Лекція Основи програмування мовою Visual BASIC 6.0

« Назад

Загальні відомості

Однією з найпоширеніших мов програмування серед сучасних мов високого рівня, що використовуються в ПК, є мова Visual BASIC.

Слово Visual означає, що за допомогою цієї мови реалізовано візуальний стиль програмування. Стиль в якому програми не пишуть, а проектують.

Абревіатура BASIC у назві мови Visual BASIC 6.0 свідчить про те, що остання є розвитком давно відомої мови BASIC, розробленої в США у 1963 р. співробітниками Дартмунського коледжу Джоном  Кемені та Томасом Курцем, Яка відразу здобула популярність своєю простотою та наочністю.

Коли на зміну однозадачним  ОС (типу MS DOS) прийшли багатозадачні графічні середовища (типу Windows), з‘явилась потреба у принципово новому підході до розроблення програм у багатовіконнному середовищі. Виникла необхідність не тільки в написанні тексту програми, а набагато ширша: потрібен був графічний інструмент розроблення, який може працювати в середовищі системи Windows, створювати додатки, здатні використати всі переваги графічних, мультимедійних, діалогових і багатопроцесорних можливостей ОС Windows. У зв‘язку з цим з‘явилося нове середовище програмування -- Visual BASIC. Простота та наочність покладені за основу в BASIC залишилися незмінними і в Visual BASIC 6.0. Він набагато простіший від таких програмування, як С або С++, Делфі і потребує набагато менше часу та зусиль на вивчення.

Це мова на яку  “робить ставку” провідна фірма в галузі розроблення комп‘ютерних технологій – компанія Microsoft. Нові версії мови  Visual BASIC, такі, як Visual BASIC 6.0, “вбудовуються” в нові системи, розроблені цією фірмою (Access 2000, Word 2000, Excel 2000 та ін.), як мови написання макрокоманд, що підвищує ефективність використання цих додатків.

Visual BASIC 6.0 – це сучасна могутня система програмування, яку складає низка компонентів.

Інтегроване середовище розроблення прикладних програм у системі Visual BASIC 6.0

Одним із компонентів будь-якої сучасної системи програмування , в тому числі системи Visual BASIC, є інтегроване середовище –оболонка, що включає вбудований редактор тексту, систему інформаційної контекстуальної допомоги, транслятор-компілятор, компонувальник і налагоджувач програм, а також елементи призначеного для користувача інтерфейсу.

Безпосередня взаємодія програміста з інтегрованим середовищем розроблення здійснюються за допомогою засобів керування, розташованих у головному вікні проекту. Це вікно з‘являється  на екрані монітора кожного разу під час запуску Visual BASIC. Основні його елементи розглядаються нижче.

Рядок заголовка. В ньому відображаються назва проекту і назва його екранної форми. У квадратних дужках указується режим роботи: (design) – режим проектування або (run) – режим виконання.

Рядок меню. Містить кілька пунктів, кожний з яких має спадне меню. Спадне меню маю список команд, які використовуються під час роботи Visual BASIC.

Рядок меню включає такі імена пунктів: File, Edit, View, Project, Format, Dedug, Run, Query, Diagram, Toois, Add-Ins, Window ,Help.

Щодо панелі інструментів, то, як і в багатьох Windows-додатках Microsoft, Visual BASIC підтримує широкий діапазон панелей інструментів.

Вікно елементів керування Toolbox забезпечує проектувальника набором інструментів, необхідних для розроблення прикладної програми під час розміщення елементів керування на екранній формі.

Вікно властивостей дає змогу змінювати властивості елементів інтерфейсу користувача. Набір властивостей залежить від типу елемента керування.

Вікно характеристик об‘єкта  застосовується, як правило, для вибору об‘єктів, методів або властивостей. Вікно містить список усіх об‘єктів  Visual BASIC, згрупований за категоріями. Ці категорії називаються бібліотеками об‘єктів.

Вікно екранної форми – основна робоча область програміста у Visual BASIC, яку проектувальник розробляє для користувача з метою забезпечення зручностей взаємодії з ПК.

Вікно провідника проекту призначене для відображення структури проекту, який розробляється, і перемикання його окремих компонентів.

Вікно редактору коду, це вікно в якому мовою Visual BASIC записується програмний код додатка, що складається  з операторів мови, констант та оголошень.

Збереження файлів проекту

Для збереження проекту і його компонентів потрібно враховувати деякі особливості. Перша з них полягає в тому, що під час клацання лівою клавішею миші на піктограмі збереження проекту Visual BASIC зберігається не весь проект, а тільки його активний компонент.

Щоб зберегти весь проект, необхідно викликати команду File-Save Project або File-Save Project As.

Особливості проектування Windows-додатків у системі Visual BASIC 6.0

Технологія програмування мовою Visual BASIC ґрунтується на загальних принципах і поняттях, характерних для об‘єктно-орієнтованого програмування.

Одним із основних понять у системі Visual BASIC є поняття об‘єкта –елемента, призначеного для користувача інтерфейсу, який створюється на екранній формі Visual BASIC за допомогою засобів керування. Об‘єкти можна переміщувати, змінювати їх розміри і настроювати , використовуючи властивості об‘єктів. Сама форма також є об‘єктом.

Об‘єкт Visual BASIC характеризується властивостями, методами та подіями. Властивості об‘єктів і порядок їх установлення були розглянуті вище.

Подією називається характеристика об‘єкта, що описує зовнішній вплив, на який реагує об‘єкт при застосуванні додатка. Подіями можуть бути наприклад, завантаження форми, натиснення на яку-небудь клавішу на клавіатурі і т.д.

Події ініціюються:

- діями користувача;

- повідомленнями, які надходять від системних або інших додатків;

- додатком, що використовується.

Є дві події від натискання на мишу: Click та Dbclick. Подія Click виникає, як тільки користувач клацає клавішею миші на елементі, а подія Dbclick – внаслідок подвійного клацання мишою на цьому елементі керування. Часовий інтервал між двома натисненнями встановлюється на панелі керування Windows. Параметри для процедур оброблення цих подій не  передаються.

Правила запису програмного коду

Комп‘ютерне програмування – це здатність описати і втілити ідеї за допомогою синтаксису мови програмування. Один із способів реалізації цих цілей мовою Visual BASIC 6.0 полягає в застосуванні операторів для виконання різних операцій під час перетворення інформації в програмі. Перш ніж приступити до процесу програмування , треба визначити, які дії має виконати програма  та як їх описати за допомогою операторів і синтаксису мови  Visual BASIC 6.0.

У Visual BASIC 6.0 є близько 200 вбудованих операторів і функцій. Для опису операторів застосовуються різні символи та ключові слова.

Ключове  (зарезервоване) слова – це слово, призначене винятково для Visual BASIC 6.0; програміст не може використовувати ключові слова в своїх власних цілях. Такі слова, як Dim, As, New, ReDim, If, Then, Else, Loop, While, End – ключові слова Visual BASIC.

Синтаксис. Щоб мова Visual BASIC розуміла початковий код, потрібно дотримуватись певних правил запису програм. У кожному рядку коду є оператор, який може мати додаткові параметри . Оператори можуть розташовуватися послідовно в одному рядку, тоді вони розділяються двокрапкою.

Під час введення програмного коду у вікні редактора коду після натиснення на клавішу “Enter”  Visual BASIC перевіряє правильність запису коду. Якщо код не коректний, то видається повідомлення про помилку.

Роздільник рядків. Роздільником рядківслужить пропуск, який іде за символом підкреслення (_).

Рядок програми у Visual BASIC 6.0 може містити максимум 1023 символи і не більше як 10 роздільників.

Коментарі. У Visual BASIC коментарі призначені для пояснення окремих фрагментів програми й ігноруються під час виконання програми.

Стандартні типи даних і функцій. Оголошення та опис змінних

Змінна – це іменована область пам‘яті, призначена для збереження даних, яка в ході виконання програми набуває різних значень.

Ім‘я змінної – це рядок символів , що ідентифікує змінну у програмі.

Імена змінних у Visual BASIC створюються за такими правилами:

1. Першим символом імені має бути літера.

2. Інші символи – літери та букви.

3. Можна використовувати символ підкреслення. Не можна використовувати крапку.

4. Число символів не може перевищувати 255.

5. Ім‘я не повинно бути ключовим словом Visual BASIC. Наприклад, для змінних не можна використовувати такі імена:

- 1 Name (не можна починати ім‘я змінної з цифри);

- МЕВ 1.5 (не можна використовувати крапку);

- Група 1.5 (між символом не можна залишати пропуски).

Значення змінної – це дані, які зберігаються  й обробляються системою Visual BASIC.

Типом даних називається спосіб збереження і подання даних у комп‘ютерній системі, який задає певний формат або розмір вмісту змінної.

Залежно від вмісту розрізняють змінні різних типів.

Boolean. Дані типу Boolean можуть містити тільки значення True або False. Значення True відповідає 1, а значення False – 0. Якщо змінній цього типу присвоюють значення 0, то змінна містить False. Решта значень мають True.

Byte. Integer. Long. Дані цього типу містять лише цифрові значення в з різних діапазонів. Якщо змінній цього такого типу присвоюється значення 1.4, то повертається 1, а якщо 1.5 –повертається2.

Single. Double. Дані типуSingle та Double містять числа з рухомою комою з різних діапазонів значень. Дані типу Currency також служать для запису чисел із рухомою комою, але число розрядів після коми обмежено чотирма.

Decimal.Вони можуть застосовуватись лише в середині змінної типу Variant, тобто оголосити змінну типуDecimal не можна. Вони дають змогу використати числа з кількістю знаків після коми від 0 до 28, але не можуть оголошуватися безпосередньо оператором Dim.

Date . ЦІ дані призначені спеціально для оброблення інформації про час і дату. Для введення даних потрібно користуватись американським форматом.

String.Дані цього типу служать для збереження рядків. Для того щоб Visual BASIC відрізняла рядок від імені змінної, рядок береться в лапки.

Object. Служать для збереження інших об‘єктів.

 

Способи оголошення типів змінних

Під час складання програми мовою Visual BASIC користувач вирішує сам, треба оголошувати змінну чи ні.

У мові Visual BASICіснують три способи оголошення типу змінної:

-- явне оголошення за допомогою оператора опису змінної Dim (від dimension – вимірність);

-- оголошення за допомогою ідентифікаторів типів;

-- неявне оголошення.

Для явного оголошення типу змінної використовується оператор Dim, який має такий вигляд:

Dim Ім‘я _ Змінної

Довжина змінної типу String.обмежується лише ОС. Проте в разі необхідності її можна вказати явно. Для цього після словаString додають зірочку і максимальне число символів:

Dim Ім‘я _ Змінної  

Після імені змінної можна не задавати її тип. За замовчуванням Visual BASIC резервує місце під змінну типу “варіант”, яка може зберігати дані будь-якого розміру або формату. Незважаючи на зручність такого оголошення змінної, з точки зору управління ресурсами обчислювальної системи це не завжди  доцільне, оскільки нераціонально здійснюється розподіл пам‘яті для змінних.

Ідентифікатори типів змінної. У цьому разі тип даних для оголошення може встановлюватися просто доданням знака до імені змінної. Однак корпорація Microsoft не рекомендує використовувати знаки надалі, і вони є у мові Visual BASIC 6.0 тільки для сумісності з попередніми версіями цієї мови.

Неявне оголошення. Visual BASIC, на відміну від інших мов програмування, не потребує явного оголошення змінних. Змінна може оголошуватися автоматично, коли вона з‘являється в коді.

Якщо тип даних не ідентифікований знаком, то за замовчуванням застосовується тип Variant.

Визначення області видимості змінної

Оператор, що оголошує змінну, повідомляє  Visual BASIC про те, що буде зберігатися в цій змінній і де цю змінну можна змінну можна використати. Частина програмного коду, в якому можна застосувати змінну , називають областю видимості змінної.

У Visual BASIC  є три види областей видимості, що характеризують доступність змінної:

- локальна (змінна доступна тільки в поточній процедурі);

- контейнерна ( змінна доступна тільки у поточних формі, модулі);

- глобальна (змінна доступна у всьому проекті).

Локальні змінні

Локальними – є змінні , що визначаються всередині процедури  або функції. Вони доступні лише цій процедурі. Такі змінні оголошуються оператором Dim або Static.

Значення локальних змінних, оголошених в операторі Static, зберігаються протягом усього часу виконання проекту, тоді як значення змінних, оголошених оператором Dim, існують тільки протягом усього часу виконання процедури; значення цих змінних, при черговому виклику процедури не будуть визначені.

Щоб оголосити статичними всі локальні змінні процедури, потрібно записати ключове слово Static у заголовку процедури.

Змінні контейнерної області

Ці змінні визначаються в секції (General) (Declarations) і доступні всім процедурам тільки всередині відповідного контейнера, тобто модуля форми.

Для оголошення змінних цієї області видимості немає відмінності у використанні операторів Private  та Dim, але краще використовувати оператор Private.

Змінні глобальної області

Ці змінні визначаються в секції (General) (Declarations) стандартного модуля. При цьому замість оператора Dim використовується оператор Public.

Змінні глобальної області доступні у всіх модулях і процедурах проекту.

Константи. Основна відмінність констант від змінних полягає в тому, що їхні значення не можна змінювати у процесі виконання програми. Вони завжди зберігають значення, присвоєні під час розроблення програми.  Області видимості для констант визначаються так само як і для змінних. Для оголошення констант використовується ключове слово Const.

Одночасно з оголошенням констант їм присвоюється значення. При цьому допускається застосовувати тільки сталі значення та їх комбінації, арифметичні, логічні оператори, але не функції.

Стандартні типи функцій

Функція – це оператор, що виконує певні дії (наприклад, запит користувача на введення інформації або обчислення за формулою), а потім повертає результат своєї роботи у програму.

Стандартними стосовно Visual BASIC  6.0 називаються такі функції, обчислення яких є складовими компонентами системи Visual BASIC  . До них належать математичні , рядкові, фінансові й інші функції.

Найуживаніші вбудовані математичні функції та їхні дії

№ пор.	Функція	Дія функції
1	Abs (n)	Повертає абсолютне значення n. Кут n виражається в радіанах
2	Atn (n)	Повертає арктангенс n. Кут n виражається в радіанах
3	Cos (n)	Повертає косинус кута n. Кут n виражається в радіанах
4	Exp ( n)	Повертає константу е в мірі n
5	Rnd (n)	Генерує випадкове число між 0 та 1
6	Sgn (n)	Повертає 1, якщо n<0; якщо n=0; -1, якщо n>0
7	Sin (n)	Повертає синус кута n. Кут n виражається в радіанах.
8	Sqn(n)	Повертає квадратний корінь n
9	Str (n)	Перетворює числове значення на рядок
10	Log (n)	Повертає натуральний логарифм аргументу
11	Tan (n)	Повертає тангенс кута n. Кут n виражається в радіанах
12	Val (n)	Перетворює рядок на числовий вираз

Рядкові функції

На відміну від математичних, рядкові функції Visual BASIC  6.0 повертають рядок і працюють з однією або великою кількості рядкових аргументів.

Найпоширеніші рядкові функції та їхні дії

№ пор.	Функція	Дія функції
1	Chr (int)	Повертає символ, ASC11 - код якого дорівнює числовому аргументу
2	Lcase  (str)	Повертає аргумент, записаний символами тільки нижнього регістра. Якщо який небудь символ в аргументі вже є символом нижнього регістра , то цей символ не зазнає ніякої зміни
3	Len (str)	Повертає число символів у рядку
4	Ltrim (str)	Повертає рядок - аргумент із вилученими початковими пропусками
5	Mid (str, intStart ()	Повертає підрядок рядкового аргументу, що починається символом із номером IntStart і/або продовжується до кінця рядка, або (якщо вказано необов‘язковий аргумент IntLen) має довжину IntLen символів. Mid ()назива.ться функцією середини рядка (midstring), тому що може повертати його середню частину
6	Right (str, int)	Повертає int завершальних символів рядка аргументу str
7	Rtrim (str)	Повертає рядок – аргумент, в якому вилучено всі завершальні пропуски
8	Str ()	Перетворює числовий аргумент на рядок – цифровий запис цього числа
9	Ucase (str)	Повертає аргумент, записаний символами тільки верхнього регістра. Якщо який- небудь символ в аргументі вже є символом верхнього регістра, то цей символ не зазнає ніякої зміни
10	Left (str, snt)	Повертає int перших символів рядка аргументу  str

Фінансові функції

На відміну від розглянутих, фінансові функції мають більш як один аргумент. Наприклад, функції NPer має чотири аргументи:

NPer (rate,  pmt,  pv, fv)

Функція Nper повертає значення типу Double, що вказує кількість періодів (платежів фінансового розміру,  pmt) необхідних для накопичення на рахунку заданої суми (fv) при фінансованій відсотковій ставці (rate). В аргументі pv зазначається сума на поточний момент року.

У Visual BASIC  6.0 крім розглянутих вбудованих функцій, є ще стандартні функції для введення і виведення за допомогою діалогових вікон.

Функція InputBox

Ця функція забезпечує формування вікна для введення інформації з відображенням його заголовка і запрошенням  користувача до введення інформації.

Функція MessaqeBox

Ця функція використовується для одержання від користувача відповідей “так” ( “ні”) і відображення коротких повідомлень, наприклад про помилки або попередження. Прочитавши повідомлення, користувач клацанням миші на кнопці “ОК” закриває вікно діалогу.

Visual Basik For Applications (VBA)

Створення  будь-якого документу в Excel не викличе проблем. Однак коли ви хочете достигнути досконалості, то Visual Basik For Applications (VBA) – це те що вам потрібно.

VBA – це сполука одної із самих простих мов програмування і всіх обчислювальних можливостей Exсel. З допомогою VBA ви зможете легко і швидко створювати різні додатки, навіть не будучи спеціалістом в області програмування. VBA має графічне середовище  що позволяє наглядно конструювати екранні форми і керовані елементи. Використання VBA придасть вашому документу неповториму елегантність. VBA дозволяе з легкістю вирішувати задачі, про можливість виконання яких засобами Excel ви раніше навіть не підозрювали.

Простійшою задачою, що розв'язується наVBA, являється створення функціїй користувача, маючих імена.  З функціями користувача можна працювати з допомогою майстра функцій  точно так же , як і з вбудованими функціями робочого листа.

Функціїї користувача створюються на робочому листі з назвою модулю VBA, після чого з ним можно працювати з допомогою майстра функцій. Для створення модуля VBA необхідно клацнути правою кнопкою миші ярличок листа, перед яким ви хочете розмістити даний модуль, і із розкрившогося контексного меню вибрати команду Вставка . На вкладці Общие открившогося діалогового Вставка необхідно вибрати тип листа – Модуль. Після нажаття кнопки ОК відбудеться вставка листа модуля.

Всі змінні в VBA мають тип. Тип показує, що може зберігати змінна: ціле число, рядок, дату, і т. д. Базові типи даних – Boolean (Логічний),  Integer (Ціле),  Long (Довге ціле), Single ((Число з плаваючою крапкою), Date  (Дата), Array (Масив), Double (Число з плаваючою крапкою подвійної точності),  Object (Об'єкт), String (Рядок змінної величини), Currency  (Грошовий), Variant (Варіант).

Якщо не вказаний тип змінної, то по умовчанні використовують тип Варіант.

Крім функціїї користувача, на листі модулю можна записувати процедури (підпрограми). Процедура – це сукупність операторів VBA, виконуючих визначені діїї. Крім виконання визначених дій процедура, так же, як і функція, може повертати значення, котрі даються параметрам в середині середовища.

Приведемо деякі загальні відомості про організацію програм в VBA. Програма VBA складається з одного чи декількох модулів. Модуль -–це лист текстом програми, вставлений в робочу книгу. Звичайно текст програми VBA починається з опцій, які керують описанням змінних, способом порівняння рядків і т. д. Потім йде заявлення глобальних змінних чи констант для даного модуля.. Таких змінних , котрі використовуються в усіх процедурах модулю. Далі розміщується безпосередньо текст функціїї користувача і процедур, складаючих саму програму.