Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ История Украины \ 6119. Реферат Утворення Київської Русі. Гетьманщина. «Культурна революція»

Реферат Утворення Київської Русі. Гетьманщина. «Культурна революція»

« Назад

Код роботи: 6119

Вид роботи: Реферат

Предмет: Історія України

Тема: Утворення Київської Русі. Гетьманщина. «Культурна революція»

Кількість сторінок: 25

Дата виконання: 2019

Мова написання: українська

Ціна: 200 грн

Вступ

1. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і словянського чинників. Норманська теорія та її сучасні оцінка

2. Гетьманщина наприкінці 17-18 ст. Видатні постаті Гетьманщини

3. «Культурна революція» її зміст та шляхи реалізації

Висновки

Література

Норманська теорія заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Окрім цього, в якості аргументів висувалося давньонорманське походження деяких руських назв, імен тощо. А сама назва “Русь” походить, на думку прихильників цієї теорії, від фінської назви шведів - “руотсі”.

Початок формування державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо нього наприкінці VІІІ - на початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями. Правили тоді останні представники династії давньоруських князів Дір та Аскольд, спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. Князь Аскольд, проводячи виважену і активну зовнішню політику, зміцнив Київську Русь, поставивши її нарівні з Візантією та Хазарією. Закріпившись на узбережжі Чорного моря, Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію (860, 863, 865, 874 рр.), в результаті яких було підписано вигідні для русів угоди.

Офіційна назва держави - Військо Запорізьке. Керували нею гетьмани - звідти і пішла назва. Царський уряд уникав вживання терміна «Гетьманщина» і в офіційних документах називав її Малоросією. Столицями Гетьманщини в різні часи були міста Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.

У процесі розгортання національно-визвольних змагань у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки були чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

а) право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

б) незалежність і соборність Української держави;

в) генетичний зв'язок козацької державності з Руссю (Київська Русь), спадкоємність кордонів, традицій і культури княжої доби.

Розгромивши половців і забезпечивши сприятливі зовнішні умови, Володимир Мономах багато зробив для зміцнення Київської Русі. Розвивалися сільське господарство й ремесла, пожвавилася торгівля, будувалися нові міста.

Зміцнюються династичні зв'язки: сам Володимир Мономах був одружений з дочкою англійського короля, сестра вийшла заміж за німецького імператора, а донька - за угорського короля. По смерті Володимира у 1125 р. спадкоємцем на київському столі став його син Мстислав Володимирович, який продовжив політику батька. Проте його наступники знову почали боротися між собою за першість на Русі. Отож із другої половини XII ст. починається новий період в історії українських земель - період феодальної роздробленості та існування самостійних князівств.

У 1781 р. в ході здійснення адміністративної реформи на території Гетьманської України запроваджувалось Малоросійське генерал-губернаторство у складі трьох намісництв - Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського. За територією й організацією вони від 30 губерній Російської імперії відрізнялися лише назвою. Одночасно українські адміністративні, судові та фінансові установи замінялися відповідними відгалуженнями імперської системи. Малоросійська колегія, генеральний суд і полкові та сотенні правління втрачали чинність.

У 1783 р. замість козацьких полків утворили 10 регулярних кавалерійських полків, до яких на шестирічний термін набирали не лише козаків, а й селян. Водночас, щоб забезпечити прихильність старшини, Катерина II у 1785 р. прирівняла її у правах до російського дворянства.

1. Брайчевський М. Ю. Походження Русі. - К., 2008.

2. Греков Б. Д. Киевская Русь. - М., 2006.

3. Греков Й. А. Памятники государственности й права славян на территории Украинской ССР. Первое тысячелетие нашей эры (извлечения). – Одесса.

4. Грушевський М. С. Історія України-Руси: У 10 т., 13 кн. - К., 2008.

5. Долгополова Л., Музиченко П. Роль православия в становлений государственности й права Киевской Руси. - Одесса, 2005.

6. История государства й права СССР / Под ред. Г. С. Калинина, А. Ф. Гончарова. - М., 2008. - Ч. 1.

7. Історія України: Курс лекцій. - К., 2009. - Ч. 1.

8. Ключевский В. О. Курс русской истории. - М., 2007. - Т. 1, 2.

9. Мавродин В. В. Образование Дневнерусского государства. - Л., 2007.

10. Музиченко П., Єрмошкін С., Нагуш О., Суд і процес у Київській Русі. - Одеса, 2005.

11. Повесть временных лет: В 2 ч. - М.; Л., 2009.

12. Полонська-Василенко Н. Історія України. - К., 2008. - Т. 1.

13. Российское законодательство X-XX вв. Законодательство Древней Руси. - М., 2008. - Т. 1.

14. Толочко Й. П. Древняя Русь. - К., 2007.

15. Фроянов Й. Я. Киевская Русь. - Л., 2008.

16. Юшков С. В. Общественно-политический строй й право Киевского государства. - М., 2009.