Курсова робота Канал перетворення аналогового сигналу

Вступ

1. Вибір і розрахунок схеми аналогового тракту

1.1. АЦП має несиметрічний аналоговий вхід, а датчик має симетричний вхід

1.2. Визначення технічних вимог до функціональних вузлів аналогового тракту

2. Пристрій вибірки-зберігання

3. Функціональний перетворювач

4. Фільтр нижніх частот

5. Підсилювач, що погоджує

6. Вибір і розрахунок принципових схем функціональних вузлів каналу збору аналогових даних мікропроцесорної системи

6.1. Розрахунок погоджую чого підсилювача

6.2. Розрахунок фільтру низьких частот

6.3. Розрахунок пристрою вибірки-зберігання

6.4. Розрахунок функціонального перетворювача

Висновок

Список літератури

В цій курсовій роботі розглянута розробка каналу збору аналогових даних, використання цих даних для керування пристроєм, та перетворення цих даних в цифровий код для відсвіження зміни вхідних даних.

В наш час дуже стрімко йде розвиток цифрової техніки за рахунок її швидкодії, але вона працює з дискретними сигналами, тому неможливо використовувати її для оцінки навколишнього середовища або виміру.

Тому для різних вимірювань використовуються датчики. Так як датчик видає аналоговий сигнал, то його потрібно оцифровувати за допомогою аналогово-цифрового перетворювача (АЦП).

Для обробки аналогових сигналів на сучасному етапі характерні цифрові методи, в результаті чого операційний підсилювач витісняється мікропроцесорами, що стали універсальними компонентами електронних конструкцій. Тим не менш, фахівці з аналоговим схемам продовжують створювати мікросхеми з більш високим ступенем інтеграції, призначені для універсальних підсистем. На базі АЦП, ЦАП, комутаторів, схем вибірки та зберігання, операційних підсилювачів і інших аналогових елементів розробляють операційні вузли у вигляді БІС, здатні обробляти аналогову інформацію без перетворення її в цифрову форму.

Датчики, мабуть, є тими пристроями, в яких найгостріше потребують виробничі ділянки підприємств, особливо промислові роботи.

В області перетворення даних основною рушійною силою є прагнення до підвищення точності та швидкодії. Проте істотне значення починають набувати і нові фактори: сильний зсув у бік технології КМДП, розробка перетворювачів спеціального призначення і використання нових методів перетворення, у тому числі схем корекції похибок.

Дуже складне завдання являє собою організація введення-виведення інформації. Це пов'язано з величезною різноманітністю периферійних пристроїв, які необхідні в мікро-ЕОМ.

1. Волович Г. И. Схемотехника аналоговых и аналогово-цифровых устройств. 2-е изд., испр. – М.: Издательский дом «Додэка XXL», 2007. – 528 с. ил.

2. Аш Ж. и соавторы Датчики измерительных систем: В 2-х книгах. Кн. 1. Пер с франц. – М.: Мир, 1992. – 480 с., ил.

3. Мікропроцесори: У 3 кн. Кн 2. Засоби сполучення. Контролюючі та інформаційно-керуючі системи: Учеб. Для вузів / В. Д. Вернер, Н. В. Воробйов, А. В. Горячев та ін; Під ред. Л. М. Преснухіна. - М.: Вища. Шк., 1986.

4. Цифрові та аналогові інтегральні схеми: Справ. Посібник / С. В. Якубовський, Н. А. Барканов, Л. І. Ниссельсон та ін; Під ред. С. В. Якубовського. - 2-е изд., Перераб. І доп. - М.: Радіо і зв'язок, 1985.