Вступ

Розділ 1. Феномен громадянського суспільства

1.1. Основні теоретичні підходи до поняття "громадянського суспільства"

1.2. Базові ознаки і принципи феномену громадянського суспільства

Розділ 2. Місце засобів масової інформації в структурі українського громадянського суспільства

2.1. Засоби масової інформації в системі громадських і владних стосунків сучасного інформаційного суспільства

2.2. Функціональний взаємозв'язок можливостей і завдань ЗМІ в практиці формування громадянського суспільства

Розділ 3. Діяльність українських ЗМІ з формування громадянського суспільства та шляхи її оптимізації (на прикладі ЗМІ загальнодержавного та місцевого рівня)

3.1. Образ громадянського суспільства в періодичних виданнях

3.2. Образ громадянського суспільства в Інтернет-джерелах

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю з'ясування ролі преси у формування громадянського суспільства в Україні. Історія свідчить, що в переломні періоди життя будь-якої країни особливого значення набуває преса, оскільки вона пов'язана з утвердженням демократичних принципів, прав і свобод у формуванні громадської думки.

Такі поняття, як стабільність, злагода, правова держава, цивілізовані ринкові відносини, право власності і права людини, свобода соціальних комунікацій, національна ідея тощо, є базовими цінностями для тих, хто продовжує орієнтуватися у своїх світоглядних уявленнях і соціальній практиці на перспективи оновлення країни та її гідне майбутнє. Ця ідея органічно вписується в процеси становлення глобального інформаційного суспільства, оскільки значною мірою базується на ключових особливостях інформаційної цивілізації.

Засоби масової інформації за своєю суттю є оперативними, масовими і публічними інформаційними потоками, що циркулюють в соціумі. Очевидно, що вони здатні ефективно брати участь в забезпеченні загального взаємозв'язку та стати одним з дієвих чинників становлення в Україні громадянського суспільства, здатного впливати на забезпечення стійкого розвитку соціуму.

А тим часом завдання становлення громадянського суспільства правомірно розглядати як виключно важливу за значимістю, оскільки рівень її рішення визначає онтологічний статус суспільства, його стійкість і перспективи розвитку. Один із розробників комунікативної теорії Карл Дойч писав у своїх працях про важливість наявності в суспільстві достатніх комунікативних засобів для того, щоб індивід відчув свою приналежність до народу. Бо саме такі засоби (у тому числі й мас-медіа) допомагають відчути цю приналежність, яка є чималим внеском у формування нації, побудову демократичної держави та громадянського суспільства. Люди повинні відчувати себе частиною тієї спільноти, в якій вони живуть, щоб ця спільнота дійсно була міцною. А через ЗМІ індивід має долучається до суспільних процесів.

ЗМІ є фактично передавачем інформації від держави до суспільства, і навпаки, - від суспільства до держави. Вони є зв’язуючою ланкою. Звичайно, це теорія. І тема ця поки що залишається більше теоретичною, аніж практичною. Наше суспільство у своєму загалі ще дуже слабо розуміє ідеї власне громадянського суспільства. Тим більше, йому складно оцінити роль ЗМІ у цих процесах, чим і обумовлена актуальність теми роботи.

Мета дослідження - досліджувати ЗМІ як ефективний чинник формування громадянського суспільства в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути генезис і еволюцію уявлень про суть феномену "громадянське суспільство" і відображення цих представлень в журналістиці.

2. Визначити базові основи і сутнісні ознаки громадянського суспільства як чинника стійкого розвитку соціуму.

3. Проаналізувати особливості інформаційної політики в умовах становлення глобального інформаційного суспільства, виявити взаємозв'язок функціональних можливостей ЗМІ і журналістики в цілому і їх реальній ролі у формуванні громадянського суспільства.

4. Проаналізувати реальну участь українських засобів масової інформації в становленні громадянського суспільства в Україні.

5. Визначити можливі напрями підвищення ефективності ролевої участі ЗМІ у формуванні громадянського суспільства, їх впливу на соціальну і політичну стабільність і прогресивний характер розвитку суспільства.

Об’єктом даної роботи є концепти громадянського суспільства як особливої системи соціально-політичних відносин.

Предметом даної роботи є феномен українського громадянського суспільства в Україні та роль ЗМІ в цьому процесі.

Наукова новизна одержаних результатів насамперед полягає в тому, що на основі теоретико-методологічних підходів, враховуючи традиції українського конституціоналізму, глибокі зміни, що відбулися в Україні за роки незалежності, було здійснено спробу наукового дослідження місця та ролі преси у формуванні і розвитку такого складного і багатогранного політичного явища, яким є безперестанний процес творення громадянського суспільства та його інститутів в Україні. Новизна дослідження визначається новим пошуковим підходом до вивчення проблеми використання друкованих ЗМІ у політичному процесі, а також постановкою і вивченням значного кола конкретних питань, які раніше не розглядалися.

Досліджена діяльність місцевої преси щодо висвітлення процесу розробки та прийняття нового Основного Закону і показано вплив регіонального фактору на акцентування тих чи інших проблем конституційного реформування нашої країни.

Практичне значення одержаних результатів праці визначається, насамперед, новизною досліджуваної теми та її актуальністю, продиктованою ходом подальшого розвитку конституційного процесу в Україні. Проведене дослідження, з'ясувавши певні закономірності функціонування друкованих ЗМІ в політичній системі сучасного українського суспільства, дає можливість науковцям і політикам осмислити потенціал друкованого слова, його вплив на процес державотворення.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями та складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури. У першому розділі розглядаються основні підходи до феномену громадянського суспільства, його базові ознаки та принципи. Другий розділ присвячено аналізу ролі та значення засобів масової інформації в системі громадянського суспільства, місцю ЗМІ як важливого фактору формування громадянської думки. Третій розділ присвячено аналізу практичних аспектів реалізації функцій ЗМІ у площині побудови громадянського суспільства на прикладі окремих загальнодержавних та місцевих друкованих та електронних ЗМІ.

Формування громадянського суспільства є ключовою ланкою демократичного розвитку України. Звичайно, формування цілісного громадянського суспільства – тривалий процес, що потребує не одного десятиліття. Українська специфіка формування громадянського суспільства визначається відносною гомогенністю і неструктурованістю суспільства. У більшості населення не сформовані конкретні, стійкі соціальні інтереси. І хоч процеси соціальної диференціації вже почалися, вони не досягли того ступеню розвитку, коли на цій основі змогла б сформуватися розгалужена система репрезентації інтересів.

Існування вільних, незаангажованих ЗМІ є однією з необхідних передумов формування правової демократичної держави та громадянського суспільства в Україні. В сучасному суспільстві зберігається тенденція зростання можливостей засобів масової інформації впливати на суспільство, існує активне використання ЗМІ як механізму формування електоральної поведінки і суспільної думки.

ЗМІ є могутнім інструментом надзвичайно масштабних суспільних перетворень, які вносять радикальні і принципові зміни в різні сфери сучасного суспільства, у діяльність демократичних інститутів чи демократично обраних лідерів.

Політичний процес в сучасній Україні можна визначити як складний та суперечливий. ЗМІ є залежними як від влади, так і від певних груп інтересів, політичних партій та комерційних структур, і тому вони можуть виконувати як функції консолідації, так і дезінтеграції суспільства в залежності від того, чиї інтереси вони представляють. Слід вказати, що в засобах масової інформації відбувається певна модифікація, їх власником виступають не лише держава, а й корпоративні групи, які диктують нові завдання, тобто виникає певна заангажованість інформації. Тому основними завданнями влади у відносинах з засобами масової інформації має стати захист інтересів засобів масової інформації, перешкоджання їх монополізації, зменшення цензури та недопущення підпорядковування ЗМІ як владі, так і бізнесу.

На сучасному етапі в українському суспільстві зберігається негативна тенденція – зневіра до влади, і взагалі існує парадоксальна ситуація – громадяни довіряють ЗМІ більше, ніж владі. Тому органам державної влади необхідно переглянути свою позицію у відносинах з засобами масової інформації, які виступають трансформаторами політичної інформації та дієвими і реальними посередниками у відносинах влади і суспільства. Суспільство довіряє владі у тому випадку, коли влада забезпечує інформаційну прозорість своєї діяльності.

Засоби масової інформації займають безпосереднє місце в політичних конфліктах. Твердження, що ЗМІ займають лише сторону посередника у конфлікті з метою його розв’язання, є помилковим. ЗМІ в політичному конфлікті можуть виконувати діаметрально протилежні функції. В структурі політичного конфлікту засоби масової інформації займають позицію груп підтримки і мають можливість змінювати напрямок розвитку конфлікту на користь однієї із сторін.

У політичних протистояннях увагу аудиторії привертають ті ЗМІ, які асоціюються з основними суб’єктами політичного конфлікту чи кризи, тобто репрезентують їх інтереси. Але будь який політичний конфлікт і діяльність в них ЗМІ не повинні виходити за межі існуючого законодавства і у випадку його загострення та неможливості вирішення консенсусними технологіями, повинен розв’язуватися в правовому полі.

Проте, слід зауважити, що ЗМІ поки що не акцентують своєї уваги на завданні розвитку громадянського суспільства. Можна сказати, що інформаційна політика ЗМІ за деякими виключеннями не слугує розвиткові громадянського суспільства. Майже не сформована політична культура журналістів, що базувалася б на науково-обгрунтованих уявленнях про суть громадянського суспільства та закономірності, що розкривають причини і чинники функціонування і розвитку різних соціальних структур і суспільства в цілому.