Курсова робота Ток-шоу як жанр регіонального телевізійного дискурсу
Код роботи: 832
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Журналістика
Тема: Ток-шоу як жанр регіонального телевізійного дискурсу
Кількість сторінок: 50
Дата виконання: 2014
Мова написання: українська
Ціна: 300 грн
Вступ
Розділ І. Ток-шоу як один із різновидів інтерактивного телемовлення
1.1. Сутність поняття ток-шоу та його жанрові особливості
1.2. Типологія ток-шоу
Висновок до 1 розділу
Розділ ІІ. Суспільно-політичні ток-шоу на телебаченні: регіональна медіапроекція
2.1. Специфіка ток-шоу в черкаському телеефірі (на прикладі програм ЧОДТРК «Рось» «Країна, яка нам потрібна» і «Без бар’єрів»)
2.2. Ведучий та учасники ток-шоу «Без бар’єрів» та «Країна, яка нам потрібна»: особливості комунікативної взаємодії
2.3.1. Ведучий (модератор) ток-шоу як один із критеріїв популярності телепрограми
2.3.2. Учасники розмовних телевізійних програм (експерти, телеглядачі, глядачі в студії)
Висновок до 2 розділу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Етапи формування та розвитку розмовних телешоу на українському телебаченні відбувалися відповідно до загальних політичних процесів. Поява розмовної телепрограми спочатку на американському, а згодом і на українському телебаченні свідчить насамперед про психологічно зумовлену потребу глядача в такому «легкому» телевізійному жанрі. Перехід від «несерйозної» тематики до обговорення гострих соціальних, економічних та політичних питань засвідчив еволюцію телешоу в бік демократизму, а також готовність суспільства відкрито говорити про нагальні суспільні проблеми. Цей процес свідчить про соціальну значущість такого, на перший погляд, несерйозного жанру як ток-шоу.
Психологи стверджують, що в популярності ток-шоу криється своєрідна людська потреба брати участь у житті соціуму, певних його проблемах. Такі програми, порушуючи актуальнітеми, надають глядачеві право вибору однієї з думок, дають змогу засуджувати чи виправдовувати, не погоджуватися, заперечувати, симпатизувати чи навіть ненавидіти, тобто – проявляти свої емоції. Водночас фахівці зауважують, що такий формат може стати навіть інструментом маніпулятивного впливу на аудиторію [10].
Отож, популярність ток-шоу вмотивована насамперед ілюзією причетності аудиторії до подій у студії. Конфліктність таких програм і глибина тематичного дослідження сприяють зростанню рейтингу цього жанру. Зіткнення різних думок залучає телеглядачів до активного обговорення, активізуючи інтелектуальну діяльність, долаючи пасивність, характерну для сприйняття готового матеріалу, – звідси високий пізнавальний потенціал жанру ток-шоу.
У цьому аспекті варто зауважити, що нині регіональне телебачення не може змагатися за глядацьку популярність із центральними медіа, оскільки на шляху до продукування якісного та конкурентоспроможного телевізійного продукту обласні та міські телеканали натрапляють на численну кількість нагальних проблем, як-от: брак кваліфікованих кадрів, незадовільний стан матеріально-технічної бази, складні взаємини з місцевою владою, ігнорування розвитку регіональних ЗМІ державою тощо.
Зважаючи на порівняно недавню історію ток-шоу як телевізійного жанру, нині телевізійні шоу все частіше стають об’єктом наукового аналізу покликаного з’ясувати причини популярності, ступінь достовірності декларованого та реальну участь глядача в процесі обговорення, загальну структуру формату.
Варто зазначити, що певні особливості телевізійної творчості, зокрема, молодіжного ток-шоу на телебаченні, окреслено в працях К. Айріян [1]та Л. Путькалець [28]. Мовленнєві аспекти телебачення розкрили З. Дмитровський [10], О. Колісніченко [12].
Теоретичним підґрунтям пропонованого дослідження слугують студії і вітчизняних, і зарубіжних науковців. Зокрема, у працях М. Томак [32] та Г. Мельник [23] з’ясовано питання про історію походження та розвиток телепрограми. Типові та жанрові особливості ток-шоу вивчено в роботах Г. Кузнєцова [16] й Л. Шестьоркіної [37]. Специфіку кожного з різновидів ток-шоу описано в наукових доробках Н. Вакурової [5] та В. Яковця [38]. Типоформувальні чинники різновидів ток-шоу схарактеризовано в студіях П. Миргородської [24], В. Магарлик [19] та А. Трофімової [33].
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки ток-шоу на регіональному телебаченні, потребою окреслити особливості становлення цього жанру телебачення та виокремлення різновидів телевізійних шоу за конкретними критеріями. Наше дослідження допоможе детальніше ознайомитися з ток-шоу на регіональному телебаченні, охарактеризувати поведінку учасників програми, ведучого.
Мета роботи полягає у виявленні жанрових особливостей ток-шоу, критеріїв їхньої класифікації, а також у з’ясуванні співпраці ведучого з гостями програми на регіональному телебаченні.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1) з’ясувати суть поняття «ток-шоу», виокремити його основні характеристики;
2) окреслити жанроутворювальні елементи ток-шоу та визначити його різновиди;
3) з’ясувати типові риси ток-шоу на регіональному телебаченні;
4) окреслити специфіку суспільно-політичних ток-шоу на прикладі телепрограм «Без бар’єрів» та «Країна, яка нам потрібна», що транслюють на ЧОДТРК «Рось»;
5) проаналізувати комунікативну співпрацю ведучого з гостями (експертами) програми.
Об’єкт дослідження – ток-шоу як жанр телевізійного дискурсу на регіональному телебаченні.
Предметом дослідження є жанрові особливості ток-шоу, ведучі та гості регіонального телевізійного ЗМІ.
Методи дослідження є аналіз, що вможливив окреслення специфічних рис ток-шоу, загальних особливостей створення та функціонування телепрограм; порівняння, узагальнення, за допомогою якого на основі вивчення окремих суспільно-політичних ток-шоу зроблені загальні висновки про жанрові особливості та типологію ток-шоу. З огляду на актуальність порушеної проблеми та сформульовані завдання, застосовано комплексний підхід до вибору методів дослідження. Зокрема, у роботі використано описовий метод, що дає змогу якісно проаналізувати дібрані нами ток-шоу.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі всебічно потрактовано сутність жанру ток-шоу, репрезентовано типологію таких програм та проаналізовано комунікативну взаємодію учасників програми.
Джерельна база дослідження. Для реалізації мети до аналізу залучено випуски програм на ЧОДТРК «Рось» за друге півріччя 2013 року соціально-політичних ток-шоу «Без бар’єрів» та «Країна, яка нам потрібна». Вибір джерельної бази вмотивований малодосліджуваністю регіональних ток-шоу.
Практичне значення дослідження. Матеріали наукового пошуку є цінними для теоретичного студіювання ток-шоу як телевізійного жанру. Доцільно застосовувати презентовані теоретико-практичні елементи й у ході викладання фахових дисциплін, а саме: «Журналістський фах», «Теорія журналістики», «Теорія масової комунікації», «Основи професійної комунікації» тощо. Увагу в роботі приділено особливостям регіональних ток-шоу, що може стати в нагоді медійникам Черкас та області в майбутньому.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, двох підрозділів, висновків, списку використаних джерел (39 позицій).
Висновки
Теоретичне й практичне осмислення особливостей функціонування ток-шоу на регіональному телебаченні підтвердили актуальність обраної теми курсовоїроботи.
У процесі дослідження здійснено аналітичний огляд наукової літератури з окресленої проблематики, що дозволило сформувати якісне теоретичне підґрунтя для дослідження. У курсовій роботі описано процес становлення жанру ток-шоу в медіапросторі, що сформувався під впливом закордонного телебачення, зокрема американського.
Під час дослідження з’ясовано походження та сутність дефініції «ток-шоу», що за своєю суттю є одним із найбільш затребуваних жанрів сучасного телебачення. Зважаючи та різні тлумачення цього поняття науковцями у роботі запропоновано таке визначення поняття: ток-шоу – це розмовна телевізійна передача, побудована як бесіда ведучого з одним або кількома виступаючими, що супроводжується показом концертних номерів, невеликих відеофрагментів, фотографій, іншого зображувального матеріалу. Визначено, що така бесіда часто відбувається в присутності аудиторії в студії, яка зазвичай, жваво реагує на перипетії розмови). Ток-шоу часто стають індикаторами гострих суспільних проблем, саме тому цьому, на перший погляд несерйозному жанру, присвоюють внесок у розвиток демократії. Поєднуючи журналістські та сценічні прийоми, ток-шоу забезпечує виконання однієї з найважливіших функцій журналістики – впливати на людську свідомість та формування поглядів стосовно конкретної ситуації чи проблеми.
Залежно від того, які питання порушують у програмі, якими є шляхи пошуку виходу із проблеми, хто залучений до обговорення, ток-шоу можна класифікувати за різними ознаками, а саме: видове різноманіття ток-шоу, а також затребуваність кожного з виокремлених видів свідчить про розвиток цього телевізійного жанру й про подальші перспективи його існування на вітчизняному телебаченні.
Принадність ток-шоу зумовлена ілюзією причетності аудиторії до обговорення актуальної проблеми. Отже, ток-шоу – не забаганка менеджерів, а соціально й психологічно вмотивоване явище, ознака поглиблення комунікативності суспільства.
Визначено чіткі критерії поділу ток-шоу на специфічні різновиди та створено авторську узагальнену класифікацію телешоу. У дослідженні вважаємо за доцільне типологізувати ток-шоу за такими ознаками, як тематичне спрямування, характер емоційного впливу, тип аудиторії, кількість учасників, спосіб викладу матеріалу, характер запитань, специфіка виходу в ефір та територія поширення.
З’ясовано, що ефективним ток-шоу вважають тоді, коли в результаті обговорення певної теми вдається схилити глядача до певної позиції. Такі програми, порушуючи гостру тему, надають глядачеві змогу засуджувати чи виправдовувати, погоджуватися чи заперечувати, виявляти власні емоції, тобто реалізовувати потребу в дискусійному спілкуванні.
Унаслідок наукового пошуку визначено й охарактеризовано типоформувальні чинники різновидів розмовного телешоу. Тематична концепція ток-шоу є не лише найважливішим елементом підготовки до продукування якісної телепрограми, а й основним критерієм видового поділу ток-шоу. Залежно від того, яку проблему висвітлюють у тій чи тій телепередачі, ток-шоу зараховують до конкретного типу.
Водночас індикатором популярності окремої телевізійної програми є її ведучий. Необхідно працювати над тим, щоб образ комунікатора максимально точно відповідав тематичній концепції й слугував засобом привернення уваги глядачів до ток-шоу. Найвищий рівень персоніфікації, коли журналіста чекають на екрані заради нього самого, чекають як лідера, який вміє пояснити складні проблеми, як особистість, значущу в моральному, духовному плані. В процесі дослідження було проаналізовано комунікативну взаємодію ведучого з аудиторією, що є важливим чинником для успішності ток-шоу. Також, здійснивши аналіз запропонованих науковцями підходів, ми вивели власну класифікацію ток-шоу за типом аудиторії в студії (експерти, активісти, актори, журналісти, очевидці, зірки шоу-бізнесу, високопосадовці).
Драматургія ток-шоу подекуди передбачає присутність у студії не лише ведучого та героя телепрограми, а й експертів та глядачів. Поділ на різні категорії глядачів здійснюють залежно від комунікативної ролі, яку виконує кожна окрема група людей.
Пропонована робота є спробою проаналізувати відповідність жанру ток-шоу на черкаському телепросторі, окреслити недоліки як програми в цілому, так і її складників. Зважаючи на те, що на регіональному телебаченні програми такого жанру – рідкість, проаналізовані випуски «Без бар’єрів» та «країна, яка нам потрібна» засвідчують, що такий телепродукт цікавий для аудиторії, оскільки він наближений до свого глядача.
Отже, аналіз ток-шоу, представлених на черкаському телебаченні, дає змогу виявити особливості досліджуваного жанру, а також з’ясувати типоформувальні чинники, що зумовлюють виокремлення різновидів комунікативних телепрограм (політичні, соціальні, побутові, гендерні). Популярність розмовного телешоу зумовлена прагненням аудиторії до об’єктивного висвітлення проблем, оптимізації поглядів, емоційного та інформаційного наближення.
Порушені в курсовій роботі питання можуть стати об’єктом подальших наукових досліджень, зокрема дозволяють деталізувати критерії та особливості жанрового поділу в телевізійному просторі, а також поглибити окреслення шляхів продукування якісних ток-шоу на всеукраїнському телебаченні.
Список використаних джерел
1. Айріян К. Молодіжна тематика в українському телепросторі / К. Айріян // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 43. – С. 158–161.
2. Акинфиев С. Н. Жанровая структура российского развлекательного телевидения \ С. Н. Акинфиев. – Режим доступу: http://www.mediascope.ru/node/250.
3. Багиров Э. Г. Очерки теоии телевидения / Э. Г. Багиров. – М.: Искуство, 1978. – 152 с.
4. Бурмака М. Контактна телевізійна програма-дискусія як жанр / М. Бурмака // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 10. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1580.
5. Вакурова Н. В. Типология жанров современной экранной продукции: учеб. пособие / Н. В. Вакурова, Л. И. Московкин. – М.: Айрис-пресс, 1997. – 278 с.
6. Вартанов А. С. Актуальные проблемы телевизионного творчества на телевизионных підмостках: учеб. пособие / А. С. Вартанов – М.: Высшая школа, 2003. – Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text6/47.htm.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел. – Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 с.
8. Ворошилов В. Журналистика: учебник В. Ворошилов. – СПб: Издательство Михайлова В. А., 2001. – 304 с.
9. Гафарова И. Ток-шоу на российском телевидении в свете исследований аудитори / И. Гафарова // Коммуникация в современном мире: материалы Всероссийской научной конференции. – М.: Высшая школа, 2005. – С. 141–143.
10. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика: навч. посібник / Є. З. Дмитровський. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, – 2006. – 208 с.
11. Киркина М. П. Имидж телеведущего // Проблемы массовой коммуникации на рубеже тысячелетий / М. П. Киркина // Материалы Всероссийской научной конференции. – М.: Аспект Пресс, 2003. – С. 165–167.
12. Колесниченко А. В. Прикладная журналистика: учебное пособие / А. В. Колесниченко. – М.: Изд-во Моск-го ун-та, 2008. – 180 с.
13. Коновалова О. В. Основы журналистики: учебное пособие / О. В. Коновалова. – М.;. Ростов-на-Дону: МарТ, 2005. – 271 с.
14. Корконосенко С. Основы журналистики: учебник для вузов. / С. Корконосенко. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 286 с.
15. Критичний аналіз історії та перспектив розвитку телевізійної сфери індустрії дозвілля в Україні. – Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-5638-1.html.
16. Кузнецов Г. Ток-шоу: неизвестный жанр? // Так работают журналисты ТВ: учеб. пособие / Г. Кузнецов. – М.: Издательство Московского университета, 2004. – Режим доступа: http://evartist.narod.ru/text7/18.htm.
17. Кузнецова О. Д. Засоби масової комунікації: посібник / О. Д. Кузнєцова. – вид. 2-Г, перероблена й доповнена. – Львів: ПАІС, 2005. – 200 с.
18. Лазутина Г. Основы теоретической деятельности журналиста: учебник для вузов / Г. Лазутина. – Режим доступа: http://evartist.Narod.ru/text6/39.htm.
19. Магарлик В. Імідж ведучого телевізійної програми, його відповідність жанрові й тематиці / В. Магарлик // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 9. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1503.
20. Матизен В. Портрет ведучого на фоне жанра / В. Матизен – М.: Аспект Пресс, 1996. – С. 121-124.
21. Мащенко І. Г. Енциклопедія електронних мас-медіа: у 2 т. / І. Г. Мащенко. – Т. 2: – Запоріжжя: Дике Поле, 2006. – 384 с.
22. Мельник Г. Общение в журналистике: секреты мастерства / Г. Мельник. – СПб., М., Х., Минск: Питер, 2005. – 216 с.
23. Мельник Г. С. Основы творческой деятельности журналиста / Г. С. Мельник, А. Н. Тепляшина. – Питер. – 2008. – 271 с.
24. Миргородская П. А. Особености типологии стилів речового общения на оттечественном телевидении / П. А. Миргородская – М.: Айрис пресс, 2002. – С. 4.
25. Могилевская Э. Ток-шоу как жанр ТВ: происхождение, разновидности, приемы манипулирования / Э. Могилевская // Научно-культурологический журнал. – Питер: Питер Пресс, 2006. – № 15. – Режим доступа: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tguwww.woa/wa/Main?textid=1114&level1=main&level2=articles.
26. Недопитанський М. Жанрові новації сучасного українського телебачення / М. Недопитанський // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 20. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1239.
27. Недопитанський М. Телевізійне ток-шоу: секрети популярності та виробництва / М. Недопитанський // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 17. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1363.
28. Путькалець Л. Концепція аналітично-публіцистичних телевізійних програм / Л. Путькалець // Теле-радіожурналістика. – 2012. – Вип. 11. – С. 245-251.
29. Самарцев О. Р. Творческая деятельность журналиста: Очерки теории и практики: учеб. пособие / О. Р. Самарцев. – М.: Академический Проект, 2007.
30. Словник журналіста. Терміни, мас-медіа, постаті / за ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород: Закарпаття, 2007. – 224 с.
31. Телевизионная журналистика: учебник // А. Я. Юровский, Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик. – М.: Высшая школа, 2002. – 304 с.
32. Томак М. Бар’єр для ток-шоу / М. Томак // День. –2006. – № 215. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/173792/.
33. Трофимова А. Феномен популярности телевизионных ведущих / А. Трофимова // Проблемы массовой коммуникации на рубеже тысячелетий: материалы Всероссийской научной конференции. – М.: Аспект Пресс, 2003. – С. 177-179.
34. У Черкасах автора політичного ток-шоу усунули з програми через «естетичну невідповідність» // Телекритика. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/pravo/2013-11-06/87330.
35. Шальман Т. Телеведучий і аудиторія телепрограми: взаємодія і взаємовплив / Т. Шальман // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 7. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1662.
36. Шальман Т. Телевізійний діалог: комунікативні технології побудови / Т. Шальман // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 18. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1662.
37. Шестеркина Л. Ток-шоу как форма проведения практического учебного занятия в процессе формирования профессиональной культуры / Л. Шестеркина // Медиаскоп. – М.: Изд-во МГУ, 2008. – Вып. 1. – Режим доступа: http://www.mediascope.ru/node/22.
38. Яковець А. В. Телевізійна журналістика: теорія і практика / А. В. Яковець. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 240 с.
39. Черкаська обласна державна телерадіокомпанія «Рось». – Режим доступу: http://rosmedia.com.ua/.