Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по компьютерным дисциплинам \ Разработка программного обеспечения для мобильных устройств (Java, Android, IOS, Python, JavaScript) \ 4190. Магістерська робота Програмна система збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача на основі ОС Android

Магістерська робота Програмна система збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача на основі ОС Android

« Назад

Код роботи: 4190

Вид роботи: Магістерська робота

Предмет: Розробка програмного забезпечення для мобільних пристроїв (Java, Android, IOS, Python, JavaScript та інші)

Тема: Програмна система збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача на основі ОС Android

Кількість сторінок: 87

Дата виконання: 2012

Мова написання: українська

Ціна: 2400 грн

Завдання

Анотація

Вступ

1. Аналіз задачі розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача

1.1. Проблема розробки інтелектуального агента

1.2. Програми аналоги

1.3. Частотний аналіз слів у текстових повідомленнях

1.4. Використання концепцій соціальної психології для розробки програмної системи

1.5. Алгоритм роботи програми збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача

2. Вибір інструментів розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти

2.1. Вибір мови програмування та середовища

2.2. Встановлення Android SDK

2.3. Встановлення SL4A

2.4. Створення файлів, встановлення додатків Android (APK) з файлів скриптів на мові Python (*.py)

3. Реалізація програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти

3.1. Загальна структура програми

3.2. Діаграма класів

3.3. Опис збору та аналізу даних

3.4. Розробка графічного інтерфейсу користувача

3.5. Розробка тестів

4. Економічна частина

4.1. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення

4.2. Вибір і обґрунтування аналогу

4.3. Визначення комплексного показника якості розробки

4.4. Визначення експлуатаційних витрат

4.5. Розрахунок ціни споживання проектного рішення

4.6. Визначення показників економічної ефективності

Висновок

5. Охорона праці

5.1. Характеристика об’єкту дослідження

5.2. Вплив електростатичних та електромагнітних полів на оргнанізм людини

Підсумки до розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

1. В магістерській роботі розглянуто проблему розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача мобільного обчислювального пристрою під управлінням ОС Android. В роботі спроектовано та розроблено програмну систему збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача з можливістю її подальшого розвитку до рівня персонального інтелектуального програмного агенту. Програмна система розроблена на мові Python на основі програмної платформи SL4A.

2. Проаналізовано задачу розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача. Розглянуто: проблему розробки інтелектуального агенту, аналоги, частотний аналіз слів у текстових повідомленнях, використання концепцій соціальної психології для розробки системи та алгоритм роботи програмної системи.

3. Поведено вибір інструментів розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача. Проведено: вибір мови програмування та середовища, встановлення Android SDK, створення файлів встановлення додатків Android з файлів скриптів на мові Python (*.py).

4. Розроблено програмну систему збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача. Розроблено: загальну структуру програми, діаграму класів, інтерфейс користувача та тести.

5. Проведено розрахунки витрат на розробку системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача. Проведено: розрахунок витрат на розробку і впровадження проектного рішення, вибір і обґрунтування аналогу, визначення комплексного показника якості розробки, визначення експлуатаційних витрат, розрахунок ціни проектного рішення, визначення показника економічної ефективності. Розглянуто питання охорони праці. Розглянуто характеристику об’єкту дослідження, вплив електростатичних та електромагнітних полів на організм людини.

1. Левин К. Теория поля в социальных науках / [Пер. Е. Сурпина]. — СПб.: Речь, 2000.

2. Морено Я. Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Пер. с англ. А. Боковикова. — Москва: Академический Проект, 2001.

3. Голощапов А. Google Android: программирование для мобильных устройств. — CПб.: БХВ-Петербург, 2010. — С. 448.

4. Роджерс Р., Ломбардо Д. Android. Разработка приложений. — Москва: ЭКОМ Паблишерз, 2010. — С. 400. — ISBN 978-5-9790-0113-5.

5. Коматинэни С., Маклин Д., Хэшими С. Google Android: программирование для мобильных устройств = Pro Android 2. — 1-е изд.. — CПб.: Питер, 2011. С. 736.

6. Бизли Дэвид М. Python. Подробный справочник, 4-е издание. — Перевод с английского. — СПб.: Символ-Плюс, 2010. — 864 с.

7. Бизли Дэвид М. Язык программирования Python. Справочник. — К.: ДиаСофт, 2000. — 336 с.

8. Лейнингем ван Иван. Освой самостоятельно Python за 24 часа = Teach Yourself Python in 24 Hours. — М.: Вильямс, 2001. — С. 448.

9. Лутц Марк. Программирование на Python: Перевод с английского (+CD). СПб.: Символ-Плюс, 2002. — 1136 с.

10. Пилгрим М. Вглубь языка Python

11. Россум ван Г., Дрейк Ф. Л. Дж., Откидач Д. С. и др. Язык программирования Python. — СПб.: АНО «Институт логики». Невский Диалект, 2001. – 189 с.

12. Саммерфилд Марк. Программирование на Python 3. Подробное руководство. — Перевод с английского. — СПб.: Символ-Плюс, 2009. — 608 с.

13. Сузи Р. А. Python. Наиболее полное руководство (+CD). — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 768 с.

14. Сузи Р. А. Язык программирования Python: Учебное пособие. — М.: ИНТУИТ, БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. — 328 с.

15. Jordan L., Greyling P. Practical Android Project: après, 2011. – 424 с.

16. Джозеф Шмуллер. Освой самостоятельно UML 2 за 24 часа. Практическое руководство = Sams Teach Yourself UML in 24 Hours, Complete Starter Kit. — М.: Вильямс, 2005. — 416 с

17. Грейди Буч, Джеймс Рамбо, Айвар Джекобсон. Язык UML. Руководство пользователя = The Unified Modeling Language user guide. — 2-е изд. — М., СПб.: ДМК Пресс, Питер, 2004. — 432 с.

18. Калбертсон Р., Браун К., Кобб Г., Быстрое тестирование. — М.: «Вильямс», 2002. — 374 с.

19. Синицын С. В., Налютин Н. Ю. Верификация программного обеспечения. М.: БИНОМ, 2008. — 368 с.

Завдання

Створити програмну систему збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача на основі ОС Android 2.2.

Вимоги:

- використання телефонної книжки, з кількістю записів до 300.

- швидкість роботи: не більше 2 сек.

Анотація

В магістерській роботі розглянуто проблему розробки програмної системи збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача мобільного обчислювального пристрою під управлінням ОС Android.

В роботі спроектовано та розроблено програмну систему збору та аналізу статистичних даних про контакти користувача з можливістю її подальшого розвитку до рівня персонального інтелектуального програмного агента. Програмна система розроблена на мові Python на основі програмної платформи SL4A.


Вступ

За останні кілька років технічний прогрес розвинувся настільки, що ті функції, якими володіли настільні ПК, стали доступні на екранах кишенькових пристроїв. Часом, мобільний термінал оснащений такою кількістю функцій і можливостей, що його власникові позаздрять навіть власники деяких ноутбуків.

Людські потреби росли паралельно з нарощуваними потужностями виробників, ресурси необхідні для Java-машини вдалось вмістити в кишенькових комп’ютерах, смартфонах.

Сьогодні смартфон є практично у кожного. Це мікро ЕОМ яка завжди з тобою. Ні для кого не буде новиною розміщення у смартфоні Будильника, органайзера та ін. Тобто програм які допомагають людині справлятись з завданнями які виникають перед нею щодня. Деякі аналітики стверджують, що в найближчі 5-10 років персональні комп’ютери і ноутбуки відійдуть в минуле. А комп’ютер буде виглядати як великий монітор, що стоїть на слолі, клавіатура, маніпулятор. Люди будуть приходити в офіс, підключати свій смартфон, і працювати на звичній великій клавіатурі, з великим екраном, а всі операції буде обробляти смартфон.

До речі, в 2010 році кількість проданих смартфонів у США, більша аніж кількість проданих персональних комп’ютерів.

В майбутньому смартфони будуть як засобом зв’язку, так і пристроями обробки інформації.

Вже сьогодні існують стільникові електромобілі – автомобілі в яких керування рухом відбувається через смартфон, тобто смартфон виконує роль розумного бортового комп’ютера. Перевага в тому, що це веде до здешевлення автомобіля, та персоніфікації водія. Сьогодні це лише концепт кари, проте автомобіль яким не потрібно керувати, який сам знає дорогу до дому, вміє шукати затори на дорогах та об’їжати їх, який вміє заправлятись коли власник працює на роботі, який вміє знайти вільне місце для паркування – це автомобіль майбутнього, який неможливо уявити без смартфона. Над ідеєю інтеграції смартфона в автомобіль працюють такі відомі компанії як Nokia, Apple, Google.

Армія США останні декілька років прагне використовувати смартфони в умовах війни. Більше того вона вкладає кошти в розвиток гаджетів для смартфону. Вони вважають, що це дозволить їм вирішувати наступні завдання: передавати цифрову інформацію про стан лінії фронту, переглядати відео з камер спостереження, завантажувати інформацію з віддалених з віддалених баз даних. Вони розробляють додаток SoldierEyes, яке перетворює смартфон в навігаційний пристрій. Програма має декілька цікавих можливостей. Наприклад, розрахунок напрямку і відстані до мішені на полі бою або ідентифікація людини через відбиток пальця на смартфоні.

І наступним кроком буде створення Електронного помічника, тобто програми котра буде робити що небуть заміть власника. Ці програми будуть обладнані системами штучного інтелекту, тому власника навіть не обов’язково про це повідомляти. У людини з’явиться більше вільного часу. А час це найдорогоцінніший ресурс в сучасному світі. Програма Inteligent Personal Assistant – це спроба створити щось подібне.

Інтелектуальний програмний помічник - це програмний агент, який виконує завдання з мінімально специфічними напрямами від користувачів. Він розвивається з концепції "віртуальний особистий помічник", це когнітивний помічник, який вчиться і само організовується. Інтелектуальний програмний помічник поєднує в собі традиційні ізольовані підходи до штучного інтелекту, щоб спробувати створити особистий помічник-програму, яка самопокращується, взаємодіючи з користувачем.

Він використовує інтелектуальні методи і методи дослідження поведінки користувачів, для створення «розумного» комп'ютера. Метою розвитку інтелектуальних помічників програмного забезпечення є набуття неймовірного досвіду, який допоможе людям бути більш ефективним у своєму житті, у вирішенні проблем і завдань.

Віртуальний цифровий помічник (від англ. Virtual - Віртуальний, Digital - цифровий помічник - помічник, скорочено VDA) - веб-сервіс та / або додаток для смартфонів і ПК, фактично виконує роль особистого секретаря для користувача. Вирішує задачі планування графіка, організації і виконання повсякденних справ і контекстного пошуку інформації для людини, потреб конкретного. Основна мета віртуального цифрового помічника - полегшити та оптимізувати діяльність людини, дозволяє віднести його до розряду питально-відповідних систем.

Одним з найважливіших відмінностей від попередніх поколінь планувальників (Personal Digital Assistant - персональний цифровий помічник, скорочено КПК, наприклад, комунікатор) та інформаційних менеджерів є врахування контексту, в якому діє користувач. У першу чергу, його поточного положення в просторі, що тісно пов'язує віртуальних цифрових помічників з геолокаційними сервісами.

Він здатний самонавчатися в ході виконання завдань, аналізуючи поведінку і інтереси користувача.

При цьому він має більш широкі застосування, ніж планувальники минулого покоління. Можливість розширювати функціонал віртуального цифрового помічника, вводячи додаткові можливості.

Популярною ідею таких сервісів зробила публікація в авторитетній Нью-Йорк Таймс від 28 червня 2010 року. Однак ще в 2008 році те ж видання писало про прототипи віртуальних помічників нового покоління. А 3 червня 2010 TechCrunch описав гео-планувальники майбутнього, по одній команді здатні ініціювати декілька паралельних дій, щоб вирішити потрібну задачу. Наприклад, якщо користувач вкаже, що летить у відрядження, така система сама запропонує варіанти броні квитків на літак, замовлення таксі і номери в готелі, виходячи з відомих їй переваг людини.

Зараз деякі компанії і стартапи розробляють сервіси нового покоління, які за функціоналом будуть відповідати формату віртуального цифрового помічника.

Приклади того, що міг би зробити сьогодні такий помічник є: допомога зробити попереднє замовлення у ресторанах, перевірити статус польоту, перевірити у вихідні дні плани заходів.

Такий тип програм також називають "Інтелектуальний програмний агент".

Інтелектуальний агент являє собою систему, яка має мету і здатна досягти її ззовні. Прикладами інтелектуальних агентів є віруси і поштові агенти.

Розглядаючи інтелектуальні агенти як сутності в контексті комп'ютерної науки йдуть від старої парадигми використання комп'ютера як інструменту до нової парадигми, в рамках якої комп'ютер розглядається як середовище в якій живуть і розвиваються деякі програмні сутності.

Агент – це система, здатна досягти мети, що привноситься зовнішньою інтелектуальною системою. Кожен програмний агент повинен мати:

1. Мету.

2. Базу знань.

3. Характер – мета-знання.

4. Активність – властивість, що дозволяє агенту взаємодіяти з іншими агентами і навколишнім середовищем.

5. Реактивність – реакція на вхідні впливи.

6. Ресурс для досягнення поставленої мети.

Журнал MIT Technology Review поставив проблему створення «Інтелектуального програмного помічника» в якості однієї з 10 нових технологій в 2009 році, на спеціальній доповіді.

Магістерська робота складається з: 3 розділів розробки, одного економічного та одного з охороною праці. Нижче подано короткий опис кожного з них.