Курсова робота Зв'язок читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження зв’язку читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку

1.1. Характеристика процесу формування у дітей навичок читання

1.2. Особливості інтелектуального розвитку дітей молодшого шкільного віку

1.3. Сучасні дослідження зв’язку читання та інтелекту

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Методичне забезпечення емпіричного дослідження звязку читання та інтелекту

2.1. Організація та етапи емпіричного дослідження

2.2. Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження

2.3. Опис та обґрунтування вибору груп досліджуваних

Висновки до другого розділу

Розділ 3. Емпіричне дослідження зв’язку читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку

3.1. Описова статистика кількісних та якісних первинних даних

3.2. Кореляційний аналіз зв’язку читання та інтелекту дітей

3.3. Вплив статі, читання батьками, часу за комп’ютером та перед телевізором на читацьку активність дитини

3.4. Рекомендації щодо збільшення читацької активності молодших школярів

Висновки до третього розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатоки

Сучасний український освітній простір дає багато можливостей розвитку дитини. Кожна з навчальних програм має свої акценти, однак у всіх з них йдеться про потрібність та важливість розвитку навички читання та інтересу дитини до книжки.

Загалом визнано, що дитяче читання має бути невід’ємною складовою навчального процесу, і саме через читання відбувається розвиток інтелектуального потенціалу дитини. Від того що і як читає дитина істотно залежить її майбутній успіх та самореалізація. Однак досі залишається невідомим як саме читацька активність школярів пов’язана з їхніми інтелектуальними здібностями? Яку роль відіграє самостійне читання та читання вдома батьками у збагаченні світогляду дитини? Як позначаються швидкість та кількість читання на інтелектуальному розвитку молодших школярів? Якими є літературні вподобання сучасних школярів?

Такі автори як Р. Близнюк, О. Кочерга, В. Науменко, М. Пришвін, Т. Протченко Т. Роженцова, пишуть про розвиток та роль читання в освіті, зазначаючи, що у вітчизняній школі типово читацькі вміння не є об'єктом систематичного, цілеспрямованого впливу і спеціально в учнів не розвиваються.

Водночас у багатьох розвинених країнах світу роботі з текстами приділяють значну увагу на всіх рівнях освіти, зокрема існують міжнародні проекти PISA та PIRLS по вивченню читацьких вмінь та розуміння текстів школярами різних країн світу. В Україні такий міжнародний досвід почав поступово впроваджуватися лише з 2007 року у вигляді державної підсумкової атестації з базових предметів, зокрема і читання.

Проблема інтелекту досить широко розроблена в літературі, простежено його статеву, гендерну та культурну специфіку, зокрема у своїй роботі ми апелюємо до праць Л. Терстоуна, Д. Гілфорда, У. Келлера, Е. Ханта, Р. Стенберга, М. Дружиніна та А. Холодної.

З винаходом сучасних дослідницьких технологій, зокрема апарату магнітно-резонансної томографії мозку, вдалося ідентифікувати в людини центри, відповідальні за розвиток читацьких здібностей (Дж. Стейн), також було доведено, що читацька активність людини дозволяє тренувати пізнавальні здібності (О. Лурія, Дж. Вінсон).

На жаль, переважна більшість досліджень, присвячених проблему читання, робиться на матеріалі західних освітніх закладів. Натомість, в Україні на сьогоднішній день робиться та публікується вкрай мало досліджень, які би окреслювали роль та місце читання у житті сучасної вітчизняної дитини.

Це дає підстави трактувати дослідження на тему «Особливості зв’язку між читанням та інтелектом дітей молодшого шкільного віку» як важливе та актуальне.

Мета дослідження полягає в теоретичному вивченні та емпіричному встановленні зв'язків між читанням та інтелектом дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт дослідження: читання дитини.

Предмет дослідження: зв'язок читання та інтелекту дитини молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження: припускається, що існує зв'язок між такими показниками читацької активності дитини, як швидкість, кількість прочитаного та любов до читання, та інтелектуальними здібностями дитини, а саме, її обізнаністю, словниковим запасом, вмінням класифікувати та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, довільною увагою та пам’яттю.

Виходячи з мети та гіпотези дослідження були висунуті наступні завдання:

1) Здійснити теоретичний аналіз проблем читання та інтелекту у молодшому шкільному віці.

2) Підібрати методики дослідження читацької активності та інтелектуальних здібностей молодших школярів.

3) Емпірично дослідити наявність зв'язків між читанням та інтелектом, прослідкувати залежність читацької активності дитини від таких додаткових змінних як, як стать, самостійний вибір книжок для читання, читання батьками, кількість часу проведеного перед комп’ютером та телевізором.

4) Розробити практичні рекомендації щодо створення оптимальних психолого-педагогічних умов розвитку читацької активності в молодшому шкільному віці.

Методологічна та теоретична основа дослідження: Дослідження О. Митника та Г. Єгорова про читання як вид діяльності; теорія О. Леонтьєва про три фазність у сфері мовленнєвої діяльності; методична література А. Ачейкіна, А. Горбунова, Є. Рунова; теорії інтелекту К. Спірмена, Л. Терстоуна, Д. Гілфорда, У. Келлера, Е. Ханта, Р. Стенберга та інших; теорія інтелектуального діапазону М. Дружиніна, дослідження А. Холодної. Сучасні дослідження читацької активності людей Дж. Стейна, М. Швед, І. Гренобль, З. Гриценко, Т. Петелько, О. Прядко, Т. Пилипенко та інші.

Емпірична база. Дослідження проводилося в 2016 році на базі приватної християнської школи св. Софії. Групу досліджуваних склали учні початкових класів віком 6-10 рр. Всього у дослідженні взяло участь 74 дитини.

Слід наголосити, що у школі особливий акцент зроблено на розвиток читацької активності дітей, зокрема кожного дня їх заохочують читати визначену кількість сторінок довільної літератури. Про кількість прочитаного діти типово звітуються кожного тижня. Відтак, на матеріалі дослідження дітей даного закладу можемо побачити, яких результатів слід сподіватися, якщо читання дитини зробити об’єктом свідомого контролю та розвитку.

Практична цінність роботи полягає у підборі та апробації комплексного психодіагностичного інструментарію дослідження читання та інтелекту дітей молодшого шкільного віку, котрий може бути використаним і в інших психологічних дослідженнях. Висунуті на основі результатів дослідження рекомендації щодо розвитку читацької активності молодших школярів можуть бути застосовані у роботі керівників, педагогів та психологів початкової школи.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (23 найменування, з них 3 іноземними мовами) та додатків на 9 сторінках. У роботі подано загалом 9 таблиць, 10 рисунків. Загальний обсяг – 46 сторінок, основний зміст містить 36 сторінках.

За оцінками психологів, на успішність дитини в школі впливає біля двохсот різноманітних факторів, причому один з основних – це рівень швидкості та свідомого читання школяра.

Таким чином з самого початку освіта дитини повинна бути зосереджена довкола питань розвитку читацької активності та загалом інтересу дитини до книжок.

Результати проведеного дослідження вказують, що існує істотний зв'язок між читанням та інтелектом дитини. Зокрема:

- при зростанні самостійного читання у дитини зростає словниковий запас, чого не відбувається, якщо більшість книжок дитині продовжують читати батьки;

- чим більше дитина читає, тим вищою є показник її загальної обізнаності;

- любов до читання пов’язана зі здатністю дитини зберігати порівняно більшу уважність до кінця уроку. І навпаки, чим більше дитина не любить читати, тим більш неуважною вона стає під кінець уроку.

Також вдалося встановити, що, що 81% досліджуваних дітей люблять читати і лише 19% - не люблять. При цьому в середньому діти читають 8-12 сторінок на день та 50-65 аркушів довільного тексту протягом тижня. Середня швидкість читання учнів 1-4 класів поступово зростає і коливається в межах від 40 до 120 слів на хвилину, з медіаною 81 слово.

Досліджувані діти читають різні книжки: 33 % - сучасну українську, 40 % - зарубіжну художню літературу, 17% - журнали, казки, читанки і 10 % - енциклопедії.

У віці 6-10 років читання вдома батьками не має такого великого значення для інтелектуального розвитку дитини, зокрема розвитку в неї обізнаності, словникового запасу чи уважності, як це, можна припустити, є у дошкільному віці дитини. За результатами порівняльного аналізу можна сказати, якщо батьки молодшого школяра мають звичку читати йому книжки, то читацька активність дитини знижується від 17 до 6 сторінок на день, від 86 до 42 сторінок на тиждень.

Між читацькою активністю хлопців та дівчат немає вагомої статистичної відмінності: діти обох статей однаково полюбляють читати, читають приблизно однакову кількість сторінок на день та на тиждень, володіють приблизно однаковою швидкістю читання.

Діти, котрі майже щодня бавляться на комп’ютері, у порівнянні з однолітками, котрі цього майже не роблять, статистично менш люблять читати.

Подальшою перспективною роботи могло би стати проведення порівняльного дослідження особливостей читацької активності дітей загальноосвітніх та приватних шкіл з подальшою розробкою відповідних психолого-педагогічних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного освітнього простору.

1. Айзенк Г. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 111-131.

2. Аксенова О. К., Галунчикова Н. Г. Підготовка дітей із труднощами щодо навчання до оволодіння навиком швидкого читання. – М., 1987.

3. Близнюк А. М. Як виховувати любов до читання дітей 2-3 класів в сім’ї // Шкільна бібліотека. – 2004. – № 12. – C. 24-25.

4. Вислови мудрого вчителя В. Сухомлинського: про значення книги у житті дитини // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 2. – С. 12-14.

5. Гарднер Р. Рамки розуму: теорія множинного інтелекту. – М., 1983.

6. Гілфорд Дж. Психологія мислення. – М., 1965.

7. Дружинин В. Н. Психология общих способностей – СПб.: Изд. «Питер», 1999. – 368 с.

8. Єгорова М. С. Психологія індивідуальних відмінностей. – М., 1997.

9. Кочерга О. Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації // Початкова школа. – 2010. – №4. – С. 58-61.

10. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 992 с.

11. Науменко В. Навчання вдумливого читання і розуміння художнього твору // Початкова школа. – 2008. – №7 – С. 50-53.

12. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. – 2002. – № 8. – с.4-5.

13. Психологічні особливості ефективності виховних технологій. Монографія / [за ред. М. Савчина]. – Дрогобич: «Коло», 2005. – 184 с.

14. Психология развития / [под ред. А. К. Болотовой, О. Н. Молчановой]. – М: ЧеРо, 2005. – 524 с.

15. Стадник Л. Читаємо, думаючи, і думаємо, читаючи // Початкова школа. – 2010. – №5 – С. 47-49.

16. Холодна М. А. Психологія інтелекту: парадокси дослідження. – М., 2002.

17. Холодная М. А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМКВО: КГУ. – 1990. – 73 с.

18. Читать не вредно: http://www.barius.ru/news/myz_01.php (5.05.2013).

19. Читайте шість хвилин в день: http://tsn.ua/nauka_it/vcheni-doveli-scho-lishe-6-hvilin-chitannya-zaspokoyuye-ta-pozbavlyaye-stresu.html (5.05.2013).

20. Phonics Could Prevent Dyslexia // Mind. A.Look.Inside. – 2003. – Vol. 14. – N 1. – p. 6.

21. Stein J., Walsh V. To see but not to read; the magnocellular theory of dyslexia // Trends in Neurosciences, Vol. 20, No. 4, 1997 – р. 147-152 : Режим доступу: http://www.2020true.com/office/box_b/documents/A0002.pdf.