Курсова робота Становище молоді в сучасному суспільстві і його вивчення в «соціології молоді»
Код роботи: 6150
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Соціологія
Тема: Становище молоді в сучасному суспільстві і його вивчення в «соціології молоді»
Кількість сторінок: 41
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 300 грн
Оформлення: Методичка
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІОЛОГІЇ МОЛОДІ
1.1. Сучасне становище молоді
1.2. Концептуальні підходи до вивчення проблем молоді у суспільстві
1.3. Дослідження проблеми молоді із проблематика з позиції психології, фізіології
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІОЛОГІВ СТАНОВИЩЕ МОЛОДІ В СОЦІОЛОГІЇ
2.1. Результати дослідження впливу специфіка молодіжної свідомості та поведінки
2.2. Фактори впливу суспільства на сучасні молодіжні проблеми
2.3. Cильні і слабкі сторон 'соціології молоді
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Актуальність теми. У побудові незалежної Української держави важливе місце належить молодіжній політиці. Майбутнє України залежить від того, яке молоде покоління у нас сформується. Тепер у нашій країні налічується понад 10 млн. молодих людей віком 15-25 років, або 20,8% усього населення.
Молодь традиційно розглядається в соціології як велика соціально-демографічна група, виділена на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану і таких, що зумовлені тими чи іншими соціально-психологічними якостями. Ця молодь як соціально-демографічна група перебуває на стадії становлення соціальної і психофізіологічної зрілості та адаптації до виконання соціальних ролей дорослих.
Проблеми та становище молоді в сучасному суспільстві намагались дослідити такі вчені та писменики як: Антонова О.А., Головатий М.Ф., Горбунова М. Ю., Зборівський Г.Є., Лукашевич М.Т., Туленков М.В., Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Робер М.А., Тільман Ф.В., Туленков Н.В., Черниш Н.Й та інші.
До молоді належать старші школярі, учні ПТУ і всіх типів спеціальних навчальних закладів коледжів, студенти, аспіранти, молоді робітники і службовці, селяни, підприємці та інші.
Отже соціально-демографічної групи найчастіше визначають як 14-25 років, а іноді розширюють до 30-35 років, що пояснюється ускладненням процесу соціально-професійної адаптації і самовизначення молоді, особливо в деяких галузях інтелектуальної праці високої кваліфікації наприклад, у науці.
Таким чином, можна говорити про важливість дослідження і вивчення проблем соціології молоді, оскільки актуальність цієї проблеми очевидна. Процес становлення суспільства на принципово інших засадах передбачає і перебудову уявлення про роль молоді в цьому суспільстві.
Об'єктом дослідження даної курсової роботи є молодь в суспільстві.
Предметом дослідження даної курсової роботи є проблеми сучасної молоді, ставлення до суспільства.
Метою дослідження даної курсової роботи є теоретичне обґрунтування ролі соціології молоді в соціологічному суспільстві.
Основні завдання курсової роботи:
- дослідити теоретичні аспекти соціології молоді;
- дослідити роль і місце молоді в соціальному розвитку суспільства;
- вивчення тенденцій зміни її соціального обличчя, норм, цінностей, інтересів;
- виявлення і прогнозування на цій основі напрямів і динаміки розвитку молодіжних проблем і вироблення механізмів ефективної соціальної політики стосовно різних груп молоді.
Разом з тим, незважаючи на невизначеність вікових меж молоді саме в сучасному суспільстві, молодь виокремлюється у відносно самостійну соціально-демографічну групу. Цьому сприяє розрив між віковими і соціальними характеристиками, ускладнення процесу соціалізації молоді, дедалі ширша його інституалізація, посилення вимог до навчання і кваліфікації молоді з боку суспільства, науково-технічний прогрес, який сприяє прискореному розвитку молодих людей, інформаційний бум, процес акселерації молодого покоління.
1. Антонова О. А., Головатий М. Ф., Політична культура сучасної молоді. - К.: УНДШМ, 2010. – 365 с.
2. Головатий М. Ф., Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. - К.: Наук, думка, 2012. – 365 с.
3. Головатий М. Ф., Цибульних В. С., Проблеми молодіжної політики // Філософ, і соціол. думка. -2010. – 451 с.
4. Головенько В. А. Український молодіжний рух у XX столітті (історико - політологічний аналіз основних періодів). - К.:АЛД, 2010. – 582 с.
5. Горбунова М. Ю., Загальна соціологія. Конспект лекцій, Ексмо; 2011. – 358 с.
6. Зборівський Г. Є., Загальна соціологія. Підручник, М.: ИНФРА, 2012. - 567 с.
7. Лукашевич М. Т., Туленков М. В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посібник. - К.: МАУП. 2012. - 344 с.
8. Лукашевич Н. П., Туленков Н. В., Социология: Учеб. пособие. - 2-еизд., стереотип. / Под общ. ред. Н. В. Туленкова 2010. – 257 с.
9. Мігович І. І., Основи соціології. - Ужгород: Патент, 2009. – 362 с.
10. Молодежная політика: Опыт, проблемы, перспективы // Матеріалы международ. науч. - практич. конф.: В2ч. - К., 2011. – 541 с.
11. Молодежь Украины и наркомания / Отв. ред. В. Е. Пилипенко, Ю. А. Привалов. - К.: Стикос, 2010. – 258 с.
12. Молодь України за соціальний процес і злагоду в суспільстві. - К.: Столиця, 1999.
13. Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. - К.: УНДШМ, 2012. – 410 с.
14. Проблеми соціального захисту молоді в умовах зміни соціально-економічних відносин // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: УНДПІМ, 2012 – 520 с.
15. Социальный облик молодежи. - К.: Наук. думка, 1990.
16. Кулагіна І. Ю., Ковальова А. І., Соціалізація. Знання. Розуміння. Уміння. М.: Просвіт 2010. – 360 с.
17. Робер М. А., Тільман Ф. В., Психологія індивіда і групи. М.: ИНФРА, 2011. – 471 с.
18. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В. П. Андрущенка, М. І. Горлача. - Харків - Київ, 1998. - 624 с.
19. Соціологія: Посібник для вузів За ред. В. Г. Городяненка. - К.: Академія, 2002. - 334 с.
20. Туленков Н. В., Социология молодежи: Конспект лекции по социологии для студентов физкультурных вузов. - К.: УГУФВС, 1994.
21. Цибульник А. В. Молодь н суспільство: соціологічні нариси. - К.: Политиздат України, 2010. – 352 с.
22. Черниш Н. Й., Соціологія молоді: Конспект лекцій. – К.: ІЗМН, 2011. - 358 с.
23.Черниш Н. Й., Суспільна свідомість молоді. – Львів: Світ, 2011. - 410 с.
ВИСНОВКИ
Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і проблеми, які прагне вирішити ця галузь соціологічної науки. Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, роль в системі соціальних зв’язків і соціальних відносин перебувають у центрі уваги і на стику різних наук.
Соціологія молоді ж відносить їх до найважливіших. Звісно, адже саме молоді належить будувати демократичне, суверенне з високим рівнем правової культури суспільство, а в сучасних умовах в Україні формувати громадянське суспільство і правову державу. Якою мірою сучасна українська молодь здатна вирішувати життєво необхідні для України завдання має показати рівень її готовності активно брати участь у державотворчих процесах, що розгортаються в державі. Зважаючи на те, що соціальне обличчя молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників, соціологія виявляє інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, норми моралі, традиції тощо.
Адже як в Україні так і в усьому світі молодь становить досить таки значну і все зростаючу частину населення і відіграє вагому роль у вирішенні важливих соціальних, економічних, ліричних, духовно-моральних проблем людства. Тому не випадково в сучасних умовах проблеми молоді стали предметом стійкого інтересу різноманітних міжнародних організацій, зокрема Організації Об’єднаних націй та її комітетів. Поруч із соціологією молоді питаннями молодіжних проблем переймається ювенологія наука про різноманітні особливості молоді - складова сучасної науки про людину.
Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства, а проблема формування її свідомості - однією з провідних у соціології. Дня того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її труднощі та проблеми. Серед них є традиційні -кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Йдеться про вибір професії, життєвого шляху, самовизначення, професійну мобільність тощо. Не менш актуальними є здоров'я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей. Потрібен глибокий системний аналіз буття молоді, чим і покликана займатися соціологія молоді.
Соціологія молоді - галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну щільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу
Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях - загально-методологічному, спеціально-теоретичному та емпіричному, що дає змогу дотримуватися єдності вихідних методологічних понять, операційних визначень стосовно історичного змісту та емпіричних індикаторів.
На перших двох рівнях відбувається науково достовірне визначення молоді з урахуванням конкретно-історичних умов її існування і розвитку; обґрунтування сутнісних специфічних особливостей цієї спільноти, які зумовлюють відмінність молоді від інших соціальних груп і спільнот суспільства; з'ясування об'єктивних і суб'єктивних чинників, що визначають якісну своєрідність молодого покоління. Емпіричний рівень функціонування соціології молоді на основі накопиченого матеріалу та нової соціологічної інформації сприяє поглибленому розумінню молодіжних проблем, розкриттю їх тісного зв'язку з проблемами суспільства, переслідує мету оперативного реагування на нові явища в молодіжному середовищі та прогнозування їх розвитку.
У західних країнах соціологічний інтерес до молодіжної проблематики посилювався у періоди загострення так званих „молодіжних” проблем - значний сплеск злочинності, наркоманії, кризові явища у сфері праці (безробіття), освіти, прояви політичного, національного екстремізму тощо. Від соціології суспільство жадало рекомендацій, соціальних технологій, які б могли допомогти йому у вирішенні цих проблем. Тому головна увага спрямовувалася передусім на практичне розв'язання проблеми, а теоретичний аспект здебільшого ігнорувався. Внаслідок цього у деяких західних країнах соціологія молоді не має самостійного наукового статусу, вона більш пов'язана із соціальною практикою, ніж із теорією.
В Україні склалася подібна ситуація, хоча причини цього дещо інші: насамперед нехтування реальними молодіжними проблемами у колишньому Радянському Союзі, недостатня увага до них в сучасних умовах нормативний підхід до вивчення соціальних процесів у молодіжному середовищі, який панував у суспільних науках, коли певні прогресивні вияви, явища, притаманні окремим прошаркам молоді, приписувались усій молоді країни; розгляд молоді винятково як об'єкта впливу з боку соціальних інститутів.
Це спричинило недорозвиненість теоретичних засад соціології молоді, особливості соціологічних досліджень молодіжних проблем на сучасному етапі.