Вступ

Розділ 1. Шлях до геніальності

1.1. Становлення видатного музиканта

1.2. Концертна діяльність піаніста

Розділ 2. Внесок Святослава Ріхтера у світову музичну спадщину

2.1. Майстерність виконання та особливості характеру Святослава Ріхтера

2.2. Пам'ять про знаменитого піаніста

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Актуальність проблеми. Святослав Теофілович Ріхтер – це радянський піаніст, культурний і громадський діяч, один із найвизначніших і вражаючих фігур музичного життя ХХ ст. Він був генієм у своїй справі і став світовим надбанням. Про феномен Ріхтера говорив увесь світ. Його називали піаністом століття, піаністом номер один. Його грою захоплювалися. Коли він виступав, зали були переповнені. Він був кращим серед кращих, неперевершеним майстром виконавського мистецтва, феноменом. А його талант довгий час був під «залізною завісою» СРСР.

Проблема феномену Святослава Ріхтера залишається актуальною і досі, адже попри незаперечність його геніальності, він є досить суперечливою постаттю. Піаніст був замкнений у собі, не любив самореклами і не спілкувався з журналістами. І хоча Ріхтеру ще за життя було присвячено багато книжок та публікацій, його феномен і єство досі повністю не розгадані. Тому важливо глибше дослідити та проаналізувати його особистість, риси характеру та особливості його виконання. Адже виконання ним багатьох музичних творів й досі є взірцем для музикантів. До того ж, у 2015 році світ відзначатиме сторіччя з дня народження Святослава Ріхтера. Тому важливо увічнити його пам'ять. Адже справжня музика ніколи не стає застарілою, бо їй допомагає звучати через століття і роки виконавець, який інтерпретує її для нас. Святослав Теофілович Ріхтер у великій мірі був таким виконавцем, педагогом на сцені. Його виконання відкривало такі горизонти, такі нові галузі, що кожен замислювався.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розкриття феномену Святослава Теофіловича Ріхтера та висвітлення здобутків і ролі піаніста у музичному житті ХХ століття.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити життєвий та творчий шлях піаніста;

- розкрити особливості характеру, виконання та майстерності Святослава Ріхтера та внесок видатного музиканта у світову музичну культуру;

- показати як зберігається пам’ять про геніального піаніста;

- сформулювати висновки, які витікають з аналізу окремо названих проблем й усієї теми в цілому;

Об’єкт і предмет дослідження відповідають його меті та завданням. Об’єктом дослідження є постать Святослава Ріхтера.

Предметом дослідження – процес становлення Святослава Теофіловича Ріхтера як видатного піаніста ХХ століття та прояви винятковості у його діяльності.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період життя Святослава Ріхтера (1915 – 1997 рр.). Для більш поглибленого розкриття теми, вивчення окремих пунктів виноситься за рамки вказаної хронології.

Методи дослідження. При написанні роботи було використано ряд різноманітних методів для збору та обробки необхідної інформації, такі як: проблемно-пошуковий, конкретно-історичний, системно-структурний, метод порівняльного, логічного аналізу та ін. Що дало змогу всебічно та комплексно опрацювати джерела та зробити об’єктивні висновки.

Практичне значення одержаних результатів. Систематизовані в дослідженні матеріали можуть бути використані при:

- написанні узагальнюючих праць, спеціальних досліджень з музичної історії ХХ століття;

- при підготовці до лекцій у школах, науково-методичних посібників з історії музики ХХ ст.;

- зібрані й проаналізовані історичні відомості можуть слугувати основою для проведення культурно-просвітницької роботи серед учнів школи, студентів ВНЗ, виховання музичної культури.

Структура роботи зумовлена її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів (чотирьох підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (29), додатків. Обсяг основного тексту наукової роботи 23 сторінки.

Історіографія та джерельна база дослідження. Ще за життя Святослава Ріхтера про нього почали писати в літературі, було видано чимало публікацій про життєвий та творчий шлях піаніста як на території Радянського Союзу, так і за кордоном. У 1961 році вийшла друком книжечка В. Дельсона «Святослав Рихтер» [8], а у 1977 році – «Святослав Рихтер. Творческий портрет» Г. Ципіна [27]. Зазначені автори висвітлили у своїх працях сторінки біографії Святослава Ріхтера, провели аналіз його творчості. Але вони не висвітлюють особистої трагедії Ріхтера, пов’язаної з радянським режимом. Про це вже пишуть сучасні дослідники, зокрема І. Ізгарешев [9].

Досить широко постать Святослава Ріхтера висвітлюється у праці Д. Терехова «Рихтер и его время» [25]. Велике значення має книга В. Чемберджи «О Рихтере его словами» [28], яка являє собою монолог Святослава Ріхтера і містить його цінні спогади і листи. У 2010 році вийшла книга А. Рябцової «Землякам про Святослава Ріхтера. Геній фортепіано у спогадах сучасників» [19], в якій авторка достатньо повно аналізує житомирські сторінки життя Святослава Ріхтера крізь призму його загальної біографії. Цінним є те, що дослідниця широко подає спогади сучасників про музиканта та його власні.

Джерельною базою дослідження слугують спогади про Святослава Ріхтера [1], які дають кращу можливість власного аналізу його постаті. А також сучасні нормативні акти, наприклад, Розпорядження голови обласної державної адміністрації № 379 «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 100-річчя з дня народження Святослава Ріхтера» від 04.12.2013 [3] тощо.

Святослав Теофілович Ріхтер пройшов нелегкий життєвий шлях. Дитячі та юнацькі роки провів у Житомирі та Одесі. Далі доля пов’язала його з Москвою, де він навчався у консерваторії і жив, вже ставши відомим піаністом. Музикант багато гастролював, об’їздив увесь світ.

В останні роки життя проживав у Парижі, але незадовго до смерті повернувся до Москви. На його долю випало пережити раннє дитинство далеко від батьків, громадянську війну, Велику Вітчизняну війну, втрату батька та улюбленого вчителя Нейгауза, які були репресовані, розлуку з матір’ю і її зраду. Але, попри це, він стає Героєм Радянського Союзу, всесвітньовідомим піаністом.

Талант Ріхтера довгий час був під «залізною завісою» СРСР. І тільки у п’ятдесятих роках ХХ століття йому дозволили виїхати на гастролі закордон. В результаті Ріхтеру аплодували Європа, Америка, Японія, Китай, він виступав з найбільшими оркестрами світу. Де б він не гастролював, перед виступами біля входу в концертний зал збиралися натовпи. Під час концертів у залі зазвичай відчиняли вікна, щоб люди, яким не дістався квиток могли слухати його гру, стоячи на вулиці. Коли піаніст виступав світло в залі вимикали.

Святослав Ріхтер зробив колосальний внесок у світову музичну спадщину. Він мав величезний талант, крім того, в генах піаніста текла творча кров. Адже його батько і дід по батьковій лінії були музикантами, а мати непогано малювала, була гарною актрисою і теж любила музику. Та, на нашу думку, найбільшу роль у винятковості піаніста, відіграв його характер, амбіційність і вміння наполегливо працювати над собою. Адже Святослав був завжди незадоволений своєю грою, постійно вдосконалював майстерність. Він працював до останніх сил над виконанням чи написанням музичного твору до тих пір, поки не відчував, що все блискуче виходить. Кожен музичний твір музикант грав як свій, настільки це було досконало. Хоча в житті Ріхтер був замкненою людиною і неохоче спілкувався з журналістами, забороняв записувати свої концерти.

Уже з перших своїх виступів він був прийнятий публікою. У свої 25 років музикант сприймався як піаніст світового класу. Що не може не вражати. За 55 років роботи на сцені Святослав Ріхтер дав 3600 концертів в 36 країнах світу. Його репертуар полягав із понад 27 тис. музичних творів. Музикант знав напам'ять практично всі твори, які були написані відомими композиторами протягом 200 років. В Житомирі всесвітньо відомий піаніст офіційно дав 4 концерти, в Україні – 169.

Ріхтер належить до тих великих артистів, які намагалися своїм мистецтвом виховувати, просвіщати людей. Зі смертю Ріхтера світ втратив вчителя, але в пам’яті залишається багато… Французький режисер та музикант Бруно Монсенжон ще за життя Святослава Теофіловича Ріхтера зняв про нього фільм під назвою «Ріхтер нескорений». Після перегляду якого, піаніст сказав «це я».

Щороку, на честь Святослава Теофіловича проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Святослава Ріхтера, проект «Принесення Святославу Ріхтеру», у місті Таруса, де піаніст любив проводити час на своїй дачі, щорічно проводиться фестиваль класичної музики, організований фондом Святослава Ріхтера, 1 серпня Московський ГМИИ ім. А.С. Пушкіна відзначає день пам'яті видатного піаніста. А у 2015 році світ відзначатиме 100-річчя з дня народження Святослава Ріхтера.