Курсова робота Створення ІС «База автомобілів» та її наповнення в середовищі MS Access

Вступ

Розділ 1. Вибір автоматизуємих функцій та інформаційного забеспечення

1.1. Короткий опис предметної області

1.1.1. Середовище функціонування

1.1.2. Об’єкт управління

1.1.3. Суб’єкт управління (управляюча система)

1.1.4. Цілі і задачі управління

1.2. Вибір та опис функцій, що автоматизуються

1.2.1. Перелік функцій, що автоматизуються

1.2.2. Функція 1 – «Облік працівників»

1.2.3. Функція 2 – «Облік клієнтів»

1.2.4. Функція 3 – «Облік поставок»

1.2.5. Перелік об’єктів, які приймають участь в реалізації функцій

1.3. Первісний опис інформаційного забезпечення

1.4. Висновок

Розділ 2. Проектування локальної ER-моделі

2.1. Складання локальної ER-моделі

2.2. Нормалізація локальних ER-моделей

2.2.1. Функция 1 Облік працівників

2.2.2. Функція 2 Облік кліентів

2.2.3. Функція 3 Облік поставок

2.3. Висновок

Розділ 3. Проектування глобальної ER-моделі

3.1. Виявлення та відхилення еквівалентних сутностей

3.2. Графічне уявлення глобальної ER-моделі

3.3. Класифікація зв'язків

Розділ 4. Проектування реляційної SQL-моделі

4.1. Функціональні залежності між атрибутами

4.2. Вибір ключів

4.3. Нормалізація відносин

Розділ 5. Датологічне проектування БД

5.1. Склад таблиць БД

5.2. Засоби підтримки цілісності

Розділ 6. Запити до БД

Розділ 7. Розробка механизмів захисту даних від несанкціонованого доступу

Розділ 8. Вимоги до техничного забезпечення

Розділ 9. Інструкція з використання БД

9.1. Виклик програми

9.2. Екранні форми

9.3. Опис звітів

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Метою створення цього курсового проекту є закріплення теоретичних та практичних знань щодо проектування, розробки та введення в експлуатацію бази даних. Для цього спроектуємо базу даних для віртуального магазину «Автобаза», яке займається продажем та сервісним обслуговування автомобілів. База даних необхідна для обліку та систематизації інформації про робітників даного підприємства, їхніх замовників, створених проектів та проектів що знаходяться у стадії розробки. Також база даних буде потрібна для автоматизації різноманітних бізнес процесів, отримання різноманітних статистичних даних та запитів на отримання необхідної інформації.

Розроблена база даних повинна допомагати в управлінні підприємством шляхом отримання миттєвих відповідей на відіслані запити. Запити можуть стосуватися діяльності як робітників (їх завантаження, тощо), так й різноманітні дані про замовників та їх проекти. Економічний ефект від впровадження бази даних є очевидним, бо автоматизується сам процес отримання різноманітної інформації на ряду зі старовинним збором з паперових архівів.

Для бази даних розробник пред’являє такі вимоги:

- інформативність бази даних;

- можливість мати резервну копію даних;

- забезпечувати одержання загальних або деталізованих звітів за підсумками роботи;

- дозволяти легко визначати тенденції зміни найважливіших показників;

- забезпечувати одержання інформації, без істотних затримок;

- виконувати точний і повний аналіз даних;

- захист інформації від несанкціонованого доступу.

Права користувачів бази даних, їх права на різноманітні дії над інформацією буде розглянуте у пункті 7 «Розробка механізмів захисту даних від несанкціонованого доступу».

Сучасні СУБД в основному є додатками Wіndows, тому що дане середовище дозволяє більш повно використовувати можливості персональної ЕОМ, ніж середовище DOS. Зниження вартості високопродуктивних ПК обумовив не тільки широкий перехід до середовища Wіndows, де розроблювач програмного забезпечення може в менше ступені піклуватися про розподіл ресурсів, але також зробив програмне забезпечення ПК у цілому й СУБД зокрема менш критичними до апаратних ресурсів ЕОМ.

Серед найбільш яскравих представників систем керування базами даних можна відзначити: Mіcrosoft Access, MySQL, Mіcrosoft SQL Server та Oracle. Саме на останній ми й зупинимось, як на одному з найкращих варіантів, побудованій за технологією «клієнт-сервер», бо на ряду з СУБД, сучасний підхід до керування базами даних має на увазі широке використання технології «клієнт-сервер».

На сьогоднішній день розроблювач не зв'язаний рамками якого-небудь конкретного пакета, а залежно від поставленого завдання може використовувати самі різні додатки.

На сьогоднішній день реляційні бази даних залишаються найпоширенішими, завдяки своїй простоті й наочності як у процесі створення так і на користувальницькому рівні.

Основним позитивом реляційних баз даних сумісність із самою популярною мовою запитів SQL. За допомогою єдиного запиту на цій мові можна з'єднати кілька таблиць у тимчасову таблицю й вирізати з її необхідні рядки й стовпці (селекція й проекція). Тому що таблична структура реляционной бази даних інтуїтивно зрозуміла користувачам, те й мова SQL є простим і легенею для вивчення. Реляционная модель має солідний теоретичний фундамент, на якому були засновані еволюція й реалізація реляционных баз даних. На хвилі популярності, викликаної успіхом реляционной моделі, SQL став основною мовою для реляционных баз даних.

У процесі аналізу вищевикладеної інформації виявлені наступні недоліки розглянутої моделі баз даних:

– тому що всі поля однієї таблиці повинні містити постійне число полів заздалегідь певних типів, доводиться створювати додаткові таблиці, що враховують індивідуальні особливості елементів, за допомогою зовнішніх ключів. Такий підхід сильно ускладнює створення скільки-небудь складних взаємозв'язків у базі даних;

– висока трудомісткість маніпулювання інформацією й зміни зв'язків.

1. Конноли Томас. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика, 2-е изд.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. – 1120 с.

2. К. Дж. Дейт. Введение в системы баз данных, 6-е издание: Пер. с англ. – К.; М.; СПб.: Издательский дом "Вильямс", 2003. – 848 с.

3. Саймон А. Р. Стратегические технологи баз данных: менеджмент на 2005 год. Перевод с англ. / Под ред. и с предисл. М. Р. Когаловского. – М.

4. ДСТУ 2874-05. Бази даних. Терміни та визначення. - Київ: Держстандарт України, 2004. - 32 с.

5. ДСТУ 2940-94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. - Київ: Держстандарт України, 2005. - 20 с.