Курсова робота Релігійна ситуація в Україні і її представлення в роботах соціологів

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-РЕЛІГІЙНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

1.1.Релігія як соціальне явище

1.2.Концепції походження та становлення соціології релігії

1.3. Види, функції та організації релігії в соціології

РОЗДІЛ ІІ. Сучасна соціально-релігійна ситуація в Україні

2.1. Сучасний стан соціальної релігії в Україні

2.2. Проблеми релігійної ситуації в Україні та питання, щодо їх вирішення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ І НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми. Ще яких-небудь десять років тому, одержуючи знання й виховання з матеріалістичних позицій, ми припускали, що такі специфічні інститути, як релігія і її організації перестають бути факторами національного громадського життя, втрачають свої позиції в наданні впливу на світогляд людей.

Аналіз реальності наших днів показав помилковість і поспішність висновків даного роду. Сьогодні навіть непрофесійним поглядом обивателя можна помітити, що відбувається помітна активізація релігійних установ, які безпосередньо намагаються брати участь у рішенні цілого ряду актуальних проблем сучасності. Це можна спостерігати в різних регіонах, у країнах з різним рівнем економічного розвитку, де поширені різні віросповідання. Не обійшло явище активізації релігійної діяльності й Україну, а неясний час так званих реформ ще більшою мірою сприяло посиленню цієї діяльності.

Початок вітчизняних світських релігійних студій пов’язаний з іменами деяких професорів Київського університету кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також із такими діячами українського національного руху, як М.Грушевський, В.Липинський, О.Лотоцький, А.Річинський, М.Шаповал.

Мета курсової роботи розкрити сутність соціально-релігійної ситуації в Україні, окреслити її проблеми та перспективи розвитку.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- охарактеризувати релігію як соціальне явище;

- виокремити концепції становлення та походження соціальної релігії в Україні;

- дослідити види, функції та організації релігії в соціології;

- описати проблеми соціально-релігійної ситуації в Україні та питання, щодо їх вирішення.

Об’єктом дослідження виступає соціально-релігійна ситуація в Україні.

Предметом дослідження даної курсової роботи є виявлення проблем сучасної соціально-релігійної ситуації в Україні.

Соціологічний підхід визначає релігію як суспільне явище, як важливий структурний компонент суспільства в різних соціальних проявах у взаємодії з усіма іншими соціальними явищами. Соціологія релігії охоплює широке коло проблем, що визначають місце і роль релігії у суспільстві, її соціальні функції, закономірності функціонування, розвитку релігії та церкви. Соціологія релігії досліджує ставлення різних соціальних і національних спільностей до релігійного світорозуміння, типи релігійності, співвідношення релігії та атеїзму. Соціологія релігії не ізолюється від інших наук, що так або інакше досліджують релігію, а тісно зв'язана з ними в пошуках наукового розуміння релігії, як соціального явища. Поряд з науковою, світською соціологією релігії, існує і ненаукова, богословська соціологія релігії, що створюється теологами на основі релігійного світогляду та робить певний внесок у вивчення деяких питань функціонування релігії.

Структура роботи. Курсова робота складається з: вступу, двох розділів, висновків, списку джерел та наукової літератури, який налічує 24 позицій.

Отже, соціологія релігії як одна з галузей соціологічної наук знаходиться у різноманітних зв'язках з усіма іншими суспільними явищами, з суспільним життям, поглиблює наукове розуміння релігії як продукту суспільного розвитку.

З урахуванням особливостей сучасного світу, соціологія релігії зосереджується передусім на процесах секуляризації, зростання динаміки релігійності населення, появи нетрадиційної релігійності, індивідуалізації та приватизації релігії, розвитку екуменістичних тенденцій.

Інтерес до відроджуваній релігійній свідомості тісно переплітається з відродженням народних звичаїв, традицій, свят і ритуалів. І, нарешті, розвиток сучасної релігійної свідомості супроводжується пожвавленням багатьох вірувань, окультизму та інших явищ, що межують з шарлатанством і вірою в чудодійні сили.

Не мало важливу роль відіграє релігійна пропаганда, яка вийшла далеко межі церковної галузі і, по суті, нав'язується невіруючим, церков інформація подається дикторами радіо і телебачення аж ніяк не без стороннє та супроводжується схвальними коментарями, звернена не тільки до віруючих, але і до всіх слухачів і глядачів. Дедалі більше змикаючись з державним режимом, православна церква бере на клерікалізацію політичного, суспільного і духовного життя. Релігійні церемонії та обряди, які раніше за законом проводились тільки в самій церкві, або на дому у віруючих, нині перейшли на території державних і суспільних підприємств і установ. Найрізноманітні суспільні події, особливо урочисті акти, супроводжуються «церковним освяченням». Всі церемонії мають підвищувати авторитет релігії, демонструвати її нібито, реальний вплив на весь хід світського життя демонструючи своє доброзичливе ставлення до релігії та церкви, багато керівних діячів України розірвали з науковим світоглядом і вступили в лоно православної церкви. Зрозуміло, це означає ні що інше, ніж загравання з церквою в надії використати її вплив на віруючих. Церковні об'єднання в Україні стоять на платформі підтримки політики, що проводиться державою.

Сучасне суспільство повторює уже знайомі в історії періоди смутку і незгод, коли різні види містики виходили на історичну арену. Та нові явища в сучасній релігійній ситуації не відміняють, а навпаки, загострюють проблему консолідації суспільства на платформі його оновлення, що передбачає співробітництво і єдність віруючих і невіруючих, або ж належність віруючих до різних конфесій, нормальні державно-церковні відносини.

Сучасні демократії живуть в умовах конфлікту, суперечностей, виявляючи їх і намагаючись збалансувати, це і є умова їх стабільності. Спроби подолати багатовекторність церковно-релігійного життя командно-адміністративними методами не можуть привести до згоди і загальної задоволеності. Треба навчитися життю в умовах релігійного конфлікту, бо за ним конфлікт і протиборство різних культур, цивілізацій, етносів і регіонів, а вони визначаються геополітичним положенням України, історією існування її окремих частин у межах різних культурно-цивілізаційних типів.

Слід пам'ятати, що релігія здатна каталізувати як процеси соціальної інтеграції, так і дезінтеграцію, а переплітаючись з політичними конфліктами, додає їм велику напруженість і емоційну залученість учасників.

1. Академічне релігієзнавство: Підручник / [За наук. ред. проф. А. Колодного]. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

2. Арбеніна В. Над чим працюють соціологи України (за результатами контент-аналізу матеріалів „Харківських соціологічних читань”) / В. Арбеніна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 166-176.

3. Бабій М. Соціологія релігії в архітектоніці релігієзнавства / М. Бабій // Дисциплінарне релігієзнавство. Колективна монографія. / [За наук. ред. д. філос. н., проф. А. Колодного] / Українське релігієзнавство. – К., 2009. – Спецвипуск. – С. 107–119.

4. Бабій М. Ю. Соціологія релігії / М. Ю. Бабій // Академічне релігієзнавство. – К., 2000. – С. 137-152.

5. Балабанова Н. В. Розділ 9. Соціологія релігії / Н. В. Балабанова // Спеціальні та галузеві соціології: Навчальний посібник / [Пилипенко В. Є., Попова І. М., Танчер В. В. та ін.]; під ред. В. Є. Пилипенка. – [2-е вид.] – К., 2007. – С. 212–238.

6. Веремчук В. И. Социология религии: Учеб. пообие. / В. И. Веремчук – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 254 с.

7. Гараджа В. И. Социология религии: Учеб. пособие для студентов и аспирантов гуманитарных специальностей. – 3-е изд., перераб. и доп. / В. И. Гараджа – М.: ИНФРА-М, 2005. – 348 с.

8. Ерышев А. А. Социология религии: Учеб. пособие. / А. А. Ерышев, Н. П. Лукашевич – К.: МАУП, 1999. – 120 с.

9. Классики мирового религиоведения. Антология. – Т.1 / [Сост. и общ. ред. А. Н. Красникова]. – М., 1996.

10. Колодний А. Проблеми релігієзнавчої науки і освіти / А. Колодний // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 52. – С. 155–157.

11. Колодний А. Релігієзнавство: підручники і навчальні посібники / А. Колодний, Л. Филипович // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 52. – С. 158–160.

12. Лубський В. І. Соціологія релігії: Курс лекцій. / В. І. Лубський, В. М. Козленко, Т. Г. Горбаченко. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.

13. Лукашевич М. П. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. – [2-е вид., допов. і випр.] – К.: МАУП, 2004. – 464 с. – [Розділ „Соціологія релігії”. – С. 389–409].

14. Пам’яті Людмили Рязанової / Некролог // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2010. – № 2. – С. 190–191.

15. Паращевін М. А. Інтегративна роль релігії: історико-соціологічний нарис / М. А. Паращевін. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 152 с.

16. Пірен М. І. Соціологія релігії: Підручник / М. І. Пірен. – К.: ДП „Видавничий дім „Персонал”, 2008. – 344 с.

17. Религиоведение. Хрестоматия / [Автор-составитель П. И. Костюкович]. – Мн., 2000.

18. Религиоведение. Хрестоматия / [Под ред. А. Н. Красникова]. – М., 2000.

19. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / [Сост. В. И. Гараджа и Е. Д. Руткевич]. – М., 1994.

20. Релігієзнавство України. В 2-х книгах. Книга друга: Релігієзнавча наука років незалежності. – Колективна монографія / [За наук. ред. д.ф.н., проф. А. Колодного]. – К.: Українська Асоціація релігієзнавців, 2010. – 258 с.

21. Рязанова Л. С. Релiгiйне вiдродження в Українi: соцiокультурний контекст / Л. С. Рязанова. – К.: Бiла криниця, 2004. – 240 с.

22. Сучасна релігійна ситуація в Україні: стан, тенденції, перспективи / [За ред. П. Косухи]. – [У 2-х част.] – К., 1994.

23. Филипович Л. Зміст західної соціології релігії як науки і навчальної дисципліни / Л. Филипович // Українське релігієзнавство. – 2003. – № 25. – С. 98–102.

24. Яремчук С. С. Релігійність молоді: сутнісні характеристики та специфіка прояву / С. С. Яремчук // Нова парадигма: [журнал наукових праць]. – Вип. 91. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – С. 197–211.