – назвою поля із сумами продаж по товарах та другим параметром SUM;

c. значення в новому полі заокругліть через функцію Round (розділ Математичні) до 4 знаків після коми.

7. Знову ж таки через обробник Калькулятор створюємо нове поле «% з накопиченням», значення якого обраховується за допомогою функції CumulativeSum з параметром – назва поля, знайденого на попередньому кроці.

8. Передостанній крок – через обробник Калькулятор створюємо нове поле Група АВС, яке міститиме назву групи для кожного товару (А або В або С). Відсотковий розподіл такий: 80:15:5. Підсказка: використайте функцію IF.

9. Завершаючий крок – для останнього вузла Калькулятор запустіть майстер візуалізації та створіть OLAP-куб наступного вигляду:

 

Рис. 3. OLAP-куб

10. Через налаштування кубу створіть наступний вигляд для аналізу розподілу по групах

 

Рис. 4. Підготовка для аналізу OLAP-куб

 

Рис. 5. Аналіз OLAP-кубу

 

Рис. 6. Група АВС

Тепер питання: як швидко здійснити аналіз для інших двох років – 2010 та 2011?

Відповіді:

1. Очевидна – відфільтрувати значення у верхньому вузлі з 2009 та 2010 (2011). Але тут виникає проблема: як порівнювати результати АВС-аналізу за різні роки одночасно?

2. Громіздка – скопіювати через кнопку  гілку АВС сценарію, починаючи з вузла фільтрування по року та змінити у фільтруванні рік.

3. Оптимальна – використати обробник Скрипт, який дозволяє виконати для нового набору даних певні гілки даного сценарію. Послідовність тут така:

А. робимо вузом фільтрування по 2010 року для вхідного набору даних;

Б. запускаємо обробник Скрипт на наступних кроках задаємо наступні налаштування:

 

Рис. 7. Майстер обробки

 

Рис. 8. Майстер обробки етап 4

Саме останнім способом створіть гілки для АВС-аналізу по двох роках: 2010 та 2011 і до вузлів «Скрипт» побудуйте OLAP-куб, як у випадку 2009 року.

Кінцевий вигляд сценарію наступний:

 

Рис. 9. Вигляд сценарію

Завдання 3. Прочитайте теоретичні відомості про XYZ-аналіз більш докладно і виконайте практичне завдання.

XYZ-аналіз

XYZ-аналіз – математично-статистичний метод, що дозволяє аналізувати і прогнозувати стабільність продажів окремих видів товарів і коливання рівня споживання тих чи інших товарів.

Якщо АВС-аналіз показує нам внесок товару в результат, то XYZ-аналіз показує стабільність або нестабільність попиту. Чим стабільніше попит на товар, тим легше ми їм керуємо, тим нижче потреба в товарних запасах, тим легше планувати рух товару. Таким чином, ми маємо додатковий матеріал для прийняття рішень про перебування товару в нашій так званій асортиментній матриці.

В основу XYZ-аналізу лежить визначення коефіцієнту варіації:

 

Коефіцієнт варіації вказує на відсоткове коливання продаж (попиту) на товар в порівнянні із середнім значенням. У формулі (1) чисельник дробу – це середньоквадратичне (стандартне) відхилення, а знаменник середні продажі.

Розподіл товарів на групи відбувається в залежності від значення коефіцієнту варіації (рис. 10.).

 

При проведенні XYZ-аналізу важливе значення відіграє наявність необхідної кількості даних – для якісного аналізу потрібно дані про продажі не менше як за три звітні періоди (наприклад, місяці чи неділі).

 

Рис. 10. Графічне представлення суті XYZ-аналізу

Оцінювати результати XYZ-аналізу потрібно вкрай обережно, оскільки мають місце наступні особливості:

Практичне завдання №2. Виконати XYZ-аналіз для кожного з років

Послідовність проведення XYZ-аналізу:

1. Будемо аналізувати 2009 р., тому виділяємо гілку з фільтром на 2009 рік.

2. Подібно, як і у випадку АВС-аналізом, запускається обробник «Настройка фактов» і створюємо мітку «XYZ-аналіз».

3. Шукаємо чисельник дробу формули (1) – стандартне відхилення для кожного товару. Для цього запускаємо обробник Группировка і задаємо для «Товар» - «Измерение»; «Кількість» - «Факт» при цьому «Агрегация – Стандартное откл.». Всі інші поля не використовуємо. Важливо: на останньому кроці даного вузла в полі «Метка» вкажіть значення «Стандартне відхилення», щоб в майбутньому не помилятися.

4. Аналогічно знайдіть середні значення продаж (знаменник формули (1)) для кожного товару, вкажіть лише тип агрегації – «Среднее». В поле «Метка» введіть «Середні продажі».

 

Рис. 11. Задання вузла

 

Рис. 12. Зв’язання з інших вузлом

5. Тепер потрібно два вузла «Стандартне відхилення» та «Середні продажі» поєднати в одну таблицю. Для цього виділяємо вузол «Середні продажі», запускаємо обробник «Слияние с узлом» і вказуємо наступні параметри:

 

Рис. 13. Параметри для зливання

6. В новій таблиці бачимо, що деякі товари (Біойогурти) мають стандартні відхилення рівні 0. Таке значення отримано через те, що ці товари продавались в 2009 році лише один місяць. Можливо, це товар-новинка, які щойно вийшли на ринок. В даному випадку ми їх просто виключимо з таблиці. Тому проведіть відповідне фільтрування.

7. Наступний крок – це обрахунок коефіцієнту варіації на основі формули (1) (чисельник і знаменник в нас вже є) – «Калькулятор». Не забудьте назвати поле «Коефіцієнт варіації», сформувати його у відсотках і заокруглити до 2 знаків після коми.

8. Після цього сортуємо таблицю по зростанню коефіцієнта варіації.

9. За допомогою Калькулятора рахуємо нове поле – Група XYZ – на основі числових границь, вказаних на сторінці 5.

10. Для останнього вузла Калькулятор формує OLAP-куб наступного вигляду:

Рис. 14. Калькулятор формує OLAP-куб

Самостійно:

1. Спробуйте провести XYZ-аналіз для 2010 та 2011 рр.

2. Визначте чому це не можна зробити аналогічно, як і у випадку АВС-аналізу.

3. Як поступити цього разу?

 

Завдання 4. Прочитайте теоретичні відомості про суміщений АВС- XYZ-аналіз більш докладно і виконайте практичне завдання.

Суміщений АВС XYZ-аналіз

Аналітики рекомендують використовувати суміщений АВС-XYZ-аналіз, який дозволяє більш комплексно оцінити картину по відношенню до асортименту і який дає більш точні результати.

У випадку, коли окремо проведений АВС- і XYZ-аналіз, суть суміщеного АВС-XYZ-аналізу полягає у об’єднанні результуючих таблиць (де для кожного товару вказана група) в одну. Це здійснюється через обробник Слияние с узлом подібно тому, як ми це робили вище.

В результаті має бути таблиця як на рис.15 і OLAP- куб як на рис.16.

 

Рис. 15. Результуюча таблиця для суміщеного АВС-XYZ-аналізу

 

Рис. 16. OLAP-куб для суміщеного АВС-XYZ-аналізу

 

Практичне завдання №3. Виконати суміщений АВС-XYZ-аналіз

Самостійно:

1. В результуючій таблиці створіть нове поле, в якому об’єднайте значення двох полів Група АВС та Група XYZ.

2. Результат має бути наступний:

 

Рис. 17. Об’єднання полів Група АВС та Група XYZ

Аналіз результатів суміщеного аналізу поєднує в собі аналітичні особливості АВС та XYZ. Важливо не забувати про динаміку товарів по групах продовж досліджуваного періодів.

Перелік питань до захисту лабораторної роботи

1. Які методи існують для аналізу асортиментів?

2. В чому сутність АВС-аналізу?

3. Як формулюється принцип Парето?

4. Що означає правило 20/80?

5. Які товари попадають у групу А? у групу В? у групу С?

6. Перерахуйте найважливіші кроки алгоритму виконання АВС-аналізу у Дедукторі.

7. Якщо виконано АВС-аналіз для одного року, то який найоптимальніший спосіб виконати цей аналіз для іншого року у Дедукторі?

8. Чи можливе розбиття у Дедукторі групи С товарів на підгрупи і на яких засадах?

9. Чи дозволяє АВС-аналіз досліджувати сезонні коливання продажів?

10. Чи можна застосовувати АВС-аналіз при щомісячній зміні асортименту товарів?

11. Якщо статистика продажів менша ніж за три місяці, то чи можна довіряти проведеному АВС-аналізу?

12. Чи можна довіряти АВС-аналізу при невпорядкованому обліку?

13. Як змінити числовий розподіл між групами, наприклад, 80/15/5 на 50/30/20?

14. У розглянутому прикладі за якими товарами потрібно вести жорсткий контроль?

15. В чому сутність XYZ- аналізу?

16. Як обчислюється коефіцієнт варіації?

17. Як визначають групу X? групу Y? групу Z?

18. Чи завжди можна вважати результати XYZ- аналізу достовірними?

19. Перерахуйте найважливіші кроки алгоритму виконання XYZ - аналізу у Дедукторі.

20. В чому сутність АВС-XYZ- аналізу?

21. Як виконати АВС-XYZ-аналіз у Дедукторі?