Дипломна робота Формування образу РФ в українському інформаційному просторі: психологічні аспекти
Код роботи: 5785
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Журналістика
Тема: Формування образу РФ в українському інформаційному просторі: психологічні аспекти
Кількість сторінок: 126
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: 1800 грн
Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до дослідження сучасного інформаційного простору в конфліктуючих державах
1.1. Інформаційний простір сучасних конфліктуючих держав: теоретичні підходи
1.2. Методологія дослідження інформаційного простору
1.3. Аналіз джерельної бази дослідження
Розділ 2. Образ Російської федерації в сучасному інформаційному просторі України: особливості формування
2.1. Характерні риси інформаційного простору України
2.2. Російська складова в українському інформаційному просторі
2.3. Роль українських ЗМІ у формуванні сучасного образу Росії
Розділ 3. Інформаційна політика України в умовах протистояння інформаційно-психологічній агресії Росії
3.1. Загрози національній безпеці України в інформаційній сфері
3.2. Політика гарантування інформаційної безпеки в Україні
3.3. Інформаційна війна Росії проти України: способи протидії
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Актуальність дослідження. Аналіз воєнно-політичної ситуації, що складалась упродовж останніх років навколо України та її території, дає підстави вважати, що Україна вже з початку проголошення незалежності стала об’єктом потужних пропагандистських операцій та тривалого психологічного впливу з боку Російської Федерації, яка з болем і тугою не може позбутися свого імперського минулого та не залишає мрії про відродження Російської імперії в оновленому форматі, що без України буде неповним.
«Гібридна» війна Росії проти України є якісно новим підходом ведення воєнних кампаній, ключовим моментом яких є психологічна та інформаційна обробка місцевого населення, застосування жорсткої сили іміджевої дипломатії на підготовленому геопросторі держави, що дає змогу на сучасному етапі не лише проводити активну приховану інтервенцію на Сході України, але й анексувати на свою користь окремі території, зокрема Крим.
Стан наукового дослідження та джерельна база. Наукові дослідження з зазначеної тематики умовно можна розділити на декілька груп.
Першу групу утворюють дослідження, присвячені теоретичним проблемам інформаційного простору, інформаційно-психологічному протиборству та інформаційним війнам. Це, зокрема праці Д. Белла, Н.В. Буханцевої, Д.А. Волкогонова, І.Д. Горбенко, О.В. Литвиненка, М. Маклюена, А.В. Манойла, І.Н. Панаріна, Г.Г. Почепцова, С.П. Расторгуєва та ін.
Друга група – праці дослідників, які займалися вивченням образу Росії та України в українському інформаційному просторі. Це праці О. Джолоса, І. Крупського, І. Парфенюка тощо. Важливими в даному контексті є і праці, присвячені вивченню впливу Росії на український інформаційний простір. Сюди слід віднести роботи О.О. Гоймана, Н. Еляшевської, В.К. Кохана, Д.М. Присяжнюка.
Третю групу складають публікації, присвячені сучасній інформаційній політиці України, інформаційній безпеці та російсько-українському інформаційному протистоянню. Це роботи О. Бодрука, Ю.О. Горбань, Л.О. Євдоченка, Б.В. Кузьменка, В.А. Лужецького, Є. Магди, В. Набруско, О.В. Нестеренка, О.В. Олійника, В.М. Панченка, В.М. Семенова, П. Шевчука тощо.
До четвертої групи віднесено роботи загального характеру, в контексті яких досліджуються питання інформаційної політики, інформаційного протистояння, інформаційної боротьби. Зокрема праці З. Бжезинського, Н.І. Зражевської, Г.К. Колбеча, О.В. Петкової та ін.
Проте, попри велику кількість публікацій, більшість робіт є теоретичного плану, чи в більшій мірі розкривають формування образу України в російському та українському інформаційному просторі. Формування ж образу Росії в інформаційному просторі України ще практично не досліджені.
Особливе значення для дослідження мали нормативно правові акти, що регулюють питання інформаційної безпеки України, результати соціологічних досліджень та моніторингу проросійської пропаганди у ЗМІ, публіцистичні статті в друкованій пресі та електронних виданнях, телепередачі, присвячені формуванню образу Росії в Україні та світі.
Мета магістерської роботи полягає в комплексному та всебічному аналізі психологічних аспектів формування образу РФ в українському інформаційному просторі.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
– розкрити основні теоретичні підходи та проаналізувати методологічні засади дослідження інформаційного простору сучасних конфліктуючих держав;
– охарактеризувати джерельну базу дослідження, проаналізувати закони та нормативно-правову базу України, яка гарантує їй інформаційну безпеку;
– виявити характерні риси комунікаційного простору України та з’ясувати російський вплив на українське суспільство;
– дослідити роль українських ЗМІ у формуванні сучасного образу Росії та визначити загрози національній безпеці України в інформаційній сфері;
– проаналізувати хід інформаційної війни між Росією й Україною, визначити способи протидії російській інформаційній кампанії.
Об’єктом магістерської роботи є образ Росії в українському інформаційному просторі.
Предметом дослідження виступає інформаційний простір та інформаційна безпека України.
Методи дослідження зумовлені специфікою даної дослідницької роботи та потребами комплексного і міждисциплінарного аналізу теми. Використані філософські, загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечило поєднання політологічного, соціально-філософського, і соціологічного аналізу інформаційної політики.
В основу загальної методики і методології дослідження покладено системний підхід, який дозволив розглядати інформаційний простір України, як систему, яка складається з цілісної множини елементів у сукупності відношень і зв’язків між ними. Такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, сприяли визначенню тенденцій удосконалення апарату та змісту інформаційно-психологічної боротьби в сучасних локальних війнах і збройних конфліктах.
Порівняльний аналіз надав можливість дослідити це питання у контексті розвитку стратегії і тактики інформаційно-психологічних операцій у структурі нової концепції інформаційних війн. При дослідженні друкованої та телепродукції українських ЗМІ активно застосовувався контент-аналіз. Важливе значення при підготовці магістерської роботи мало використання спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, періодизації, систематизації, а також сумісних: класифікації, статистичного та ін.
Наукова новизна. До найбільш значущих результатів і теоретичних висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:
– встановлено причини впливу російського чинника на український інформаційний простір;
– здійснено авторську класифікацію українських ЗМІ за способом формування образу Росії;
– визначено основні інформаційні загрози, які стоять перед Україною;
– завдяки аналізу зарубіжної системи інформаційної безпеки, доведена необхідність реформування вітчизняної системи інформаційної безпеки за зразком розвинутих демократичних держав;
– розроблені пропозиції, щодо способів протидії російській інформаційній війні проти України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в магістерській роботі положення можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – з метою подальшого дослідження формування образу РФ в українському інформаційному просторі;
б) при виробленні стратегії інформаційної політики та інформаційної безпеки держави, при удосконаленні чинної нормативно-правової бази із захисту інформації, при реформуванні державних інститутів, що займаються інформаційною безпекою країни;
в) у навчальному процесі – положення й висновки, зроблені в роботі, можуть бути задіяні у вищих і спеціальних навчальних закладах при вивченні політологічних дисциплін; при написанні підручників, навчальних посібників, текстів лекцій, а також при проведенні семінарських занять зі студентами й написанні ними рефератів, курсових та магістерських робіт.
Структура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з його мети і основних завдань. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділені на дев’ять підрозділів, висновків, додатків та списку джерел, використаних у процесі написання роботи.
Загальний обсяг магістерської роботи становить 126 сторінок, з яких основний зміст – 95 сторінки. Список використаних джерел та літератури містить 131 найменування обсягом 14 сторінок.
Висновки
Досліджуючи проблему «Формування образу РФ в українському інформаційному просторі: психологічні аспекти», зроблено такі висновки:
1. Розкриваючи основні теоретичні підходи і аналізуючи методологічні засади дослідження інформаційного простору сучасних конфліктуючих держав, інтерпретувались наступні поняття: інформаційно-комунікативний простір держави, інформаційне протистояння, інформаційна зброя, інформаційна війна тощо. Відсутність єдиного підходу до визначення термінів ІБ унеможливлює однозначний підхід до інформаційних заходів, які ведуться проти України чи які слід організувати у відповідь. Розв’язання проблеми полягає в запровадженні єдиного понятійного апарату в інформаційній сфері національної безпеки України.
Запропоновано цілісну систему форм ведення ІБ: її найвища форма – інформаційна кампанія, у межах якої слід вести інформаційні операції й удари; складові інформаційної операції – інформаційні акції й атаки; нижча форма – інформаційна атака, яка утворює певну сукупність інформаційних заходів. Варто ситуативно проводити окремі інформаційні операції, акції й атаки, спрямовані на вирішення завдань, що раптово виникають під час ведення ІБ. Проаналізовано чотири підходи щодо визначення інформаційних воєн та три основні категорії способів їх ведення: силові, пропагандистські (інтелектуальні) і комбіновані. Виділено наступальні і оборонні способи боротьби.
2. Джерельна база дослідження достатньо об’ємна та різнопланова, тож для її характеристики проаналізовані закони та нормативно-правова база України, яка гарантує їй ІБ. Для ретельного аналізу джерельну базу було поділено на кілька великих груп: наукові праці, присвячені теоретичним проблемам інформаційного простору; інформаційно-психологічному протиборству й інформаційним війнам; наукові праці, присвячені інформаційному протиборству між Росією й Україною; законодавча база України, що регулює питання ІБ, зокрема Закон «Про основи національної безпеки України», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.», Рішення РНБО «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері ІБ України», інших законів та підзаконних нормативно-правових актів. Для відбиття інформаційних атак проти України 2 грудня 2014 р. було створено МІП; аналітичні й публіцистичні статті в періодичних друкованих і інтернет-виданнях; телепередачі, присвячені формуванню іміджу РФ; соціологічні дані.
3. Виявлено характерні риси комунікаційного простору України та з’ясовано російський вплив на українське суспільство. Доведено, що український інформаційний простір – динамічне утворення, що розширюється та конкретизується разом із розвитком нашого суспільства. Розвиненість вітчизняного інформаційного простору дає можливість створити своєрідне середовище трансграничної, інтерактивної і мобільної комунікації, де здійснюватиметься ефективний інформаційний обмін. Для формування сучасного ІП України слід вжити низку системних заходів на концептуальному, інституціональному та нормативно-правовому напрямах; розробити засадничий документ із регулювання інформаційного простору, забезпечити відкритість, незаангажованість (особливо політичну) вітчизняного ІП, проводити більш активну (іноді жорстку, агресивну) політику щодо домінування у власному ІП. Позитивним слід назвати створення єдиного координуючого центру – МІП, запуск суспільного мовлення, формування іномовлення.
Значний вплив РФ на український ІП зумовлений наступним: значна частина українського населення російськомовна, тож йому слід пропонувати цілий комплекс проросійських ЗМІ та ЗМК; Інститут православної церкви Московського патріархату, який має багато парафій на території України підтримує російську інформаційну політику; проросійські партії та культурні організації, діяльність яких часто носить антиукраїнський характер; Чорноморський флот, військовослужбовці якого тривалий час займалися, окрім іншої роботи, інформаційною діяльністю, пропагандою, поширювали тези про те, що Крим – російська, а не українська територія; не контрольованість Україною виникнення нових електронних ресурсів; неналежна підготовка фахівців до ведення інформаційної війни в ЗМІ; прогалини в національному законодавстві з ІБ. Наслідками цього впливу стала окупація Криму та значної частини Донбасу.
4. Проаналізовано роль українських ЗМІ у формуванні сучасного образу Росії та визначено загрози національній безпеці України в інформаційній сфері. Доведено, що українські ЗМІ, щодо формування образу Росії, можна поділити на чотири групи. Першу групу утворюють ЗМІ, які зайняли чітку проукраїнську позицію та розвінчують міф про меншовартість українців і братній народ росіян. Другу групу складають ЗМІ, які зайняли нейтральнішу позицію щодо українсько-російських відносин, чи в матеріалах яких не міститься жодних спроб викриття російської пропаганди. Третя група – медіа, які прихильно відносяться до РФ і сепаратистів, чи які ще не зовсім проросійські, але відкрито не підтримують дії українських військових, громадських діячів, волонтерів тощо. Четверту групу складають суто проросійські чи сепаратистські ЗМІ. Дані ЗМІ покликані формувати позитивний образ Росії, виправдовувати ідею «Русского мира» та поширювати антидержавницькі настрої в Україні. Все це створює загрози національній безпеці України в інформаційній сфері.
5. Аналіз ходу інформаційної війни між Росією й Україною, дав змогу визначити способи протидії російській інформаційній кампанії. Насамперед загрози безпеці інформації в Україні зумовлені: не виваженістю державної політики в сфері інформаційних технологій, що може призвести до безконтрольного та неправомірного доступу до інформації та її використання; діяльністю інших держав, спрямованою на одержання переваги в зовнішньополітичній, економічній, військовій та інших сферах (в даний час це активна діяльність РФ); злочинною діяльністю, спрямованою на протизаконне одержання інформації з метою досягнення матеріальної вигоди чи нанесення шкоди юридичним чи фізичним особам; використанням інформаційних технологій низького рівня, що веде до впровадження недосконалих технічних засобів із захистом інформації, засобів контролю за ефективністю технічного захисту інформації.
До основних загроз віднесено: розповсюдження ідей, що провокують конфлікти на національному, релігійному і соціальному ґрунті та масові заворушення; розпалення серед українського населення ідей сепаратизму; заклики щодо посягання з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал нашої держави; проведення на шкоду інтересам України спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії; комп’ютерна злочинність; інформаційний тероризм; розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб; розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави; намагання маніпулювати громадською думкою, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації; небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки, пов’язаних з інформаційною сферою; науково-технологічне відставання України від розвинутих країн; низька конкурентоспроможність продукції з обслуговування інформаційної сфери; нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії та ін.
Втім, у сучасній Україні, її Збройних Силах ще не до кінця створено цілісну систему інформаційної безпеки, яка б у повному обсязі забезпечувала гарантований захист і надійну протидію інформаційним загрозам. Триває інтенсивний процес її формування, зокрема в Міністерстві оборони України розроблені концептуальні документи і плани щодо розгортання такої системи, у Збройних Силах України створюються відповідні підрозділи.
Вважаємо, що для захисту ІП та національної безпеки України необхідно: змінити інформаційну політику (зовнішню і внутрішню) з доповненням законодавчої та нормативно-правової бази, яка відповідала б нормам міжнародного права; здійснення захисту національної інформаційної сфери; просування української інформації на територію агресора, використовуючи при цьому сучасні технології; проведення люстрації серед власників українських медіа-ресурсів; зменшення впливу олігархів на ЗМІ; формування та захист сприятливого образу України за допомогою сучасних технологій; створення та підтримка національного бренду, розвиток конкурентоспроможності на міжнародній арені; здійснення політики для збереження єдиної української політичної нації, на зближення політичних поглядів населення Сходу та Заходу України; здійснення обмеження російської інформації, яка впливає на населення Півдня та Сходу України; контроль іноземних ЗМІ, які акредитовані та функціонують на території України; сприяння розвитку вітчизняних інтернет-ресурсів, які просувають іномовлення; збільшення якості та кількості українського продукту (цікаві телепрограми, друкована продукція тощо); здійснення діяльності в інформаційному та віртуальному просторі у національних інтересах нашої держави, поширення позитивної інформації про Україну; участь у світових інформаційних процесах; організація та проведення розвідувальної діяльності, пов’язаної з проникненням в органи влади інших країн з метою просування наших національних інтересів; контроль донесення правдивої інформації до споживача; заклики «вироблено в Росії», «не купуй російське» тощо, доцільніше було б замінити на «купуй українське», адже воно рідне, якісне та перевірене; блокування інтернет-ресурсів, які є загрозливими для інформаційної безпеки держави; стимулювання наукових досліджень щодо державної інформаційної політики та безпеки; вдосконалення рівня підготовки фахівців у галузі інформаційної безпеки.
Список використаних джерел
1. Архипов О. Є. Положення про інформаційну безпеку в міжнародних стандартах / О. Є. Архипов, Є. О. Архипова // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2010. – № 2 (4). – С. 62-65.
2. Бабенко Ю. Зброя масового знищення / Ю. Бабенко // Українська правда. – 2006. – 20 квітня. – С. 6-8.
3. Базаев Р. В. Государство в информационном политическом пространстве России: автореф. дис. канд. полит. наук: спец. 23.00.01 – теория политики, история и методология политической науки / Р. В. Базаев. – Саратов, 2008. – С. 15.
4. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: учеб. пособ. – 2-е изд., испр. / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К.: МАУП, 2004. – С. 24.
5. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования. [Пер. с англ.] / Д. Белл / Под ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Academia, 2004. – С. 58.
6. Бехтєєв Б. «Інтер» Московського патріархату. [Електронний ресурс ] / Б. Бехтєєв // Телекритика. – 2015. – 28 серпня. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/daidzhest/2015-08-26/110467.
7. Біловус Л. Український інформаційний простір: сьогодення та перспективи / Леся Біловус // Український інформаційний простір: Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин КНУКІМ. – 2013. – Ч.1. – С. 188-191.
8. Білуха М. П. Методологія наукових досліджень: підручник. / М. П. Білуха. – К.: АБУ, 2002. – С. 5.
9. Бінько І. Інформаційний простір України: стан та тенденції розвитку/ І. Бінько// Бібліотечний вісник. – К., 2001. – № 2. – С. 15-18.
10. Бжезинский Зб. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / Зб. Бжезинский. – М.: Международные отношения, 2004. – С. 232.
11. Бойченко О. В. Політика інформаційної безпеки в системі інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ / О. В. Бойченко // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 50-55.
12. Бодрук О. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: моногр. / О. Бодрук. – К.: НІПМБ, 2001. – 300 с.
13. Буханцева Н. В. Методология исследования информационного пространства / Нина Викторовна Буханцева // Образовательные технологии и общество. – 2011. – №2. – Т. 14. – С. 373-380.
14. Бухарин С. Н. Информационные войны в бизнесе и политике. / С. Н. Бухарин, В. В. Цыганов. – М., 2007. – 336 с.
15. Василюк В. Я. Інформаційна безпека держави / В. Я. Василюк, С. О. Климчик. – К.: КНТ; ВД «Скіф», 2008. – С. 20.
16. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.: Перун, 2001. – С. 457-544.
17. Война в киберпространстве: уроки и выводы для России// Независимое военное обозрение. – 2013. – № 46 (787). – С. 1-4.
18. Войтко О. В. Передумови створення концепції інформаційної війни в еру новітніх технологій / Олександр Володимирович Войтко // Сучасні технології у сфері безпеки і оборони. – 2013. – № 3 (18). – С. 99-100.
19. Волкогонов Д. А. Психологическая война. / Д. А. Волкогонов. – М., 1984. – С. 47.
20. В Україні набув чинності закон про іномовлення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrreal.info/ru/suspilstvo/80280-v-ukraini-nabuv-chinnosti-zakon-pro-inomovlennya.
21. Ганус А., Тамкова О. «Таємні» і «гібридні» вiйни Кремля – не винахід Путіна, а «творчо-розвинений» спадок СРСР. [Електронний ресурс] / А. Ганус, О. Тамкова. – Режим доступу: http://expres.ua/main/2014/08/09/111617-tayemni-gibrydni-viyny-kremlya-ne-vynahid-putina-tvorcho-rozvynenyy-spadok.
22. Горбенко І. Д. Інформаційна війна – сутність, методи та засоби ведення / І. Д. Горбенко., В. І. Долгов., Т. О. Гріненко // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: Матеріали ювілейної науково-технічної конференції. – К., 1998. – С. 36-37.
23. ГО «Телекритика» презентувала дослідження «Російська пропаганда-2014: тенденції, підсумки, вплив на українське суспільство». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/kontekst/2014-12-24/101919.
24. Гроші. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.1plus1.ua/video/groshi-ukrayinski-sankciyi-proti-rosiyi.html.
25. Гуцу С. Ф. Правові основи інформаційної діяльності. [Електронний ресурс]. / С. Ф. Гуцу. – Режим доступу: http://studrada.com.ua.
26. Джолос О. Восточный фронт. Информационно-психологическая или смысловая война / О. Джолос // Остров. – 2014. – 20 июня. – С. 6-12.
27. Доктрина інформаційної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 8 липня 2009 року № 514/2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/514/2009.
28. Дослідження медіа ситуації в південних і східних областях України. – К.: IMI, UCBI, GFK Ukraine, 2016. – C. 8.
29. Дубас О. П. Інформаційно-комунікативний простір: поняття, сутність, структура / О. П. Дубас // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – 2010. – Вип. 19. – С. 223-233.
30. Дубинянський М. В очікуванні Гітлера. [Електронний ресурс]. / М.В. Дубинянський // Українська правда. – 2016. – 17 липня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/07/17/7114779/.
31. Дубинянський М. Гітлер не Путін, або Еталонна війна. [Електронний ресурс]. / М. В. Дубинянський // Українська правда. – 2016. – 1 вересня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/09/1/7119257/.
32. Дубинянський М. Гра в імітацію, або Російський Кіджондон. [Електронний ресурс]. / М. В. Дубинянський // Українська правда. – 2016. – 16 вересня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/09/16/7120807/.
33. Дубинянський М. Гра в СРСР. [Електронний ресурс]. / М. В. Дубинянський // Українська правда. – 2016. – 19 серпня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/08/19/7118157/.
34. Еляшевська Н. Вразливість України до інформаційної війни / Н. Еляшевська // Теле- та радіожурналістика. – 2015. – Випуск 14. – С. 165-169.
35. Євдоченко Л. О. Удосконалення системи державного забезпечення інформаційної безпеки України в умовах глобалізації: автореф. дис. канд. наук з держ. упр.; спец. 25.00.01 – «Теорія та історія державного управління» / Л. О. Євдоченко. – Л., 2011. – С. 8.
36. Журнал «Український тиждень». Спецтеми. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Subject/.
37. Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 р., № 2657-XII, із змінами від 2.03.2014 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. – Ст. 650. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
38. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964-IV, в редакції від 01.01.2015 р. // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
39. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» // ВВР України. – 2007. – № 12. – Ст. 107.
40. Закон України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» від 17.04.2014 № 1227-VII, в редакції від 10.04.2015 // ВВР України. – 2014. – № 27. – Ст. 904. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1227-18.
41. Захист інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення: ДСТУ 3396.2-97. – [Чинний від 1998.01.01]. – [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. – Режим доступу: http://www.dstszi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article;jsessionid=5D34EDB7C9C9D4491C0171ACCAD297E1?art_id=38934&cat_id=38836.
42. Зброя Третьої світової війни / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.personal-plus.net/forum/read.php?1,27794.
43. Зозуля О. С. Інформаційна зброя як геополітичний чинник та інструмент силової політики / О. С. Зозуля // Державне управління: теорія та практика. – 2013. – № 2. – С. 82-89.
44. Зражевська Н. І. Комунікаційні технології: лекції / Н. І. Зражевська. –Черкаси: Брама-Україна, 2010. – С. 179.
45. Інтервенція Росії. [Електронний ресурс] // День. – 2015. – 18 листопада. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/news/intervenciya-rosiyi.
46. ICTV запускає викривальний проект «Антизомби». [Електронний ресурс]. // Телекритика. – 2015. – 18 березня. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/rinok/2015-03-18/105041.
47. Казарін П. Кремль как главный русофоб. [Електронний ресурс] / П. Казаріна // Українська правда. – 2015. – 3 липня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/07/3/7073345/.
48. Казарін П. Не переоценивайте Кремель. [Електронний ресурс] / П. Казаріна // Українська правда. – 2015. – 30 травня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/05/30/7069554/.
49. Караяни А. Г. Теория и практика психологической войны. Организация и проведение информационных операцій. [Электронный ресурс]. / А. Г. Караяни // Официальный сайт библиотеки «Psyfactor». – Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/psywar30.htm.
50. Карпенко В. Інформаційна політика та безпека: підручник / Віталій Карпенко. – К.: Нора-прінт, 2006. – С. 12.
51. Каткова М. В. Понятие «информационное пространство» в современной социальной философии. [Электронный ресурс]. / М. В. Каткова // Известия Саратовского университета. Сер. Философия. Психология. Педагогика. – Вып. 2. – 2008. – Режим доступа: http: //www.sgu.ru/fles/nodes/32527/2008-2-6.pdf.
52. Колбеч Г. К. Політика / Г. К. Колбеч. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. – С. 127.
53. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: моделі та практики / Н. Костенко, Н. Іванов. – К.: Центр вільної преси. – 2003. – С. 36.
54. Кохан В. К. Національний інформаційний простір України: проблеми формування та регулювання / В. К. Кохан // Стратегічні пріоритети. – 2013. – №2 (27). – С. 97-107.
55. Конах В. К. Національний інформаційний простір України: проблеми формування та державного регулювання: аналіт. доп. / В. К. Конах. – К.: НІСД, 2014. – С. 98.
56. Конах В. К. Негативні зовнішні інформаційно-психологічні впливи в Україні як загроза національній безпеці держави. / В. К. Конах. // Гілея: науковий вісник. – 2012. – Випуск 57(№ 2). – С. 518-522.
57. Крупський І. Пропагандистсько-маніпуляційна діяльність російського телебачення як чинник розпалювання міждержавної ворожнечі / І. Крупський // Теле- та радіожурналістика. – 2015. – Випуск 14. – С. 179-187.
58. Кузьменко Б. В. Захист інформації: навч. посіб. / Б. В. Кузьменко, О. А. Чайковська. – К.: Видавничий відділ КНУКіМ, 2009. – Ч. 2. – С. 6-7.
59. Лисичкин В. А. Третья мировая (информационно-психологическая) война. [Электронный ресурс]. / В. А. Лисичкин, Л. А. Шелепин. – Режим доступа: http://malchish.org/lib/politics/infwar.htm.
60. Литвиненко О. В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії: монографія / О. В. Литвиненко. – К.: ВКФ «Сатсанга», 2000. – С. 14.
61. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. – К.: КНТ, 2006. – 280 с.
62. Логінов А. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: дис. канд. юрид. наук; спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». / А. В. Логінов. – К., 2005. – С. 22.
63. Лужецький В. А. Інформаційна безпека: навч. посіб. / В. А. Лужецький, О. П. Войнович, А. В. Дудатьєв. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2009. – 240 с.
64. Магда Є. Виклики гібридної війни: інформаційний вимір / Є. Магда // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 5. – С. 138-142.
65. Макарова М. В. Електронна комерція: [посібник для студентів вищ. навч. закладів] / М. В. Макарова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 272 с.
66. Маклюэн М. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего / М. Маклюэн. – М.: Академический проект, 2005. – С. 20.
67. Маляр Г. Від Кобзона до Повалій. Що змінилось? [Електронний ресурс] / Г. Маляр // Телекритика. – 2015. – 28 серпня. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/daidzhest/2015-08-26/110467.
68. Манойло А. В. Государственная информационная политика в особах условиях: монография. / А. В. Манойло. – М.: МИФИ, 2003. – С. 122.
69. Марущак А. І. Пріоритети розвитку інформаційного права України / А. І. Марущак // Інформація і право. – 2011. – № 1. – С. 20-24.
70. Міністерство інформаційної політики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mip.gov.ua/.
71. Набруско В. Суспільне мовлення та виклики інформаційної доби / В. Набруско // Теле- та радіожурналістика. – 2015. – Випуск 14. – С. 69-76.
72. Ненашев А. И. Информационное пространство современного общества: коммуникационный аспект: автореф. дис. канд. фил. наук: спец. 09.00.11 «социальная философия по философским наукам» / А. И. Ненашев. – Саратов, 2008. – С. 11-12.
73. Нестеренко О. В. Безпека інформаційного простору державної влади. Технологічні основи / О. В. Нестеренко. – К.: Наук. думка,2009. – С. 53.
74. Нестеренко О. В. Проблеми формування національної інформаційної інфраструктури та забезпечення її безпеки / О. В. Нестеренко // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2010. – Т.12. – №2. – С. 217-226.
75. Нестеренко О. В. Реалізація шляхів доступу до системи електронних інформаційних ресурсів органів державної влади / О. В. Нестеренко // Науково-технічна інформація. – 2004. – № 3. – С. 3-10.
76. Новиков А. М. Докторская диссертация: пособие для докторантов и соискателей учёной степени доктора наук / А. М. Новиков. – 3-е изд. – М.: Эгвес, – 2009. – С. 91-99.
77. Новый скандал на «Интере»: в Сеть попала переписка между сотрудниками телеканала и ДНР. [Электронный ресурс] // Главред. – Режим доступа: http://glavred.info/politika/ocherednoy-skandal-na-intere-v-set-popala-perepiska-mezhdu-sotrudnikami-telekanala-i-dnr-380767.html.
78. Новый скандал с Интером. В чем теперь винят канал. [Электронный ресурс] // Корреспондент. – 2016. – 26 февраля. – Режим доступу: http://korrespondent.net/ukraine/3635367-novyi-skandal-s-ynterom-v-chem-teper-vyniat-kana.
79. Олейник А. Где граници «русского мира»? [Електронний ресурс] / А. Олейник // Українська правда. – 2015. – 30 травня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2015/05/23/7068728/.
80. Олійник О. В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України: автореф. дис. канд. юрид. наук; спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Олійник. – К., 2006. – С. 8.
81. Олійник О. В. Стан забезпечення інформаційної безпеки України / О. В. Олійник // Юридичний вісник. – 2014. – №2 (31). – С. 59-65.
82. Павлютенкова М. Ю. Информационная война: реальная угроза или современный миф? / М. Ю. Павлютенкова // Власть. – 2001. – № 12. – С. 19-23.
83. Панарин И. Н. Технология информационной войны / И. Н. Панарин. – М.: «КСП+», 2003. – С. 156-169.
84. Парубій А. Війна Росії проти України і світу / А. Парубій // Українська правда. – 2014. – 16 жовтня. – С. 3.
85. Парфенюк І. Іноземна культурна продукція в інформаційному просторі України / Ігор Парфенюк // Український інформаційний простір: науковий журнал. – 2013. – Ч. 2. – С. 76-82.
86. Петкова О. В. Методичний аспект дослідження іміджу країни (на прикладі дослідження іміджу України) / О. В. Петкова // Політичний менеджмент. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. – № 5(32). – С. 168-175.
87. Пилипчук В. Г. Системні проблеми розвитку правової науки в інформаційній сфері / В. Г. Пилипчук // Вісник Академії правових наук України. – 2011. – № 3. – С. 16-27.
88. Пирумов В. С. Некоторые аспекты информационной борьбы в военных конфликтах / В. С. Пирумов, М. А. Родионов // Военная мысль. – 1997. – № 5. – С. 44-47.
89. Пічугіна Ю. О. Системна методологія вивчення цензури у комунікаційних каналах / Ю. О. Пічугіна // Соціальні комунікації. – 2012. – Вип. 36 – С. 211-212.
90. Поліція вилучила сервери з відеозаписами з камер спостереження з офісу телеканалу «Інтер». – Крищенко. [Електронний ресурс] // Цензор. нет. – 2016. – 6 вересня. – Режим доступу: http://ua.censor.net.ua/news/404758/politsiya_vyluchyla_servery_z_videozapysamy_z_kamer_sposterejennya_z_ofisu_telekanalu_inter_kryschenko.
91. Погребняк А. В. Технології комп’ютерної безпеки: [монографія] / А. В. Погребняк. – Рівне: МЕГУ, 2011. – С. 46-47.
92. Попович Н. Як Росія програє інформаційну війну самій собі. [Електронний ресурс] / Н. Попович // Українська правда. – 2015. – 30 травня. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/columns/2015/05/15/193957/.
93. Почепцов Г. Г. Информационные войны / Г. Г. Почепцов. – М.: Релфбук, 2001. – С. 147.
94. Почепцов Г. Г. В інформаційній війні проти України Росія використовує старі, радянські смисли та підміну словесних понять. [Електронний ресурс]. / Г. Г. Почепцов. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/v_informatsiyniy_viyni_proti_ukraini_rosiya_vikoristovue_stari_radyanski_smisli_georgiy_pocheptsov/.
95. Преса та канали країни-агресора втрачають довіру. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinci-boykotuyut-rosiyski-zmi-infografika-505468.html.
96. Проблеми інформаційної безпеки – опитування журналістів. [Електронний ресурс]. / Фонд «Демократичні ініціативи». – Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/events/pronnja-zhurnalistiv.htm.
97. Проект Доктрини інформаційної безпеки України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=113319&cat_id=61025.
98. Про Концепцію державної інформаційної політики: проект закону України від 13.10.2010 № 7251. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38772.
99. Рада проголосувала у першому читанні за створення Ukraine Tomorrow. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.5.ua/suspilstvo/Rada-proholosuvala-u-pershomu-chytanni-za-stvorennia-Ukraine-Tomorrow-97549.html.
100. Радковець Ю. Погляди на створення системи інформаційної безпеки України та її Збройних Сил / Ю. Радковець, О. Левченко, О. Косогов // Наука і оборона. – 2014. – №1. – С. 38-42.
101. Расторгуев С. П. Информационнаявойна. / С. П. Расторгуев. – М., 1998. – С. 198.
102. Расторгуев С. П. Философия информационной войны. / С. П. Растургуев. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2003. – С. 155.
103. Рішення РНБО України від 28 квітня 2014 року «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0004525-14.
104. Розина И. Н. Компьютерно-опосредованная коммуникация – от теории к практике: учебное пособие. / И. Н. Розина. – Ростов-на-Дону: Изд-воИУБиП, 2005. – 242 с.
105. Рузавин Г. И. Методология научного исследования: учеб. пособие. / Г. И. Рузавин. – М.: ЮНИНИ-ДАНА, 1999. – С. 13.
106. Садовська А. Л. Становлення інституту суспільного мовлення в Україні: стан і перспективи / А. Л. Садовська // Вісник НАДУ. – 2014. – №4. – С. 99-105.
107. Семенов В. М. Сучасні аспекти забезпечення інформаційної безпеки України / В. М. Семенов, О. О. Гиркіна // Науковий вісних Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. – 2014. – Вип. 5. – Т. 2. – С. 234-240.
108. Степанчук Г. Путін та імперія. [Електронний ресурс]. / Г. Степанчук // Українська правда. – 2016. – 15 серпня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/08/15/7117764/.
109. Сурмин А. Методология социологического исследования. / А. Сурмин, Н. Туленков. – К.: МАУП, 2003. – С. 85.
110. Тавакин Е. П. Проблемы познания и анализа в социологии. / Е. П. Тавакин. – М., 1993. – С. 3.
111. У Києві продають газети сепаратистів. // Українська правда. – 2014. – 13 червня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/13/7028961/.
112. Україна вводить санкції проти російських каналів та іноземних журналістів. [Електронний ресурс]. / Інститут медіа права. – Режим доступу: http://medialaw.org.ua/news/ukrayina-vvodyt-sanktsiyi-proty-rosijskyh-kanaliv-ta-inozemnyh-zhurnalistiv/.
113. Українські сенсації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.1plus1.ua/video/dyvitsya/programy/ukrayinski-sensaciyi.html.
114. УПЦ МП видає в Україні антиукраїнські газети. [Електронний ресурс] // Новий погляд. – 2015. – 13 березня. – Режим доступу: http://pohlyad.com/news/n/79598.
115. Чернышов Р. Дым, огонь и телевизор. Почему скандал с Интером был неизбежен. [Электронный ресурс] / Роман Чернышов // ЛІГА.net. – 2016. – 6 вересня. – Режим доступа: http://www.liga.net/opinion/296052_dym-ogon-i-televizor-pochemu-skandal-s-interom-byl-neizbezhen.htm.
116. Українці масово відмовляються від російських ЗМІ – дослідження [Електронний ресурс]. / Українська правда. 2016. – 16 вересня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/16/7120842/.
117. Философия. Основные идеи и принципы: Попул. очерк. / Подоб. ред. А. И. Ракитова. – 2-е изд., переработ. и доп. – М.: Политиздат., 1990. – С. 213.
118. Філософський словник. / За ред. В. І. Шинкарука. – К.: Головна редакція УРЕ АНУРСР, 1983. – С. 387.
119. Фролов И. Т. Введение в философию: учебное пособие для ВУЗов. / И. Т. Фролов. – М.: Мысль, 2003. – С. 61.
120. Цуканова О. В. Інформаційні війни: вплив на суспільство. [Електронний ресурс] / О. В. Цуканова. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer34/800.pdf – Назва з екрана.
121. Шарапов О. Д. Системний аналіз: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. Є. Семьонов. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 123.
122. Швец Д. А. Информационное управление как технология обеспечения информационной безопасности / Д. А. Швец // Массовая коммуникация и массовое сознание. – М., 2003. – 34 с.
123. Шевченко М. М. Методологічні засади аналізу міждержавного протиборства / М. М. Шевченко // Нова парадигма / гол. ред. В. П. Бех. – К.: Вид-во НПУ ім. М. Драгоманова, 2007. – Вип. 68. – С. 125-133.
124. Шевчук П. Інформаційно-психологічна війна Росії проти України: як їй протидіяти / П. Шевчук // Науковий вісник. – 2014. – Вип.13. – С. 12-18.
125. Шеремет П. Российский военный эксперт: у России все готово для новой атаки. [Електронний ресурс] / П. Шеремет // Українська правда. – 2015. – 10 липня. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/07/10/7074026/.
126. Шпига П. С. Основні технології та закономірності інформаційної війни / П. С. Шпига, Р. М. Рудник // Проблеми міжнародних відносин. – 2014. – Вип. 8. – С. 326-339.
127. Шумка А. В. Інформаційна війна як новий етап розвитку військового мистецтва / А. В. Шумка // Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія: Міжнародні відносини. – 2004. – Вип. 11. – С. 238-244.
128. Юськів Б. М. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Системний аналіз» для студентів спеціальностей 7.030404 «Міжнародна інформація» та 7.030405 «Країнознавство». / Б. М. Юськів. – Рівне: РІСКСУ, 2003. – С. 28.
129. Der Derian J. Virtuous War / Virtual Theory // International Affairs. – 2000. – № 4 (76). – P. 771-788.
130. Szostek J. Russiaand the News Mediain Ukraine: A Case of “Soft Power”? / J. Szostek // East Europe an Politics and Societies and Cultures. – 2014. – Vol. 28. – Р. 463-486.
131. Ukraine Today. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://media.1plus1.ua/ua/group/broadcasting/Ukraine-Today.