Реферат Бібліотекознавство як наука

Вступ

1. Сутність бібліотекознавства. Визначення поняття «бібліотекознавство»

2. Об’єкти бібліотекознавства, їх характеристика

3. Методологія бібліотекознавства

4. Бібліотекознавство в системі наук

Висновки

Список використаної літератури

Витоки бібліотекознавства - науки про бібліотечну справу, сутність якої до цих пір залишається дискусійною, сходить з глибокої давнини. Будучи типовим науковим феноменом, бібліотекознавство в той же час характеризується власним генезисом і розвитком. Їх вивчення вимагає історичного підходу, який дозволить простежити виникнення та основні етапи формування бібліотекознавства, рух теоретичної думки від пропозицій і припущень до наукового знання, побачити перспективні напрямки його розвитку.

Визначаються три джерела формування бібліотекознавчої думки: бібліотечна практика, професійна свідомість, соціальні замовлення.

Перші писані джерела в галузі бібліотекознавства з'явилися ще в стародавні часи у вигляді каталогів бібліотек. Та суто бібліотечні праці з'явилися пізніше у ХVІІ-ХVІІІ ст. й мали описовий, методичний характер.

У процесі свого історичного існування бібліотека набувала нових зовнішніх елементів, які не входили в її структури, але забезпечували її функціонування та розвиток. За різноманітними соціальними функціями і в залежності від ролі у суспільному житті бібліотеки стали поділятися на певні типи та види. Так, окрім церковних, монастирських і університетських бібліотек, з'являються публічні, академічні, наукові, шкільні.

В наш час бібліотека і бібліотечна сфера діяльності досягли нового, вищого рівня своєї організації, ознаками якого стали розвинута структура, системна організація діяльності у межах бібліотечних мереж, система соціальних комунікацій, система підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, оформлення професійного друку і наукових установ, визначені суспільні функції, державна і професійна система управління. для обслуговування різних груп читачів і забезпечення інформаційних потреб суспільства.

Бібліотекознавство - це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття і об'єкт реальності в усіх її зв'язках,

Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими творами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику і організацію бібліотечної справи.

Мета бібліотекознавства - оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу. При цьому конкретна специфічна мета бібліотекознавства - оптимізація соціального використання інформації, зафіксованої у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.

Бібліотекознавство як наука не існує ізольовано, відокремлено від інших наук. Його міжнаукові зв'язки насамперед виражаються у використанні для вирішення своїх проблем теорій, фактичного матеріалу, методів та результатів інших наук, у свою чергу, вони застосовують і використовують відповідний теоретичний і практичний арсенал бібліотекознавства.

Однак поки ще бібліотекознавство з точки зору великої науки є галуззю периферійною. Взаємодія з великою наукою впливає на престиж бібліотекознавства і призводить до появи нових теорій, що використовуються великий наукою, тим самим це сприяє виробленню власної історико-бібліотекознавчої концепції.

1. Бібліотекознавство: заг. курс: навчальний посібник для бібл. фак. ін-тів культури - М.: Книжкова палата, - 1988.

2. Борисова О. Б. Стан бібліотекознавства: оцінка в наукометричних дослідженнях // Наук. і техн. б-кі. - 1996. - N 2. - С. 46-56.

3. Ванєєв О. М. Про об'єкт бібліотекознавства та методичної роботи // Наук. і техн. б-кі. - 1992. - N 1. - С. 28-30.

4. Дворкіна М. Я. Від ідеології до філософії бібліотечної справи // Бібліотековеденіе. - 1994. - N2 (6). - С. 51-53.

5. Жадько Н. В. Статус і функції бібліотекознавства // Наук. і техн. б-кі. - 1994. - N 3. – С. 3-12.

6. Карташов Н. С. Порівняльне бібліотекознавство - нове знання про бібліотечну справу // Бібліотековеденіе. - 1997. - N5/6. - С. 3-15.

7. Клюєв В. К. Бібліотекознавство в академічній мантії // Наук. і техн. б-кі. - 1999. - N 7. - С. 16-23.

8. Про нову парадигму бібліотекознавства // Бібліотекознавство. - 1994. - N4. - С. 31-46.

9. Загальне бібліотекознавство: хрестоматія / сост. Р. А. Трофімова. - М.: Ліберія - Бібінформ, 2007. - Ч. 1.: Теоретичні основи ББК.

10. Поляне В. П. Про місце бібліотекознавства серед споріднених наук // Бібліотековеденіе. - 1998. - N 1. - С. 64-71.

11. Скворцов В. В. Витоки бібліотекознавчої думки в Росії // Рад. бібліотековеденіе. - 1994. - N 3 (6). - С. 113.; становлення і розвиток бібліотекознавства як науки // Бібліотековеденіе. - 1996. - N 2. - С. 29-43.

12. Скворцов В. В. Про методологію сучасного бібліотекознавства // Бібліотекознавство. - 1994. - N 1. - С. 39-42.

13. Скворцов В. В. Становлення і розвиток бібліотекознавства як науки // Бібліотекознавство. - 1996. - N2. - С. 29-42.

14. Довідник бібліотекаря / Под ред. О. М. Ванєєва, В. А. Минкиной. - СПб.: Вид-во "Професія", 2000. - 432 с. - (Серія "Бібліотека").

15. Столяров Ю. М. У нашої науки є особливі функції // Бібліотека. - 1998. - N 10. - С. 40.

16. Столяров Ю. М. Енциклопедичне визначення бібліотекознавства // Бібліотековеденіе. - 1998. - N 1. - С. 54-64.

17. Праці з бібліотекознавства. Керівництво для громадських бібліотек.: Практ. посібник. - М.: Ліберія, - 2002.

18. Черняк А. Я. Про теоретичні засади історії бібліотечної справи // Бібліотеки СРСР. - 1972. - Вип. 53. - С. 81-83.