Вступ

Розділ 1. Імідж консультаційної освітньої організації як проблема теорії та практики

1.1. Проблема іміджу консультаційної освітньої організації у науковій теорії

1.2. Складові іміджу консультативної освітньої організації

1.3. Аналіз практики розвитку іміджу консультативної освітньої організації

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Педагогічні умови розвитку іміджу освітньої консультаційної організації (на прикладі Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта»)

2.1. Сутність і зміст роботи освітньої консультаційної організації (на прикладі «Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта»)

2.2. Педагогічні умови розвитку іміджу освітньої консультаційної організації

2.3. Методичні рекомендації щодо впровадження педагогічних умов іміджу освітньої консультаційної організації

Висновки до 2 розділу

Загальні висновки

Список використаних джерел

Актуальність дослідження. На ринку освітніх послуг між навчальними закладами України поступово виникає і посилюється конкуренція, яка є актуальною як для комерційних, так і державних закладів освіти. Одна з актуальних проблем, що постає перед керівництвом і колективом навчального закладу, полягає у формуванні (або істотному вдосконаленні) його іміджу.

Теорія іміджу виникла на Заході в 60-ті роки ХХ ст. як протидія рекламній діяльності конкурентів. У 70-ті роки теорія іміджу трансформувалася в теорію бренд-іміджу, тобто створення образу не просто окремих товарів, а їх груп або товарних сімей, об’єднаних певним товарним знаком. Цю теорію було покладено в основу технології брендингу.

Актуальним в умовах реформування освіти є процес формування іміджу організації (зокрема, освітнього консультативного центру), який може бути спрямований не тільки назовні, а й усередину організації.

Від спрямованого всередину іміджу залежить те, якою мірою члени організації ідентифікуються з нею, а отже, мотиваційні характеристики їхньої діяльності в організації і ефективність її функціонування та можливості розвитку. Оскільки організація зазвичай має у своєму складі асоційованих членів, причому ступінь асоційованості може бути різним, то межа між варіантами іміджу, спрямованими назовні і всередину організації, не завжди є чіткою.

Зростаюче значення у формуванні іміджу здобуває розвиток внутрішніх комунікацій й, насамперед, відносини з персоналом, що визначає більшість параметрів іміджу організації: це й підвищення мотивації праці працівників, кваліфікації, демократичність у керуванні, розвиток зворотного зв’язку керівництва, у тому числі й через анкетування, уміння діяти в різних кризових ситуаціях тощо. Як показує практика, більшість керівників освітніх установ стурбовані насамперед збільшення свого матеріального благополуччя, ніж стратегічною ціллю розвитку організації.

Таким чином, чіткої, цілеспрямованої, комплексної роботи керівників із створення стійкого сприятливого іміджу освітньої установи не спостерігається, а це є величезним резервом у підвищенні конкурентоздатності, занятті гідного місця рейтингу кращих освітніх консультативних організацій. Саме це зумовило вибір теми даної курсової роботи: «Роль іміджу у розвитку освітньої консультаційної організації».

Мета дослідження полягає у аналізі основних аспектів ролі іміджу у розвитку освітньої консультаційної організації.

Для досягнення поставленої мети треба розв’язати такі завдання:

– з’ясувати сутність поняття «імідж», проаналізувавши наукову літературу;

– описати особливості формування іміджу освітньої консультаційної організації на прикладі Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта»;

– проаналізувати управління формуванням позитивного іміджу на прикладі Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта».

Об’єктом дослідження є розвиток освітньої консультаційної організації.

Предмет дослідження – педагогічні умови розвитку та формування іміджу освітнього закладу, освітньої установи (консультативної організації).

Методи дослідження. Проблему іміджу освітньої консультативної організації досліджуємо за допомогою загальнонаукових методів: аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичний та логічний, аналітико-логічний тощо.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що робота може бути використана для вивчення загальних особливостей іміджу, подальшого використання наявних знань та апробації запропонованої моделі у конкретних ситуаціях, практичного застосування положень в роботі освітньої консультаційної організації.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що вперше цілісно проаналізовано роль іміджу у розвитку освітньої консультаційної організації на прикладі Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта».

Структурно курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.

Отже, проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки.

У І розділі курсової роботи проаналізовано імідж консультаційної освітньої організації як проблему теорії та практики. З’ясовано, що поняття «імідж» з’явилося в середині ХХ століття для позначення нового явища в політиці й торгівлі, пов’язаного з демонстрацією суспільству та діловим партнерам переваг певної фірми та її продукту, або переваг політичних партій та їх лідерів.

У перекладі з англійської воно означає «образ». Причому не тільки візуальний образ, але й образ мислення, дій, вчинків, цілісне уявлення про людину.

У науковій літературі існують численні дефініції поняття «імідж». Так, в економіці під іміджем розуміють образ ділової людини, враження про неї, що складається в оточення, репутація; у політології імідж – це образ особи, явища чи предмета, який формується цілеспрямовано і є орієнтованим на емоційно-психологічний вплив з метою популяризації, реклами тощо; у психології імідж – це стереотипізований образ конкретного об’єкта, що існує у масовій свідомості; у філософії імідж тлумачать як цілісний, якісно визначений образ певного об’єкта, що стійко живе і відтворюється у масовій та / чи індивідуальній свідомості.

Усі ці тлумачення збігаються на тому, що імідж – це образ певного об’єкта (людини, явища чи предмета), що впливає на масову свідомість.

У науковій літературі також можемо зустріти різні класифікації видів іміджу. Так, імідж може бути: особистий (образ людини), корпоративний (організаційно-діяльнісні засоби) і товарний (матеріальні та виробничо-діяльнісні засоби). Імідж класифікують за знаком вияву (позитивний чи негативний) та за співвідношенням особистісної і професійної складових (особистісний чи професійний).

Деякі дослідники виокремлюють три підходи до класифікації іміджу: функціональний (виділяють різні його типи): дзеркальний, поточний, бажаний, корпоративний, множинний; контекстний (типи іміджу в різних контекстах реалізації); порівняльний (порівняння близьких іміджі).

Дослідженням іміджу займається іміджелогія – наука про імідж та технології його створення на основі природних і спеціально сформованих якостей людини. Ця наука вивчає різноманітні сфери людської взаємодії й розробляє дієві засоби її оптимізації. Її концептуальною ідеєю є доведення необхідності формування уміння створювати імідж в усіх, чия професія пов’язана з роботою з людьми, особливо − в педагогів.

Структура іміджу складається із суми таких уявлень: про образ керівника, про якість освіти, про стиль освітньої установи, про зовнішню атрибутику, про образ персоналу, про ціну на освітні послуги, про рівень психологічного комфорту тощо.

У ІІ розділі курсової роботи описано педагогічні умови розвитку іміджу освітньої консультаційної організації (на прикладі «Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта»). З’ясовано, що формування системи освіти на сучасному етапі впливає не лише на подальші перспективи розвитку цієї сфери, а й на застосування освітніми закладами нових стратегій у сфері їх позиціонування.

Розвиток конкуренції між освітніми консультаційними організаціями спонукає освітні установи займати активну ринкову позицію, підвищувати якість освітніх послуг, вивчати попит на освітні продукти і потреби ринку праці.

Високі вимоги споживачів освітніх послуг до самої освітньої консультаційної організації підштовхують керівників установ до використання інструментів, які сприяють залученню різних груп споживачів.

З кожним роком увага до теми іміджу зростає, про що свідчить кількість публікацій, однак проблема створення іміджу освітніх установ залишається недостатньо вивченою.

Науковці виокремлюють такі етапи формування позитивного іміджу навчального закладу: початковий імідж (створення особистого іміджу керівника), прогресуючий імідж (заходи щодо створення реклами через засоби масової інформації) та сталий імідж (стійка позитивна суспільна думка).

Формування іміджу у Харківському інформаційно-консультативному центрі «Освіта» складається з таких етапів:

I етап − визначення місії (консультаційні послуги щодо можливостей навчання та стажування за кордоном);

II етап − визначення цільової аудиторії (учні та студенти, батьки учнів, соціальні партнери, засоби масової інформації;

III етап – планування (регулярне поповнення сайту центру, акції, письмові та усні контакти, включаючи інформування через буклети, пам'ятки, листівки, розсилка подячних листів, участь у великомасштабних проектах тощо);

IV етап − реалізація запланованих заходів (лекції та відеолекції, семінари, індивідуальні консультації, надання можливості користуватися наявними інформаційними та технічними ресурсами);

V етап − перевірка ефективності (аналіз відповідності отриманого іміджу з бажаним результатом).

Зовнішній імідж Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта» полягає у високому якісному показнику участі учнів в конкурсах-захистах науково-дослідних робіт, творчих конкурсах, спортивних змаганнях, турнірах, наявність візитки центру, зв’язки з громадськістю, зв’язки з вищими навчальними закладами тощо.

Внутрішній імідж Харківського інформаційно-консультативного центру «Освіта»: позитивний мікроклімат у колективі, об’єднання навколо ідеї, прогресивна команда адміністрації, оптимальний добір кадрів, високий рівень професіоналізму вчителів, забезпечення єдності навчання та виховання, фізичного розвитку, сучасна матеріально-технічна база, шкільні традиції, постійний пошук нового, високий рівень вихованості учасників освітнього процесу, імідж кожного вчителя, сучасна система позакласної роботи.

Отже, прагнення вловити бажання споживача і зміни в настрої і соціальному статусі, а також побудувати відмінний і кращий, ніж у конкурентів, образ сучасної освітньої консультаційної організації в умах людей має закладатися в основу стратегії управління іміджем і пов'язуватися з успішним розвитком закладу, її успіхами на ринку освітніх, наукових, експертних та консалтингових послуг.

 Таким чином позитивний імідж перетворюється на чинник успішного розвитку сучасної освітньої консультаційної організації. Введення управління іміджем в маркетингову систему сучасної освітньої консультаційної організації неминуче змінює або доповнює її організаційну структуру, застосовувані методи, методики, процеси і технології управління, в тому числі інформаційні, коригує підсистему управління персоналом і процеси управління.

Тому управління іміджем являє собою складну підсистему, що включає моніторинг як важливу інформаційно-аналітичну складову, дозволяє організувати зворотні зв'язки та підготовку управлінських рішень.