Есе Кіно, як генератор соціальних настанов у медіа середовищах

Вступ

1. Кіно як генератор соціальних настанов у медіа середовищах

Висновок

Список використаних джерел

Кінематограф - феномен культури, який має здатність впливати на свідомість глядацької аудиторії. Більшовицький уряд активно використовує кіно, як засіб утвердження нового комуністичного світогляду.

Мистецтво у будь-якому своєму прояві має грандіозне значення, так як організовує та систематизує почуття людини та має вплив на її волю. Виникнення кінематографу змінило розвиток та значно доповнило не тільки культуру, але й суспільне життя: його здобутки масово входять в споживчий побут, трансформують світоглядну систему. Перші ж кроки незабутнього видовища (бо саме так сприймалося кіно) привернули увагу світової громадськості. Беззаперечний успіх «рухомих фотографій» швидко підніс кіно до рангу найперспективнішого та найпопулярнішого зі всіх видів мистецтв.

Вплив кіноіндустрії на сучасну людину безперечно і очевидно. Результат впливу кіноіндустрії значно проявляється у молодіжному середовищі. Це явище дуже просто пояснити. Не у всіх батьків є можливість приділяти необхідну кількість часу своїм дітям для спілкування.

Фільми та телебачення впливають на нашу поведінку, тому що вони роблять нас менш активними. Перегляд фільмів та серіалів є формою пасивної діяльності. Якщо ми дивимося дуже багато серіалів, ми стаємо нездоровими, як у психологічному, так і фізичному плані. Ми припиняємо використовувати нашу власну уяву, коли бачимо події, які розігрують для нас. Психологічна лінь призводить до фізичної ліні, ми воліємо дивитися спорт по телевізору, ніж займатися спортом самі. Ми б воліли зустрітися з героями серіалів "Seinfeld" або "Друзі", радше ніж спілкуватися з нашими сусідами. Уявні люди живуть захоплюючим життям. Чи варто дивуватися, що дехто з нас вважає за краще жити фантазіями ніж своїм власним життям?

Звичайно, перегляд фільмів і телебачення також може бути корисним для нас. Воно може відкрити нам більш широке вікно в світ. Наприклад, перегляд фільму може наблизити нас до людей різних рас і культур. Ми можемо легше подолати деякі забобони. Останнім часом з'явилося більше людей з обмеженими можливостями в кіно, і це також допомагає зменшити пересуди та забобони.

Найкращий вплив телебачення на нашу поведінку є той, що кіно і телебачення здатні зменшити стрес. Дивлячись фільми, ми можемо уникнути власних проблем на деякий час. Крім того, іноді фільми показують позитивні способи вирішення проблем, з якими ми всі стикаємося. Отож, хоча телебачення і кіно не повинні бути способом сховатися від життя, іноді вони можуть допомогти нам впоратися із ситуацією.

Так, кіно і телебачення можуть мати негативний вплив на нашу поведінку. Однак, я вважаю, що вони також здатні впливати на нашу поведінку позитивним чином. Як вони впливають на вас, залежить від того, наскільки ви дивитеся, що ви дивитеся, і як ви реагуєте на те, що ви бачите.

Отже, світові критики неодноразово говорили, як і про поганий вплив, так і про позитивні риси кінострічок. Агнешка Холланд говорила, що кіно народилось на базарі і через сто років туди повернулось. Інгмар Бергман захоплено промовляв: «Кіно – це управління невимовним». Світ змінюється, за ним впевнено крокує кіно, критики стають іншими і кожен говорить про те, з чим особисто зіткнувся, а в це зажди вірять.

Ще до того як кіно стало зброєю нав’язування (поведінки або товару), його розглядали саме як творчістю. Особливістю нового мистецтва було його реальна масовість, адже споглядання кінокартин не вимагало ніяких фізичних чи розумових витрат, а навпаки приносило задоволення. Портативність та відносна дешевизна сприяли швидкому розповсюдженню кінематографу, що в свою чергу давало змогу долучитися до перегляду фільмів мільйони людей різних національностей у різних куточках світу.

Кінокартини завжди знаходили свого глядача, так як тематика творів була надзвичайно різноманітною: від науково-просвітницьких стрічок до комедійно-драматичних бестселерів, до того ж розраховані на різні вікові категорії. Одночасний перегляд фільму консолідував громадськість, змушуючи співпереживати, рухатися в одній течії.

Величезна заслуга кіно полягає у його здатності розповідати про щось водночас просто й переконливо. Легкість сприйняття фільму та гострота вражень від перегляду залишали глибокий слід у свідомості людей. Кінокартина могла надихати, змушувала задуматися, вчила, переконувала, а інколи й змінювала світосприйняття людини. Кінотвір, вбираючи моральні норми, принципи, цінності, орієнтації, може претендувати на виховання як індивідуальності, так і широкого загалу.

1. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении: Монография. - К.: Просвіта, 1996. - 404 с.

2. В. Скуратівський. Кіно - як «відкриття людини» // Філософська і соціологічна думка. - 1996. - №1-2, - С. 65-88.

3. Беньямин Вальтер. Московский дневник. - М.: Ad Marginem, 1997. – 362 c.

4. Кириллова Н. Б. Медиасреда российской модернизации. - М.: Академический Проект, 2005. - 400 с.

5. Кіно як засіб інформаційно-психологічної війни. — http://psyfactor.org/kinoprop/kino.htm.

6. Лизанчук В. Феномен невмирущості нації // Наукові записки АН ВШ України. - 2004. - Вип. 6, 9-29. - 74-81c.

7. Риман Ф. Основные формы страха / Пер. с нем. - М.; Алетейа, 1999. – 28-34 c.

8. Wilke W. L. Consumer Research. - New York: Wiley, 1986. - P. 203.

9. Saegtrt J. Another Look at Subliminal Percep - tion // Journal of Advertising Research. - 1979. - 19, № 2. - Р. 55-57.

10. Hawkens D. The Effects of Subliminal Stimu - lation on Drive Level and Brand Preference // Journal of Marketihg Research. - 1970. - № 8. - Р. 323