Есе Порахуймо час

« Назад

Хто колись задумувався над тим, що означає слово кохання? Особисто я не «сушила» голову над інгредієнтами такого складного рецепту власного щастя. Звісно, траплялися питання на зразок «Чи любить він мене?», «Як сильно?», та на них відповідь може дати тільки той «Він», а тобі вже вирішувати вірити чи ні. Та й тут не так складно, найважче визначитися саме у своїх почуттях.

Зі свого невеличкого досвіду у двадцять один рік, до мене любов приходила тричі, як казав колись Іван Франко. Чому аж тричі та чи всі рази це була саме любов, достеменно й зараз сказати не можу. Втім, щоразу, коли закохувалася, могла голосити всім, що люблю. Зараз моє кохання скромніше, воно не кричить та не б’є себе в груди, що «назавжди», воно бережливе та забобонне (щоб не наврочили), адже слова «до мене любов приходила чотири рази» якось вже і не звучать, і довіри не викликають. Та, що точно є перевіркою кохання, я все ж знаю, щоправда вже завдяки своїм батькам. Це час! Він найкращий іспит будь-яких стосунків. Він проведе вас через такі тернисті стежини життя, що на фінішну пряму ви вийдете тільки з істинно люблячою людиною.

Час – це той показник вірності, жертовності вашої другої половинки. Він робить пару рідною, одним цілим. Чи відмовилися б ви від приміром дитячої ковдрочки, яка вже поношена та значно старіша від нових? Особисто я – ні. Під цією старою ковдрочкою ви колись ховалися від нічних страхіть, вона вас зігрівала холодними зимовими вечорами, на ній висихали ваші сльози.

Так і людина, яка постійно поряд, яка бачила всі ваші турботи, прикрощі, жалі, розчарування, яка піклувалася про вас у хвилину горя, підбадьорювала, коли вже зовсім не було сили, будьте певними, ця людина ніколи не покине вас і буде поряд до останнього вашого подиху, так як і ви з нею. Можливо ця любов буде не першою, не другою, а може й не четвертою, втім, коли ви все ж зможете сказати, що це кохання всього вашого життя, ви вже не зможете згадати яке воно по рахунку, бо для вас воно буде лише одне.