Курсова робота Писемне ділове мовлення

Вступ

Розділ 1. Поняття про писемнеділовемовлення

1.1. Особливості письмовогоділовогоспілкування

1.2. Види писемного ділового спілкування

Розділ 2. Комунікації у писемному діловому мовленні

2.1. Види і мета листів

2.2. Організація діловодства в установі

Підсумки

Загальні висновки

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

Список використаних джерел та літератури

Оскільки писемне мовлення є основним для ділових людей, бо саме через ділову документацію, листування встановлюються певні ділові контакти, особливості писемного мовлення викликають підвищений інтерес у широкого кола читачів.

Що ж це таке писемне ділове мовлення? Саме тут Ви дізнаєтеся усе про писемне ділове мовлення, його структуру, види і особливості. Власне я розумію писемне ділове мовлення, як особливий вид мовлення, що виражається в письмовій формі(за допомогою літер, цифр і малюнків) у певних професіях (у певних діловодства чи установах).

Характер писемного мовлення багато в чому визначається специфічними умовами писемного спілкування і впершу чергу – відсутністб співрозмовника в момент висловлення думки.

Таку невизначену кількісну аудиторію обслуговує, як правило, писемне мовлення (адже книжки, статті, газети, журнали, розраховані на величезну, саме “невизначену кількісно” аудиторію.

Основним видом письмового тексту ділового мовлення є документ (від лат. docu men turn — доказ). Слово "документ" означає певний засіб інформації про явища чи діяльність людей у суспільстві. Документ є письмовим доказом діяльності установи чи людини. У ньому фіксується інформація для подальшої діяльності чи для історії.

Ось чому нині на особливу увагу заслуговує діловодство. Це культура ділового мовлення, чітка організація роботи з документами щодо управління виробничою діяльністю.

Діловедення стало важливою ділянкою роботи кожної організації, адже в ній беруть участь майже всі працівники управління.

Отже, в ході роботи ми з’ясували, що письмове ділове мовлення має складну структуру. Воно є необхідне нам у нашій професійній діяльності. Можливо, ми б обмежилися усним діловим спілкуванням, але усне ділове спілкування не завжди буває актуальним. Інколи кориснішим буває письмове ділове спілкування, хоча і воно має свої недоліки. Наприклад, письмове ділове мовлення не передбачаэ повного викладу думок, з’ясування емоцій отримувача повідомлення, його ставлення до певної інформації, є порівняно довгим по часі у порівняні з усним(листи по пошті) і т.д.

Дослідивши писемне ділове мовлення, я з’ясував, що:

• писемне мовлення фіксують графічними знаками. Воно може передаватися за допомогою як літер, так і малюнків, схем, формул та інших символів;

• писемне мовлення завжди спирається на усне і є вторинним щодо нього. Воно завжди фіксує чиюсь висловлену думку і сприймається зорово;

• писемне мовлення - це восновному форма монологічна. У художній літературі зустрічаються діалоги;

• писемне мовлення характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим добором відповідної лексики;

• для писемного мовлення характерні дещо традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень;

• у писемному мовленні тексти розрізняють за сферою спілкування (ділові папери, накази, накладні, квитанції тощо).

Отже, писемне мовлення є основним для ділових людей, бо саме через ділову документацію, листування встановлюються певні ділові контакти. І я не бачу кращого виду встановлення ділових зв’язків, ніж через писемне ділове мовлення.

1. “Сучасне українське діловодство” Теренович К. А.

2. Головащук С. І. Українське літературне слововживання: Слов.-довід. – К.: Вища шк., 1995. – 319 с.

3. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический  словарь. – М.: ИНФРА-М, 1996 – 496 с.

4. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. – С. 5-139.

5. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К., 1999. – С. 5-24.

6. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002. – С. 5-29.

7. Ділова українська мова / За ред. О. Д. Горбула. – К, 2002. – С. 7-13.

8. Зубенко Л. Г., Нємцов В. Д., Чупріна М. О. Ділові папери в менеджм. – К., 2002. – С. 7-55.

9. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – С. 9-66.

10. Коваль А. П. Ділове спілкування. – К., 1992. – С. 98-172.

11. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. – К., 2000. – С. 5-9.

12. Погиба Л. Г., Грибіниченко Т. О., Баган М. П. Складання ділов. паперів. – лов. паперів. – К., 2002. – С. 5-9.

13. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000. – С. 5-18.

14. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 1999. – С. 174-180.

15. Сучасні ділові папери / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К., 2001. – С. 13-64. 

16. Шевчук С. В. Ділове мовлення. – К., 2003. – С. 8-39.

17. Сайт: http://www.stydent.od.ua.