Звіт з практики Діалектологічна практика, проведена в селі Залиман, Кремінський р-н., Луганська область (Основні ознаки говірки на прикладі села)

« Назад

Записано від Молоковська Олександра Іванівна, 25 квітня 1936 р.н., освіта – середня, педагогічна

А. Як у вас називається?

1. Місце, на якому стоїть хата з господарськими будівлями: саʹдиба, грунт, ґрунт, оʹбійстя, двір ..?

Подвір’я

[подˊв'ірйа]

2. Житловий будинок: ʹхата, дім, доʹмівка, ʹхижа, госʹпода…?

Хата

[ˊхата]

Якщо якесь з цих слів (напр. хижа, халупа) вживається зневажливо про вбогу будівлю, треба на це вказати.

- Як називаються кімнати у хаті?

3. Гоʹрище чи ʹвишки чи під чи черʹдак…?

Горище

[гоˊришче^и]

4. Частина труби на хаті, яка міститься зверху: диʹмар, верх, труʹба, ʹбовдур чи ще якось?

Криша, фратон, димар, верх, труба

[кˊриша]

Як називається частина димоходу під дахом: бороʹвик, биʹчок, настʹавкачи ін.?

5. Приміщення для снопів, полови, соломи: кʹлуня, стоʹдола, тік, ʹпуня, гумʹно.

Клуння

[кˊлун:йа]

- Як кажуть – тік, чи ток, чи тик чи ін.?

Ток

[ˊток]

6. Приміщення для зерна: амʹбар, шʹпихлір, спіʹжарня, коʹмора.

- амбар чи інбар чи ін.?

Амбар

[амˊбар]

7. Приміщення для с.-г. реманенту: поʹвітка, наʹвіс (піднаʹвіс), підʹкат, ʹшопа, воʹзовня, катʹрага, ʹйатка, лаʹбаз, ʹшура.

8. Приміщення для домашніх тварин: хлів,саʹрай, поʹвітка, ʹшопа.

а) корів: коʹрівня, коʹрівник, короʹварня, короʹварник;

б) коней:коʹнюшня, сʹтайня, сʹтаня;

в) свиней:свиʹнарня, свиʹнарник, свиʹнюшня,свиʹнинець;

г) овець: вівʹчарня, овʹчарник, оʹвечник, оʹвешник, коʹшара, оʹбора.

Сарай

[саˊрай]

9. ʹпасіка, пʹчельня, бджільʹник, ʹвулики, ʹвулії.

Пасіка

[паˊс'іка]

Як називається зимове приміщення для бджіл: омшаʹник, імшарʹник, темʹник чи ін.?

Як називається вулик: ʹулик, ʹвулик, ʹвулеĭ; даʹдан чи ін.?

10. Як називається місце, де молотять? Тік, ток, тик; гумʹно, гарʹман?

Тік

[ˊт'ік]

11. Місце для пасовища:

ʹпастб’ішче, пасоʹвишче, пасоʹвис’ко, ʹвипас …

а) в полі: у ʹпол’і, у ʹпол’е, у сʹтеп’і

б) в лузі: луг, леʹвада..

г) у лісі: у ʹл’іс’і, у ʹл’ес’і, у ʹгаʹйу.

Поле, луг, пасьбище

[ˊполе^и], [ˊлуг], [ˊпас'бишче^и]

12. Цʹвинтар чи клаʹдовишче чи кʹладб’ішче чи ʹмогилки. Яка різниця у значенні?

Кладовище

[клаˊдовишче^и]

13. Як кажуть – землю орати чи пахати?

[оʹрат и^е]

а) як називається земля, орана кілька років тому: обʹл’іг, обʹлог, толоʹка, пар чи ін.?

Пар

[ʹпар]

б) як називається земля, ніколи не орана: цілиʹна, пусʹтир чи ін.?

Цілина

[ц'іли^еʹна]

14. Земля, орана на зиму: на з’аб, з’абл’а, зимн’і пар чи ін.?

Пар

[ʹпар]

15. Як називається поле, з якого знято:

а) жито, пшеницю: ʹжитнишче, жиʹт’анишче, стерʹн’а чи ін.?

б)просо:проʹс’анишче, проʹс’анка, сʹтерен?

в)гречку:греʹчишче, греʹчанишче?

г)буряки:бураʹчанишче, бур’аʹчишче? (з’ясуйте – яка кажуть в говірці буʹрак чи буʹр’ак?)

д)льон:ʹл’онишче, л’ʹнишче?;

е)соняшник:сон’аʹнишче, соноʹвишче? (з’ясуйте – як називають у говірки рослину: ʹсон’ашник, ʹсойашник, сон, ʹсон’ах, каʹт’елки? Чи є різниця у значенні між назвою самої рослини і її плода?);

ж)кукурудзу:кукуруʹзанишче, кийаʹшишче, пшениʹчанишче(з’ясуйте, як називається сама рослина: кукуʹрудза, кукуʹруза, пшеʹничка, к’іʹк’і, кийаʹхи чи ін.? чи є різниця між назвою самої рослини і її плода?);

з)овес:в’іўʹчишче, авʹс’анишче?

Стерня

[сте^ирʹнйа]

16. Способи оранки:

а) від середини до країв: у склад, ўкругоʹву?

б)від країв до середини: ўрозʹг’ін, воʹгон’у, ўборʹзну, вобиʹгон’у, уразʹвал?

У склад

[у скʹлад]

17. Пропуск в оранці: огʹріх, проʹр’ех, абʹр’ех?

Огріх

[огʹр'іх]

18. Пропуск в косінні:гʹрива, чуб?

Грива

[гʹрива]

19. Обробляти землю після оранки:

а) перед сівбою: волоʹчити, скороʹдити, боронуʹвати чи ін.?

Боронували

[боронуʹвати^е]

б)після сівби:волоʹчити, скороʹдити, боронуʹвати чи ін.?

Волочили

[волоʹчити^е]

Чим саме обробляють землю після сівби і перед сівбою?

20. Час збирання сіна: косоʹвиц’а, с’іноʹк’іс, с’іноуʹборка?

Сінокіс

[с'іноʹк'іс]

21. Час збирання зернових культур: жниʹва,жатʹва, уʹборошнакамʹпан’ійа.

Жнива

[жниʹва]

22. Два годи чи два літа?

Два літа

[дʹва], [л'іʹта]

С’імгод чи с’імл’іт чи с’імгаʹдоў чи с’імʹрок’іў?

Дваʹнадц’ат’ʹрок’іў чи двеʹнац:ет’год чи гаʹдоўчи ʹрок’іў?

23. Плуг і його частини (по можливості – фотографія з описом чи малюнок):

а) леʹміш чи сошʹник?

б) поʹлиц’ачи отʹвал?

в) чересʹло чи н’іж чи р’іʹзак?(у частині плугів (як наслідок – говірок) може бути відсутнім);

г) граʹділ’чи стр’еʹла чи стебʹло чи ваʹдило чи ʹрама?

д) ʹручки чи чеʹп’іги?

е) інші деталі, якщо є.

Лиміш – ручка за яку тримали плуг

[ʹлим'іш]

24. Коса і її частини (бажано подати малюнок):

а) коʹса(чи є окремі назви її частин – п’ятка, носик тощо);

б) держак коси: коʹс’:е чи косʹт’е;

в) ручка, яка прикріпляється до кісся, за яку тримається косар:ʹручка;

г) кільце:наʹперсток, перстен’, ʹбан’ка, кал’ʹцо, хоʹмутик;

д) клинок: клин, ʹпасклинок;

е) інші деталі (можливо були раніше).

Кісся

[ʹк'іс:йа]

25. Ціп і його частини (бажано дати малюнок):

ц’іп чи цеп чи ін.?

а) циʹпил’но, ц’іʹпил’но;

б) ʹкапиц’а;

в) бич, б’іч, биʹчук.

Ціп, бич, ціпильна, кріплення

[ʹц'іп], [ʹбич], ʹ[ʹц'іпил'на], [кʹр'іплен:йа]

26. Прилад для биття конопель: биʹтел’на, ʹламанка, зʹбиванка, ʹтерниц’а, потеʹребн’а(на якому етапі обробки конопель використовувався).

Ламанка

[ʹламанка]

27. Осінні сходи пшениці: ўруʹна, скараʹда, озимиʹна, сʹходи, ʹпари, ʹзелен’.

- весняні сходи: йароʹва, йаровиʹна

Озиминка

[озиʹминка]

28. Різні періоди росту і достигання жита, пшениці від сходу до повного достигання: ʹжиторосʹте в стʹр’ілки, викиʹдайеʹколос, налиʹвайец’:а, сʹп’ійе).

Викидає колос

[викиʹдайе коʹлос]

29. Купа, в яку складають снопи в полі:коʹпа(скільки снопів),півʹкопачиполуʹк’іпок(скільки снопів)? Можливо, інші назви.

Копа

[копʹа]

30. Велика кладка снопів у полі: скирʹта чи сʹкирда чи ожеʹред?

Скирда

[сʹкирда]

31. Відходи після молотьби (крім соломи):поʹлова, зʹбойіни, хаʹбот’:а, ʹпосл’ід.

а) жита;

б) пшениці;

в) проса;

г) гречки.

Солома, полова, зерна

[соʹлома], [поʹлова], [ʹзерна]

32. Картопля: карʹтопл’а, карʹтоха, карʹтошка, ʹбул’ба, бараʹбол’а, ʹр’іпа.

Картоплиння, бульба

[картопʹлин:йа], [ʹбул’ба]

33. Листя

а) буряків:батʹвина, бур’аʹчин’:а

Бурячиння

[бурйаʹчин:йа]

б) моркви: моркʹвин’:а, ботʹва, гич.

в) картоплі: картопʹлин’:а, гич, баʹдил’:а, каʹл’іўйе.

34. Стебло:

а) огірків: огуʹдин’:а, огуд, гуʹрошник, ʹнат’іна, ʹкоси, гурʹкоўн’ік;

б) гороху:горохʹвин’:а, горохвʹйанка.

Городина

[гороʹдина]

35. гриʹби, ʹгуби(якщо губи, то назва для яких грибів вживається? Чи називають білі гриби губами? Як ще називають білі гриби?)

Гриби

[гри^еʹби]

36. Повозка для перевезення: воз, виз, вуз, в’із, в͜͜^уоз, в͜^уиз

а) снопів, сіна, соломи: ʹгарба, маʹжара, драбиʹн’ак, л’ітерʹн’ак

Гарба

[ʹгарба]

б) дров: розʹвора, бинʹдуг, ход, ʹрозпуск, расʹкати, катʹки, дʹроги, ʹл’ушн’а;

Дровні

[дʹровн'і]

в) зерна:безʹтарка, ʹмажа, калаʹмашка.

Бисарки

[ʹбисарки^е]

37. частини воза (бажано фотографія або малюнок із вказівкою деталей):

переʹдок, заʹдок, ʹдишел’, огʹлобл’і, оʹтеси, ʹв’ійа, падʹдока, тр’ійʹн’а, розʹвора, п’ідʹгейстер, поʹдушка, наʹсад (опʹлен’і), ʹорички, стил’ʹвага (штил’ʹвага), шʹвор’ін’, ʹйашчик, заʹтилки, досʹка (дошʹка), полудʹрабки, ос’і, коʹлеса, сʹпиц’і, ʹоб’ід (ʹобад).

38. Чим пригнічують (притискають) снопи чи сіно на возі: руʹбел’, ʹпалка; в’іʹр’оўка.

Бревно

[бʹревно]

39. Баʹт’іг, ʹпуг’а, кʹнут(чи є різниця в значенні, зробити опис – довжина, з якого матеріалу робиться, з яких частин складається).

Батіг (підганяють корів, коней)

[баʹт'іг]

40. Старі міри земельних площ (якщо вживається, то вказати площу): ʹгон’і (ʹгони), ден’, ʹр’іза, п’іўʹр’іза, шнур, упʹруг, морг, увоʹлока, ʹволок, дес’аʹтина.

Гони

[ʹгони^е]

41.Доріжка, протоптана пішоходами: сʹтежка, доʹрожка.

Стежинка

[сте^ижи^енʹка ]

42. Блискавка:

а) з громом:граʹза, ʹмол(‘)н’ійа, маʹланка, малаʹн:’а, ʹмигаўка, бʹлискаўка, морʹгуха;

б) без грому: ʹмол(‘)н’ійа, маʹланка, малаʹн:’а, ʹмигаўка, бʹлискаўка, морʹгуха.

в) без дощу:сухоʹв’ій, сухоʹмолн’ійа чи ін.?

43. Погана погода: паʹганапоʹгода, неʹгода, неʹпогод’, неʹнаст’е.

Негода

[не^игоʹда]

44. Добра погода:ʹдобрапоʹгода, хаʹрошапаʹгода.

Гарна пагода

[ʹгарна погоʹда]

45. Снігопад:

а) без вітру: сн’іг, с’н’іʹжок, ʹтихийсн’іг, пластаʹвец’, хʹвижа;

Снігопад

[сʹн'ігопад]

б) з вітром: зав’іʹр’уха, меʹтелица, хурʹделиц’а, вʹйуга, хуртоʹвина.

Завірюха

[зав'іʹрйуха]

46. Хмара чи туча. Чи є різниця в значеннях (дощова чи недощова, чорна чи нечорна, дощова чи недощова) ?

Хмара – без доща закриває сонце; туча – з дощем.

[хʹмара], [ʹтуча]

47. Веселка: веʹселка, ʹрадуга, ʹраĭдуга, весеʹлуха, дуʹга, ʹтенча.

Райдуга

[райдуʹга]

48. хоʹлодни(ĭ) ден’ чи ʹс’іверс’ки(ĭ) ден’ чи ʹзимний чи стуʹдений.

Студенний день

[стуʹден:и^ей], [ʹденʹ]

49. Посуд, в якому стоїть вода в кімнаті:в’ідʹро, ʹд’іджка, воʹд’анка, ʹцебер.

Діжка, цеберка

[ʹд'іжка], [ʹцеберка]

50. ʹночви, наʹчовки, нец’ки, ваʹгани?

Ночви

[ʹночви]

51. Посуд для молока (вказати з ручкою чи без, бажано з малюнком): глек, гʹлечик, глеʹчок, глаʹдишка, куʹшин. Можливо, інший посуд для рідини був. З’ясувати значення, зробити малюнок.

Глечик – для молока

[гʹлечик]

52. Козуʹбейка, веʹрейка, ʹкошик, карʹз’іна(вказати форму, ручки – одна, дві, без ручок, матеріал виготовлення, призначеннч – бажано з малюнком).

Кошик

[ʹкоши^ек]

53. Чим набирають воду, щоб напитися? Корець, ківш, кухлик, кружка.

Ківш

[ʹк'івш]

54. Осʹлін (усʹлон) чи ʹлаўка (різниця між поняттями. Переноситься чи ні? Зі спинкою чи ні?).

Лавка, ослін – переносили.

[ʹлавка], [осʹл'ін]

55. Кусок хліба:

а) плоско відрізаний з обох сторін: сʹкибка, ʹлуста, ʹкусен’;

Осліпка

[осʹл'іпка]

б) перший або останній кусок хліба:окʹрайец’, окʹрайчик, гарʹбушка.

Окраєць

[окʹрайец']

56. Колиска (дайте малюнок з позначенням частин):коʹлиска, ʹл’ул’ка, ʹгоĭдалка.

Колиска

[коʹлиска]

а) мотузки ( моʹтузки, в’іʹр’оўк’і, поʹч’іпки), дно, полотʹно; ʹбил’ца, рама, гаʹчок (кр’уʹчок), к’іл’ʹце.

57. а) кочерʹгачи коʹц’уба чи коʹв’ін’а

Кочерга

[коʹчерга]

б) роʹгач, ʹвилки, виʹлошник, ухʹват, йамʹк’і – знаряддя, яким засовують у піч і виймають посуд.

Рогач

[роʹгач]

58. прач чи пʹраник чи пʹрал’ник- валок для вибивання білизни під час прання.

Праник

[пʹрани^ек]

59. соʹрочка чи коʹшул’а– верхня чи спідня білизна? Чи одне те саме - соʹрочкаі руʹбашка?

Сорочка

[соʹрочка]

60. а) ʹпойас, ʹпасок?(ʹпойас, реʹм’ен’ і папʹруга – одне й те ж?)

Пояс

[ʹпойас]

б) ʹгашник чи очʹкур (учʹкур)?- шнурок, яким підв’язували колись домоткані штани (чи інше значення?), чи взагалі не вживається?

Очкур

[очʹкур]

61. скаʹтерка, насʹтол’ник (насʹт’іл’ник) чи обʹрус? (чи є різниця в значенні, наприклад, лише на свято стелили).

Скатерка

[Сʹкате^ирка]

62. Заʹпаска чи пеʹредниц’а чи заʹпілка чи заʹв’іска чи катʹран чи хварʹтух. (чи однакові поняття, якщо вживаються? Зробіть малюнок і опис – для чого вживалось).

Фартух

[фарʹтух]

63. ʹторба чи ʹтайстра чи ʹкайстра(з чого зроблено, для чого використовувалось, які типи торб були? Як зараз називають?)

Торба

[ʹторба]

64. скоʹтина чи тоʹвар чи скот чи хуʹдоба чи ʹбидло? (це велика рогата худоба чи лише окремі тварини?)

Худоба

[хуʹдоба]

65. ʹпівен’ чи ʹп’евен’ чи пеʹтух чи куʹгут чи ʹкокош?

Півень

[ʹп'іве^ин']

б) ʹкурка чи ʹкуриц’а?

66. курʹча чи куреʹн’а чи куʹр’а чи ципʹл’а(чи є різниця у значенні, наприклад, у періоді підростання?).

Курча

[курʹча]

67. ʹкачур чи ʹселезен’ чи уʹтак чи вуʹтак чи ʹселех?

Селезень

[ʹселе^изе^ин']

68. ʹкачка чи ʹвутка чи ʹвутва.

Качка

[ʹкачка]

69. леʹлека чи чорноʹгуз чи ʹбусел чи боʹц’ан чи буз’ʹко чи ʹгайстер чи жабоʹйід чи кʹлекотен’ чи кокосʹтир?

Лелека, чорногуз

[ле^иʹлека]

70. ʹд’ател(‘),ʹйател’, доўʹбачʹкл’уйʹдерево, деревокʹл’уй, вербокʹл’ук, ʹжоўна.

71. ʹйаструб чи ʹшул’ак чи шуʹл’іка чи ʹкоршун чи корʹшак чи ʹкобец’ чи р’аʹбец’.

Шуліка

[шуʹл'іка]

72. гороʹбец’ чи горобеĭ чи вереʹбеĭ чи конопʹл’аник чи жид чи жиʹдок чи ін.? (чи не називають горобеĭ, вереʹбеĭ – усіх дрібних птахів, у т.ч синичок, шпаків тощо).

Горобець

[гороʹбец']

73. зоʹзул’а чи куʹкушка чи ?

Зузуля, кукушка

[зуʹзулйа], [куʹкушка]

74. а) гаʹд’ука чи ʹгадина чи пасʹкудниц’а чи поʹганка чи йеʹхидна чи ..?

Гадюка

[гаʹд’ука]

б) неотруйна змія – вуж, уж, уʹжака?

75. ʹбілка чи виʹв’ірка чи кацаʹбурка чи цуʹб’ірка?

Білка

[ʹб'ілка]

76. муʹрашки чи муравʹл’і чи муʹрахи чи мураўʹйі чи комашʹн’а чи ін.?

Мурашки, комашня

[муʹрашки], [комашʹнйа]

77. жук-оʹлен’ чи роʹгач чи розʹсохачи чи тур чи буʹгаĭ чи жук коʹрова?

Рогач

[роʹгач]

78. писʹкар чи пічʹкар чи ʹколбик чи стоўʹбец’ чи п’іскоʹзуб чи ʹбобир чи биʹчок(може не водитися у річці, а тому назва, які і реалія, може бути відсутньою)

Пискар

[писʹкар]

79. ʹокун’ чи деʹрун чи чекаʹмазкостʹриж чи швец’ чи шинʹг’ір чи ч’іʹраз(може не водитися у річці, а тому назва, які і реалія, може бути відсутньою)

Окунь

[ʹокун']

80. ʹментуз чи каʹлека чи чимиʹн’ок чи ʹживчик чи наʹлим(може не водитися у річці, а тому назва, які і реалія, може бути відсутньою)

Минтус

[ми^енʹтус]

81.кукуʹруза чи кукуʹрудза чи пʹш’інка чи кийаʹхи чи к’іʹк’і чи киĭʹки чи папʹшойі чи маʹлай чи ін.? (з’ясуйте – як називається плід і як називається вся рослина)

Кукурудза

[кукуʹруза]

82. чичеʹвиц’а чи сочеʹвиц’а чи ʹлинта чи ʹчина? (чи є різниця між цією рослиною і викою?)

Чичивиця

[чи^еʹчивицйа]

83. куʹдел’а чи ʹкуд’іл’ чи куʹд’ілка чи ʹкуж’іл’ чи ін.? – прядиво або вовна, намотані на кужівку; кілок, на який наматується прядиво чи ін.?

Куделя

[куʹделйа]

84. ʹборошно чи мʹливо чи муʹка чи ʹмел’ате чи фаʹн’іна чи ін.?

Борошно

[ʹборошно]

85. окʹр’іп (чи укʹроп) чи к’іпйаʹток чи ін.? (одне і те ж чи різні поняття, наприклад, кип’яча вода, що тільки закипіла, або, можливо, вода, що кипіла, але вже вистигла чи ін.?)

Окріп

[окʹр'іп]

86. оʹтец’ чи ʹбат’ко чи ʹнен’о чи ʹдед’о чи ін.? (як вживається при загальному називанні, при звертанні, як раніше називали, як зараз називають?)

Батько

[ʹбат'ко]

87. ʹд’ад’ко чи стаʹриĭ чи ʹвуĭко чи ін.? (чи є різниця у значенні? Наприклад, батьків чи материн брат, чи чужий чоловік середнього віку?)

Дядько (в різній місцевості називають по різному)

[ʹдйад'ко]

88. ʹж’інка чи ʹжонка чи ʹжунка чи коʹб’іта (це дружина, чи особа жіночої статі чи ін. значення?)

Жінка

[ʹж'інка]

89. госпоʹдин’а чи хаʹз’аĭка чи госопʹдарка чи ґазʹдин’а.

Хазяйка, господарка

[хаʹзйайїка], [госпоʹдарка]

90. веʹс’і’л’:а чи сʹваĭба чи сʹвад’ба чи сʹвабд’а чи ін.?

Весілля, свадьба

[ве^иʹс'і'л’:а], [сʹвад'ба]

91. ваʹг’ітна чи важʹка чи т’ажка чи беʹремен:а чи гʹруба чи ʹтоўста чи череʹвата чи в поʹложен’:і чи не саʹма чи шуʹкайедиʹт’а чи йаʹназан’аʹлас’ чи ін.?

Вагітна

[ваʹг'ітна]

92. поʹлоги чи ʹроди чи раʹда чи ін.?

Пологи

[поʹлоги^е]

93. коʹвал’ чи кузʹнец’ чи коʹвач чи ін.?

Коваль, кузнець

[коʹвал'], [кузʹнец']

94. ʹтесл’ар чи ʹтесл’а чи пʹлотник чи сʹтол’ар? (чи є різниця у значенні, наприклад, столяр – займається первинною обробкою дерева, або будівництвом дерев’яних споруд, а столяр – виготовляє меблі і дрібні вироби з дерева, чи диференціація в говірці відсутня?)

Плотник

[пʹлотни^ек]

95. бідний селян або селянка, що колись працювали по чужих людях у наймах? (ʹнаĭмит, батʹрак, чеʹл’адка, б’ідʹн’ак, роб’ітʹник, служʹник чи ін.?)

Наймит

[ʹнайми^ет]

96. Заможний селянин, що колись експлуатував працю бідних селян?

(баʹгач, пан, курʹкул’, хаʹз’айін, заʹжиточни(ĭ) чи ін.?)

Кулак

[куʹлак]

97. Гуртова допомога сусідові пи будівництві хати (раніше і тепер?) (толоʹкадопоʹмога чи ін.? – який саме вид роботи? – обмазувати хату чи повністю будувати хату чи ін.?)

Толота

[толоʹта]

98. ковʹтати чи глиʹтати чи лиʹгати? (чи є різниця? Чи кажуть, наприклад, налигався – напиився горілки чи ін. значення?)

Ковтати

[ковʹтати^е]

99. зустʹр’іти чи стʹр’інути чи стріʹкат’ чи зʹдибат’ чи ін.?

Зустрінути

[зустʹр'іти^е]

100. почеʹкаĭ чи стриʹваĭ чи п’ідожʹди (поʹдожди) чи абажʹди чи посʹт’іĭ чи ін.?

Почекай, підожди

[почеʹкати^е], [п'ідожʹди]

101. ʹбачит’ чи ʹбачити чи ʹвид’іти чи зʹр’іти?

Бачити

[ʹбачи^ети^е]

102. короткоʹзори чи приʹзористиĭ чи близоʹрукиĭ чи низ’ʹкиĭ на оч’і чи ін.?

Короткозорий

[короткоʹзори^ей]

 

Інформатор Шляхтич Віктор Миколайович, 1965 р.н.

Я раскажу вам о наших традіциях в деревне коториє билі ещьо нашими дєдамі, прадедами росказани нам внукам. Свадьби у нас гуляли очень весело. Сначала у нас билі смотріни, в дом невести прихаділі свати, друзья, родственіки жиніха. Невеста в єто время ждет в соседней комнате, если невеста не оглашалась вийті замуж за жениха, ана винасілі гарбуз – ето символ, того што невеста не хочет виходіть за етого парня замуж. Гости вихаділі от сватов не хлебавши, не пивши, не евши. Если нечесте нравился жених, и она виходила со своїй комнати, подходила к жениху, брала его за руку и виходилі приглашая в дом родителей і гостей. Во время смотрин хозяєва демонстрируют і обговарівают пріданоє. Потом молодиє присилают пріглашенія на свадьбу. В день свадьби подруги наряжают невесту і за ней прієжаєт жиніх. Жиніха на порог не пускают, родственіки, дєті, друзья трєбуют викуп за неє, за невесту.